Ухвала суду № 137994064, 24.06.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

24 червня 2026 р. м. Житомир Справа № 910/1539/26

Господарський суд Житомирської області у складі судді Машевської О.П.,

за участю секретаря судового засідання: Газаровій Є.Д.

розглядаючи заяву представника ФОП Мельника Олександра Олександровича, адвоката Максименко Т.І. від 22.05.2026 про ухвалення додаткового рішення (вх. г/с №01-44/2021/26 від 25.05.26) у справі

за позовом: 130 Головний центр зв"язку,автоматизації та захисту інформації Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 )

до Фізичної особи-підприємця Мельника Олександра Олександровича

про стягнення 106 791, 44 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

ВСТАНОВИВ:

1. Господарський суд Житомирської області ухвалив 18.05.2026 рішення, яким:

- зменшив пеню на 80% із обґрунтованої суми 106791,44грн до 21358,29грн;

- стягнув з ФОП Мельника О.О. на користь 130 Головного центру зв`язку, автоматизації та захисту інформації Державної прикордонної служби України - 21 358,29грн пені та відмовив у стягненні 85 433,15грн пені.

2. Представник ФОП Мельника О.О., адвокат Максименко Т.І. звернулася 22.05.2026 через підсистему "Електронний суд" із заявою (вх. г/с №01-44/2021/26 від 25.05.2026) про ухвалення додаткового рішення (далі - Заява про ухвалення додаткового рішення від 22.05.2026).

3.Господарський суд ухвалою від 27.05.2026 призначив Заяву про ухвалення додаткового рішення від 22.05.2026 до розгляду в судовому засіданні на 02.06.2026 р. о 11:00 та ухвалою від 02.06.2026 відклав її розгляд на 16.06.2026 р. о 10:00.

4. В судовому засіданні 16.06.2026 розглянуто по суті Заяву про ухвалення додаткового рішення від 22.05.2026 із заслуховуванням представника позивача та перейшов на стадію ухвалення судового рішення. Стадію проголошення судового рішення визначено на 24.06.2026 о 17:00 год.

5. Так, у відзиві на позов від 07.04.2026 на виконання вимог п. 8 ч. 3 ст. 165 ГПК України ( далі - Кодекс), зазначено, що у разі відмови у задоволенні позову будуть наявні правові підстави для відшкодування відповідачу витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00грн.

Повноваження адвоката Тетяни Максименко на представництво інтересів відповідача у справі №910/1539/26 підтверджено ордером серії АІ №2143322 від 23.03.2026 та копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №10563/10 від 20.05.2022.

6. До відзиву на позов від 07.04.2026 додано копії: договору про надання правничої допомоги №1-1702/26 від 17.02.2026; додаткової угоди №2 до договору про надання правничої допомоги №1-1702/26 від 17.02.2026; рахунок на оплату №12 від 03.03.2026 на суму 15000,00грн; фільтрована виписка за період з 03.03.2026 по 03.03.2026 АТ КБ "Приватбанк" про сплату коштів в сумі 15000,00грн; попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат; детальний опис послуг, наданих Адвокатським бюро відповідно до додаткової угоди №2 від 03.0.2026 року до договору про надання правничої допомоги №1-1702/26 від 17.02.2026, та тих, які будуть надані під час розгляду справи.

7. У Заяві про ухвалення додаткового рішення від 25.05.2026 представник відповідача, адвокат Тетяна Максименко просить стягнути з позивача 16000,00грн витрат на професійну правничу допомогу, що складає 80% від ціни позову.

До Заяви про ухвалення додаткового рішення від 25.05.2026 додано:

- акт надання послуг №35 від 18.05.2026 на суму 15 000,00грн;

- детальний опис послуг, наданих Адвокатським бюро відповідно до додаткової угоди №2 від 03.03.2026 до договору про надання правничої допомоги №1-1702/26 від 17.02.2026 року (додаток №2);

- рахунок на оплату №28 від 22.04.2026 на суму 2 500, 00грн;

- акт надання послуг №24 від 23.04.2026 на суму 2 500, 00грн;

- рахунок на оплату №38 від 06.05.2026 на суму 2 500,00грн;

- акт надання послуг №31 від 07.05.2026 на суму 2 500, 00 грн.

- фільтрована виписка за період з 03.03.2026 по 07.05.2026 АТ КБ "Приватбанк" про сплату коштів в сумі 5000,00грн.

