Ухвала суду № 137989941, 06.07.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/7989/26

Провадження № 2-о/204/171/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення зави без руху

06 липня 2026 року суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра Токар Н.В., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 , інші особи: Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України про визнання особи такою, що зникла безвісти,-

встановив:

01 липня 2026 року через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява ОСОБА_1 , інші особи: Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України про визнання особи такою, що зникла безвісти.

На виконання вимог ч.8 ст.187 ЦПК України, з метою визначення підсудності, 06.07.2026 року судом був зроблений запит до Єдиного державного демографічного реєстру та того ж дня судом отримано відповідь №2982928 із наявністю інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) заявника.

Згідно ч.3 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до ч.4 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб, проте, заявником у заяві визначено «інших осіб», а тому, заява в цій частині потребує уточнення.

Крім того, процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

До заяв про встановлення факту в силу ч. 9 ст. 10 ЦПК України застосовуються загальні вимоги до форми, змісту позовної заяви та правила стосовно подання документів, що додаються до позовної заяви, які містять положення ст. 175, 177 ЦПК України, а також положення ст. 183 ЦПК України.

Ознайомившись із заявою, вважаю, що дана заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, проте не зазначено:

- відомості про наявність або відсутність електронного кабінету заявника;

- офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти заявника;

- відомості про наявність електронного кабінету представника заявника;

- відомості про наявність або відсутність електронного кабінету ВЧ;

- офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти ВЧ;

- відомості про наявність або відсутність електронного кабінету МОУ.

Щодо заінтересованих осіб слід зазначити про те, що у справах окремого провадження заявник ініціює справу, а заінтересовані особи мають юридичну зацікавленість, що може вплинути на їх права. До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв`язку з обставинами, що підлягають встановленню і можуть вплинути на їх права та обов`язки. Участь у справі цих осіб обумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб`єктивні права та обов`язки мають юридичний зв`язок із суб`єктивними правами і обов`язками заявників. Права заінтересованих осіб перебувають у юридичному зв`язку із суб`єктивними правами заявників і обумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника.

У ЦПК України не визначено осіб, які є заінтересованими у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які суд розглядає в порядку окремого провадження. Коло заінтересованих осіб визначається залежно від мети встановлення фактів, взаємовідносин таких осіб із заявником у зв`язку з фактами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їхні права та обов`язки (постанова Верховного Суду від 05 лютого 2025 року у справі № 183/4366/24).

Заінтересовані особи беруть участь у справах окремого провадження з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, які мають юридичне значення, у кожній справі суд, залежно від мети встановлення юридичного факту, зобов`язаний з`ясувати, які фізичні особи чи органи державної влади можуть бути заінтересовані у вирішенні такої справи

Залучення до участі у справі окремого провадження всіх заінтересованих осіб має важливе значення, оскільки допомагає суду уникнути ухвалення незаконного рішення та виключити можливість появи в майбутньому конкуруючого рішення з іншою заінтересованою особою, а також сприяє повному і всебічному дослідженню всіх обставин справи.

Вирішуючи питання про те, яка саме заінтересована особа повинна бути залучена до участі у справі окремого провадження, крім зазначеного, слід також враховувати і взаємовідносини із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх інтереси та (або) обов`язки.

З поданої заяви вбачається, що у військовослужбовця є мати ОСОБА_2 , яка не залучена заявником до участі у справі у якості заінтересованої особи; крім того, заява не містить відомостей щодо батька військовослужбовця.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Заявник у поданій заяві зазначає, що вона є звільненою від сплати судового збору на підставі пункту 21 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Порядок сплати та розмір судового збору, а також пільги щодо нього визначені положеннями Закону України «Про судовий збір».

Пунктом 21 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються заявники у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, втрати документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджені та знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Водночас у цій справі заявник звернулась до суду із заявою про визнання особи такою, що зникла безвісти в порядку окремого провадження на підставі пункту 3 частини другої статті 293 ЦПК України.

Підпунктом 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду заяви у справах окремого провадження фізичною особою, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2026 року установлено на рівні 3 328,00 грн.

Отже, у цій справі за подання заяви до суду мав бути сплачений судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Даний висновок також підтверджується ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2026 року у справі № 357/12192/25.

Платіжні реквізити для перерахування судового збору:

«Отримувач коштів ГУК у Дн-кій обл/Чечел.р/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA658999980313141206000004632, Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу: *;101; _ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом__(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Чечелівський районний суд міста Дніпра (назва суду, де розглядається справа)».

За таких обставин, заявнику необхідно надати уточнену заяву, сплатити судовий збір та надати на адресу суду квитанцію про сплату судового збору.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 ст.185 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ч.ч.1,2 ст. 185 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , інші особи: Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України про визнання особи такою, що зникла безвісти - залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Токар