Ухвала суду № 137994244, 29.06.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 7/150/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.06.2026 Справа № 908/2111/25

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Лєскіної Ірини Євгенівни, розглянувши матеріали заяви (зареєстрованої в системі «Електронний суд» 16.06.2026), про надання відстрочки виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 31.10.2025 у справі № 908/2111/25

за позовом Приватного акціонерного товариства Електрометалургійний завод Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 81, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00186536)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ГЕФЕСТ-ПРЕМІУМ (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 35А, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40919982)

про стягнення 2 441 292, 21грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Білик О.В., свідоцтво ЗП 002053 від 12.03.2019, довіреність № 3 від 01.01.2026

від відповідача (заявника): Джамбов П.С., ордер серія АР № 1269046 від 01.09.2025, посвідчення адвоката № ЗП 001795 від 31.08.2018

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області 16.06.2026 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю ГЕФЕСТ-ПРЕМІУМ надійшла заява (зареєстрована в канцелярії за вх. № 13271/08-08/26 від 17.06.2026) про надання відстрочки виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 31.10.2025 у справі №908/2111/25.

Заявник просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 31.10.2026 у справі №908/2111/25 на 12 місяців.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.06.2026 заяву передано для розгляду судді Господарського суду Запорізької області Лєскіній І.Є.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.06.2026 вказану заяву прийнято до розгляду суддею Лєскіною І.Є., судове засідання з розгляду заяви призначено на 29.06.2026 о 09 год. 15 хв., про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлено учасників справи.

Від стягувача (позивача) 23.06.2026 через систему «Електронний суд» надійшли заперечення на заяву боржника (відповідача) про відстрочення виконання рішення суду. Стягувач зазначив, що подана заява необґрунтована та не підтверджена належними та допустимими доказами. Заперечуючи проти заяви, стягувач вказує на те, вимога ТОВ«ГЕФЕСТ-ПРЕМІУМ»/Відповідача « 2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 31.10.2025р. справі у № 908/2111/25 строком на 12 (дванадцять) календарних місяців.» суперечить ч.5 ст.331 ГПК України, яка передбачає, що « 5. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови .», тобто граничний строк для відстрочення виконання рішення суду становить до 31.10.2026р.

Як свідчить обставини справи, на момент звернення із позовною заявою 07.07.2025р., на момент прийняття судом рішення ГСЗО від 31.10.2025р. по справі № 908/2111/25, на сьогоднішній день - 23.06.2026р. у ТОВ «ГЕФЕСТ-ПРЕМІУМ»/ Відповідача перед ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ»/Позивачем є невиконаними зобов`язання з оплати в повному обсязі за Договором за придбане нерухоме майно, а саме є заборгованість в загальному розмірі 1 490 000,00грн., з ПДВ. Таким чином ТОВ «ГЕФЕСТ-ПРЕМІУМ»/Відповідач вже і так самостійно «відстрочив» виконання свого зобов`язання з оплати за Договором, а саме заборгованості в загальному розмірі 1 490 000,00грн., з ПДВ. на 3 роки

ТОВ «ГЕФЕСТ-ПРЕМІУМ»/Відповідач, в обґрунтування своєї Заяви про відстрочку… посилається:- на наявність обставин непереборної сили (воєнний стан, військова агресія рф, обстріли, нестабільність енергетичної системи, важке фінансове становище та інші обставини справи);- та надає в обґрунтування Фінансову звітність за 2021р.,2022р.,2023р., 2024р.,- зазначає, що «Крім того, акцентуємо увагу, що діяльність Заявника має суспільне значення, оскільки воно забезпечує робочі місця , своєчасну виплату заробітної плати працівникам та надходження податків до державного і місцевих бюджетів. В умовах воєнного стану збереження діючих суб`єктів господарювання є питанням не лише приватного, а й суспільного інтересу, оскільки саме вони забезпечують економічну стабільність регіонів та підтримують функціонування держави в умовах війни.» Однак, як свідчать обставин та матеріали справи № 908/2111/25 ТОВ «ГЕФЕСТ-ПРЕМІУМ»/Відповідач вищевказане обґрунтування та фінансову звітність за той же період приводив в обґрунтування свого невиконання обов`язку сплатити заборгованість на протязі всього розгляду справи. І суд вже надавав оцінку вказаним посиланням та доказам при розгляді справи № 908/2111/25.

