Вирок № 137991691, 06.07.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Єдиний унікальний номер № 362/1360/25

Провадження № 1-кп/362/284/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇН

06.07.2026 місто Васильків

Колегія суддів Васильківського міськрайонного суду Київської області у складі: головуючої -судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження (№ ЄРДР № 22024101110000553 від 22.07.2024) за обвинуваченням

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 114-1; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 113; ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України, ОСОБА_4 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Васильків Київської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 113; ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України, ОСОБА_5 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_2 , у м. Васильків Київської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 ,

Учасники провадження:

секретар судового засідання ОСОБА_6 ,

прокурори: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

обвинувачені: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисники: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

ВСТАНОВИЛА :

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

У невстановлений час, але не пізніше 30.06.2024 під час дії воєнного стану в Україні у громадянина України ОСОБА_4 , якому було достовірно відомо про збройний напад російської федерації на Україну, виник злочинний умисел на вчинення з метою ослаблення держави підпалів, спрямованих на пошкодження об`єктів, які мають важливе народногосподарське значення.

Надалі через акаунт « ОСОБА_14 » в месенджері «Telegram», прив`язаний до номеру телефону НОМЕР_1 , у невстановленому місці, у невстановлений час, але не пізніше 30.06.2024, ОСОБА_4 з метою вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, з корисливих мотивів домовився з невстановленою особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, за грошову винагороду здійснити підпали енергетичних об`єктів на території України.

Усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи за попередньою змовою з прямим умислом та з корисливих мотивів, ОСОБА_4 обрав трансформаторну підстанцію за адресою: перехрестя вулиць Щаслива та Покровська, м. Васильків Обухівського району Київської області, координати НОМЕР_11, та у невстановлений спосіб, у невстановленому місці та у невстановлений час, але не пізніше 30.06.2024, діючи з корисливих мотивів, погодив з невстановленою особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, здійснення її підпалу.

В подальшому з метою реалізації спільного злочинного умислу, у невстановленому місці та у невстановлений час, але не пізніше 30.06.2024, ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_5 за грошову винагороду вчинити з метою ослаблення держави підпалів, спрямованих на пошкодження об`єктів у м. Васильків Обухівського району Київської області, які мають важливе народногосподарське значення, на що той погодився, достовірно знаючи про збройний напад російської федерації на Україну.

Усвідомлюючи протизаконність дій, діючи з прямим умислом на вчинення з метою ослаблення держави підпалів, спрямованих на пошкодження об`єктів, які мають важливе народногосподарське значення, та за попередньою змовою ОСОБА_5 у невстановлений час, але не пізніше 30.06.2024, придбав на АЗК «ОККО» (вул. Оксамитова, 1-А, м. Васильків) бензин у кількості 5 л.

Продовжуючи спільний злочинний умисел, усвідомлюючи характер своїх злочинних дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем знаходження трансформаторної підстанції за адресою: перехрестя вулиць Щаслива та Покровська, м. Васильків Обухівського району Київської області, координати НОМЕР_11, діючи умисно, 01.07.2024 приблизно о 00:31, використовуючи попередньо підготовлену запальну суміш (бензин), облив нею зазначену підстанцію та підпалив її.

При цьому на виконання спільного злочинного умислу, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_5 , використовуючи невстановлений мобільний телефон, здійснив відеозапис підпалу зазначеної трансформаторної підстанції.

Після чого, діючи за попередньою домовленістю, ОСОБА_4 , у невстановлений спосіб, у невстановленому місці, та у невстановлений час, але не пізніше 01.07.2024, направив відзняте відео підпалу невстановленій особі, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, та 01.07.2024 о 09:16 отримав на свій банківський рахунок від невстановленої особи грошові кошти у сумі 10 тисяч гривень, з них кошти у сумі 1 тисячу гривень надалі перерахував ОСОБА_5 .

При цьому ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було достовірно відомо про те, що вказані дії спрямовані на пошкодження об`єктів, які мають важливе народногосподарське значення та наслідки вчинення таких підпалів.

Крім того, у громадянина України ОСОБА_4 при невстановлених обставинах, у невстановленому місці та у невстановлений час, але не пізніше 04.08.2024, виник злочинний умисел на вчинення перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період шляхом підпалу автомобілів військовослужбовців.

Надалі через акант « ОСОБА_14 » в месенджері Телеграм, прив`язаний до номеру телефону НОМЕР_1 , у невстановленому місці, у невстановлений час, але не пізніше 04.08.2024, ОСОБА_4 , якому було достовірно відомо про збройний напад російської федерації на Україну з метою вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, діючи з корисливих мотивів, домовився з невстановленою особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, за грошову винагороду здійснити підпали транспортних засобів представників Збройних Сил України.

З метою реалізації свого спільного злочинного умислу, у невстановленому місці та у невстановлений час, але не пізніше 04.08.2024 ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_15 за грошову винагороду здійснити підпал автотранспортного засобу, який належить військовослужбовцю. Надалі у невстановленому місці та у невстановлений час, але не пізніше 04.08.2024 ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, подзвонив з номеру мобільного телефону НОМЕР_2 до ОСОБА_15 (який використовував номер мобільного телефону НОМЕР_3 ) та надав наступні інструкції щодо готування до вчинення злочину: з метою обрання об`єктів спалювання ОСОБА_15 необхідно здійснити обхід місцевості та сфотографувати автомобілі, які за зовнішніми ознаками можуть належати військовослужбовцям, фотографії надіслати ОСОБА_4 у месенджері «Вайбер» для подальшого погодження ним здійснення їх підпалу у іншої невстановленої особи. У разі надання згоди невстановленою особою на вчинення підпалу конкретного автомобіля ОСОБА_15 має виготовити запальну суміш із бензину та масла, які змішуються між собою, облити вибраний автомобіль таким чином, щоб зазначена суміш потрапила під капот транспортного засобу, та підпалити його, процес здійснення вказаних дій ОСОБА_15 має зафіксувати (здійснити відеозапис) через програму, яка фіксує координати та час, попередньо установлену на його телефоні. Окрім того, ОСОБА_15 необхідно підтвердити знищення об`єкта на наступний день. У разі виконання вказаних дій та надання ОСОБА_4 відеозаписів на підтвердження вчиненого, ОСОБА_15 отримає грошову винагороду у розмірі 15-20 тисяч гривень. Крім того, ОСОБА_4 проінструктував ОСОБА_15 щодо завчасного підшукання ним шляхів підходу та відходу від місця вчинення підпалу.

Однак з причин, які не залежали від волі ОСОБА_4 , злочин не був доведений до кінця.

При цьому ОСОБА_4 було достовірно відомо про те, що вказані дії завдають шкоди основам національної безпеки України та власності.

Крім того, у невстановлений час, але не пізніше 05.08.2024 у громадянина України ОСОБА_4 , якому було достовірно відомо про збройний напад російської федерації на Україну, виник злочинний умисел на вчинення з метою ослаблення держави підпалів, спрямованих на пошкодження об`єктів, які мають важливе народногосподарське значення.

Надалі через акаунт « ОСОБА_14 » в месенджері Телеграм, прив`язаний до номеру телефону НОМЕР_1 , у невстановленому місці, у невстановлений час, але не пізніше 05.08.2024, ОСОБА_4 з метою вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, з корисливих мотивів домовився з невстановленою особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, за грошову винагороду здійснити підпали енергетичних об`єктів на території України.

З метою реалізації спільного злочинного умислу, у невстановленому місці та у невстановлений час, але не пізніше 05.08.2024, з метою організації вчинення злочину ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_5 за грошову винагороду вчинити з метою ослаблення держави підпалів, спрямованих на пошкодження об`єктів у м. Васильків Обухівського району Київської області, які мають важливе народногосподарське значення, на що той погодився, достовірно знаючи про збройний напад російської федерації на Україну.

Надалі ОСОБА_4 з акаунта « ОСОБА_14 » (прив`язаний до номеру телефону НОМЕР_1 ) 05.08.2024 приблизно о 18:12, перебуваючи у невстановленому місці, в месенджері «Telegram» написав ОСОБА_5 (акаунт « ОСОБА_16 », прив`язаний до номеру телефону НОМЕР_4 ) знайти об`єкт енергетичної системи, зокрема трансформатор, який має працювати (гудіти) та здійснити його відеозйомку за допомогою додатку «TimeMark», який відображає час та геолокацію місця зйомки, вказаний відеозапис надіслати ОСОБА_4 для подальшого погодження ним у невстановленої особи здійснення підпалу відповідного об`єкта енергетичної системи з метою подальшого отримання грошової винагороди.

Усвідомлюючи протизаконність дій, діючи з прямим умислом на вчинення з метою ослаблення держави підпалів, спрямованих на пошкодження об`єктів, які мають важливе народногосподарське значення, за попередньою змовою та з корисливих мотивів, ОСОБА_5 05.08.2024 о 20:22 за допомогою мобільного телефону Samsung Galaxy Note 9 (ІМЕІ1 НОМЕР_5 , ІМЕІ2 НОМЕР_6 ) через додаток «TimeMark» зробив відеозапис розподільчої підстанції з маркуванням ТП-23 Р-Т, яка розташовується на перехресті вулиць Миру (колишня Карла Лібкнехта) та вулиці Світла (колишня Кітченка) у м. Васильків Обухівського району Київської області, координати НОМЕР_13 та 05.08.2024 о 20:31 в месенджері «Telegram» (акаунт «danila», прив`язаний до номеру телефону НОМЕР_4 ) надіслав його ОСОБА_4 (акаунт « ІНФОРМАЦІЯ_3 », прив`язаний до номеру телефону НОМЕР_1 ) для подальшого погодження.

Однак з причин, які не залежали від волі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , злочин не був доведений до кінця.

При цьому ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було достовірно відомо про те, що вказані дії спрямовані на пошкодження об`єктів, які мають важливе народногосподарське значення та наслідки вчинення таких підпалів.

Кваліфікація діяння та застосування кримінального закону

Дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 113 КК України як організація готування до вчинення з метою ослаблення держави підпалів, спрямованих на пошкодження об`єктів, які мають важливе народногосподарське значення, вчинена в умовах воєнного стану за попередньою змовою групою осіб; за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України як вчинення з метою ослаблення держави підпалів, спрямованих на пошкодження об`єктів, які мають важливе народногосподарське значення, вчинених в умовах воєнного стану за попередньою змовою групою осіб, за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 114-1 КК України як організація готування до вчинення дій, що перешкоджають законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Дії ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 113 КК України як готування до вчинення з метою ослаблення держави підпалів, спрямованих на пошкодження об`єктів, які мають важливе народногосподарське значення, вчинене в умовах воєнного стану за попередньою змовою групою осіб; за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України як вчинення з метою ослаблення держави підпалів, спрямованих на пошкодження об`єктів, які мають важливе народногосподарське значення, вчинене в умовах воєнного стану, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Позиція учасників судового провадження

Позиція сторони обвинувачення

В судовому засіданні прокурор зазначив, що під час судового розгляду даного кримінального провадження обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 114-1; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 113; ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України, та обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 113; ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України, знайшли своє підтвердження в повному обсязі, їх дії кваліфіковано вірно і обґрунтовано, а винуватість обвинувачених повністю підтверджена отриманими та дослідженими доказами.

В судових дебатах прокурор просив визнати обвинувачених винними і призначити їм остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі.

Позиція сторони захисту

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину визнав частково, зокрема підтвердив фактичні обставини справи, однак вказав на невірну кваліфікацію його дій, оскільки він ніколи не мав на меті шкодити своїй країні. Показав, що з початку війни нікуди не тікав, пішов до військкомату, але там були черги, тоді він з меншим братом записався в ТРО у школі № 3, але їх розбомбили, тому пішов в інше ТРО. Його направили на обласну медкомісію, яку він пройшов і за результатами його зняли з військового обліку, МСЕК встановили йому групу інвалідності. Він шукав роботу, але не міг знайти, допомагав ТРО: копав бліндажі. У березні 2023 знайшов роботу касира, працював там до серпня 2023, але звільнився. Потім він влаштувався на роботу на будівництво на «Кулиничі», мав вільний графік, грошей вистачало, почав знімати квартиру.

