Рішення № 137991190, 06.07.2026, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/8909/25 Провадження № 2/0274/1332/26

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.26 р.м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі Суд), за участю секретаря судового засідання Руденченко В.С.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції", представником якого є Дідух Є.О.,доОСОБА_1 простягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" (далі Товариство) звернулось з позовом, у якому просить стягнути на його користь з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 4183115 від 01.12.2023 р. у розмірі 28 680,00 грн., посилаючись на те, що воно на підставі договору факторингу набуло право вимоги до ОСОБА_1 за вказаним договором, грошові зобов`язання за яким ОСОБА_1 належним чином не виконував, у зв`язку з чим має заборгованість.

ОСОБА_1 своєї позиції щодо предмета спору у порядку, встановленому нормами Цивільного процесуального кодексу України, не повідомив.

Судом з`ясовано, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лінеура Україна" (далі Товариство "Лінеура Україна") та ОСОБА_1 укладено договір № 4183115 від 01.12.2023 р. про надання коштів на умовах споживчого кредиту, з додатками (а. с. 75 85).

За умовами вказаного договору Товариство "Лінеура Україна" зобов`язалось надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 3 500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, строк кредиту 360 днів (до 24.11.2024 р.), періодичність платежів зі сплати процентів кожні 20 днів, процентна ставка за користування кредитом 2,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок ОСОБА_1 за реквізитами електронного платіжного засобу платіжної картки № НОМЕР_1 .

Товариство "Лінеура Україна" надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 3 500,00 грн. шляхом перерахування Товариством з обмеженою відповідальністю "Пейтек Україна" 01.12.2023 р. 3 500,00 грн. на платіжну картку № НОМЕР_2 , що підтверджується листом від 26.07.2024 р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Пейтек Україна", та листом від 19.03.2026 р. Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (а. с. 91 127).

Між Товариством "Лінеура Україна" та Товариством укладено договір факторингу № 26-/07/2024 від 26.07.2024 р., за умовами якого перше відступило другому право грошової вимоги за, зокрема, договором № 4183115 від 01.12.2023 р. про надання коштів на умовах споживчого кредиту (44 52, 21, 111 112).

Відповідно до частини першої статті 1077, статті 1078 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно зі статтею 1080 Цивільного кодексу України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Таким чином Товариство набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 4183115 від 01.12.2023 р. про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Грошових зобов`язань за договором № 4183115 від 01.12.2023 р. про надання коштів на умовах споживчого кредиту ОСОБА_1 належним чином не виконував, у зв`язку з чим має заборгованість станом на 24.11.2024 р. у розмірі 28 680,00 грн., яка складалася з кредиту 3 500,00 грн., та процентів за користування кредитом 25 180,00 грн. (16 710,00 + 8 470,00), що підтверджується розрахунками заборгованості за вказаним договором, складеними Товариством "Лінеура Україна" та Товариством (а. с. 86 90, 113 114).

Доказів, які б спростовували ці обставини, ОСОБА_1 не подав.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною першої статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статей 525 та 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, Суд приходить до висновку, що позов Товариства підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

Товариство просить стягнути на його користь з ОСОБА_1 у якості відшкодування витрат на правову допомогу грошові кошти у розмірі 10 000 грн.

Згідно з частинами першою четвертою статті 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З акту від 10.11.2025 р. про прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 01/08/2024-А від 01.08.2024 р. вбачається, що адвокатом Дідухом Є.О. були надані Товариству такі послуги у даній справі: надання первинної консультації вартістю 440,00 грн., дослідження документів та аналіз фактичних обставин справи вартістю 840,00 грн., аналіз законодавства, судової практики вартістю 440,00 грн., підготовка позицій для захисту права та інтересів, узгодження позиції вартістю 840,00 грн., письмова консультація, складання письмового консультаційного висновку вартістю 840,00 грн., проведення заходів, спрямованих на отримання доказів, складання, оформлення та направлення адвокатських запитів вартістю 840,00 грн., складання позовної заяви вартістю 1 640,00 грн., складання та оформлення інших документів (крім процесуальних) вартістю 840,00 грн., складання та оформлення процесуальних документів вартістю 1 640,00 грн., представництво інтересів, у тому числі участь у судових засідання вартістю 1 640,00 грн., усього вартістю 10 000,00 грн.

Визначаючи розмір витрат Товариства на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат, Суд враховує, що справа є типовою, а тому має незначну складність, зважаючи на ціну позову 28 680,00 грн., справа не має суттєвої значимості для Товариства, адвокатом Дідухом Є.О. була надана Товариству частина послуг, наведена у попередньому абзаці (адвокатом Дідухом Є.О. не складалися відповідь на відзив, письмові пояснення, клопотання (окрім як клопотання про витребування доказів), він не брав участі у судових засіданнях), що, враховуючи типовість справи, не потребувало значної кількості часу.

Приймаючи до уваги наведене, Суд вважає, що розмір цих витрат має становити 3 500,00 грн., а розмір цих витрат, визначений Товариством 10 000,00 грн., є явно завищеним.

На підставі статі 141 Цивільного процесуального кодексу України:

з ОСОБА_1 на користь Товариства у якості відшкодування судових витрат витрат на професійну правничу допомогу, підлягають стягненню грошові кошти у розмірі 3 500,00 грн.;

з ОСОБА_1 на користь Товариства у якості відшкодування судових витрат сплаченого за подання позовної заяви судового збору, підлягають стягненню грошові кошти у розмірі 2 422,40 грн. (а. с. 15, 16).

Керуючись статтями 141, 258, 259, 263 265 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" (м. Київ, вул. Глибочицька, 32-В, прим. 154, код ЄДРПОУ 40966896) до ОСОБА_1 (останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" заборгованість за договором № 4183115 від 01.12.2023 р. про надання коштів на умовах споживчого кредиту у розмірі 28 680,00 грн., яка складається з тіла кредиту 3 500,00 грн., та процентів за користування кредитом 25 180,00 грн.

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" у якості відшкодування судових витрат грошові кошти у розмірі 5 922,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Корбут