Крім того, посилання ТОВ «ГЕФЕСТ-ПРЕМІУМ»/Відповідача «…що діяльність Заявника має суспільне значення, оскільки воно забезпечує робочі місця , своєчасну виплату заробітної плати працівникам та надходження податків до державного і місцевих бюджетів …..» безпідставне та спростовується обставинами та матеріалами справи.

ТОВ «ГЕФЕСТ-ПРЕМІУМ»/Відповідач, в обґрунтування своєї Заяви про відстрочку… зазначає: «Головною підставою звернення Заявника із цією про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області у судовій справі № 908/2111/25 від « 31» жовтня 2025 року є наявність виняткових обставин заявою , які істотно ускладнюють негайне виконання такого судового рішення та об`єктивно потребують застосування механізму відстрочення для забезпечення можливості реального виконання вищевказаного судового рішення в майбутньому. Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕФЕСТ-ПРЕМІУМ» здійснює свою господарську діяльність у місті Запоріжжі Запорізької області, яке з початку повномасштабного вторгнення російської федерації перебуває під постійною загрозою ракетних ударів, атак безпілотних літальних апаратів, артилерійських обстрілів та інших засобів….» та надалі посилається на всі негативні обставини, які існують в м.Запоріжжі та в цілому в країні у зв`язку з військовою агресією російської федерації.

Стягувач зазначає, що вказане посилання як наявність виняткових обставин ТОВ «ГЕФЕСТ-ПРЕМІУМ»/Відповідача, які істотно ускладнюють негайне виконання такого судового рішення та об`єктивно потребують застосування механізму відстрочення для забезпечення можливості реального виконання вищевказаного судового рішення в майбутньому, є безпідставним, оскільки всі ці негативні обставини, про які зазначає Відповідач, розповсюджуються також і на ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ»/Позивача, яке також знаходиться у м. Запоріжжі і відчуває на своїй господарській діяльності всі наслідки військової агресії російської федерації.

Ураховуючи заперечення, стягувач просить суд відмовити у задоволенні заяви ТОВ «ГЕФЕСТ-ПРЕМІУМ».

У судовому засіданні 29.06.2026 брали участь представники сторін.

Представник заявника підтримав подану заяву повністю з підстав, викладених у ній. Просив відстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 31.10.2025 у справі № 908/2111/25 на 12 місяців.

Представник стягувача заперечив проти задоволення заяви.

За наслідками судового засідання 29.06.2026 проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши заяву про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 31.10.2025 у справі №908/2111/25 на 12 місяців, заслухавши пояснення представників сторін, врахувавши заперечення стягувача, дослідивши та оцінивши докази, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з такого.

Стаття 129 Конституції України та ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до приписів частин 1, 2, 3 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Конституційний Суд України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

У пункті 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року у справі №11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Отже, запроваджений процесуальними нормами права механізм відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду - виконання ухваленого судом рішення.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами, встановленими цим Кодексом.

Тобто, можливість відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. (ч. 3 ст. 331 ГПК України).

Із системного аналізу вказаної норми вбачається, що підставою для розстрочки, відстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Питання про задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення. Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. При цьому господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника і для стягувача.

Отже, питання щодо надання відстрочки (розстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватись господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Мотивуючи подану заяву, боржник зазначає таке.

Головною підставою звернення Заявника із цією заявою про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області у судовій справі № 908/2111/25 від « 31» жовтня 2025 року є наявність виняткових обставин, які істотно ускладнюють негайне виконання такого судового рішення та об`єктивно потребують застосування механізму відстрочення для забезпечення можливості реального виконання вищевказаного судового рішення в майбутньому.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕФЕСТ-ПРЕМІУМ» здійснює свою господарську діяльність у місті Запоріжжі Запорізької області, яке з початку повномасштабного вторгнення російської федерації перебуває під постійною загрозою ракетних ударів, атак безпілотних літальних апаратів, артилерійських обстрілів та інших засобів ураження. Товариство функціонує в умовах безперервного воєнного ризику, що безпосередньо впливає на його фінансову стабільність, виробничі процеси та можливість здійснення його господарської діяльності. Щоденні повітряні тривоги, необхідність зупинення роботи та евакуації працівників до укриттів, регулярні атаки на об`єкти цивільної та критичної інфраструктури призводять до вимушених простоїв, зниження продуктивності праці та скорочення обсягів господарської діяльності Товариства.