Якось йому подзвонив знайомий ОСОБА_17 і сказав, що приїде з ОСОБА_4 . Вони зустрілись, спочатку він ОСОБА_4 не впізнав, але потім згадав, що колись давно вони вже спілкувались. Вони знову почали спілкуватись, працювали разом на «Кулиничах». ОСОБА_4 декілька разів заходив до нього в гості, вони говорили про роботу та життя. Бачив у ОСОБА_4 балончик, той пояснив, що йому за гроші треба написати на паркані слово «вибори». Він, ОСОБА_5 , не повірив ОСОБА_4 , сміявся з нього, але потім ОСОБА_4 сказав, що йому за це заплатили 500 грн і повідомив, що є ще завдання - спалити трансформатор. Він, ОСОБА_5 , почав сміятися з того, що ОСОБА_4 навіть не знає, що таке трансформатор, а от він спеціаліст, має дві вищі освіти, знає, де розташовані всі трансформатори в місті Василькові, бо працював в цій сфері. Потім він відвів його до найближчого трансформатора і пояснив як той працює. Десь через 2 тижні - 30 червня ОСОБА_4 подзвонив йому і запропонував зустрітися. При зустрічі ОСОБА_4 запитав як купити бензин і просив допомогти на АЗС, оскільки він там раніше працював, пояснив, що бензин йому потрібен, щоб заправити газонокосарку та попросив залишити бензин у себе на деякий час, оскільки йому треба було по справах кудись. Ввечері ближче до 12 години ночі він зустрівся з ОСОБА_4 для того, щоб віддати йому бензин. Тоді він почав здогадуватися, що бензин потрібен останньому, щоб палити трансформатор. На його запитання, ОСОБА_4 це підтвердив, сказав, що хоче підпалити той, який він, ОСОБА_5 , йому показав, та пояснив, що це через конкуренцію. Також пояснив йому, що трансформатор має захисний кожух і спалити його неможливо. Він, ОСОБА_5 , пояснював ОСОБА_4 , що це хуліганство, на що ОСОБА_4 сказав, що це буде імітація і він поділиться з ним грошима.

Він, ОСОБА_5 , не був ні ініціатором, ні організатором підпалу трансформатора, тільки виконував вказівки ОСОБА_4 , який сказав, що треба показати відео як обливають трансформатор, а йому, ОСОБА_5 , треба знімати підпал на його мобільний телефон, бо для цього потрібна спеціальна програма. Він нічого робити не збирався, оскільки розумів, що це незаконно, але точно знав, що ніякої шкоди не буде, бо вони все робили несерйозно, тому погодився. Було дуже темно - якраз тоді вимкнули світло і він нічого не зняв. Він побачив спалах вогню, після чого вони пішли додому і побачили пожежну машину, яка поїхала гасити трансформатор. Пізніше ОСОБА_4 перерахував йому 1000 грн., але це було поверненням боргу.

Йому, ОСОБА_5 , потрібні були гроші, він попросив у ОСОБА_4 400 грн, але той не дав, тоді він взяв кредит, купив собі телефон. В цей момент він, ОСОБА_5 , жив у ОСОБА_18 , доглядав за нею. Від ОСОБА_4 надійшла пропозиція спалити трансформатор. Він, ОСОБА_5 , вирішив розвести ОСОБА_4 та заробити гроші. Він, ОСОБА_5 , зняв трансформатор, який треба спалити, але ОСОБА_4 це не влаштувало, оскільки трансформатор мав перед підпалом на відео гудіти. Через деякий час він зрозумів, що це злочин і повідомив ОСОБА_4 , що відмовляється. Потім 05.08.2024 ОСОБА_4 запропонував спалити машини ТЦК, на що він відмовився.

ОСОБА_5 вказав, що йому прикро через те, що його дії могли бути неправильно витлумачені, однак він діяв завжди по совісті, а не зі злого умислу, навпаки - прагне бути корисним суспільству (має ідею зробити сервіс перевезень у місті). Він телевізор не дивився, тому про диверсії нічого не знав, так само і про те, що в Україні підпалюють військові машини. Вчинення диверсії, в чому його обвинувачують, суперечить його намірам, переконанням та планам на майбутнє.

12.08.2024 до місця його проживання приїхали працівники СБУ, словесно погрожували йому, але не били, потім запропонували поїхати з ними з метою його безпеки, на що він погодився. Його поселили в готелі на Віті Поштовій, де жив разом із співробітником СБУ, їли, пили разом. Потім поїхали разом до слідчого, де йому вручили підозру, також він їздив на слідчий експеримент до трансформатора, де стояла патрульна машина, також там був захисник. Після слідчого експерименту повернулися до готелю.

В судових дебатах обвинувачений ОСОБА_5 вказав, що не приймав участі у вчиненні злочинів, грошей за їх вчинення не отримував, ОСОБА_4 просто повернув йому борг, а він знав про незаконні дії останнього, однак не повідомив про злочини, в чому розкаюється.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину визнав частково, зокрема підтвердив фактичні обставини справи, однак вказав на невірну кваліфікацію його дій, показав, що познайомився в телефоні з дівчиною на ім`я ОСОБА_19 , в травні 2024 в них почалась переписка (українською мовою, без помилок) в зв`язку з пошуком роботи. Спочатку вона давала йому прості завдання: розклеїти оголошення «Робота водієм з високою зарплатнею». За це вона переводила гроші йому на карту, платила високо, тому в нього була до неї довіра. Наступним завданням було найняти людей для розклеювання оголошень, потім знайти паркан і написати «Вибори». Думав, що це щось пов`язане з ОСОБА_20 , з якою він особисто знайомий і вважає її не дуже хорошою людиною. Він виконав завдання, зробив фото і отримав за це 1000 грн. Гроші йому переказали з українського банку «А-банк». Наступним завданням було «пасти» певних людей для написання на них якихось документів, на що він відмовився і видалив переписку. ОСОБА_53 почала запитувати чому він відмовився, а потім сказала, що потрібно зашкодити їх конкурентам (яким саме - не знає) - за 8 тисяч гривень спалити трансформатор, вірніше налякати, зробивши імітацію підпалу. Він не відмовився і розповів про це ОСОБА_5 , щоб просто провести час разом. ОСОБА_5 було все одно що робити, вони не обговорювали паління, мотиви дій, ідеологію, не було мови про ослаблення держави. Вони самостійно знайшли трансформатор, ОСОБА_5 купив бензин для газонокосарки на дачу, і вони пішли на квартиру, де він, ОСОБА_4 , розбавив бензин водою 50/50. Вони дочекались ночі і пішли до трансформатора. Він, ОСОБА_4 , облив і підпалив трансформатор, а ОСОБА_5 знімав це, але відео не вийшло. Для підпалу вони використали суміш бензину з водою, яка не могла спричинити значних наслідків, навіть захисний кожух не постраждав. Коли вони йшли додому, бачили як пожежники і поліція їхали до трансформатора. Вранці він повернувся до трансформатора і зробив відео, яке скинув ОСОБА_53, після чого вона переказала йому 10000 грн з українського банку. З цих коштів він дав ОСОБА_5 1000 грн. - це особистий борг, а не плата за участь в підпалі.

ОСОБА_4 просив звернути увагу, що вони здійснювали імітацію, яким чином сталось загоряння не знає, однак у висновку полковника пожежної частини чітко вказано, що трансформатор загорівся через коротке замикання, тому злочину не було. Просив також звернути увагу на те, що немає жодного свідка, які щось бачили, відсутні потерпілі та збитки, вказаний трансформатор є власністю ОСОБА_21 , є побутовим, до інфраструктури і до держави не має ніякого відношення. Вони не мали наміру шкодити державі чи енергетиці, робити диверсію шляхом пошкодження трансформатору. Метою було зробити імітацію - хотіли обдурити цю ОСОБА_22 , щоб отримати кошти, тобто діяв з корисливих мотивів. Він розуміє, що це було неправильно, але це був обман конкретної людини, а не шкода Україні. Фактично ніякої шкоди не сталося - трансформатор цілий, він працював та працює у звичайному режимі. Визнає, що зробив помилку, погодившись на цю історію заради грошей, це було прагнення легкої наживи шляхом обману дівчини ОСОБА_23 , причетність якої до рф так і не була доведена, а не дія проти держави. Вважає, що його дії необхідно кваліфікувати за ст. 15, ст. 194 КК України (замах на пошкодження чужого майна).

Аналогічно все відбувалося і 05.08.2025, але той трансформатор не підійшов, оскільки не гудів.

Щодо підпалу автомобілів показав, що йому подзвонив знайомий під ніком « ОСОБА_24 » за рекомендацією ОСОБА_23 і запропонував підпалити автомобілі ТЦК. Тоді він, ОСОБА_4 , знайшов ОСОБА_15 , той сфотографував автомобіль і переслав йому, а він в свою чергу переслав «Призраку», який відповів, що це авто не підходить. Він, ОСОБА_4 переказав ОСОБА_15 , що потрібна інша машина, сказав, що заплатять 20000 грн, але ОСОБА_15 відмовився.

В судових дебатах обвинувачений ОСОБА_4 вказав, що його дії необхідно кваліфікувати за ст. 194-1 КК України як умисне пошкодження об`єктів електроенергетики.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_13 в судових дебатах вказав на недоведеності умислу його підзахисного на вчинення дій з метою ослаблення держави, просив перекваліфікувати його дії на умисне пошкодження об`єктів електроенергетики.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_12 вважає, що дії його підзахисного кваліфіковано не вірно, умисел на послаблення держави не доведено, його дії необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 396 КК України як приховування злочину.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_5 вже 7 років як її хороший знайомий, жив у неї останні півроку, він непоганий, нормальний хлопець, на початку війни ходив до військкомату. Вона знає, що ОСОБА_5 розмовляв по мобільному телефону з незнайомим їй чоловіком, якого називав ОСОБА_25 , і той запропонував ОСОБА_5 підпалювати трансформатори по території України за гроші, на що ОСОБА_5 погодився. Про це їй розповів сам ОСОБА_5 і показав їх переписку. Вона побачила, що переписка в месенджері (в якому саме вона сказати не може) з даним чоловіком, який був підписаний як ОСОБА_26 , ведеться вже 2 місяці. В переписці були вказані конкретні трансформатори з адресами і фото. Вона особисто бачила дані щодо двох трансформаторів і слова: «Давай спробуєш, за бензином збігаєш». Після цього в серпні 2024 була пропозиція палити авто ТЦК, але на це ОСОБА_5 відмовився, написав: «Я на це не ведусь». Вона особисто бачила і читала цю переписку, яка тривала 2 дні. Потім переписка припинилась і на наступний день ОСОБА_5 о 10:00 ранку забрала СБУ, вона була присутня при цьому.

Свідок ОСОБА_27 в судовому засіданні показав, що він працював старшим оперуповноваженим відділу СБУ, приймав безпосередню участь у оперативних слідчих діях і затриманні обвинувачених. ОСОБА_4 обрали запобіжний захід 14.08.2025. ОСОБА_5 не затримували, з ним в них була домовленість, щоб він не ховався: його забирали з місця проживання для проведення слідчого експерименту, куди ОСОБА_5 їздив добровільно, ніхто його не примушував, все було в присутності захисника. Де ОСОБА_5 знаходився, йому не відомо: можливо, у батьків, можливо, в притоні, але в готелі він не проживав. ОСОБА_5 просив захисту, оскільки за його діяльність його побили друзі. Також він, ОСОБА_27 , виїжджав з ним до суду 20.08.2024, коли ОСОБА_5 обирали запобіжний захід.

