Рішення № 137988646, 29.06.2026, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/2212/26

Провадження № 2/589/2385/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 рокум. Шостка

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Темірова Ч.М.,

за участю секретаря судового засідання Глоба С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Шостка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та заперечень відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (далі - позивач) 04 травня 2026 року через свого представника в системі «Електронний суд» звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 (далі - відповідач) на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 2290670 від 20.05.2025 розмірі 31707,50гривень.

Позовна заява обґрунтована тим, що 20.05.2025 між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір №2290670 про надання споживчого кредиту за умовами якого, ТОВ «Слон кредит» перерахувало на платіжну картку відповідача кредитні кошти в сумі 7000,00 грн., строк кредитування погоджено на 360 днів, зі сплатою процентів у розмірі 15% в день та застосовується за перший день користування кредитом, стандартна процентна ставка становить 3% в день та застосовується з другого дня користування кредитом, також в окремих випадках, може застосовуватися знижена процентна ставка 1,8% в день, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Відповідач 25.07.2025 здійснила платіж в рахунок погашення заборгованості у розмірі 1000,00 грн., проте в повному обсязі заборгованість не сплачена. В подальшому, 27 червня 2025 року між ТОВ «Слон кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу №01.02-17/25, відповідно до умов якого ТОВ «Слон кредит» відступило на користь ТОВ «Свеа Фінанс» права грошової вимоги до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за договором №2290670 про надання споживчого кредиту від 20.05.2025.

Посилаючись на наведені обставини, представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість за договором №2290670 про надання споживчого кредиту від 20.05.2025 у розмірі 31707,50 грн. яка складається з: 7000,00 грн заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту); 10707,50 грн заборгованості за відсотками; 14000,00 грн. заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штраф).

Відповідачка скористалась своїм правом, та подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що позовні вимоги нею не визнаються в повному обсязі. Позиція ОСОБА_1 грунтується на тому, що вона звернулась до ТОВ «Слон кредит» для отримання кредиту у розмірі 7000,00 грн. До укладення вказаного договору позивач надав їй для ознайомлення паспорт споживчого кредиту, в якому визначено основні умови. Проте умови договору, щодо розміру відсотків за користування кредитними коштами у розмірі, 15%, 3% та 1,8% вважає неузгодженими, оскільки вони не відповідають вимогам ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», а тому розрахунок має здійснюватись на рівні облікової ставки НБУ. За розрахунком ОСОБА_1 заборгованість по вказаному кредитному договору має складати 1684,20 грн. з урахуванням здійсненої нею плати по кредиту на суму 4704,00 грн. та 1575,00 грн. Також відповідачка наполягала на тому, що доказів отримання нею кредитних коштів позивачем не надано, а нарахування штрафних санкцій не законно, враховуючи п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, й у підсумку просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 11.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання сторони не з`явились, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі сторони позивача.

Відповідачка у судове засідання не з`явилась, належним чином повідомлена про час, дату та місце розгляду справи.

Оскільки сторони у судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювало

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд дійшов до такого висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, застосовані норми права.

На підставі матеріалів справи встановлено, що 20.05.2025 між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі Договір №2290670 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний».

На умовах, встановлених договором, товариство надає відповідачу (споживачу) кредит у гривні, а останній зобов`язувався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені п.1.2. Договору.

Сума кредиту (загальний розмір) складає 7000,00 грн. та надається клієнту строком на 360 днів та передбачено періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є додатком №1 до цього договору.

Умовами п.п.1.5., 1.5.1., 1.5.2. Договору передбачено, що тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти у наступних розмірах та відповідно до наступних умов: підвищена процентна ставка становить 15% в день та застосовується за перший день користування кредитом. Стандартна процентна ставка становить 3% в день та застосовується з другого дня користування кредитом (включно) до 18.06.2025.

Знижена процентна ставка 1,8% в день та застосовується в період дії стандартної процентної ставки за умов визначених цим договором.

Пунктом 1.7. договору № 2290670 визначено, що денна процентна ставка на дату укладення договору складає: 0,971% в день, якщо застосовано стандартну процентну ставку протягом періоду її дії. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: (24465,00грн./7000,00грн. ) / 360дн. ? 100 % = 0.971% в день. . Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: 31465,00 грн., якщо застосовано стандартну процентну ставку протягом періоду її дії; за умови застосування зниженої процентної ставки орієнтовна загальна вартість кредиту визначена у розмірі 29029,00 грн

Сторонами узгоджено, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Умовами Договору сторонами також узгоджено порядок та умови надання кредиту, порядок обчислення (нарахування) процентів, порядок зміни процентів, порядок повернення (виплати кредиту) та сплати процентів, права та обов`язки сторін, відповідальність сторін, порядок внесення змін та доповнень, порядок взаємодії за договором та інші умови договору, які в своїй сукупності визначають порядок виконання сторонами умов вказаного договору.

