Рішення № 137990986, 06.07.2026, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 161/6282/26

Провадження № 2/0158/905/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2026 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Костюкевича О.К.,

за участю секретаря судового засідання- Хмілевської І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Позивач ТОВ «ФК «Позика» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивує тим, що 28.09.2021 року між ТОВ "ФК "Ірбіс" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 75839386, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 10000 грн., які перераховані останньому на картковий рахунок.

Вказує, що 01.09.2025 року між ТОВ "ФК "Ірбіс" та ТОВ "ФК "Позика" укладено договір факторингу № 01092025/1 за умовами якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 75839386 від 28.09.2021 року.

Зазначає, що відповідно до договору факторингу № 01092025/1 від 01.09.2025 сума боргу відповідача перед ТОВ "ФК "Позика" становить 34000 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту становить 10000 грн, заборгованість за відсотками 24000 грн.

Стверджує, що всупереч умовам вищевказаного договору відповідач свої кредитні зобов`язання не виконав. Після відступлення позивачу права грошової вимоги, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТзОВ «ФК «Позика», ні на рахунки попереднього кредитора.

З врахуванням наведеного просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «Позика» суму заборгованості за договором № 75839386 від 28.09.2021 року в розмірі 34000 грн., а також понесені судові витрати по справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

На підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше.

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 29.04.2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

25.05.2026 року представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Колодяжною Н.В. до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнає. Посилаючись на відсутність належних доказів щодо укладення договору № 75839386 від 28.09.2021 року та правомірності нарахування відсотків в розмірі 24000 грн., просить в задоволені позову відмовити.

17.06.2026 року представником позивача ТОВ «ФК «Позика» подано відповідь на відзив, згідно якої вказують, що долученими до матеріалами справи письмовими доказами підтверджується факт укладення між позивачем та відповідачем договору № 75839386 від 28.09.2021 року та отримання останнім грошових коштів за вказаним кредитним договором, у зв`язку з чим просить заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 28.09.2021 року між ТОВ "ФК "Ірбіс" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 75839386, який підписаний відповідачем електронним підписом, шляхом відтворення одноразового ідентифікатора 592554.

Відповідно до п. 3.1 Кредитного договору ТОВ "ФК "Ірбіс" надає ОСОБА_1 кредит в розмірі 10000 грн., з оплатою по процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку згідно п. 3.2 цього договору, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити передбачені цим договором проценти у строки та на умовах даного договору.

Пунктом 3.2 Кредитного договору передбачено, що за користування кредитом клієнт зобов`язаний сплатити Товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3%. Стандартна процентна ставка застосовується у межах строку, визначеного у п. 4.2. цього договору та у межах нового стандартного періоду строку кредитування, якщо відбулось продовження строку кредитування за ініціативою клієнта. При цьому, клієнт може скористуватись пільговим періодом та отримати пільгову процентну ставку (знижку) на умовах, визначених в п.п. 3.2.1, 3.2.2. п.3.2. цього договору: пільговий період 30 календарних днів з 28.09.2021 по 28.10.2021, пільгова процентна ставка 2%; стандартний період 60 календарних днів з 29.10.2021 по 27.12.2021, стандартна процентна ставка 3%.

Згідно з п. 4.1 Кредитного договору передбачено, що видача (надання) Товариством кредиту клієнту за цим договором проводиться протягом трьох операційних банківських днів з моменту укладення цього договору шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки, реквізити якої зазначені клієнтом в особистому кабінеті, та, яка визначена клієнтом у якості основної платіжної картки.

Відповідно до п. 4.2 Кредитного договору клієнт зобов`язується повністю повернути кредит та сплатити відсотки, що були нараховані за кредитом до 27.12.2021 року шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Товариства.

Цей договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 27.12.2021 року, але у будь-якому випадку до повного виконання клієнтом зобов`язань за цим договором (п. 11.1 Кредитного договору).

На виконання умов Кредитного договору ТОВ "ФК "Ірбіс", 28.09.2021 року перераховано грошові кошти в сумі 10000 грн на банківську картку № НОМЕР_1 , вказану відповідачем, що підтверджується листом ТОВ "Універсальні платіжні рішення" № 3152_251023173435 від 23.10.2025.

Згідно з долученим до матеріалів справи розрахунком заборгованості за Кредитним договором у відповідача перед ТОВ "ФК "Ірбіс" станом на 01.09.2025 року утворилася заборгованість у розмірі 34000 грн, з яких: 10000 грн тіло кредиту, 24000 грн відсотки за користування кредитом.