Свідок ОСОБА_15 , допитаний в судовому засіданні, відповідно до вимог ч. 9 ст. 352 КПК України, із зміненими анкетними даними у спосіб, що унеможливлює ідентифікацію особи (ухвала колегії суддів від 15.07.2025), показав, що наприкінці липня 2024 у вихідний день він приїхав на пляж, де випадково познайомився з ОСОБА_4 , який розповів, що працює водієм у депутата. На той час він, ОСОБА_15 , мав скрутне матеріальне становище, тому попросив ОСОБА_4 допомогти з роботою. Спочатку ОСОБА_4 запропонував йому піти працювати водієм маршрутки. Він відповів, що вже намагався влаштуватись туди, але його не брали, оскільки потрібно стати на військовий облік. Потім розмова перейшла на ЗСУ, і ОСОБА_4 повідомив, що є можливість швидко заробити 10-15 тисяч гривень (скидають на карту), - потрібно спалити машину ЗСУ чи машину працівника ТЦК якогось камуфляжного кольору. Через декілька днів - на початку серпня ОСОБА_4 йому зателефонував та дав завдання знайти автомобіль біля ТЦК зняти його на відео, попередньо знайти та скачати програму для цього, потім мав сказати, що потрібно зробити далі. Після того він з ОСОБА_4 спілкувався по телефону з приводу того, що не може скачати програму для відео та не вміє готувати запальну суміш, ОСОБА_4 давав йому інструкції з приводу процедури виготовлення суміші. На наступний робочий день він знайшов номер правоохоронних органів і звернувся на гарячу лінію СБУ, все розказав. Його запросили на зустріч, де він погодився добровільно співпрацювати. В подальшому у с. Бортничі біля ТЦК він, ОСОБА_15 , зробив фото декількох автомобілів: один автомобіль чорного кольору, з якого виходив високий чоловік у погонах, а інші - кольору хакі. Показав ці фото ОСОБА_4 , а той сказав, що подумає, але так і не визначився з автомобілем, тому справа обмежилась тільки фотографіями, до реальних дій не дійшло. З ким саме спілкувався ОСОБА_4 , кому скидав відео і хто платив гроші, йому, ОСОБА_15 , не відомо.

Обвинувачений ОСОБА_4 вказував на грубі порушення законодавства при допиті свідка ОСОБА_15 , який з`явився на суд в масці, його дані всі замінені. У зв`язку з цим просив допитати вказану особу повторно. Не вважає його свідком, оскільки він діяв під керівництвом слідчого як зацікавлена особа і ніякого відношення не має до трансформатора.

Суд відхилив вказане клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 з огляду на наступне.

Так, у цьому кримінальному провадженні слідчим у порядку, передбаченому п. 8 ч. 1 ст. 66 КПК України та Законом України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», винесено постанову про забезпечення безпеки до свідка у вигляді забезпечення конфіденційності відомостей про особу, у зв`язку з чим змінені анкетні дані свідка ОСОБА_15 .

Після цього із цим свідком проводилися слідчі дії.

Так, згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» рішення про застосування заходів безпеки приймається слідчим, дізнавачем, прокурором, судом, у провадженні яких знаходяться кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, у розслідуванні чи судовому розгляді яких брали або беруть участь особи, зазначені у ст. 2 цього Закону, а також органом (підрозділом), що здійснює оперативно-розшукову діяльність, щодо осіб, які брали участь або сприяли виявленню, попередженню, припиненню кримінальних правопорушень.

Конфіденційність даних про особу у кримінальному провадженні, як різновид заходів забезпечення безпеки, може забезпечуватися, зокрема, шляхом обмеження відомостей про особу в матеріалах перевірки (заявах, поясненнях тощо), а також протоколах слідчих дій та інших матеріалах кримінального провадження, заміни прізвища, імені, по батькові в цих документах псевдонімами за постановою органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора або за ухвалою слідчого судді, суду про зміну анкетних даних, чи неоголошення будь-яким способом дійсних анкетних даних про осіб, які взяті під захист і підлягають виклику в судове засідання (пункти «а», «в» ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»).

Вказана норма закону кореспондує з пунктами 9, 10 ч. 2 ст. 65 КПК України, яка у системному тлумаченні з приписами ст. 352 КПК України, забороняє здійснювати допит особи, стосовно якої застосовано заходи безпеки, щодо дійсних даних про її особу.

Отже, з огляду на викладене, вказані приписи законів забороняють здійснювати допит «залегендованих» свідків лише щодо даних про їх особи, проте не забороняють здійснювати їх допит взагалі.

Таку позицію висловив Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй ухвалі від 29 січня 2024 року (справа № 945/203/21).

Таким чином, в судовому засіданні під час допиту свідка ОСОБА_15 із зміненими анкетними даними у спосіб, що унеможливлює ідентифікацію особи, про що постановлено ухвалу колегії суддів Васильківського міськрайонного суду від 15.07.2025, захисником обвинуваченого ОСОБА_4 та самим обвинуваченим ОСОБА_4 задавалися питання вказаному свідку, обвинувачений ОСОБА_5 вказав, що не має відношення до тих обставин, про які розповідає свідок, він до нього питань не має. Таким чином, суд приходить до висновку, що допит «залегендованого» свідка ОСОБА_15 без встановлення даних про його особу відповідав вимогам закону, при цьому право обвинувачених на захист порушено не було.

Стороною обвинувачення при визначенні обсягу доказів та порядку їх дослідження, було заявлено про допит в якості свідків, також ОСОБА_28 , ОСОБА_29 .

В ході судового слідства прокурор відмовився від допиту вказаних свідків, сторона захисту не наполягала на їх допиті.

Судом досліджено докази, які надано стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 114-1; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 113; ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України, та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 113; ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України:

- протокол обшуку від 12.08.2024 в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , з додатком у вигляді відеозапису обшуку, в ході якого виявлено та вилучено мобільні телефони ОСОБА_4 : марки Real Me UI; марки «Iphone 6s», «Samsung Galaxy А15» (т. 2 а.с. 27-32);

- договір оренди квартири АДРЕСА_5 від 25.07.2024, укладений між власником - ОСОБА_30 та ОСОБА_4 (т. 2 а.с. 33-37);

- протокол огляду від 12.08.2024, предметом якого є мобільний телефон марки «Iphone 6s», вилучений під час обшуку квартири АДРЕСА_5 у ОСОБА_4 . У ході огляду месенджера «Телеграм» виявлено діалог з користувачем « ОСОБА_19 » з ім`ям « ОСОБА_31 », котра курувала діяльність ОСОБА_4 щодо здійснення підпалів трансформаторних підстанцій: інструктувала щодо здійснення, надавала грошові кошти на закупівлі матеріалів для вчинення правопорушення тощо («Вы можете снять видео самого трансформатора? Чтобы было слышно что он рабочий. ….чтобы успели его подтвердить». На прохання ОСОБА_4 надати кошти: «На бензин скинете деньги и масло?... Я сегодня сделаю. Все» ОСОБА_19 відповіла «Так, хорошо. …Как отправите видео скинем предоплату» тощо).

Також в месенджері «Телеграм» встановлено інший прив`язаний акаунт з номером мобільного телефону НОМЕР_7 та назвою « ОСОБА_32 », через який ОСОБА_4 здійснював підбір осіб, яким пропонував здійснювати підпали автомобілів ТЦК (в діалозі з акаунтом «ОСОБА_54» він вказав: «За одну спаленую машину ТЦК оплачиваю по факту работы 15 тысяч грн, инструкции все предоставлю. Нужно сделать это вечером, посмотреть где стоит машина і тд, место отхода. Дальнейшие инструкции предоставлю…» Точно таке саме повідомлення направлено акаунту « ОСОБА_33 »).

У системному додатку «Фото» в альбомі « Timemark Camera » виявлено зображення об`єктів критичної інфраструктури (електричних підстанцій тощо) (т. 2 а.с. 38-48);

- протокол огляду від 13.08.2024, предметом якого є мобільний телефон марки «RealMe С65», вилучений під час обшуку квартири АДРЕСА_5 у ОСОБА_4 , у ході огляду встановлено, що на вказаному пристрої встановлено месенджер «Телеграм», на якому зареєстрований номер мобільного телефону НОМЕР_1 з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4». У ході огляду месенджера «Телеграм» виявлено діалог з користувачем « ОСОБА_19 » з ім`ям « ОСОБА_31 », котра курувала діяльність ОСОБА_4 щодо зйому квартирних приміщень для встановлення відео-камер та організації онлайн відео трансляцій, фотографування об`єктів критичної інфраструктури та інших завдань ( ОСОБА_4 на пропозицію ОСОБА_23 щодо роботи: «Дали работу… подстанция. Ее надо снять и стройку рядом тоже» відповідає «Мы договорились что не будете мне давать эту дичь. Я тогда мог не вернуться, когда меня остановили. Это очень опасно. Что снова воєнные?», на що ОСОБА_19 каже: «Сделаешь вид что идешь куда-то». ОСОБА_4 на це вказує: «Вы за безопасность не думаете вовсе. Могут повязать… Вы даете обьекты где военные… Это стратегические обьекты. Я все заснял». 05.08.2024 об 11:18 надійшло повідомлення від ОСОБА_23 : «Хорошо, все обьекты там снять надо…». На запитання ОСОБА_4 «Какие обьекты?», вона відповіла: «Ну вот подстанцию»… «В районе тэц и за ней», о 15:37 год: «… Сними уже эти обьекты и будет 5к», на що ОСОБА_4 о 15:37 відповів «Снял», о 16:00: « Меня чувак спалил. Тут сей час будут мусора»).

Під час огляду встановлено також діалог з користувачем « ОСОБА_24 » з ім`ям « ОСОБА_36 », який пов`язаний з « ОСОБА_37 » та теж надає роботу різного характеру, в тому числі шукає людей для здійснення підпалів автомобілів ТЦК (під час домовленості «ОСОБА_24» вказує ОСОБА_4 «Жду машины», «Коктейль из чего будет?», на що ОСОБА_4 відповів: «Бенз, масло. Пойдет?», «ОСОБА_24» дає інструкцію: «Облить так что бы затекло под капот»… «И поджечь», на що ОСОБА_4 відповідає: «Да... Сейчас тачку скинет мне»). Також «ОСОБА_24» звертає увагу, що його цікавлять саме військові автомобілі («Посмотрю… Чтобы гражданскую не сделать»). На прохання ОСОБА_4 підшукати йому роботу «ОСОБА_24» 04.08.2024 о 21:45 вказує « Нужна работа - шкафы и машины в любом количестве», потім на запитання ОСОБА_4 «Какие шкафы?» пояснює «Ну вот ты трансформатор сжигал. Вот их. Либо шкафы у жд», на що ОСОБА_4 вказує, що «трансформаторы могу е…ть как тогда?», після чого вони обговорюють ціну за вказану роботу і «ОСОБА_24» зазначає, що люди працюють над цим багато за 5000 грн. ОСОБА_4 відповідає, що спочатку займеться машиною, а потім скаже людині за трансформатор. «ОСОБА_24» зазначає, що краще машини, оскільки «Выплаты выше. Риск тот же». Далі о 21:59 вбачається надсилання фото із зображенням автомобіля, на що «ОСОБА_24» уточнює, що його цікавить відео «с пожаром от 5 секунд… и на утро с последствиями». ОСОБА_4 о 23:00 вказує, що його людина скине зображення машини завтра і «на завтра ещё трансформатор скажу знакомому, что бы е…л». При цьому «ОСОБА_24» вказує, щоб ОСОБА_4 провів необхідний інструктаж «что бы если что про тебя не слова». 04.08.2024 о 23:14 «ОСОБА_24» зазначає перелік необхідних робіт: «тачки. Шкафы. Ликвидация военных», на запитання ОСОБА_4 «Это как?», відповідає «Уничтожение военных складов». Також під час обговорення з приводу вербування людей ОСОБА_4 09.08.2024 радиться як йому краще: «давать задание с самого начала, расклейка листовок?... или сразу давать шкафы палить».