Зокрема, п.6.4. Договору передбачено, що за невиконання та/або за неналежне виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом споживач зобов`язаний сплати товариству штраф.

На підтвердження укладення Договору №1875952 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» від 10 жовтня 2024 року ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» надано Паспорт споживчого кредиту, який 10 жовтня 2024 року о 07:48:50 був підписаний відповідачем ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором Н637, та в якому міститься основні умови кредитування, інформація щодо процентних ставок, порядок повернення кредиту, що є свідченням того, що Позичальник особисто та свідомо уклав вищезазначений Договір.

Як убачається з копії вказаного договору № 2290670 від 20.05.2025, він підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «X358», після ознайомлення з графіком платежів, ОСОБА_1 підписала його тим же електронним підписом. Для ознайомлення відповідачці було надано і паспорт споживчого кредиту, який відповідає умовам викладеним у кредитному договорі, підтвердження чого, є накладення електронного підпису у виді одноразового ідентифікатора «B205».

Те, що відповідачка висловила бажання та згоду на отримання кредиту в ТОВ «Слон кредит» свідчить підписана електронним підписом заява-анкета, в якій ОСОБА_1 вказала свої персональні дані та приєдналась до публічної пропозиції ТОВ «Слон кредит» на укладення договору про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів від 20.05.2025.

З інформації, наданої ТОВ «Пейтек Україна» від 29.01.2026 № 20260129-2932, вбачається, що між ТОВ «Пейтек Україна» та ТОВ «Слон кредит» було укладено договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № 31102024-4 від 31.10.2024. Відповідно до вказаного договору 20.05.2025 о 08:26:04 було успішно перераховано кошти на платіжну картку № НОМЕР_2 в сумі 7000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 12 цього Закону передбачено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Договір про надання споживчого кредиту підписаний відповідачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладення між сторонами правочину.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

У відзиві на позовну заяву відповідачка підтвердила, що вона звернулась до первісного кредитора із проханням надати їй кошти в борг, а після отримання кредиту, вона частково здійснювала погашення заборгованості. Зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідачка вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

Дослідивши надані позивачем та відповідачем письмові докази, суд встановив що кредитний договір № 2290670 від 20.05.2025 укладений між відповідачем та ТОВ «Слон кредит» відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», отже, між сторонами було укладено письмовий правочин за допомогою електронного засобу зв`язку; договір підписаний його сторонами з використанням одноразового ідентифікатора, який став законною підставою на вчинення передбачених цими документами дій. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії задля виникнення, припинення або зміни цивільних прав та обов`язків, а саме отримання ОСОБА_1 кредиту у розмірі 7000,00 грн. на умовах визначених у кредитному договорі.

27.01.2026 між ТОВ «Слон кредит» та позивачем ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу № 01.02-4/26, відповідно до якого ТОВ «Слон кредит» передало (відступило) ТОВ «Свеа Фінанс» за плату права вимоги, а ТОВ «Свеа Фінанс» прийняло належні ТОВ «Слон кредит» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

З реєстру боржників в електронному вигляді вбачається, що до позивача перейшло право вимоги і за договором №2290670 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» від 20.05.2025 боржником по якому значиться ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості складає 31707,50 грн, з яких: 7000,00 грн заборгованість за сумою кредитом, 10707,50 грн заборгованість за нарахованими відсотками та 10707,50 грн сума за простроченими відсотками; 14000,00 - пеня, штрафи.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до положень ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

ТОВ «Свеа Фінанс» підтвердило своє право вимоги за договорам про надання споживчого кредиту №2290670 від 20.05.2025, надавши суду копію договору факторингу, що є належним та достовірним доказом, який не було спростовано відповідачем.

Враховуючи норми чинного законодавства України, зазначені вище, встановивши що кредитний договір № 2290670 укладений 20.05.2025 між відповідачем та первісним кредитором не виконаний в повному обсязі, й те, що за договором факторингу до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 , позовна вимога ТОВ «Свеа Фінанс» є доведеною та обґрунтованою, а отже заборгованість за тілом кредиту підлягає стягненню у розмірі 7000,00 грн.

