Рішення № 137991781, 25.06.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/1812/25

Провадження №2/367/7699/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

25 червня 2026 року місто Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області у складі головуючої судді Білогруд О.О., секретаря судового засідання Гончаренко Г.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

І. Стислий виклад позиції сторін.

Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», Кредитодавець, Позивач) через підсистему «Електронний суд» подано указаний позов. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 05.02.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 (далі також Відповідач) за допомогою вебсайту navse.in.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1344-1678 (далі Кредитний договір). Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на таких умовах: сума кредиту 8 200,00 грн; строк кредитування 300 днів; базовий період 14 день; знижена % ставка 1, 20 % в день; стандартна % ставка 1,50 % в день. Кредитодавець через партнера Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний ним в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів через систему платежів LigPay, чим виконав свої зобов`язання за Кредитним договором своєчасно та в повному обсязі. У свою чергу ОСОБА_1 порушив умови Кредитного договору, кредит не повернув, не виконав у повному обсязі всі інші грошові зобов`язання перед Кредитодавцем, навіть після спливу строку кредитування встановленого умовами цього договору. Станом на 02.01.2025 загальний розмір заборгованості Відповідача за кредитним договором становить 45 985,60 грн, з них 8 200,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 36 555,60 грн за нарахованими процентами та 1 230,00грн комісія за видачу кредиту. Проте, Кредитодавець прийняв рішення про застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг, а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими процентами у сумі 4 985, 60 грн за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором у розмірі 41 000,00 грн. Таким чином, Кредитодавець просить стягнути з Позичальника лише частину заборгованості у розмірі 41 000,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 8 200,00 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 32 800,00 грн. Позивач указував, що не заперечує проти заочного розгляду справи, поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом справи, судові витрати, які пов`язані з оплатою судового збору у розмірі 2 422,40грн.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 04.03.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (виклику) сторін. Копію ухвали доставлено до Електронного кабінету позивача та його представника 05.03.2025.

05.03.2026, 14.04.2025, 22.05.2025 (повторно) копію ухвали про відкриття провадження у справі, а також судові повістки у судові засідання на 04.04.2025, 12.05.2025 та 10.07.2025 направлено засобами поштового зв`язку відповідачу ОСОБА_1 за останньою відомою адресою зареєстрованого місця проживання. Указані поштове повідомлення повернуто до суду «адресат відсутній за указаною адресою» та «за закінченням терміну зберігання».

У судові засідання учасники не з`явилися, представником позивача одночасно із позовною заявою подано клопотання про розгляд за їх відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечували. Відповідач правом на подання відзиву не скористався, будь-яких клопотань суду не подавав.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 дійшов висновку про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Близькі за змістом висновку містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.

Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Зважаючи на відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи є підстави для проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі даних та доказів, що відповідає положенням статей 223, 280 - 282 ЦПК України.

Згідно з частиною восьмою статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.

За частиною четвертою статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України).

За таких умов відмінність між датою судового засідання про час та місце якого учасники справи були належним чином повідомлені, та датою складання повного судового рішення не свідчить про порушення порядку повідомлення учасників справи про час та місце проведення судового засідання, що узгоджується з позицією Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладеної у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11 (провадження 61-175сво21).

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

05.02.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1344-1678.

Відповідно до пункту 2.2 Кредитного договору Кредитодавець відкрив кредитну лінію для Позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності, для задоволення особистих потреб Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом у порядку, передбаченому цим договором.

Договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію» (пункт 3.1 Кредитного договору), Позичальник за допомогою веб-сайту navse.in.ua, надає необхідні дані шляхом заповнення усіх граф відповідної форми (пункт 3.2 Кредитного договору).

Укладаючи договір Кредитодавець та Позичальник визнають усі документи (у тому числі Договір), підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), еквівалентними за значенням (з точки зору правових наслідків) документам у письмовій формі, підписаними власноручно, що повністю відповідає положенням частини дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» (пункт 3.10 Кредитного договору).

Відповідно до пунктів 4.1 та 4.2 Кредитного договору розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір кредиту 8 200,00 грн, дата надання/видачі кредиту: 05.02.2024.

Згідно з пункту 4.6 Кредитного договору Кредит надається Позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у пункті 4.1. цього Договору, на банківський рахунок Позичальника шляхом використання вказаних Позичальником реквізитів електронного платіжного засобу.

Пунктом 4.7 Кредитного договору встановлено, що плата за видачу Кредиту передбачена у формі процентів за користування Кредитом. Тип процентної ставки за користування Кредитом фіксована.