Також у месенджері «Телеграм» встановлено інший прив`язаний акаунт з номером м.т. НОМЕР_7 та назвою « ОСОБА_32 », через який ОСОБА_4 на виконання завдання «Призрака» здійснював підбір осіб для здійснення підпалів автомобілів ТЦК. Однотипні повідомлення з пропозиціями підпалу машин ТЦК та умовами оплати і інструкціями ОСОБА_4 надсилав акаунтам «ОСОБА_54», « ОСОБА_33 », « ОСОБА_39 », «ОСОБА_55» (т. 2 а.с. 49-70).

- протокол огляду від 12.08.2024, предметом якого є мобільний телефон марки «Samsung Galaxy А15», вилучений під час обшуку квартири АДРЕСА_5 у ОСОБА_4 . У ході огляду пристрою виявлено додаток для здійснення відео трансляції через мобільний телефон «ІР Webcam», в якому є багатофункціональна програма для здійснення онлайн-трансляцій, таким чином встановлено, що вказаний телефон налаштований на здійснення трансляції в мережі Інтернет (т. 2 а.с. 71-74);

- відповідь з АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» щодо руху коштів за період з 01.05.2024 по 26.11.2024 по рахунках ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з диском (т. 2 а.с. 82-83);

- протокол огляду від 06.01.2025, предметом якого є компакт диск, отриманий від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» щодо руху коштів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , під час якого виготовлено скрін-шоти екрану, додані до протоколу та оглянуті в суді, з яких вбачається, що ОСОБА_5 01.07.2024 о 09:37 отримав від ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 1000 грн (т. 2 а.с. 84-87);

- відповідь з АТ «Акцент-Банк» щодо руху коштів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з диском (т. 2 а.с. 88-89);

- протокол огляду від 06.01.2025, предметом якого є компакт диск, отриманий від АТ «АКЦЕНТ-БАНК» щодо руху коштів ОСОБА_4 , під час якого виготовлено скрін-шоти екрану, додані до протоколу та оглянуті в суді, з яких вбачається, що ОСОБА_4 01.07.2024 отримав грошові кошти у розмірі 10000 грн, в подальшому 01.07.2024 ОСОБА_4 надіслав 1000 грн ОСОБА_5 . Крім того, виявлено ряд поповнень на суми від 5000 грн до 20000 грн одними платежами (т. 2 а.с. 90-97);

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 30.01.2025, з якого вбачається, що з ТОВ «Лайфселл» вилучено інформацію в електронному вигляді, що записано на електронний носій (т. 2 а.с. 98-100);

- протокол огляду від 03.02.2025, предметом якого є компакт диск, отриманий від ТОВ «Лайфселл» щодо телефонних з`єднань ОСОБА_4 з номером телефону НОМЕР_8 , з якого вбачається, що останній систематично спілкувався з ОСОБА_5 , який використовує номер телефону НОМЕР_4 . Також встановлено, що ОСОБА_4 з використанням мобільного телефону з вказаним номером перебував у безпосередній близькості від місця вчинення злочину у ніч з 30.06.2024 на 01.07.2024 (т. 2 а.с. 101-116);

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 03.02.2025, з якого вбачається, що з ПрАТ «ВФ Україна» вилучено інформацію в електронному вигляді, що записано на електронний носій (т. 2 а.с. 118-119);

- протокол огляду від 03.02.2025, предметом якого є компакт диск, отриманий від ПрАТ «ВФ Україна» щодо телефонних з`єднань ОСОБА_5 з номером телефону НОМЕР_4 , з якого вбачається, що останній систематично спілкувався з ОСОБА_4 , який використовує номер телефону НОМЕР_8 . Також встановлено, що ОСОБА_5 з використанням мобільного телефону з вказаним номером перебував у безпосередній близькості від місця вчинення злочину у ніч з 30.06.2024 на 01.07.2024 (т. 2 а.с. 120-123);

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 07.08.2024 з диском, а саме: зняття інформації з електронних інформаційних систем або їх частини без відома їх власника, володільця або утримувача - ОСОБА_5 , який користувався абонентським номером НОМЕР_4 . У ході огляду матеріалів месенджеру «Telegram» виявлено переписку із контактом « ОСОБА_40 » ( НОМЕР_1 , ОСОБА_4 ). Так, 05.08.2024 о 18:12 між вказаними особами відбулось листування, в ході якого ОСОБА_4 почав інструктувати ОСОБА_5 щодо здійснення необхідних дій: налаштування програми «Tlme Mark», зйомку підпалу через цю програму, о 18:25 ОСОБА_4 додав опис того, що ОСОБА_5 повинен підпалити: «Кстати, этот трансформатор, должен гудеть, что он рабочий они это услышали. Вот пример». Далі ОСОБА_4 надіслав ОСОБА_5 відеозапис, де зображена трансформаторна будка, яка видає звук гудіння. О О 18:31 ОСОБА_4 написав ОСОБА_5 : «Сделаешь? А сейчас иди к трансформатору і сделай через программу видео что бы там были координаты, как мы с тобой делали». О 18:30 ОСОБА_4 написав ОСОБА_5 : «Ждём вечера, что бы е…ть шли. Сейчас иди к трансформатору. Это попросили только что. И сними видео с координатами». ОСОБА_5 відповів: «Понял»… «Кинь хотя би на пивас. А в проге я разобрался»; ОСОБА_4 о 18:38 написав ОСОБА_5 «Сделаешь видео з трансформатором что бы были координаты, скину на бензин 400 грн. Купишь бенз на 250 грн.». Надалі ОСОБА_5 відправив ОСОБА_4 перевірочний відеозапис з використанням додатку «Tіme Mark», де зображено обличчя ОСОБА_5 з написами координат та датою. ОСОБА_4 о 18:38 написав ОСОБА_5 : «Залей только в трансформатор хорошо облейте, что бы норм горел». О 18:40 ОСОБА_4 написав ОСОБА_5 : «Бенз купиш 5 литров, на 250 грн., себе візьмеш 150 на пиво. Сделаете трансформатор, его одобрят, скину ещё 2500 грн….». Далі о 19:10 ОСОБА_5 надіслав відеозапис тривалістю 25 секунд ОСОБА_4 з використанням додатку «Tіme Mark», на якому зображується процес відеофіксації трансформаторної підстанції у м. Васильків Київської області на перетині вулиць Миру (колишня Карла Лібкнехта) та вулиці Світла (колишня Кітченка) з написом «18:56 05/08/2024 пн вулиця Кітченка, 31, Васильків, Київська область Украина «Tіme Mark Саmera». У відповідь ОСОБА_4 о 19:15 написав: «Главное чтобы качественно снял, корда чувак будет твой обливать и как подпаливает тоже снимай. Залей хорошо бензином. Чтобы оно хорошо загорелось.». ОСОБА_5 надіслав повторне відео трансформатора на перитині вулиць Миру (колишня Карла Лібкнехта) та вулиці Світла (колишня Кітченка) в м. Васильків, після чого ОСОБА_4 о 21:04 вказав, що даний трансформатор не підходить: «Она сказала что не слышно его. Что бы искали другой, который гудит». Надалі о 21:10 ОСОБА_4 надіслав ОСОБА_5 фотографію з екрану іншого мобільного пристрою переписки з месенджеру «Телеграм», де міститься наступний текст: «Невідомий абонент: «Руководитель не согласовал. Нужно чтобы он шумел. Одно из условий» (т. 2 а.с. 120-129);

- протокол огляду від 23.10.2024, предметом якого є оптичний диск марки «Verbatim», на якому є 22 файли зі скріншотами переписок двох осіб у месенджері «Telegram» з акаунту, який зареєстрований на номер мобільного телефону НОМЕР_4 , який, імовірно, використовує ОСОБА_5 , з акантом, зареєстрованим за номером мобільного телефону НОМЕР_1 , який, імовірно, використовує ОСОБА_4 . На диску також збережені два відео-записи, створені, імовірно, ОСОБА_56 (т. 2 а.с. 130-141);

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 15.08.2024, а саме: аудіо-, відео контроль місця щодо розподільчої трансформаторної підстанції з маркуванням ТП-23 Р-Т, яка розташовується у м. Васильків Київської області на перехресті вулиць вулиць Миру (колишня Карла Лібкнехта) та вулиці Світла (колишня Кітченка). Під час огляду флеш носія, доданого до протоколу, на ньому вбачаються відео файли. Зокрема при їх перегляді встановлено, що 05.08.2024 о 18:56 у кадр заходить невідомий чоловік худої статури у синій сорочці з коротким рукавом, шортах темного кольору та капцях, який біля об`єкту контролю здійснив поворот тулубу, можливо, з метою здійснення фото- чи відеофіксації трансформаторної підстанції, потім зник з кадру. На іншому відеофайлі зафіксовано як 05.08.2024 о 20:22 до кадру входять двоє невідомих чоловіків, один з яких був зафіксований раніше того ж дня о 18:56 (особа 1), інший чоловік - худорлявої статури у коричневій футболці, синіх штанах, капцях та світло-синій кепці (особа 2). Особа 1 дістала мобільний пристрій та навела у бік трансформаторної підстанції, можливо, з метою здійснення відео- чи фотофіксації об`єкта, потім здійснила поворот тулубу, можливо, з метою відео- чи фотофіксації об`єкта контролю з іншого ракурсу, потім вказані особи зникли з кадру (т. 2 а.с. 142-146);

- протокол огляду від 15.08.2024, предметом якого є мобільний телефон марки «Samsung Galaxy Note 9», виданого добровільно ОСОБА_5 у ході його допиту. В ході огляду вказаного мобільного телефону встановлено, що в додатку «Галерея» є альбом з назвою «Time mark», де розташовується 12 файлів: 1 зображення та 11 відеофайлів, знятих за допомогою додатку «Time mark», який дозволяє зазначати точне місце розташування, час зйомки фото чи відео. Зокрема, на відеозаписі тривалістю 0:30 хв зображено трансформаторну електричну підстанцію з зазначенням часу з 18:56 по 18:57, дата 05.08.2024, понеділок та адресу зйомки: вул. Кітченка (на даний час - Світла), 31, Васильків, Київська область, Україна, через переміщення оператора адреса на відео змінюється на вул. Карла Лібкнехта (на даний час - Миру), 38, Васильків, Київська область, Україна. На відеозаписі тривалістю 0:14 хв також вбачається відеофіксація трансформаторної електричної підстанції, на якому зафіксовано адресу: вул. Кітченка, 29 (на даний час - Світла), Васильків, Київська область, Україна, а потім: АДРЕСА_6 , Васильків, Київська область, Україна (т. 2 а.с. 147-157);

- протокол проведення слідчого експерименту з відеозаписом до нього від 15.08.2024, проведеного за участі ОСОБА_5 , який перед будинком АДРЕСА_7 розказав, що був тут 05.08.2024 в зв`язку з виконанням вказівки ОСОБА_4 щодо пошуку будь-якого трансформатору, який в подальшому повинен був підпалити та здійснити відеозапис за допомогою додатку «Tlme Mark», яку заздалегідь встановив на свій телефон. Також ОСОБА_5 показав, де він проходив 05.08.2024, напрямок свого руху по вулиці та ракурс, з якого здійснив відеозапис трансформатора за вказаною адресою за допомогою додатку «Tlme Mark», а потім надіслав його ОСОБА_4 для погодження об`єкту підпалу, за що йому було обіцяно винагороду (т. 2 а.с. 159-161);