Заперечення відповідачки, про зарахування кредитором сплаченої нею суми боргу у розмірі 4704,00 грн. та 1575,00 грн., в рахунок погашення відсотків за користування кредитом, розмір який вона вважає був не узгоджений, не відповідають обставинам справи, оскільки із дослідженого графіка платежів установлено, що відповідачка має 18.06.2025 мала сплатити розмір відсотків у сумі 4 704,00 грн.; з 18.07.2025 по 14.05.2026 вносити 1575,00 грн.в рахунок погашення відсотків за користування кредитом, 7000,00 грн. тіло кредиту погашається в останній період 14.05.2026.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2290670 від 20.05.2025, за ОСОБА_1 18.06.2025 внесла на рахунок первісного кредитора суму коштів 4704,00 грн. двома платежами: 3 654,00 грн. та 1050,00 грн. 25.07.2025 було здійснено ще один платіж у розмірі 1000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості відсотків за користування кредитом.

Перевіривши вимогу позивача в частині стягнення процентів згідно з кредитного договору суд встановив таке.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

22 листопада 2023 року був прийнято Закон України № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року. Вказаним Законом було внесено зміни та доповнення і до Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування».

Зокрема, ст. 8 Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 «;Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. При цьому, згідно пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону, яким власне і запроваджено максимальний розмір денної процентної ставки, поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», набрав чинності 24 грудня 2023 року. Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом. Таким чином положення пункту 2 розділу II та пункту 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» застосовуються до кредитних договорів, укладених до 24 грудня 2023 року, якщо строк їх дії було продовжено після цієї дати. До кредитних договорів, укладених після 24 грудня 2023 року, підлягає застосуванню частина п`ята статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою встановлено, що максимальна денна процентна ставка не може перевищувати 1 %, розрахованих згідно з частиною четвертою цієї ж статті.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 під час укладення договору про споживчий кредит № 2290670 від 20.05.2025, погодити, що розмір денної відсоткової ставки буде дорівнювати 0,971%.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що розподіл коштів сплачених відповідачкою в рахунок погашення заборгованості, здійснювався з урахуванням погоджених умов договору та графіка платежів. Період за який позивач та первісний кредитор, здійснювали нарахування процентів по кредиту № 2290670, охоплює 20.05.2025 по 27.01.2026, тобто 253 дні.

Відтак, за 253 дні користування кредитними коштами ОСОБА_1 має сплатити позивачу відсотки розмірі 15481,49 грн., що відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування», та розмір відсотків не перевищує 1%. З урахуванням сума яку відповідачка вже сплатила позивачу, розмір заборгованості відсотків за користування кредитом становить 9777,49 грн. (15481,49-5704,00).

Частиною першою ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ч. 2 даної статті учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Частина 2 ст. 13 ЦПК України визначає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Відповідно до ст. 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Разом з тим у стягненні з відповідача штрафу у розмірі 14000,00 грн за договором № 2290670 від 20.05.2025 потрібно відмовити, з огляду на таке.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Воєнний стан, який був введений на всій території України з 24 лютого 2022 року, діє досі.

З огляду на викладене, відповідач звільняється від сплати штрафних санкцій, нарахованих за даним договором під час дії воєнного стану, вказані штрафні санкції підлягають списанню, внаслідок чого позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Встановивши такі обставини, враховуючи, що між сторонами по справі виникли кредитні правовідносини, на підставі укладеного кредитного договору, відповідно до якого сторонами узгоджений строк та умови отримання відповідачкою кроштів, те що позивач правомірно набув права вимоги до відповідача, яка не виконала свої зобов`язання в повному обсязі, проте частковосплатила кошти в рахунок погашення заборгованості, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню в сумі 16 777,49 грн., з яких: 7000,00 грн. тіло кредита; 9777,50 грн. залишок заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно з платіжної інструкції №8674 від 10.02.2026 при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1408,76 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 3, 6, 15, 16, 525, 526, 530, 627, 629, 1048, 1049, 1054, 1077-1078, 1056-1, ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст. 4, 5, 12, 13, 81, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8) заборгованість задоговором № 2290670 про надання споживчого кредиту від 20.05.2025 у розмірі 16777 (шістнадцять тисяч сімсот сімдесят сім) гривень 49 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8) суму сплаченого при подачі позову судового збору в розмірі 1408 (одну тисячу чотириста вісім) гривень 76 копійок у відсотковому співвідношенні задоволених позовних вимог.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його складання повного тексту шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано протягом строку оскарження; у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення буде складено 29 червня 2026 року.

СуддяЧ.М.Теміров