01.09.2025 року між ТОВ "ФК "Ірбіс" та ТОВ "ФК "Позика" укладено договір факторингу № 01092025/01, згідно з умовами якого ТОВ "ФК "Ірбіс" зобов`язується відступити ТОВ "ФК "Позика" права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги, а останнє зобов`язується їх прийняти та сплатити ТОВ "ФК "Ірбіс" суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 01092025/01 від 01.09.2025 ТОВ "ФК "Ірбіс" відступило ТОВ "ФК "Позика" право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 75839386 від 28.09.2021 року в сумі 34000 грн.

Таким чином, наданий представником позивача копії договору факторингу та витягу реєстру права вимоги є належними, допустимими та достатніми доказами відступлення права вимоги до позивача у спірних правовідносинах.

Суд зазначає, що відповідач, укладаючи договір з позивачем, розумів, умови цього договору, зокрема і стосовно розміру відсотків, між сторонами був досягнутий баланс договірних прав та обов`язків між позичальником та кредитором, відповідач не надав суду доказів оспорювання ним умов кредитного договору, з якими він не погоджується, також власного розрахунку заборгованості відповідач не надав.

Установлено, що між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, що виникли з Кредитного договору.

Сам по собі факт заперечення відповідачем укладення кредитного договору не є підставою для висновку про його неукладеність чи недійсність. Позивачем до матеріалів справи долучено належні та допустимі докази, які в їх сукупності підтверджують факт укладення між сторонами договору, погодження його істотних умов та отримання відповідачем кредитних коштів, зокрема копію кредитного договору, довідку про ідентифікацію клієнта, відомості про перерахування кредитних коштів на платіжний засіб відповідача та розрахунок заборгованості.

Доводи представника відповідача про відсутність доказів підписання договору електронним підписом зводяться виключно до незгоди із поданими позивачем доказами та не підтверджені жодними належними і допустимими доказами на їх спростування.

Посилання представника відповідача на недоведеність вручення відповідачу примірника договору про споживчий кредит суд також відхиляє, оскільки саме по собі ненадання доказів направлення примірника договору не свідчить про неукладеність договору чи відсутність у відповідача обов`язку виконувати взяті на себе зобов`язання, тоді як факт отримання кредитних коштів та невиконання обов`язку щодо їх повернення підтверджується наявними у справі доказами.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Пунктом 5 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" (далі Закону) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зважаючи на те, що позивачем доведено факт отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів в розмірі 10000 грн, правові підстави для нарахування відсотків протягом погодженого сторонами 90-денного строку дії договору в сумі 24000 грн, відсутність будь-яких платежів зі сторони відповідача на погашення кредитної заборгованості перед первісним кредитором та позивачем, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Позика" заборгованості за Кредитним договором у загальній сумі 34000 грн.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду наступні документи: договір про надання правової допомоги № 39493634/03 від 02.01.2026, укладений між ТОВ "ФК "Позика" та ФОП ОСОБА_2 ; додаткову угоду № 75839386 до договору про надання правничої допомоги № 39493634/03 від 02.01.2026; копію свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю серії КС № 11628/10 від 29.07.2024; акт надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 16.02.2026, детальний опис робіт, виконаних адвокатом.

Однак при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, суд вважає, що витрати в розмірі 5500 грн. не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також суперечить принципу розподілу таких витрат, оскільки з матеріалів справи вбачається відсутність співмірності з часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх необхідністю, обсягом виконаної адвокатом роботи. Крім того справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а отже не відноситься до складних справ.

Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, а також розгляду справи в спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи, суд вважає можливим зменшити розмір судових витрат та стягнути з відповідача витрати за надання правової допомоги на користь позивача в сумі 3 000 грн., що є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та виконаної адвокатом роботи по справі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, а тому слід стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 2662,40 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст. 19, 81, 141, 247, 263-265, 274-279 ЦПК України, ст. ст. 512, 514, 526, 530, 610, 611, 625, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" заборгованість за договором № 75839386 від 28.09.2021 року в розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судового збору та 3000 (три тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика", код ЄДРПОУ 39493634, юридична адреса: 07406, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1 Київської області;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Представник відповідача адвокат Колодяжна Наталія Вікторівна, адреса: вул. Винниченка, 14а, м. Луцьк Волинської області.

Суддя Ківерцівського районного суду О.К. Костюкевич