- протокол проведення слідчого експерименту з відеозаписом до нього від 15.08.2024, проведеного за участі ОСОБА_5 , який за адресою: АДРЕСА_8 пояснив, що він та ОСОБА_4 за вказаною адресою у ніч з 30.06.2024 на 01.07.2024 здійснили підпал трансформатору, показав як вони підійшли до трансформатора, як ОСОБА_4 подав йому, ОСОБА_5 , свій телефон, щоб той зняв його, ОСОБА_4 , дії. ОСОБА_5 продемонстрував як ОСОБА_4 облив трансформатор бензином та підпалив, як від спалаху він, ОСОБА_5 , злякався та втік, не відзнявши нормально підтвердження підпалу, віддавши телефон ОСОБА_4 (т. 2 а.с. 162-164);

- матеріали перевірки по матеріалам Обухівського РУ ГУ ДСНС України у Київській області, відповідно до яких, зокрема, з висновку про причини виникнення пожежі, ймовірною причиною, що виникла 01.07.2024 в трансформаторній підстанції за адресою: АДРЕСА_3 , могло стати виникнення горіння, внаслідок короткого замикання внаслідок перевантаження електромережі. Дана версія є найбільш імовірною, але в той же час потребує перевірки органами досудового розслідування (т. 2 а.с. 166-192);

- відповідь Управління житлово-комунального господарства, будівництва та благоустрою, з якого вбачається, що трансформаторна підстанція за адресою: перехрестя вулиць Щаслива та Покровська, координати: НОМЕР_11 та розподільча трансформаторна підстанція з маркуванням ТП-23 Р-Т за адресою: перехрестя вулиць Миру (колишня вул. Карла Лібкнехта) та Світла (колишня вул. Кітченка), координати НОМЕР_12 відносяться до об`єктів критичної інфраструктури та мають важливе народногосподарське значення. Дані трансформаторні підстанції забезпечують електропостачання в житлові будинки, заклади освіти, дитячі садки. Їх пошкодження може призвести до порушення нормальних умов життєдіяльності населення (т. 2 а.с. 193);

- протокол огляду від 23.10.2024, з якого вбачається, що об`єктом огляду є мобільний термінал Tecno KH7n Spark 9 Pro, який добровільно виданий ОСОБА_15 під час проведення допиту як свідка. Під час огляду вказаного мобільного терміналу в графі «Галерея» встановлено декілька відеозаписів з розмовами ОСОБА_15 з абонентом мобільного телефону « НОМЕР_2 », який підписаний як « ОСОБА_41 »., а саме: на відеозаписі « VID_20240804_213009.mp4 » від 04.08.2024 « ОСОБА_41 », зокрема, каже: «Мне надо, короче фотку, чтоб ты мне отправил, чтоб они согласовали, или эта машина подходит. Понял?», на що йому ОСОБА_15 відповідає: «Та чем она интересна, это третього зама, ТЦКашника третього зама машина». В подальшому « ОСОБА_41 » зазначає: «Ну …, скидуй, я сейчас тебе короче по этому номеру твоєму Вайберу напишу, скинь мне фотку, я человеку отправлю, если он даёт добро. Шо, …береш бенз, береш масло …. между собой туда, а тебе… тебе надо будет короче программу установить. Тебе на телефон надо будет поставить программу. Ты слышишсь меня?... Та обычная в Play Маркете, тебе надо будет скачать приложение через которое ты будешь делать. Короче, будешь снимать это видео, когда будешь это всё делать. Понял?... Это видео оно пишет, где это находится, даже те самые координаты и потом ты это видео скидуешь мне, на подтверждение, они скидуют бабки. И всё, или встречаемся, или я тебе на карту скидую твои деньги. Там у них сама фишка в чём, я просто сам, когда, ну другие даже типа дела делал, ты через эту программу, когда делаешь там фотку или видео, ну, ты увидишь, короче. Когда скачаешь прогу и поймеш, о чём я говорю. Там будет даже писатися код, где ты находишся типа. Но когда ты будеш делать эту …, тебе надо поставить в Авиа режим … Понял? Ну, что типа ни Интернета, … у тебя не было….. Ну, то есть, я тебе это всё обьяснил, тут ничего такого. Ты … если даже эту машину уже там где-то срисовал, я думаю, у тебя проблем с этим не будет. Твоя задача просто это акуратно сделать, на видео снять, как она горит. Снимаешь это на видео, она показывает в программе эти координаты, эту всю … скидываешь мне, я скидываю на подтверджение. Они подтверждают, утром ты типа с понтом проходишь где-то там в районе. Понял? С понтом. Тоже через эту программу типа снимаешь, что тачка сгорела, всё, нам скидывают бабки. Понял? Это вся задача. …. Я тебе как пообещал 15-20, они у тебя будут…. Ну, главное сделай всё нормально, не подставься. Продумай всё, посмотри место отхода. Понял? Посмотри кудою ты будеш уходить после того, как сделаешь. Всё внимательно обдумай. Вот удели этому внимание, потому что это твоя безопасность. И просто пройдись, посмотри, куда ты будеш уходить. На всякий случай, чтоб у тебя было пару вариантов места отхода. Чтоб не просто так типа побежал. Куда побежал? Фиг его знает». На відеозаписі «VID_20240804_215638.mp4» від 04.08.2024 « ОСОБА_41 », зокрема, каже «Та за шо бояться? Я тебе лично говорю, за что бояться? Мне делают по факту выплаты денег. Сделал, скинул, одобрили, всё. Мне упали на карту деньги, всё, я тебе скинул. Сделай всё качественно. Я тебе отвечаю, как есть», на що ОСОБА_15 відповідає: «Ну, знаєш, как бы для себя и от души спалить тачку ТЦК не впадло блин, ну хотілось бы». На відеозаписі « VID_20240804_220857.mp4 » від 04.08.2024 « ОСОБА_41 », зокрема, каже «Хорошо. Занимайся, я тебе дам заработать. Ты хотел заработать? Я тебе дам заработать»… «Всё, давай, хорошо. Тебе в любом случае надо подготовиться, ты найди тачку. Посмотри где место отхода, а завтра купиш масло, бензин и вечером завтра сделаешь», на що ОСОБА_15 запитує: «А масло, бензин обязательно смешивать? Чи нельзя просто соляркой залить?». « ОСОБА_44 » відповідає: «Ну там оно чтоб горело типа, надо добавлять масло в любом случае, чтоб оно именно горело», «И тебе надо будет так залить, чтоб оно в капот залилось. Понял? Чтоб везде залило хорошо. Не просто где-то там колесо подпалить, а нормально залить именно в капот. Понял? Чтоб именно оно прошло туда аж, чтоб оно везде затопило. Хорошо набо будет залить. Понял?» (т. 2 а.с. 194-204);

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.08.2024, відповідно до якого ОСОБА_15 на фотознімку № 1 впізнав особу, з якою познайомився та в подальшому від якого отримав пропозицію підробітку щодо підпалу авто, що перебувають у користуванні військовослужбовців ЗСУ (т. 2 а.с. 206-207),

- довідку до протоколу пред`явлення для впізнання за фотознімками від 05.08.2024, відповідно до якої на фото № 1 зображений ОСОБА_4 , на інших фотознімках зображені особи, які не мають будь-якого відношення до даного кримінального провадження (т. 2 а.с. 208);

- протокол за результатами проведення негласних слідчих оперативно-розшукових заходів від 09.08.2024 з відеозаписом до нього, відповідно до якого під час проведення НРДТ «зняття інформації з електронних комунікаційних мереж», було отримано фактичні дані щодо протиправних дій громадян на шкоду державній безпеці України за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 113 КК України (т. 2 а.с. 210-217);

- протокол за результатами проведення негласних оперативно-розшукових заходів від 09.08.2024, відповідно до якого під час проведення НРДТ «зняття інформації з електронних комунікаційних мереж» було отримано фактичні дані щодо протиправних дій громадян на шкоду державній безпеці України за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 113 КК України. Так, 22.07.2024 о 15:43 Особа ОСОБА_45 відповіла на дзвінок чоловіка на ім`я ОСОБА_46 , вхідний телефон НОМЕР_9 , в ході розмови ОСОБА_45 запитує: «А сьогодні цей. А де воно знаходиться? Куда це?, на що «Д» відповідає «Короче, це не далеко од «Каштана»… О: «Ого, це прям біля дома почти», «Ну там як й.. так й…, да?, Д: зазначає «Я ж тобі говорю, там не плотно закриті дверки і якщо ти обольєш. А там плотні були, бачиш, бухнуло». Також 22.07.2024 о 17:21 «О» запитав: «Чуєш, ОСОБА_47 , а в Василькові дощ є?», а потім вказує «Ну, на руку, …що він пройшов десь, єслі образно говоря, десь замкнуло, і п…ць да?», на що «Д» відповідає «Та вообще на руку, щоб воно коли ми це робити п…чив», Д: « Вообще було б ляля. Бензину то по х… Поняв?». 22.07.2024 о 19:41 ОСОБА_45 запитав: «А тобі не кажеться що то дуже сильно видне место?... Кажу, тобі не кажется шо ну, там де ти показав мені скинув це максимально палівно». О 19:49 «Ч» вказує «О»: «Чуєш? Ну, тобі, короче, тобі чуєш надо бенз взять» (т. 2 а.с. 219-235);

- протокол за результатами проведення негласних оперативно-розшукових заходів від 09.08.2024, відповідно до якого під час проведення НРДТ «зняття інформації з електронних комунікаційних мереж» було отримано фактичні дані щодо протиправних дій громадян на шкоду державній безпеці України за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 113 КК України. Зокрема, 04.08.2024 о 22:04:18 особа (О) зателефонувала чоловіку (Ч), вихідний дзвінок на тел. НОМЕР_3 , де він дає інструкції «Всё, давай, хорошо. Тебе в любом случае надо подготовиться, ты найди тачку. Посмотри где место отхода, а завтра купишь масло, бензин и вечером завтра сделаешь… Ну там оно чтоб оно горело типа, надо добавлять масло в любом случае, чтоб оно именно горело… И тебе надо будет так залить, чтоб оно в капот попало… Да, тебе надо, короче, так залить хорошо, чтоб оно именно в капот (т. 2 а. с. 237-258).

Стороною захисту, зокрема обвинуваченим ОСОБА_4 суду надано:

- витяг зі сторінки офіційного сайту Групи ДТЕК від 12.08.2025, відповідно до якого Група ДТЕК на 100 % належить SCM Holdings . Кінцевим бенефіціаром і єдиним акціонером є ОСОБА_50 (т. 1 а. с. 202);

- відеозапис, що міститься на диску, щодо зайняття ОСОБА_4 волонтерською діяльністю з лютого 2022 року, в ході здійснення якої він допомагав як дитячим будинкам, іншим особам, які потребували допомоги, так і військовим (т. 1 а.с. 203).

Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення.

Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, суд визнає їх належними та допустимими, оскільки вони зібрані у відповідності до вимог КПК України.

Оскільки в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вказав, що його незаконно тримали в готелі, де він проживав в одному номері із свідком ОСОБА_51 , і такий контроль з боку правоохоронних органів тривав декілька днів до обрання йому запобіжного заходу, а обвинуваченим ОСОБА_52 подано до суду письмову заяву, в якій він вказав, що в квартирі м. Києва, де його затримували, йому погрожувало 4 особи СБУ, його закрили в туалеті та били по обличчю, поки поняті були в кімнаті, казали йому, щоб під запис він сказав те, що було написано на листку, згадували його батька, казали, щоб він похвилювався про бабусю, яка проживає в м. Васильків, таким чином, він надав фальшиві покази під тиском, що він підтвердив в судовому засіданні, колегією суддів ухвалою від 09.09.2025 доручено Державному бюро розслідувань провести дослідження вказаних обвинуваченими обставин. 18.12.2025 зареєстроване кримінальне провадження № 62025100120000824 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що незаконність затримання особи впливає на допустимість доказів, отриманих саме внаслідок та під час такого незаконного затримання (наприклад, обшук особи, вилучення у неї певних речей), та на допустимість похідних від них доказів. А допустимість доказів, отриманих незалежно від затримання особи, внаслідок проведення інших певних слідчих (розшукових) та/або процесуальних дій зі спливом певного проміжку часу після затримання особи при умові дотримання під час їх проведення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, не може ставитись в залежність від законності затримання цієї особи.