Як вбачається з підпунктів 4.10, 4.12 Кредитного договору строк кредитування становить 300 днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику, визначена дата повернення (виплати) кредиту 30.11.2024; базовий період 14 день, знижена % ставка 1, 20 % в день; стандартна % ставка 1, 50% в день.

Відповідно до пункту 4.11 Орієнтовна загальна вартість Кредиту на дату укладення Договору (за весь Строк кредитування) складає: 42 344, 16 грн та включає в себе: суму Кредиту та проценти за користування Кредитом.

Згідно з пунктом 5.1 Кредитного договору позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю отриманий Кредит та нараховану Кредитодавцем неустойку (якщо неустойка буде нарахована Кредитодавцем) не пізніше ніж в останній календарний день Строку кредитування, вказаного у пункті 4.12. цього Договору, шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок Кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах. Кредит вважається повернутим Кредитодавцю з моменту зарахування необхідної суми грошових коштів на банківський рахунок Кредитодавця.

Відповідно до пунктів 11.1 та 11.3.1 Кредитного договору Позичальник підтвердив, що уважно ознайомився із Правилами на веб-сайті Кредитодавця creditkasa.com.ua, повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись Договору, а тому добровільно та свідомо укладає договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним. Позичальник підтверджує, що до укладення Договору, ознайомився із текстом цього Договору, Правилами, а також отримав від Кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та статтями 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування» на сайті creditkasa.com.ua, що забезпечує вірне розуміння Позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

Позичальнику надано одноразовий ідентифікатор С 2907, для підписання Кредитного договору від 05.02.2024 № 1344-1678, підтвердження ознайомлення з Правилами, Паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача.

У розділі 12 Кредитного договору Позичальник зазначив номер особистого електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 .

Як вбачається із довідки Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» Позивачем перераховано кошти за Кредитним договором від 05.02.2024 № 1344-1678 на платіжну карту НОМЕР_1 у сумі 8 200,00 грн 05.02.2024 через систему платежів LiqPay, платіж №2422660492.

Станом на 02.01.2025 заборгованість за Кредитним договором від 05.02.2024 № 1344-1678 становить 45 985, 60 грн, з яких основний борг 8 200,00 грн, залишок відсотків 36 555, 60 грн та комісія за видачу кредиту 1 230, 00 грн.

У позовній заяві Кредитодавець повідомив, що прийняв рішення про застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг, а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими процентами у сумі 4 985, 60 грн за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором у розмірі 41 000,00 грн.

Просив суд стягнути з Позичальника не повну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину у розмірі 41 000,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 8 200,00 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 32 800,00 грн.

IV. Норми права, які застосував суд, мотивована оцінка і висновки суду.

Між сторонами виник спір щодо належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань.

Згідно з статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частин першої та другої статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною другою статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання)

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до статті 634, 638 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до частини першої 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суду постанові від 09.09.2020 у справі №732/670/19дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Укладення електронного договору повинно відбуватися шляхом підписання його електронним підписом.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача).

Аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів (Постанова Верховного Суду від 08.08.2019 року у справі №450/1686/17).

Верховний Суд також неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Дослідивши матеріали справи, надавши об`єктивну оцінку доказам у справі, суд приходить до висновку, що 05.02.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 виникли договірні відносини у зв`язку з укладенням Договору про відкриття кредитної лінії № 1344-1678. ОСОБА_1 , будучи вільним в укладенні кредитного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписав електронним одноразовим ідентифікатором кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами. Цей договір укладений в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», що повністю підтверджується матеріалами справи. Відповідач отримав кредитні кошти і у нього виникло зобов`язання повернути їх у розмірах та у строки зазначені в договорі.

Відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості, а відтак наданий позивачем розрахунок за відсутності заперечень щодо такого розрахунку від відповідача, приймається судом, як достовірний.

Враховуючи те, що зобов`язання за кредитним договором ОСОБА_1 не виконав, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є законними та такими, що підлягають задоволенню і з відповідача на користь позивача слід тягнути заборгованість у сумі 41 000,00 грн.

V. Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).

Згідно із частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» за подання позову до ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 24.01.2025 №45538, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути указані кошти.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280, 283 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (ідентифікаційний код 38548598) заборгованість за кредитним договором від 05.02.2024 № 1344-1678 у сумі 41 000 (сорок одна тисяча) гривень 00 копійок, понесені судові витрати у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду до Київського апеляційного суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 25.06.2026.

Суддя О.О. Білогруд