Ухвала суду № 137991692, 07.07.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/288/26

УХВАЛА

про скасування заочного рішення

"07" липня 2026 р.

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Поповича О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кострубіцької Т.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Василькові заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 квітня 2026 року у справі № 362/288/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Саливонківський цукровий завод», про стягнення безпідставно набутих коштів та майна.

Учасники справи, які взяли участь у судовому засіданні:

представник заявника (відповідача) адвокатка Чучковська А.В.;

представник заявника (відповідача) адвокатка Сікорська Н.М.;

представник позивачки адвокат Кашпур В.М.

Суд установив:

Заочним рішенням від 20 квітня 2026 року суд задовольнив зазначений позов, стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму безпідставно набутих коштів у розмірі 82 676 гривень, 3% річних у розмірі 10 000 гривень 18 копійок, інфляційні втрати у розмірі 51 505 гривень (усього на суму 144 181 гривня 18 копійок), а також судові витрати в сумі 1 441 гривня 82 копійки.

У червні 2026 року відповідач через представника адвоката Сікорську Н.М. подав до суду заяву про перегляд зазначеного заочного рішення.

Так, заява обґрунтована тим, що позивачем обрано не правильний спосіб захисту порушеного права, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову. Автор заяви зазначила, що позовна вимога про стягнення коштів у межах даного спору є вимогою, що стосується виконання умов договору, а тому позивач мала право вимагати в межах існуючих договірних відносин, а не звертатись до суду з кондикційним позовом в межах статті 1212 ЦК України.

Також автор заяви стверджує, що ОСОБА_1 є неналежним відповідачем в частині позовних вимог про стягнення орендної плати. За змістом заяви, право позивача на отримання орендної плати походить з обов`язку третьої особи внести орендну плату за рахунок використання землі за договором оренди. Тобто позивач як орендодавець має право вимагати стягнення коштів орендної плати з Приватного акціонерного товариства «Саливонківський цукровий завод» як орендаря, а не з ОСОБА_1 . Тому в даному випадку належним відповідачем є Приватне акціонерне товариство «Саливонківський цукровий завод», а не ОСОБА_1 .

Крім того, адвокатка Сікорська Н.М. зауважила на тому, що судом не встановлено фактичні обставини справи, а саме: як вносилась орендна плата грошима чи в натуральній формі (цукром) у розмірі, що еквівалентний до грошової форми орендної плати за договором (додатковими угодами). Також, на думку заявниці суд протиправно та безпідставно задовольнив вимогу про стягнення з ОСОБА_1 стягнення пені та інфляційних виплат з орендної плати, проведеної у натуральній формі (цукром). Окрім цього, представниця відповідача наполягає на незастосуванні строків позовної давності.

Ухвалою від 10 червня 2026 року суд залишив зазначену заяву без руху.

Ухвалою від 30 червня 2026 року суд поновив ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення від 20 квітня 2026 року, прийняв заяву до розгляду та призначив її до розгляду в судовому засіданні на 06 липня 2026 року.

Представник позивачки 06 липня 2026 року подав до суду заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, просить відмовити в її задоволенні.

Так, з-поміж іншого, адвокат Кашпур В.М. наполягає на тому, що відповідачем не надано жодних доказів, які спростовують позовні вимоги. На виконання ухвали суду від 10 червня 2026 року про усунення недоліків заяви відповідач надав суду копію листа-відповіді ПрАТ «Саливонківський цукровий завод» від 05 червня 2026 року № 50, проте, на думку представника позивачки, вказаний документ не спростовує вимог останньої, а прямо та беззаперечно їх підтверджує. У листі ПрАТ «Саливонківський цукровий завод» зазначено, що за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2024 року розрахунки орендної плати за земельну ділянку позивачки проводилися шляхом перерахування коштів на картковий рахунок відповідача ОСОБА_1 , а також натуральна оплата (цукор) особисто отримувалася відповідачем за місцем проживання. Отже, як зазначив адвокат Кашпур В.М., відповідач у своїй же заяві надав суду доказ, який повністю підтверджує факт безпідставного одержання та привласнення ним грошових коштів та майна, що належать позивачці на праві власності, що є прямою підставою для застосування статті 1212 ЦК України.

Крім того, представник позивачки зазначив, що між позивачкою та відповідачем немає жодних договірних відносин; відповідач привласнював майно позивачки без будь-яких законних підстав (у тому числі за відсутності довіреності); розрахунок 3% річних та інфляційних втрат проведено арифметично правильно на основі офіційних індексів інфляції, виходячи з грошового еквіваленту привласненого майна та коштів, що повністю відповідає вимогам статті 625 ЦК України та правовим позиціям Верховного Суду.

У судовому засіданні представники заявника підтримали заяву.

Представник позивачки в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні заяви.

Відповідно до статті 287 ЦПК України при перегляді заяви про перегляд заочного рішення, неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

За правилами частини третьої статті 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою:

1) залишити заяву без задоволення;

2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, вказана норма передбачає, що підставою для скасування заочного рішення є одночасна наявність сукупності обставин: - неявка відповідача в судове засідання та (або) не повідомлення про причини неявки, а також не подання відзиву на позовну заяву з поважних причин; - посилання відповідача на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Вивчивши матеріали цивільної справи, матеріали заяви про перегляд заочного рішення, додані до неї документи у контексті спірних правовідносин і доданих до позовної заяви документів та розрахунків, враховуючи викладені обставини в їх сукупності, суд вважає, що в заяві про перегляд заочного рішення представник відповідача посилається на обставини, що мають істотне значення для вирішення справи по суті. Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а відзив на позовну заяву відповідач не подав з поважних причин, адже не отримував відповідну поштову кореспонденцію.

Отже, суд констатує наявність підстав для перегляду заочного рішення, передбачених статтею 288 ЦПК України, та, відповідно, для задоволення заяви.

Керуючись статтями 261, 287, 288 ЦПК України, суд

постановив:

1. Задовольнити заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 квітня 2026 року у справі № 362/288/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Саливонківський цукровий завод», про стягнення безпідставно набутих коштів та майна.

2. Скасувати заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 квітня 2026 року у справі № 362/288/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Саливонківський цукровий завод», про стягнення безпідставно набутих коштів та майна.

3. Призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з без повідомлення (виклику) сторін.

4. Відповідач протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали має право подати відзив на позов з дотриманням вимог статті 178 ЦПК України.

5. Позивачка протягом п`яти днів з дня отримання відзиву має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач у цей же строк заперечення на відзив із дотриманням вимог статті 178 ЦПК України.

6. Надіслати копію цієї ухвали учасникам справи.

7. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою в мережі Інтернет: https://vs.ko.court.gov.ua/sud1008/.

Ухвала набирає законної сили негайно її проголошення і не оскаржується.

Суддя О.В. Попович