Тобто допустимість доказу, який був би отриманий незалежно від затримання особи, не може залежати від законності її затримання.

Тому, відсутні підстави вважати результати інших процесуальних дій «плодами отруєного дерева», а використання їх у вироку як допустимих доказів не суперечить нормам міжнародного права й національного законодавства.

Загалом практика ЄСПЛ свідчить про можливість застосування певних винятків із загальної доктрини заборони використання «плодів отруєного дерева», наприклад, у випадку ситуації так званого «неминучого виявлення» доказів вчинення злочинного діяння (рішення у справі «Свєтіна проти Словенії»).

Отже, враховуючи, що проведення обшуку здійснювалося 12.08.2024 з 13:42 до 14:54, а затримання здійснювалося 12.08.2024 о 15:18, тобто вже після проведення обшуку, то дані, отриманні внаслідок цієї слідчої дії, зокрема речі, виявлені під час обшуку, та інформацію, отриману в подальшому при їх огляді, не можна ставити в залежність від законності затримання цієї особи, за умови дотримання прав та свобод людини. Жодних обставин, які б ставили під сумнів правомірність дій працівників поліції під час обшуку 12.08.2024 матеріалами кримінального провадження не підтверджено: вказана слідча дія фіксувалася на відеокамеру, при перегляді відеозапису в судовому засіданні будь-яких неправомірних дій з боку працівників поліції до ОСОБА_4 застосовано не було, а тому відсутні підстави визнавати протокол обшуку, а також усі інші докази, здобуті після затримання ОСОБА_4 , недопустимими доказами.

Те саме стосується і пояснень обвинуваченого ОСОБА_5 щодо його утримання в готельному номері, оскільки вказана обставина перевірена судом під час судового розгляду шляхом допиту відповідного співробітника СБУ і не знайшла свого підтвердження, а сам ОСОБА_5 неодноразово наполягав, що добровільно співпрацював зі слідством, оперативними працівниками, і просив врахувати цю обставину як пом`якшуючу - активне сприяння розкриттю злочину.

Крім того, у ході судового розгляду самі обвинувачені не заперечували фактичні обставини здійснених ними протиправних дій, наполягаючи лише на відсутності мотиву та цілі послаблення держави.

Таким чином, здійснення досудового розслідування в окремому провадженні, в межах якого ними повідомлено про порушення правил їх затримання, не пов`язані з питанням правильності встановлення фактичних дій обвинувачених та доведеності їх винуватості за ч. 2 ст. 113 КК України, допустимістю доказів у справі, що є предметом розгляду, а тому не здатні вплинути на результат даного судового розгляду.

При цьому, в будь-якому випадку висновок суду про винуватість обвинувачених поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованих злочинів ґрунтується на сукупності тих належних і допустимих доказів, які не пов`язані з їх затриманням.

Даючи оцінку показанням обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , даними ними в судовому засіданні, колегія суддів зазначає, що обвинувачені вину визнали частково, а саме: визнали факт підпалу кожуха на трансформаторі по вул. Щаслива в м. Васильків 01.07.2024, однак, разом з тим, спочатку вказували, що це була імітація з метою отримання коштів від дівчини на ім`я ОСОБА_19 , яка замовила підпал трансформатора «для усунення конкурентів», а сам трансформатор загорівся з невідомих їм причин, можливо, внаслідок короткого замикання. Також підтвердили підшукування та бажання повторити свої дії з іншими трансформаторами. В подальшому обвинувачені змінили свою позицію: обвинувачений ОСОБА_4 вказував на те, що мав умисел на пошкодження об`єктів електроенергетики, а обвинувачений ОСОБА_5 вказував на заздалегідь не обіцяне приховування ним злочинів, вчинених ОСОБА_4 . Також обвинувачений ОСОБА_5 неодноразово змінював свою позицію щодо корисливого мотиву своїх дій: спочатку вказував на бажання надурити на гроші як дівчину ОСОБА_22 , так і самого ОСОБА_4 , в результаті чого отримати винагороду, тому спочатку погодився на підпал трансформаторів, підшукував їх, однак знімав ті, які не підійдуть замовнику (які не гули), а в подальшому наполягав на тому, що, отримані від ОСОБА_4 гроші за спалений трансформатор, були не винагородою за вчинені дії, а поверненням особистого боргу ОСОБА_4 . Обидва заперечували бажання своїми діями послабити державу. Щодо перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, то обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив, що за замовленням чоловіка, який був підписаний в месенджері як « ОСОБА_24 », з яким його познайомила та сама дівчина ОСОБА_19 , він знайшов особу, яка погодилася підпалити автомобіль ТЦК за грошову винагороду - ОСОБА_15 , однак підшукане авто не підійшло замовнику, а в подальшому ця особа від підпалу автомобілів відмовилася. У судовому засіданні обвинувачені особисто підтвердили автентичність свого листування в месенджері «Telegram» та спілкування між собою, а обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував змісту свого листування з дівчиною на ім`я ОСОБА_19 , « ОСОБА_24 »", ОСОБА_15 та іншими особами, які були зафіксовані як шляхом огляду вилучених мобільних пристроїв останнього, так і шляхом проведення оперативно-розшукових дій та досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає таку позицію обвинувачених, яка не була сталою та однозначною, неодноразово змінювалася в процесі судового розгляду, нічим іншим як обраною лінією захисту з метою применшення відповідальності за вчинене, оскільки вона спростовується встановленими фактичними обставинами вчинених діянь, виходячи з оцінки зовнішнього прояву дій обвинувачених в ході вчинення кримінальних правопорушень, які свідчать про суб`єктивну сторону в ставленні до скоєного і, на думку колегії суддів, є безперечним підтвердженням наявності у них спільного умислу на знищення шляхом підпалу об`єктів, які мають важливе народногосподарське значення, вчинене з метою саме ослаблення держави.

Про це свідчить попередня підготовка до вчинення злочинів: підшукування засобів і знарядь (придбання бензину), спосіб вчинення злочину (шляхом підпалу), спільність дій обвинувачених ( ОСОБА_5 підшукував об`єкти для підпалу, робив їх фото, скидав ОСОБА_4 на погодження, в подальшому купував бензин за кошти, які надавав йому ОСОБА_4 , зберігав його в себе, 01.07.2024 ОСОБА_4 за попередньою домовленістю обливав підстанцію та підпалював, а ОСОБА_5 в цей час знімав дії ОСОБА_4 на телефон останнього).

При цьому колегія суддів також враховує те, що кожен із обвинувачених не зупинив іншого та не застеріг від вчиненого, що також свідчить про спільну ціленаправленість таких дій. На свідомий та добровільний характер дій обох обвинувачених з вчинення та готування підпалів з метою ослаблення держави, вказує саме характер таких дій, їх послідовність, тривалість у часі та динаміка розвитку цих дій.

Крім того, обвинувачені мали намір вчинити декілька підпалів, про що свідчать пошуки нових об`єктів, оскільки не всі трансформаторні підстанції були погоджені замовником з першого разу. Про те, що умисел охоплював саме підпал трансформаторної підстанції, а не імітацію такого, вказує те, що обвинувачені, залишивши місце вчинення злочину 01.07.2024, по дорозі зустріли пожежну машину, яка їхала до трансформатора, що вказувало на його загоряння та можливі негативні наслідки, однак, замість того, щоб повернутись на місце і допомогти в ліквідації таких наслідків, пішли додому. Така організація процесу свідчить про повний контроль обвинувачених над своїми діями, високий рівень усвідомлення протиправності того, що відбувається та прагнення приховати свої дії. При цьому ОСОБА_4 на наступний день повернувся до трансформатора, який він підпалив ввечері, щоб зафіксувати наслідки підпалу, відправити відеозапис замовнику та отримати за це кошти, тобто він був переконаний, що досягнув домовленого для оплати роботи результату. В той самий день після отримання відеопідтвердження спаленого трансформатора на рахунок ОСОБА_4 надійшли кошти від замовника підпалу, одразу після чого він переказав 1000 грн ОСОБА_5 .

Щодо доводів сторони захисту про те, що обвинувачені не мали умислу на вчинення диверсії, а хотіли лише підзаробити, пошкодивши приватне майно, при цьому обвинувачений ОСОБА_4 вказував на те, що фактично ніякої шкоди не сталося - трансформатор цілий, він працював та працює у звичайному режимі, до того ж у висновку полковника пожежної частини чітко вказано, що трансформатор загорівся через коротке замикання, тому злочину - диверсії не було, а наявний склад ч. 2 ст. 194-1 КК України, то колегія суддів не приймає їх до уваги, виходячи з наступного.

Так, ч. 2 ст. 113 КК передбачено кримінальну відповідальність за вчинення з метою ослаблення держави вибухів, підпалів або інших дій, спрямованих на масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їхньому здоров`ю, на зруйнування або пошкодження об`єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, а також вчинення з тією самою метою дій, спрямованих на радіоактивне забруднення, масове отруєння, поширення епідемій, епізоотій чи епіфітотій, в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту.

Основним безпосереднім об`єктом диверсії є внутрішня безпека України, її економічна основа. Додатковими об`єктами можуть бути: життя, здоров`я людей, екологічна безпека, власність. Предметом диверсії є об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення (електростанції, оборонні підприємства, шляхи сполучення, нафто- і газопроводи та інше), тварини, рослини, земельні угіддя, водойми, ліси тощо.

З об`єктивної сторони диверсія проявляється, зокрема, у вчиненні підпалів, спрямованих на зруйнування або пошкодження об`єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення. При цьому зруйнування та пошкодження майна полягає як у повному його знищенні, так і в частковому пошкодженні в будь-який спосіб.

Диверсія з суб`єктивної сторони характеризується виною у формі прямого умислу, що поєднаний з метою ослаблення держави, тобто заподіяння шкоди її економічній системі, обороноздатності, внутрішній безпеці тощо.

Диверсія відноситься до злочинів із усіченим складом і визнається закінченою з моменту здійснення вибухів, підпалів або інших дій, спрямованих на досягнення зазначених у законі небезпечних наслідків, тобто незалежно від фактичного спричинення смерті, тілесних ушкоджень, зруйнування або пошкодження об`єктів, радіоактивного забруднення та настання інших наслідків.

Тобто диверсія, вчинена в будь-якій із її форм, є закінченою з моменту вчинення відповідно підпалу, незалежно від того, чи фактично настали ті або інші наслідки.

За приписами ч. 2 ст. 28 КК України правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення.

Так, колегія суддів зауважує, що завдання на підпал трансформаторних підстанцій були отримані ОСОБА_4 та залученим ним до виконання спільних дій ОСОБА_5 поряд із іншими завданнями щодо підпалу військових машин, оренди квартир у висотних будівлях з видом на об`єкти (міст через Дніпро), стратегічно важливі для держави з метою їх постійної відеофіксації.

Вказані завдання отримано у період воєнного стану, під час постійних обстрілів України, в ході яких знищувалась і пошкоджувалась у тому числі критична інфраструктура (ТЕЦ, підстанції, залізнична інфраструктура та т.ін.), що жодним чином не могло бути залишено поза увагою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які постійно проживали в Україні під час дій повітряних тривог та відключень світла.

