Рішення № 137987460, 02.07.2026, Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/381/26

Номер провадження: 2/511/717/26

02 липня 2026 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Гринчак С. І.,

секретаря судового засідання Дьяків В.В.

за участю:

представника АТ «АКЦЕНТ-БАНК»- Омельченко Є.В. (дистанційно)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Роздільна Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Короткий зміст позовної заяви.

У лютому 2026 року представник Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просили стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101756473962975 від 29.08.2025 року, у розмірі 83629,59 гривень станом на 05 лютого 2026 року, яка складається з: - 59999,25 гривень загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); - 22587,19 гривень загальний залишок заборгованість за процентами; - 1043,15 загальний залишок заборгованості за пенею; та сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 гривень.

Свої вимоги мотивує тим, що 29.08.2025 року ОСОБА_1 (далі по тексту Клієнт, Позичальник, Відповідач) уклав з АТ «А-Банк» (скорочена назва АТ «А-Банк», далі по тексту Банк, Кредитор, Позивач) кредитний договір ABH0CT155101756473962975, щодо надання останньому кредиту в розмірі 60000.00 грн. строком на 60 місяців (тобто до 28.08.2030 року) зі сплатою процентів у розмірі 85.00% щорічно та комісії в розмірі 0.00 грн.

Банк свій обов`язок виконав повністю, надав позичальнику кредит згідно до умов кредитного договору. У відповідності до п. п. 3-5 Кредитного договору (Заяви клієнта, далі кредитний договір), ліміт цього договору: 60000.00 грн. на поповнення обігових коштів зі строком повернення до 28.08.2030 року, терміном на 60 місяців. Згідно до п. 6 Кредитного договору, за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 85.00 річних.

Станом на 05.02.2026 року заборгованість Відповідача за даним кредитним Договором складає суму в розмірі 83629.59 грн., з яких: 59999.25 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 22587.19 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами. 0.00 грн. - загальний залишок заборгованості за комісією; 1043.15 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею.

Оскільки по теперішній час відповідач грошові кошти не повернув, позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Тому просять суд задовольнити їх позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача суму заборгованості.

Процесуальні дії суду та інші заяви/клопотання сторін.

Ухвалою судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 10.02.2026 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.(а.с.34)

20.02.2026 року через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» відповідач ОСОБА_1 подав Відзив на позовну заяву, в якому факт укладення кредитного договору не заперечує, проте зазначив, що з серпня 2025 року проходить військову службу у складі Збройних Сил України у зв`язку з мобілізацією, а тому посилаючись на пункт 6 розділу IV Закону України «Про споживче кредитування», просив звільнити його від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань, зокрема від сплати неустойки (штрафів, пені) та інших платежів, пов`язаних із простроченням виконання зобов`язань (а.с. 39)

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 26.03.2026 року суд постановив визнати явку представника позивача в судове засідання обов`язковою (а.с.46)

30.03.2026 року через систему «Електронний суд» від представника Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» - надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (а.с.49)

Ухвалою судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 19.05.2026 року заяву представника позивача задоволено та забезпечено його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с.54)

21.05.2026 року через систему «Електронний суд» від представника Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» надійшла Відповідь на відзив (а.с.60-61)

Позиції учасників справи.

В судовому засіданні представник позивача Омельченко Є.В., перебуваючи в режимі відеоконференції позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надавши обґрунтування що відповідають змісту позовної заяви.

Відповідач ОСОБА_1 , в судове засідання не прибув, про день судового розгляду повідомлявся належним чином, у відзиві просив розглянути справу за його відсутністю, у зв`язку з проходженням військової служби.

Судом по справі встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 22.08.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Акціонерного Товариства «Акцент-Банк» (далі АТ «А-Банк») щодо отримання банківських послуг та підписав Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк». (а.с. зв.бік 16-17 )

29.08.2025 року, будучи клієнтом Банку, Позичальник уклав з Банком кредитний договір ABH0CT155101756473962975, на отримання кредиту в розмірі 60000.00 грн. строком на 60 місяців (тобто до 28.08.2030 року) зі сплатою процентів у розмірі 85.00% щорічно та комісії в розмірі 0.00 грн. У відповідності до п. п. 3-5 Кредитного договору (Заяви клієнта, далі кредитний договір), ліміт цього договору: 60000.00 грн. на поповнення обігових коштів зі строком повернення до 28.08.2030 року, терміном на 60 місяців. Згідно до п. 6 Кредитного договору, за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 85.00 річних. (а.с. 9-10)

06.03.2025 року позичальник підписав заяву про погодження використання удосконаленого електронного підпису (а.с. 21)

До кредитного договору ABH0CT155101756473962975 позичальник підписав: паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка», та паспорт споживчого кредиту було підписано позичальником ОСОБА_1 29.08.2025 року за допомогою накладення ним електронного підпису. (а.с. 8); таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки, яка також була підписана за допомогою накладення електронного підпису відкритого ключа 29.08.2025 року (а.с. зв.бік 10-11).