8. У Заяві про ухвалення додаткового рішення від 25.05.2026 представник відповідача, адвокат Тетяна Максименко зазначає, що вартість послуг з підготовки відзиву на позовну заяву, клопотання про зменшення розміру неустойки та юридичного супроводу справи згідно з рахунком на оплату №12 від 03.03.2026 складає 15 000, 00 грн. Вартість участі адвоката у 2-х засіданнях у режимі відеоконференції відповідно до п. 5 додаткової угоди №2 складає 5000,00грн. Зазначені витрати на професійну правничу допомогу вважає співмірними зі складністю спору, обсягом підготовлених процесуальних документів, підготовки клопотання про зменшення розміру неустойки, формування правової позиції у справі та участі адвоката у судових засіданнях. Однак, у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, на позивача слід покласти 80% витрат відповідача на професійну правничу допомогу, що складає 16 000, 00 грн.

9. На Заяву про ухвалення додаткового рішення від 25.05.2026 позивач подав заперечення від 25.05.2026 ( далі - Заперечення від 25.05.2026).

У Запереченні від 25.05.2026 позивач звертає увагу на малозначність справи, тому підготовлені представником відповідача процесуальні документи за своїм змістом і обсягом не потребували надмірної витрати часу адвоката на їх підготовку. До відзиву на позов не було додано додаткову угоду №1 до Договору про надання правничої допомоги №1-1702/26 від 17.02.2026, що унеможливило встановити погодженні сторонами обсяги робіт та умови надання правничої допомоги з моменту укладення договору. Мотивувальна частина рішення суду 18.05.2026 у переважній більшості не враховує процесуальну позицію відповідача в частині підстав для зменшення стягуваної пені за позов.

10. В судовому засіданні 24.06.2026 оголошено скорочену ухвалу про відмову у задоволенні Заяви про ухвалення додаткового рішення від 22.05.2026. Мотиви Суду.

11. Відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення є одним із принципів господарського судочинства ( п. 12 ч. 3 ст. 2 Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору (постанова ВП ВС від 05.07. 2023 у справі № 911/3312/21 тощо).

У розвиток цього принципу, законодавець врегулював, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч.1 ст.16 Кодексу).

12. В свою чергу, у ч.2 ст. 16 Кодексу законодавець конкретизує, що представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків самопредставництва учасника справи за нормою ст. 56 Кодексу та представництва у малозначних спорах за нормою ч.5 ст. 131-2 Конституції України.

Конституційний Суд України у рішенні від 22.11.2023 року № 10-р(II)/2023 (щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах) зважив також на те, що скорочення строку розгляду справи судом та інші процесуальні особливості розв`язання малозначних спорів мають наслідком зниження судових витрат для особи, яка реалізує своє конституційне право на судовий захист, що в цілому полегшує доступ до правосуддя та саму можливість реалізації права, гарантованого приписами статті 55 Конституції України.

Отже законодавець унормував, що у малозначних спорах судові витрати, в тому числі, на правничу допомогу, мають бути нижчими за розв`язання складних юридичних спорів.

13. За змістом ч. 3 ст. 12 Кодексу для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи призначене спрощене позовне провадження. Натомість для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні - загальне позовне провадження.

14. Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду предмет спору визначає позивач (див. постанова від 17.04.18 р. у справі № 523/9076/16-ц).

Під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем (постанови ВПВС від 17.04.18р. у справі № 523/9076/16-ц, від 13.03.19р. у справі № 916/3245/17).

Предметом спору у цій справі пеня в обґрунтованій сумі 106791,44грн, яку Суд зменшив на 80% до суми 21358,29грн, керуючись нормою матеріального права - ч.3 ст. 551 ЦК України та усталеною судовою практикою Верховного Суду в питанні її застосування.

15. Так, у мотивувальній частині рішення суду від 18.05.2026, суд, серед іншого, виснував:

"Позивач на підставі п. 7.1. Договору №270-25 від 25.09.2025 вимагає стягнути з Відповідача в судовому порядку пеню у сумі 106791,44грн та заперечує наявність об`єктивних обставин для зменшення цієї суми.

Відповідач навпаки доводив наявність таких обставин, які дають підстави суду зменшити суму заявленої до стягнення пені на 99%.

За ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду у разі:

- якщо він значно перевищує розмір збитків,

- за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Як виснувала Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90%, 70% чи 50% тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) має індивідуально-оцінний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), що обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.233 ГК України та ч.3 ст.551 ЦК України, тобто в межах судового розсуду ( див. постанову від 19.01.2024 у справі №911/2269/22 ).