Окремо Заявник звертає увагу суду на те, що хоча обставини воєнного стану та пов`язані з ним обстріли не розглядаються як безумовна підстава для звільнення від виконання зобов`язань, вони беззаперечно є винятковим фактором, який повинен враховуватися під час вирішення питання про відстрочення виконання судового рішення. В нинішніх умовах систематичні ракетні удари, атаки безпілотниками, постійні повітряні тривоги, ризики пошкодження інфраструктури та перебої в роботі енергетичної системи, не можуть оцінюватися як звичайні господарські ризики. Такі обставини мають надзвичайний характер та об`єктивно впливають на діяльність будь якого підприємства, особливо того, яке здійснює діяльність у Запорізькому регіоні, що перебуває у безпосередній близькості до зони активних бойових дій.

Жоден суб`єкт господарювання, який працює у прифронтовому регіоні, не може гарантувати збереження свого майна, виробничих приміщень, обладнання чи транспортної інфраструктури від наслідків воєнних дій.

Слід також врахувати, що в умовах воєнного стану навіть короткочасне припинення діяльності суб`єкта господарювання може призвести до втрати ринків збуту, контрактів та ділової репутації, відновлення яких у подальшому може виявитися неможливим або потребуватиме значного часу та фінансових ресурсів.

Додатковим фактором ризику для Заявника у разі негайного виконання рішення Господарського суду Запорізької області у судовій справі № 908/2111/25 від « 31» жовтня 2025 року є нестабільність енергетичної системи України. Товариство здійснює діяльність в умовах постійної загрози аварійних та планових відключень електроенергії, що зумовлює необхідність додаткових витрат для забезпечення безперервності виробничих процесів.

При цьому неможливо прогнозувати подальший розвиток зовнішньої ситуації щодо енергозабезпечення, вартості електроенергії, пального, логістичних послуг та інших ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності Заявника.

Фактично Товариство змушене працювати в умовах постійної невизначеності, коли неможливо передбачити ані безпекову ситуацію, ані стабільність в процесах господарської діяльності, ані подальший вплив воєнних дій на економіку прифронтового регіону. Зазначені обставини не залежать від волі Заявника та істотно ускладнюють його господарську діяльність. Саме внаслідок наведених обставин Товариство змушене постійно спрямовувати значну частину наявних фінансових ресурсів на забезпечення безперервності діяльності, виконання договірних зобов`язань перед іншими контрагентами, виплату заробітної плати працівникам, сплату податків та інших обов`язкових платежів. Крім того, акцентуємо увагу, що діяльність Заявника має суспільне значення, оскільки воно забезпечує робочі місця, своєчасну виплату заробітної плати працівникам та надходження податків до державного і місцевих бюджетів. В умовах воєнного стану збереження діючих суб`єктів господарювання є питанням не лише приватного, а й суспільного інтересу, оскільки саме вони забезпечують економічну стабільність регіонів та підтримують функціонування держави в умовах війни.

Станом по сьогоднішній день, у Заявника спостерігається процес важкого фінансового становища, що підтверджується його фінансовою звітністю та бухгалтерськими документами, які свідчать про відсутність достатнього обсягу вільних обігових коштів для одноразового та негайного виконання рішення Господарського суду Запорізької області у судовій справі № 908/2111/25 від « 31» жовтня 2025 року без істотної шкоди для подальшого здійснення господарської діяльності Заявника.

Негайне виконання рішення Господарського суду Запорізької області у справі № 908/2111/25 від « 31» жовтня 2025 року шляхом одноразового стягнення значної суми коштів із господарського обігу Заявника із застосуванням заходів примусового виконання (зокрема накладення арешту на банківські рахунки), може спричинити ще більше істотне погіршення його фінансового стану, створити реальний ризик втрати платоспроможності та фактично унеможливити належне здійснення господарської діяльності.

За таких обставин Заявник буде позбавлений можливості здійснювати поточні розрахунки з контрагентами, своєчасно виплачувати заробітну плату працівникам, сплачувати податки, збори та єдиний соціальний внесок, закуповувати необхідні матеріали, сировину та забезпечувати безперервність виробничих процесів.