Факт перерахування кредитних коштів підтверджується меморіальним ордером №TR.49237974.51980.65455 від 29.08.2025 року, відповідно до якого А Банк перерахував кредитні кошти у розмірі 60 000,00 грн., призначення платежу: видача кредиту згідно договору №ABH0CT155101756473962975 від 29.08.2025 року. (а.с. зв.бік 13).

Відповідно до п. 8 Заяви денна процента ставка становить 0,18 %;

Відповідно до п. 6 Заяви процента ставка (фіксована) 85 % на рік. Проценти за користування кредитом сплачується у складі щомісячного платежу. Розрахунок процентів здійснюється на фактичний залишок заборгованості за кожний день, за формулою: сума заборгованості* річну відсоткову ставку/360 днів (умовно) на рік.

Відповідно до п. 12 Заяви про надання послуги «Швидка готівка» та/або Паспорту споживчого кредиту «Швидка готівка» У випадку порушення Клієнтом зобов`язань із погашення Заборгованості Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн ) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п`ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу.

Відповідно до п. 14 Заяви кредит надається клієнту у відповідності до Тарифів, які розміщуються на веб-сайті Банку у розділі: Кредити «Швидка готівка».

Відповідно до розділу 4 Паспорту споживчого кредиту процентна ставка, відсотків річних складає 85 %; тип процентної ставки фіксована; загальні витрати за кредитом 202095,36 грн.; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом 262095,36 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № ABH0CT155101756473962975 від 29.08.2025 року загальна сума заборгованості у позичальника складає 83629,59 грн., з яких: 59999,25грн. - загальний залишок заборгованості за наданими кредитом (тілом кредиту); 59604,44грн. - залишок заборгованості за тілом кредиту; 394,81грн. - залишок заборгованості за тілом кредиту (прострочений); 22587,19грн. загальний залишок заборгованості за процентами; 1125,88грн. - залишок заборгованості за процентами на поточну заборгованість; 21461,31 грн. - залишок заборгованості за процентами на прострочені заборгованість; 1043,15грн - заборгованість за пенею (а.с. зв.бік 12)

Із наданого суду розрахунку та виписки з банківського рахунку вбачається, що відповідач внески по кредиту не вносив, залишок після (операції) зняття готівки, складає 0,75 коп. (а.с. зв.бік 14).Зазначене підтверджується випискою по кредиту від 05.02.2026 року (а.с. 14).

Станом на 05.02.2026 року заборгованість Відповідача за даним кредитним Договором складала суму в розмірі 83629.59 грн., яка складається з: 59999.25 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 22587.19 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами. 0.00 грн. - загальний залишок заборгованості за комісією. 1043.15 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже судом встановлено, що відповідач приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг позивачем та отримав Кредит у виді встановленого кредитного ліміту, однак свої зобов`язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів належним чином не виконав.

Дані спірні правовідносини регулюються наступними нормами права.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Частиною 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид Електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України').

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

Щодо факту укладення кредитного договору в електронній формі

Відповідно до Положення «Про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України» затвердженого Постановою Правління Національного банку України 13.12.2019 № 151 (далі Положення), терміни, що використовуються в цьому Положенні, уживаються в таких значеннях, зокрема цифровий власноручний підпис - власноручний підпис фізичної особи, створений на екрані електронного сенсорного пристрою та нерозривно пов`язаний з електронним документом, підписаним цим підписом;

Інші терміни в цьому Положенні використовуються в значеннях, наведених у Цивільному кодексі України, Законах України Про банки і банківську діяльність, Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг, Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Норми цього Положення щодо використання цифрового власноручного підпису не можна розуміти та/або застосовувати як такі, що обмежують права банків та клієнтів банків вчиняти правочини у вигляді документів у паперовій формі (змінювати, доповнювати або припиняти дію електронних документів паперовими документами чи в іншій не забороненій законодавством України формі і навпаки).

Цифровий власноручний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та прирівнюється до власноручного підпису в разі дотримання норм цього Положення.

Використання цифрового власноручного підпису клієнтом банку не вимагає наявності попередньо укладеного договору між банком та клієнтом.