При цьому особлива увага при отриманні завдань обвинуваченими приділялася їх секретності та небезпечності (підготовка шляхів відходу), а також необхідності фіксації їх в спеціальній програмі з зазначенням координат, що безумовно розумілося обвинуваченими, як вчинення дій, що мають протиправний та суспільно небезпечний характер, а також настання шкідливих наслідків таких дій у вигляді загрози національній безпеці в економічній сфері з метою ослаблення держави (наприклад, дестабілізація енергосистеми та ланцюгові аварії, удар по оборонному потенціалу та логістиці, економічні збитки та виснаження бюджету, гуманітарні та соціальні наслідки).

Колегія суддів вважає доведеним те, що обвинувачені вчинили підпал та готувалися до вчинення підпалу об`єктів, які мають важливе народногосподарське значення, оскільки матеріалами справи підтверджено, що трансформаторна підстанція за адресою: перехрестя вулиць Щаслива та Покровська, координати: НОМЕР_11 та розподільча трансформаторна підстанція з маркуванням ТП-23 Р-Т за адресою: перехрестя вулиць Миру (колишня вул. Карла Лібкнехта) та Світла (колишня вул. Кітченка), координати НОМЕР_12 відноситься до об`єктів критичної інфраструктури та мають важливе народногосподарське значення. (т. 2 а.с. 193).

Більше того, Законом України «Про критичну інфраструктуру» передбачено, що безпека критичної інфраструктури - стан захищеності критичної інфраструктури, за якого забезпечуються функціональність, безперервність роботи, відновлюваність, цілісність і стійкість критичної інфраструктури, а об`єкти критичної інфраструктури - об`єкти інфраструктури, системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам (ст. 1 Закону).

У п. 13 ст. 1 цього Закону міститься визначення об`єктів критичної інфраструктури, під якими розуміються об`єкти інфраструктури, системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам.

При цьому віднесення об`єктів до критичної інфраструктури здійснюється за сукупністю критеріїв, до яких належать: 1) виконання функцій із забезпечення життєво важливих національних інтересів; 2) існування викликів і загроз, що можуть виникати щодо об`єктів критичної інфраструктури; 3) ймовірність завдання значної шкоди нормальним умовам життєдіяльності населення; 4) уразливість таких об`єктів, тяжкість можливих негативних наслідків, внаслідок чого буде заподіяна значна шкода здоров`ю населення (визначається кількістю постраждалих, загиблих та осіб, які отримали значні травми, а також чисельністю евакуйованого населення); соціальній сфері (руйнація систем соціального захисту населення і надання соціальних послуг, втрата спроможності держави задовольнити критичні потреби суспільства); державному суверенітету (зниження обороноздатності, дискредитація іміджу країни, дестабілізація системи державного управління та унеможливлення виконання державою своїх функцій); економіці (вплив на внутрішній валовий продукт, розмір економічних втрат, як прямих, так і непрямих); природним ресурсам загальнодержавного та місцевого значення; 5) масштабність негативних наслідків для держави, які впливають на діяльність стратегічно важливих об`єктів для кількох секторів життєзабезпечення чи призводять до втрати унікальних національно значущих активів, систем і ресурсів, матимуть тривалі наслідки для держави і позначаться на діяльності ряду інших секторів; 6) тривалість ліквідації таких наслідків та дія подальшого негативного впливу на інші сектори держави; 7) вплив на функціонування суміжних секторів критичної інфраструктури (ст. 8 Закону України «Про критичну інфраструктуру»).

На переконання колегії суддів, нормативний зміст, вкладений вказаним законодавчим актом у визначення об`єктів критичної інфраструктури, дозволяє стверджувати, що саме такі об`єкти і є основним предметом диверсії.

Саме виходячи з наведених вище критеріїв, на підставі досліджених доказів, колегія суддів оцінює приналежність трансформаторних підстанцій, які перебувають у приватній власності ПрАТ «ДЕТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ МЕРЕЖІ» до об`єктів, які мають важливе народногосподарське значення.

При цьому, посилання сторони захисту на наданий ними витяг зі сторінки офіційного сайту Групи ДТЕК від 12.08.2025, відповідно до якого Група ДТЕК на 100 % належить SCM Holdings . Кінцевим бенефіціаром і єдиним акціонером є Рінат Ахметов, не впливає на визначення об`єкта як такого, що відноситься до об`єктів, які мають важливе народногосподарське значення.

В ході розгляду кримінального провадження безумовно доведено той факт, що трансформаторні підстанції за адресою: перехрестя вулиць Щаслива та Покровська, координати: НОМЕР_11 та розподільча трансформаторна підстанція з маркуванням ТП-23 Р-Т за адресою: перехрестя вулиць Миру (колишня вул. Карла Лібкнехта) та Світла (колишня вул. Кітченка) відноситься до об`єктів критичної інфраструктури, є важливими для економіки, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам.

Аналізуючи технічні характеристики та юридичний статус пошкодженого майна, колегія суддів приходить до висновку, що спалена обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 трансформаторна підстанція за своїми ознаками повністю відповідає критеріям об`єкта диверсії. Зазначена правова позиція узгоджується з висновками щодо застосування норм права, викладеними у Постанові Колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 24 лютого 2026 року у справі № 726/3365/4).

Першочергові доводи сторони захисту, зокрема обвинуваченого ОСОБА_4 , щодо пошкодження приватного майна, а не державного та необізнаності про те, що вони є об`єктом критичної інфраструктури, так і подальша його позиція щодо умислу на пошкодження об`єктів електроенергетики, суперечать одна одній і не звільняють його від відповідальності за диверсію, оскільки, як встановлено колегією суддів, обвинувачені здійснювали пошук трансформаторних підстанцій саме в місті, а тому повинні були розуміти, що ці трансформаторні підстанції забезпечують електропостачання в житлові будинки, заклади освіти, дитячі садки і їх пошкодження може призвести до порушення нормальних умов життєдіяльності населення, а за умови дії в країні воєнного стану, враховуючи, що підпали здійснювались на замовлення невстановленої особи, яка спілкувалась з ними російською мовою, а потім знімалися на камеру через програму з зазначенням координат та часу їх вчинення, свідчить про розуміння наслідків таких дій у виді ослаблення держави.

Посилання сторони захисту на матеріали перевірки Обухівського РУ ГУ ДСНС України у Київській області, відповідно до яких, зокрема, з висновку про причини виникнення пожежі, вбачається, що найбільш ймовірною причиною пожежі, що виникла 01.07.2024 в трансформаторній підстанції за адресою: АДРЕСА_3 , могло стати виникнення горіння, внаслідок короткого замикання внаслідок перевантаження електромережі (т. 2 а.с. 166-192), спростовуються тим, що даний висновок був попереднім і потребував перевірки органами досудового розслідування. Так, обставини пожежі в подальшому були перевірені як на досудовому слідстві, так і під час судового розгляду, де знайшло своє підтвердження те, що саме обвинувачений ОСОБА_4 за попередньою змовою із ОСОБА_5 здійснив підпал вказаної трансформаторної підстанції, на що вказував як сам обвинувачений ОСОБА_4 , так і обвинувачений ОСОБА_5 .

Щодо посилання захисту на те, що фактично ніякої шкоди не сталося - трансформатор цілий, він працював та працює у звичайному режимі, колегія суддів звертає увагу на те, що, як було зазначено вище, диверсія вважається закінченим злочином з моменту вчинення дій (вибух, підпал, руйнування, затоплення тощо), спрямованих на заподіяння шкоди, незалежно від наслідків.

Крім того, твердження обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що в його діях відсутній такий склад злочину як диверсія через недоведеність стороною обвинувачення того факту, що він виконував завдання саме представників країни-агресора, судом не приймаються до уваги, оскільки ця обставина не має значення для правильності кваліфікації, оскільки такі дії можуть вчинятися як за власною ініціативою, так і на замовлення будь-яких осіб незалежно від громадянства або місця роботи (представників спецслужб).

Що стосується доводів сторони захисту, зокрема обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника, щодо необхідності кваліфікації дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 396 КК України, то колегія суддів вважає їх неспроможними з наступних підстав.

Об`єктивна сторона кримінального правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 396 КК України полягає лише в активній поведінці - діях, які завжди пов`язані з якими-небудь фізичними зусиллями, спрямованими на приховування кримінального правопорушення.

Вичерпні форми такого приховування наведені у ч. 6 ст. 27 КК України і виявляються в переховуванні: а) злочинця (наприклад, шляхом надання йому житла, транспортних засобів, документів); б) знарядь та засобів вчинення злочину (наприклад, зброї, підроблених документів); в) слідів злочину (наприклад, знищення предметів, на яких були відбитки пальців рук злочинця); г) предметів, здобутих злочинним шляхом (наприклад грошей, коштовностей, іншого майна).

У розумінні положень вказаної норми матеріального права способами приховування злочину визнаються знищення його слідів, перенесення знарядь в інше місце, надання злочинцю сховища, транспортних засобів, підроблених документів, зміна його зовнішнього вигляду тощо (постанови Верховного Суду в справі № 569/11583/17 від 6 січня 2023 року; № 190/118/24 від 09.04.2026).

Окреслене вочевидь не подібне юридичній ситуації в цій справі, оскільки обвинувачений ОСОБА_5 вказує, що не приймав участі у вчиненні ОСОБА_4 злочинів, просто не повідомив про них, при цьому не зазначає про вчинення будь-яких активних дій з метою приховати злочини. Таке «неповідомлення про злочин» не містить об`єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України.

Діюче кримінальне законодавство у ст. 27 КК України поділяє приховування злочину на заздалегідь обіцяне (ч. 5) і заздалегідь не обіцяне (ч. 6).

У першому випадку має місце співучасть у кримінальному правопорушенні у вигляді пособництва, бо приховування кримінального правопорушення було обіцяне до початку вчинення того кримінального правопорушення, яке приховується, або хоча і під час його вчинення, але до моменту його закінчення. Співучастю в кримінальному правопорушенні може бути визнане і таке його приховування, яке хоча й не було заздалегідь обіцяне, проте через інші причини (наприклад, унаслідок систематичності приховування кримінальних правопорушень, вчинюваних тими самими особами) давало підставу виконавцю кримінального правопорушення або іншим його співучасникам розраховувати на таке сприяння без попередньої домовленості з приховувачем.

У другому випадку приховування кримінального правопорушення не обіцяється заздалегідь, а здійснюється вже після закінчення того кримінального правопорушення, яке приховується. Тому таке приховування визнається лише причетною до кримінального правопорушення діяльністю (ч. 6 ст. 27 КК) і кваліфікується за ч. 1 ст. 396 КК України, при цьому зі змісту закону випливає, що приховування кримінального правопорушення може бути вчинене лише шляхом так званих фізичних дій і лише тих із них, які передбачені ч. 6 ст. 27 КК, тобто це активна діяльність особи щодо приховування злочинця, засобів і знарядь учинення кримінального правопорушення, його слідів або предметів, здобутих кримінальним шляхом.

Потурання кримінальному правопорушенню виражається в тому, що особа, яка зобов`язана була і могла перешкодити вчиненню кримінального правопорушення, його вчиненню не перешкоджає і кримінальне правопорушення відбувається. Відповідальність за потурання, якщо воно було заздалегідь обіцяним, знов таке визначається законодавством як пособництво, тому що таке потурання є не що інше, як усунення перешкод вчиненню кримінального правопорушення чи сприяння його приховуванню (ч. 5 ст. 27 КК України).

Таким чином, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 знаючи про наміри ОСОБА_4 на замовлення підпалити трансформаторні підстанції, погодився йому в цьому допомогти, а саме: купував бензин, зберігав його в себе, пішов разом з ОСОБА_4 до обраного трансформатора, знімав як ОСОБА_4 підпалює трансформатор на телефон останнього, а в подальшому підшукував нові трансформатори для повторення дій, а також їх переписка у месенджерах між собою щодо обставин підпалів, вказує на попередню змову групи осіб, оскільки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вчинили дії охоплені спільним умислом, а тому міркування захисника ОСОБА_5 про наявність у діях останнього ознак заздалегідь не обіцяного приховування особливо тяжкого злочину, не можна визнати прийнятними.