Наслідком зазначених обставин може стати невиконання діючих господарських зобов`язань перед іншими контрагентами, втрата клієнтів та ділових зв`язків, нарахування штрафних санкцій, подальше погіршення фінансового стану підприємства, а в перспективі, виникнення передумов для його неплатоспроможності та банкрутства. За таких умов під загрозою опиниться не лише подальше здійснення господарської діяльності Заявника, а й сама можливість реального та повного виконання рішення Господарського суду Запорізької області у справі № 908/2111/25 від « 31» жовтня 2025 року в майбутньому, що суперечитиме меті судового захисту та принципу забезпечення ефективного виконання судових рішень. Відмова у наданні відстрочки може завдати шкоди і самому Стягувачу.

У разі блокування діяльності Заявника та втрати ним платоспроможності, можливість фактичного отримання присуджених коштів істотно зменшиться або може бути втрачена взагалі. Таким чином, негайне виконання рішення за наявних обставин може суперечити самій меті судового захисту, яка полягає не у формальному, а у реальному та повному виконанні судового рішення.

Оцінивши аргументи заявника та дослідивши надані ним докази, суд зазначає таке.

Загальновідомим є факт, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року станом на 30 діб, строк дії якого в подальшому продовжувався відповідними Указами Президента України та триває й на теперішній час.

Разом з цим, введення воєнного стану на території України не означає, що боржник не може здійснювати статутну діяльність та набувати кошти. Суд зазначає, що введення воєнного стану негативним чином впливає на можливість ведення господарської діяльності суб`єктами господарювання, не лише відповідача (боржника), але й позивача (стягувача).

Суд також бере до уваги, що неналежне виконання на момент звернення із позовною заявою 07.07.2025, на момент прийняття судом рішення Господарським судом Запорізької області від 31.10.2025 по справі № 908/2111/25, на день подання заяви про відстрочку виконання рішення суду у ТОВ «ГЕФЕСТ-ПРЕМІУМ»/Відповідача перед ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» Позивачем є невиконаними зобов`язання з оплати в повному обсязі за Договором за придбане нерухоме майно, а саме є заборгованість в загальному розмірі 1 490 000,00грн., з ПДВ.

Сам по собі факт погіршення майнового стану заявника не може бути достатньою підставою, що ускладнює виконання рішення або робить його неможливим.

Складне фінансове становище ТОВ «ГЕФЕСТ-ПРЕМІУМ», яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не може бути безумовною підставою для відстрочення виконання судового рішення.

Подібні висновки неодноразово викладались Верховним Судом у його постановах (до прикладу, у постанові від 15.03.2018 у справі № 910/8153/17, від 13.11.2018 у справі №910/2376/18 та інші).

Дане твердження також знаходить своє відображення в практиці Європейського суду з прав людини (яка на підставі ч. 4 ст. 11 ГПК України використовується судом як джерело права), відповідно до якої відсутність грошових коштів не може бути підставою відмови від виконання грошових зобов`язань (Справа «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002 (заява №59498/00), Справа «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року (заява № 18357/91) та інші).

Суд зазначає, що боржником не надано належних доказів, які б свідчили про його неплатоспроможність.

Заявником не обґрунтовано та не надано жодних доказів, які б підтверджували його спроможність виконати судове рішення після надання відстрочення на 12 місяців.

Судом також враховано: матеріальні інтереси сторін, ступінь вини відповідача (боржника, заявника) у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави, нездійснення боржником жодних дій, спрямованих на навіть часткове виконання судового рішення (відсутність жодних перерахувань коштів стягувачу).

Суд також спирається на сталу практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно з якою «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру». А у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення. Тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Окрім того, довготривале не виконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки чи розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує (може порушити) основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

З огляду на викладене вище суд дійшов висновку про відсутність (станом на час постановлення цієї ухвали) правових підстав для задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 31.10.2025 у справі № 908/2111/25.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 255, 256, 257, 331, Господарського процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ГЕФЕСТ-ПРЕМІУМ (зареєстрованої в системі «Електронний суд» 16.06.2026), про надання відстрочки виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 31.10.2025 у справі № 908/2111/25.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.ст. 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 07.07.2026.

Суддя І.Є. Лєскіна