Здійснюючи право зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховує загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність), забезпечує баланс інтересів сторін, визначає конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускає фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (див. постанови Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №910/8698/19, від 14.04.2021 у справі №922/1716/20).

Верховний Суд у постанові від 15.06.2022 у справі №922/2141/21 також висновує, що приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним із завдань застосування таких санкцій до боржника є стимулювання належного виконання ним договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені та/або штрафу фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Суд враховує, що хоча принцип "pacta sunt servanda" ("договори повинні виконуватися") й становить собою основоположну ідею договірних зобов`язань, однак, як і будь-який інший принцип має застосовуватися у цивільному обороті з огляду на індивідуальні обставини справи шляхом дослідження причини порушення договірного зобов`язання.

У ч.1 ст. 614 ЦК України зазначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Таким чином, виною є невжиття особою всіх належних від неї заходів для запобігання заподіянню шкоди ("поведінкова концепція вини").

Умисел як форма вини включає елемент усвідомлення та наміру. Дії особи вважаються такими, що вчинені з умислом, якщо вона усвідомлювала протиправність своєї поведінки та бажала або свідомо допускала настання шкоди (збитків).

Вина у формі необережності має місце за відсутності в особи наміру завдати шкоди. При необережності особа не передбачала можливості настання шкідливих наслідків свого діяння, хоча могла та повинна була їх передбачити або легковажно (безпідставно) сподівалася на їх відвернення.

Відповідно до п.8.1 Договору №270-25 від 25.09.2025 сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини), які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею Сторін.

Пунктом 8.2 Договору визначений перелік форс-мажорних обставин.

Пунктом 8.3 Договору зазначено, що доказом виникнення форс-мажорних обставин є сертифікати про такі обставини, які видаються Торгово-промисловою палатою України (регіональними ТПП) про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Дані сертифікати мають бути внесені до єдиного Реєстру сертифікатів. Інформацію Покупцю щодо внесення таких сертифікатів надає Продавець.

22.04.2026 в письмових поясненнях Позивач повідомив суд, що станом на дату звернення з позовною заявою до суду Відповідачем не було надано сертифікату про форс-мажорні обставини.

Однак на стадії ухвалення рішення суду в порядку ст. 82 Кодексу Суд перевірив в мережі інтернет доводи Відповідача про те, що порушення строку поставки захищених ноутбуків на підставі Договору №270-25 від 25.09.2025 відбулось внаслідок диверсії на залізниці у Польщі.

Як доводить зміст публікацій онлайн-медіа рух поїздів на пошкоджених ділянках залізниці у Польщі відновили в ніч проти 18 листопада 2025 року. Рух на перегоні Соболев- Жичин (Мазовія) поновили о 00:21, а після ремонту контактної мережі на ділянці Зажече- Пулави Азоти (лінія L007) потяги знову почали курсувати за графіком о 03:50.Ця залізнична мережа, що використовується для доставки допомоги Україні, постраждала від вибуху внаслідок диверсії.Детальну інформацію про наслідки інциденту можна переглянути у матеріалах від Радіо Свобода, UAinfo та інші (https://www.pravda.com.ua/news/2025/11/18/8007790/ https://www.radiosvoboda.org/a/polshcha-zaliznytsya-pidryv-sabotazh-ukrayintsi-rosiya/33594882.html).

На підставі викладеного, Суд критично оцінює такі доводи Відповідача , оскільки строк поставки збігав 30.11.2025.

Відповідач подав видаткову накладну №232/1 від 28.12.2025, підписану з ТОВ "АСАП ПРО" (дистриб`ютор ноутбуків) на підтвердження придбання товарів вартістю 3505260,00грн, що в подальшому були поставлені Позивачу на загальну суму 3 813 975,00 грн.

На підставі викладеного, Суд встановив, що Відповідач поставив Позивачу захищені ноутбуки на підставі Договору №270-25 від 25.09.2025, які не були безпосередньо придбані у виробника GENZO TECHNOLOGY CO., LTD ( компанія Shenzhen Genzo Technology Co., Ltd., що спеціалізується на виробництві захищеної комп`ютерної техніки: rugged-ноутбуків, планшетів, PDA та industrial PC), про якого подав докази.

Суд в межах предмету доказування у цій справі не надає оцінку доводам Відповідача про понесення витрат на модернізацію поставлених Позивачу захищених ноутбуків на загальну суму 89 100,00грн з метою покращення їх технічних характеристик та підвищення рівня захищеності, що підтверджується видатковою накладною №12 від 18.02.2026 підписану з ТОВ "АСАП ПРО".

Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства (частини третя статті 14 ЦК України).

Тому застосування кредитором штрафних санкцій, встановлених у договорі за невиконання боржником договірних обов`язків є способом захисту порушеного права, що встановлений договором.

Велика Палата Верховного Суду, здійснюючи тлумачення ст. 549 ЦК України та ст.231 ГК України виснувала, що незалежно від того, які правовідносини урегульовано конкретними нормами права, наразі в законодавстві сформований єдиний підхід до застосування пені як виду неустойки (штрафної санкцій), конститутивною ознакою якої є її нарахування за кожен день прострочення виконання зобов`язання. Поденне нарахування пені є ознакою, яка вирізняє її серед інших видів неустойки (штрафних санкцій) та визначає механізм обчислення (визначення розміру) пені. Тобто вжитий законодавцем у цьому випадку займенник "кожний (кожен)" пояснює формулу обчислення пені, за якою загальна сума пені визначається шляхом множення ставки пені на кількість днів прострочення (постанова від 16.10.2024 у справі №911/952/22).

Суд врахував також правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 05.12.2023 у справі №921/481/22 про те, що здійснення судом перерахунку позовних вимог за допомогою калькулятора Ліги є установленою практикою.

В ході вирішення цієї справи Суд використав калькулятор Ліги (пошук в мережі Інтернет https://ips.ligazakon.net/calculator/ff) для перевірки періоду нарахуванням пені, та встановив, що за 28 календарних днів прострочення поставки товару на загальну суму 3 813 975,00 грн пеня склала 106791,30грн.

Оскільки Відповідач придбав захищені ноутбуки у ТОВ "АСАП ПРО" (дистриб`ютор ноутбуків) загальною вартістю 3505260,00грн, які поставив Позивачу за загальною вартістю 3813975,00грн , його фактичний дохід склав 308715,00грн, що є менше 10% від загальної вартості предмету закупівлі.

Тоді як у ч.3 ст. 30 Закону України "Про оборонні закупівлі" визначені особливості формування ціни державного контракту (договору) з оборонних закупівель, який укладається під час дії правового режиму воєнного стану, які полягають у тому, що у складі ціни державного контракту (договору) на постачання товарів для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони враховуються витрати, зокрема податки, збори та інші передбачені законодавством обов`язкові платежі, і прибуток виконавця.

У цій частині також передбачено, що у разі невстановлення Кабінетом Міністрів України рівня прибутку (граничного рівня прибутку), визначеного цією частиною, ціна товарів визначається державним контрактом (договором), що укладається за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, відповідно до пропозиції виконавця з урахуванням прибутку такого виконавця.

З огляду наведеного вище, Суд дійшов висновку, що для дотримання балансу інтересів сторін у даному спорі, а також недопущенню негативних наслідків як для Позивача, так і для Відповідача, є підстави для зменшення суми пені на 80%, тобто до 21 358,26 грн".

16. З врахуванням викладеного, зменшення Судом розміру заявленої до стягнення кредитором пені завжди відбувається внаслідок врахування конкретних причин, які вплинули на належність виконання боржником взятого зобов`язання. Натомість необґрунтованість стягуваної суми зумовлює відмову у позові.

Так, вирішуючи питання розподілу судового збору, Суд застосував усталену правову позицію Верховного Суду про те, що у разі зменшення судом розміру неустойки, судовий збір покладається на відповідача повністю без урахування відповідних зменшень, оскільки таке зменшення є наслідком не необґрунтованості позовних вимог, а виключно застосуванням судом права на таке зменшення ( див. постанову ВС у складі КГС від 16.10.2019 у справі №910/143/19).

Як встановив Суд, у відзиві на позов від 07.04.2026 відповідач чітко зазначив, що у разі відмови у задоволенні позову будуть наявні правові підстави для відшкодування відповідачу витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00грн.

17. Таким чином, підстави для ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат відповідача на професійну правничу допомогу відсутні.

Керуючись статтями 233-235, 244, п.19 ч.1 ст. 255 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ФОП Мельнику Олександру Олександровичу у задоволенні заяви представника, адвоката Максименко Т.І. від 22.05.2026 (вх. г/с №01-44/2021/26 від 25.05.26) про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення з 130 Головного центру зв`язку, автоматизації та захисту інформації Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Мельника Олександра Олександровича 16 000,00грн витрат на професійну правничу допомогу.

Повна ухвала складена та підписана 07.07.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Машевська О.П.

Друк:

1 - в справу

2-3 сторонам (через Ел. суд)