Банк самостійно визначає технологію створення електронних документів, які клієнт підписує цифровим власноручним підписом, та забезпечує дотримання вимог цього Положення.

Банк має право застосовувати процедури фото та/або відеофіксації, інші процедури з метою документування та контролю за процесом підписання документа клієнтом з використанням цифрового власноручного підпису. Застосування зазначених процедур повинно здійснюватися за умови попередньо отриманої згоди клієнта.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, боржник - відповідач користувався кредитом, значить ознайомився з Умовами і Правилами надання банківських послуг в А-Банку і погодився з ними, оскільки даний кредитний договір є договором ОФЕРТИ.

Судом встановлено, що станом на час укладання договору, Банком - позивачем, на виконання відповідних положень Закону України «Про захист прав споживачів», надано всю необхідну інформацію в письмовому вигляді, результатом чого є факт підписання сторонами кредитного договору.

Враховуючи, що законом не встановлений обов`язок кредитора на відібрання підпису позичальника під наданою інформацією, доказом наявності факту виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів» є положення ч. 2 ст. 638, ч. 2 ст. 642 ЦК України, тобто фактичне прийняття пропозиції до укладання договору дією та сплата періодичних платежів.

Своїм підписом під ретельно прочитаним кредитним договором позичальник підтвердив факт виконання банком усіх переддоговірних формальностей, щодо яких є застереження у чинному на той час законодавстві, в тому числі й постанові правління НБУ № 168 від 10.05.2007, і саме це є доказом обізнаності позичальника з усіма умовами кредитування на момент підписання кредитного договору.

Свою позицію щодо природи даних відносин та дійсності Умов і Правил, висловив Верховний Суд в постанові Верховного Суду від 09.07.2018 року по справі №202/19403/13-ц, постанові Верховного Суду від 18.04.2018 року по справі №705/6051/15-ц та постанові Верховного Суду від 14.02.2018 року по справі №265/7652/15-ц.

Аналогічні висновки містяться також і в постановах ВСУ по справах №203/7644/13-ц (61-963св18) та №2604/29253/12-ц (61-2741св18).

Окрім того, суд звертає увагу на той факт, що відповідач, підписавши кредитний договір № ABH0CT155101756473962975 від 29.08.2025 року, погодився з інформацією, а саме, що він:

- надає право та доручає АТ «А-БАНК» здійснювати дебетовий переказ коштів з усіх його рахунків, відкритих в АТ «А-БАНК», без додаткових його розпоряджень, для погашення будь-яких інших його грошових зобов`язань перед АТ «А-БАНК», що випливають з умов Договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між ним та банком. Цим дорученням на договірне списання надаю згоду Банку для здійснення кожної платіжної операції, що буде виконана в процесі виконання доручення;

- ця Заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, що розміщені на сайті банку: www.a-bank.com.ua, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту становлять Договір. Він отримав їх примірники, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення;

- він погоджєуться отримати примірник договору шляхом його надсилання на його електронну скриньку, а у разі відсутності такої скриньки, отримати у SMS-повідомленні у вигляді гіперпосилання для самостійного завантаження або для повторного отримання примірника звернутись до Банку через дистанційні канали обслуговування.

Таким чином, відповідач погодився як з Умовами та Правилами надання банківських послуг так і з необхідністю самостійного ознайомлення на сайті банку з їх оновленими версіями. Отже наявна у позивача заборгованість нарахована у відповідності до умов кредитування, які складаються із Анкети-Заяви, Тарифів та Умов і Правил та паспорту споживчого кредиту.

Щодо статусу військовослужбовця.

Щодо доводів відповідача про те, що в силу ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» він звільняється від нарахувань процентів.

Суд відхиляє аргументи відповідача проте, що він як військовослужбовець має пільги, встановлені частиною п`ятнадцятою статті 14 Закону України «Про військовий і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», що унеможливлює стягнення з нього процентів за користування кредитом.

Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021, який набрав чинності 23.04.2021 року), тобто на момент виникнення спірних правовідносин, військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Пунктом 1 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» дію підпункту 3 пункту 4 цього Закону поширено на військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів та військовозобов`язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.

Згідно з положеннями Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливим періодом є період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

В Україні особливий період розпочався з моменту оголошення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року та триває по теперішній час.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

У постанові Верховного Суду від 04.09.2024 № 426/4264/19 викладено наступний правовий висновок.

Для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21.08.2014 № 322/2/7142.

Водночас вказаний закон не містить норм, які б звільняли позичальника від нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом протягом особливого періоду у зв`язку з наявністю у нього статусу учасника бойових дій.

Положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не містять норм, які б звільняли позичальника від нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом протягом особливого періоду у зв`язку з наявністю у нього статусу учасника бойових дій.

Верховний Суд зазначив, що висновки судів про застосування до спірних правовідносин положення пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є безпідставними та необґрунтованими, оскільки положення цього закону стосуються виключно мобілізованих позичальників та за фактичних обставин у справі, встановлених під час неодноразового її розгляду, на спірні правовідносини не поширюються.

Так, відповідно до листа Міністерства оборони України від 21.08.2014 № 322/2/7142 Міністерство інформує, що документом, який підтверджує призов та проходження військової служби військовослужбовцем у особливий період, а також підтверджує призов під час мобілізації резервістів та військовозобов`язаних, є військовий квиток, в якому в відповідних розділах здійснюються службові відмітки. Також документами, які підтверджують призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, можуть бути довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. Початком військової служби військовозобов`язаних є день призову на військову службу у районному військовому комісаріаті, а для резервістів - день зарахування до списків особового складу військової частини, про що робиться відповідний запис до військового квитка. Закінченням військової служби для резервістів та військовозобов`язаних є день виключення військовослужбовців із списків особового складу військової частини, про що робиться відповідний запис до військового квитка. Закінчення особливого періоду в Україні здійснюється у відповідності до рішення Президента України про демобілізацію, що визначається Указом Президента України.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).

Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Так, на підтвердження статусу військовослужбовця, відповідачем до суду надано копію військово-облікового документу Резерв+, з якого не можливо встановити призов та проходження військової служби військовослужбовцем у особливий період, а також не можливо встановити з якого саме часу ОСОБА_1 призваний на військову службу та до якої військової частини. Крім того, з даного електронного документу, з розділу «категорія обліку» вбачається, що ОСОБА_1 не військовозобов`язаний (а.с.42).

Яких-небудь інших доказів того, що відповідач проходить військову службу за мобілізацією, останнім не надано.

Отже відповідачем не надано жодного доказу на проходження ним військової служби за мобілізацією.

З огляду на вищевикладене, на відповідача, як на військовослужбовця, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, не поширюється пільга передбачена пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»

Разом з тим, щодо вимоги АТ «А-БАНК» про стягнення з ОСОБА_1 пені у розмірі 1043,15 грн., суд виходить з такого.

Зі змісту п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вбачається, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За таких обставин відповідач ОСОБА_1 звільнений від обов`язку сплати пені у період з 24 лютого 2022 року до тридцятого дня після скасування/припинення дії воєнного стану на території України.

Суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_1 нарахованої пені у розмірі 1049,15 грн., а тому відмовляє у їх задоволенні у зв`язку з необґрунтованістю.

Таким чином, з відповідача на користь АТ "А-БАНК" підлягає стягненню заборгованість за Договором № АВН0СТ155101756473962975 від 29.08.2025 року станом на 05.02.2026 у загальному розмірі 82 586,44грн., з яких: 59999,25 грн. загальний залишок заборгованості за наданими кредитом (тілом кредиту); 22587,19 грн. загальний залишок заборгованості за процентами.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Велика Палата Верховного Суду (справа №127/15672/16-ц) в постанові від 08 листопада 2019 року зазначила, що для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

На підставі викладеного, надавши оцінку аргументам сторін та фактичним обставинам справи, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжного доручення № 6005315552382 від 05.02.2026 року позивачем було сплачено 2662,40 гривень судового збору (а.с.6) (при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору) та заявлено позовні вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 83629,59грн.

Судом задоволено позовні вимоги на суму 82586,44грн, що становить 98,75 % від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2629,12грн, що складає 98,75% від 2 662,40 грн.

На підставі ст.525,526,530,549,611,624,629,1048-1050,1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 4,18,19,48,76- 81,95,211, 223, 259, 263-265, 273,354,355ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» (вул. Батумська,11, м. Дніпро, 49074, ЄДРПОУ 14360080, МФО 307770, рах. НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101756473962975 від 29.08.2025 року у розмірі 82 586,44грн., яка складається з: 59 999,25грн. заборгованість за кредитом; 22 587,19грн. заборгованість по відсоткам.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» (вул. Батумська,11, м. Дніпро, 49074, ЄДРПОУ 14360080, МФО 307770, рах. НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2629,12грн.

В решті вимог відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а у випадку оголошення вступної та резолютивної частини - протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення буде виготовлено 07 липня 2026 року.

Суддя: С. І. Гринчак