За встановлених фактичних обставин кримінального провадження діяння ОСОБА_5 не охоплюються ч. 1 ст. 396 КК.

Таким чином, колегія суддів, повно і всебічно розглянувши кримінальне провадження, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, у тому числі перевіривши і оцінивши усі доводи захисників та обвинувачених про їх невинуватість у вчиненні диверсії, уважає, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 діяли умисно з метою ослаблення держави, а тому в їх діях наявні ознаки суб`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України.

Що стосується показів обвинуваченого ОСОБА_4 щодо перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, то, на думку колегії суддів, позиція захисту щодо направленості умислу виключно на отримання коштів від сторонніх осіб, зумовлені тяжким матеріальним становищем, спростовується встановленими фактичними обставинами вчинених діянь, виходячи з оцінки зовнішнього прояву дій обвинуваченого (підшукування осіб, які готові здійснити підпал саме військових автомобілів, зокрема автомобілів ТЦК, їх інструктаж, неодноразове наголошення про те, що залити бензин потрібно саме в капот, щоб «гарно горіло», демонстрація відео як це саме повинно відбуватися, вказівки на необхідність відеозйомки результатів такого підпалу, продумування шляхів відступів, окремі висловлювання при цьому щодо бажання нашкодити ТЦК, які його «ловлять»), що в своїй сукупності, враховуючи обізнаність про воєнний стан на території України, свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлював, що такі його дії є незаконними і можуть призвести до зриву мобілізації та комплектування, порушення логістики та забезпечення, відволікання ресурсів, матеріальні та фінансові втрати тощо, що без будь якого сумніву вказує на умисел обвинуваченого на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, і те, що він бажав настання таких наслідків.

Призначення покарання. Оцінка обставин, які пом`якшують, обтяжують покарання.

При призначенні покарання, суд враховує, що згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

За п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 виду та міри покарання, відповідно до статті 65 КК України, суд приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених ним кримінальних правопорушень, які, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до тяжких злочинів (ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 114-1 КК України) та особливо тяжких злочинів (ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 113; ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України), стадію даних злочинів, ставлення обвинуваченого до вчиненого, його роль у спільних діях, особу обвинуваченого, а саме: до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, займався волонтерською діяльністю.

Вирішуючи питання про покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , відповідно до статті 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які, відповідно до ст. 12 КК України, є особливо тяжкими злочинами, їх стадію; ставлення обвинуваченого до вчиненого, його роль у спільних діях, особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, на обліках не перебуває, а також його стан здоров`я: є людиною з інвалідністю 3 групи (т. 1 а.с. 161-166).

Відповідно до ст. 66 КК України обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом не встановлено. Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення кримінальних правопорушень групою осіб за попередньою змовою.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставиною, що пом`якшує покращання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд визнає активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення кримінальних правопорушень групою осіб за попередньою змовою.

Враховуючи вище зазначене, колегія суддів вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 114-1 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 68 КК України, яка визначає, що за вчинення готування до злочину строк або розмір покарання не може перевищувати половини максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього кодексу. Такої ж позиції щодо можливості призначення покарання за незакінчений злочин нижчого від найнижчої (мінімальної) межі, встановленої для найбільш суворого покарання у конкретній санкції статті Особливої частини КК без застосування ст. 69 КК України, дотримується і ККС ВС в своїй практиці (Постанова ККС ВС від 06.12.2018 у справі № 712/8515/15-к). За ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 113 КК України колегія суддів вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що не суперечить вимогам ч.ч. 2, 4 ст. 68 КК України. Так, у постанові ОП ККС від 02.12.2019 у справі № 664/425/16-к, міститься висновок ОП ККС, відповідно до якого при призначенні покарання особам, винним у вчиненні замаху на злочин, за який у санкції статті Особливої частини КК України альтернативно передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, правила ч. 3 ст. 68 КК України не застосовуються, оскільки найбільш суворим видом покарання у санкції закону залишається довічне позбавлення волі, а воно є таким, що виключає можливість визначення його двох третин. У такому випадку підлягають застосуванню лише правила, передбачені ч. 4 ст. 68 цього Кодексу. За ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України колегія суддів вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Призначення покарання за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 113 КК України та за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України у виді довічного позбавлення волі, на думку колегії суддів, враховуючи зазначені вище обставини вчинення кримінального правопорушення та особу обвинуваченого, буде занадто суворим та становитиме надмірний тягар.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Відповідно до ч. 2 ст. 70 КК України, при складанні покарань остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень визначається в межах, встановлених санкцією статті (санкцією частини статті Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає більш суворе покарання. Якщо хоча б одне із кримінальних правопорушень є умисним тяжким або особливо тяжким злочином, суд може призначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у межах максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

За таких обставин визначення ОСОБА_4 остаточного покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим є неможливим, оскільки покарання за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 113 КК України та за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України є однаковими за видом і розміром. У той же час, застосування судом принципів часткового або повного складання цих покарань також не вбачається можливим, оскільки обвинуваченому ОСОБА_4 призначено покарання за вказані злочини вже в максимальному строці, встановленому для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

Враховуючи все вище зазначене, відповідно до вимог ч. 2 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів ОСОБА_4 необхідно остаточно визначити до відбування основне покарання у виді позбавлення волі у межах максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу та додаткове покарання у виді конфіскації майна, оскільки, на думку суду, саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Колегія суддів вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 113 КК України у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що не суперечить вимогам ч.ч. 2, 4 ст. 68 КК України. Так, у постанові ОП ККС від 02.12.2019 у справі № 664/425/16-к, міститься висновок ОП ККС, відповідно до якого при призначенні покарання особам, винним у вчиненні замаху на злочин, за який у санкції статті Особливої частини КК України альтернативно передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, правила ч. 3 ст. 68 КК України не застосовуються, оскільки найбільш суворим видом покарання у санкції закону залишається довічне позбавлення волі, а воно є таким, що виключає можливість визначення його двох третин. У такому випадку підлягають застосуванню лише правила, передбачені ч. 4 ст. 68 цього Кодексу. За ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України колегія суддів вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Призначення покарання за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 113 КК України та за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України у виді довічного позбавлення волі, на думку колегії суддів, враховуючи зазначені вище обставини вчинення кримінального правопорушення та особу обвинуваченого, буде занадто суворим та становитиме надмірний тягар.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Відповідно до ч. 2 ст. 70 КК України, при складанні покарань остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень визначається в межах, встановлених санкцією статті (санкцією частини статті Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає більш суворе покарання. Якщо хоча б одне із кримінальних правопорушень є умисним тяжким або особливо тяжким злочином, суд може призначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у межах максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

За таких обставин визначення ОСОБА_4 остаточного покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим є неможливим, оскільки покарання за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 113 КК України та за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України є однаковими за видом і розміром. У той же час, застосування судом принципів часткового або повного складання цих покарань також не вбачається можливим, оскільки обвинуваченому ОСОБА_5 призначено покарання за вказані злочини вже в максимальному строці, встановленому для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

Враховуючи все вище зазначене, відповідно до вимог ч. 2 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів ОСОБА_5 необхідно остаточно визначити до відбування основне покарання у виді позбавлення волі у межах максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу та додаткове покарання у виді конфіскації майна, оскільки, на думку суду, саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

12.08.2024 ОСОБА_4 було затримано, що вбачаться з протоколу про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину. Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 14.08.2024 відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався і діє до цього часу.

Оскільки в матеріалах кримінального провадження не міститься даних, які б свідчили про відсутність або зміну ризиків, що виправдовують обрання і неодноразове продовження відносно обвинуваченого найбільш суворого запобіжного заходу, на думку колегії суддів такий запобіжний захід до набрання вироком законної сили є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 .

Таким чином, ОСОБА_4 на підставі статті 72 КК України необхідно зарахувати у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 12.08.2024 по день набрання вироком законної сили, з розрахунку день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20.08.2024 відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався і діє до цього часу.

Оскільки в матеріалах кримінального провадження не міститься даних, які б свідчили про відсутність або зміну ризиків, що виправдовують обрання і неодноразове продовження відносно обвинуваченого найбільш суворого запобіжного заходу, на думку колегії суддів такий запобіжний захід до набрання вироком законної сили є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 .

Таким чином, ОСОБА_5 на підставі статті 72 КК України необхідно зарахувати у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 20.08.2024 по день набрання вироком законної сили, з розрахунку день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації.

Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення, за який передбачено основне покарання у виді, зокрема, позбавлення волі. Спеціальна конфіскація застосовується, зокрема, на підставі обвинувального вироку суду.

Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується, зокрема, у разі, якщо майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення.

Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження (ч. 9 ст. 100 КПК України).

Таким чином, враховуючи вищевказані положення КК України та КПК України, суд застосовує спеціальну конфіскацію до майна, за допомогою якого було вчинено злочини та яке визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, а саме: мобільні телефони ОСОБА_4 : марки «Real Me UI»; марки «Iphone 6s», за допомогою яких він здійснював переписку з замовниками підпалів трансформаторів та військових машин, а також вербував людей для вказаних дій, а також мобільний телефон ОСОБА_5 «Samsung Galaxy Note 9», за допомогою якого останній здійснював відеофіксацію трансформатору для погодження його подальшого підпалу.

Судом встановлено, що на стадії досудового розслідування застосовувалися заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна: мобільних телефонів ОСОБА_4 : марки Real Me UI; марки «Iphone 6s», «Samsung Galaxy А15» та штативу, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва № 760/18684/24 від 28.08.2024.

Оскільки суд дійшов висновку про спеціальну конфіскацію мобільних телефонів марки «Real Me UI»; марки «Iphone 6s», та сім-карт на користь держави, а також про застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна, яке є власністю обвинувачених, то в порядку ч.4 ст.174 КПК України арешт накладений на майно обвинувачених скасуванню не підлягає.

Питання щодо долі речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Витрати на залучення експертів в даному кримінальному провадженні відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 368, 373-374, 376 КПК України, -

УХВАЛИЛА :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 14 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 113, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 113 КК України - у виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією усього належного обвинуваченому на праві власності майна;

- за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України у виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією усього належного обвинуваченому на праві власності майна;

- за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 114-1 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 2 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень остаточно визначити до відбування ОСОБА_4 основне покарання у виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі, що є максимальним строком, встановленим для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу, та додаткове покарання у виді конфіскації усього належного обвинуваченому на праві власності майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня набрання вироком законної сили.

На підставі ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 12.08.2024 по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 113, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 113 КК України - у виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією усього належного обвинуваченому на праві власності майна;

- за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України у виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією усього належного обвинуваченому на праві власності майна.

На підставі ч. 2 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень остаточно визначити до відбування ОСОБА_5 основне покарання у виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі, що є максимальним строком, встановленим для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу, та додаткове покарання у виді конфіскації усього належного обвинуваченому на праві власності майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з дня набрання вироком законної сили.

На підставі ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_5 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 20.08.2024 по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Речові докази:

- мобільний телефон «Samsung Galaxy А15» з сім картою та штатив, які зберігаються в Слідчому управлінні Служби Безпеки України, - звернути у власність держави;

- мобільний пристрій Tecno KH7n Spark 9 Pro, РSN: НОМЕР_10 , який зберігається в Слідчому управлінні Служби Безпеки України, - повернути власнику ОСОБА_15 .

На підставі ст.ст. 96-1, 96-2 КК України, ч. 9 ст. 100 КПК України застосувати спеціальну конфіскацію щодо мобільних телефонів марки «Real Me UI»; марки «Iphone 6s», «Samsung Galaxy Note 9» та передати їх в дохід держави.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуюча суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3