Рішення № 13798730, 15.02.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.02.11 р. Справа № 6/275пд

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

при секретарі Котенко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства «Селидіввугілля» м.Селидове, Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторснабгрупп» м.Донецьк

про розірвання договорів, зобов’язання повернути обладнання за договорами та стягнення 330 581грн. 30коп.

за участю

представників сторін:

від позивача –Красільнікова С.О. - представник по довіреності №1/1596 від 30.12.2010р.

відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Державне підприємство «Селидіввугілля» м.Селидове, Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторснабгрупп» м.Донецьк про розірвання укладених договорів №255-09ЕМС від 28.05.2009р. та №263-09ЕМС від 02.06.2009р.; зобов'язання повернути обладнання, передане в ремонт за вказаними договорами, а саме: гідровставку комбайна РКУ-13, редуктор ріжучої частини (лівий) комбайна РКУ- 13; стягнення передоплати у розмірі 179 338грн. 30коп., пені за несвоєчасне виконання ремонтів у розмірі 109 397грн. 40коп., штрафу у розмірі 41 845грн. 60коп. на підставі договорів №255-09ЕМС від 28.05.2009р. та №263-09ЕМС від 02.06.2009р. (Усього 330 581грн. 30коп.)

Слухання справи відкладалось, у зв”язку з неявкою відповідача у засідання суду, а також для представлення сторонами додаткових документів по справі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вих.№17/1 від 17.01.2011р. заперечив проти задоволення позовних вимог та зазначив, що на виконання умов договору ТОВ «Вторснабгрупп» надав позивачу акти виконаних робіт для підписання, але відповіді не отримав. У зв”язку з чим наполягає на тому, що відповідач належним чином виконав зобов'язання по договору, а позивач порушив умови договору, ухиляючись від підписання актів виконаних робіт.

Крім того, звернувся до суду з клопотанням вих.№15/11 від 17.01.2011р., в якому просив суд викликати на допит головного механіка шахти «1/3 Новогродівська» Федоренко Є.Т. та директора шахти «1/3 Новогродівська» Галушко Н.Н. з метою надання доказів виконання ремонтних робіт за договорами. Суд відхилив дане клопотання відповідача, оскільки ним не були представлені докази, згідно яких вирішення спору було б неможливо без виклику зазначених осіб. Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Виклик посадових осіб та інших працівників підприємств, організацій, державних та інших органів для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи є правом суду, а не обов”язком. Отже, у суду не було підстав для задоволення даного клопотання.

Відповідач у поясненнях вих.№23/14 від 21.01.2011р. зазначив, що у лютому 2010 року згідно договору №228-09УС від 28.04.2009р. ним було здійснено передплату вугільної продукції на загальну суму 241 838грн. 30коп. У свою чергу позивач з коштів передплати за вугільну продукцію здійснив передплату за договором №255-09 ЕМС від 28.05.2009р. на загальну суму 89 519грн. 15коп. та договором №263-09 ЕМС від 02.06.2009р. на загальну суму 89 819грн. 15коп. про що свідчать платіжні доручення, що додані позивачем до позовної заяви. Наполягає на тому, що грошові кошти сплачені за договором №255-09 ЕМС від 28.05.2009р. та договором №263-09 ЕМС від 02.06.2009р. не є ані кредитними, ані бюджетними, ані позиченими.

Також пояснив, що 16.12.2010р. відповідачем на адресу позивача було направлено лист б/н від 15.12.2010р., в якому пропонується провести залік взаємних вимог, акт взаємних розрахунків та претензію на суму 242 981грн. 41коп. Претензія на суму 242 981грн. 41коп. залишилася без відповіді. Додатково повідомив, що 21.01.2011р. відповідачем було направлено на адресу позивача додаткові угоди на розірвання договорів.

Відповідно до положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України термін розгляду справи продовжувався за клопотанням позивача.

Також відповідач звернувся до суду з клопотанням вих.№38/121 від 24.01.2011р., в якому просить суд зменшити розмір штрафних санкцій, з урахуванням того, що порушення зобов’язань відповідачем не завдало збитків позивачеві та зазначив, що зараз ТОВ «Вторснабгрупп» знаходиться в скрутному фінансовому стані, що обумовлено низькими доходами та світовою економічною кризою, але ніяких документів, які б свідчили про скрутний фінансовий стан підприємства не надав.

Позивач у поясненнях щодо заперечень відповідача від 15.02.2011р. зазначає, що у листі №4/2825 від 30.12.2010р. пояснив відповідачу про недоцільність проведення заліку взаємних вимог, так як вони є не однорідними. Крім того, заперечив проти задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій.

Відповідач у засідання суду не з”явився, про причини неявки суд не повідомив. Так як, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд -

в с т а н о в и в :

28 травня 2009р. та 2 червня 2009р. між Державним підприємством «Селидіввугілля» м.Селидове, Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вторснабгрупп» м.Донецьк були укладені договори №255-09ЕМС, №263-09ЕМС, згідно умов яких відповідач (далі по тексту-підрядчик) зобов”язався виконати капітальний ремонт гідроставки комбайну РКУ-13 в кількості 1шт., редуктора ріжучої частини (лівий) комбайна РКУ-13 в кількості 1шт. в строки та по ціні, узгодженими обома сторонами, відповідно з специфікаціями, які є невід’ємною частиною даного договору, а позивач (далі по тексту-замовник) зобов”язався прийняти та оплатити виконані роботи в строки, обумовлені даним договором.

До вказаних договорів сторонами підписані специфікації №1 (додаток №1), в яких визначено найменування, кількість, ціна з ПДВ та загальна сума.

Згідно п.3.1 договору №255-09ЕМС від 28.05.2009р та специфікації №1 сума договору складає 298 397грн. 15коп. та договору №263-09ЕМС від 02.06.2009р. сума договору складає 299 397грн. 15коп.

Розрахунки за капітальний ремонт здійснюються шляхом перерахування замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядчика-30% передоплата, інші 70% по факту виконаних робіт, але не більше 30 банківських днів після підтвердження актами виконаних робіт (п.3.2 договорів).

Ремонт переданого обладнання здійснюється на протязі 30 календарних днів (п.4 специфікацій).

За вищевказаними договорами ДП „Селидіввугілля” належним чином виконало зобов”язання з передачі обладнання ТОВ „Вторснабгрупп” в ремонт (про що свідчать дефектні акти від 05.05.2009р. та акт здачі-приймання в ремонт від 04.06.2009р., від 15.05.2009р.)

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов’язань у повному обсязі, де він у виконання умов договорів в якості передоплати для здійснення капітального ремонту за договором №255-09ЕМС від 28.05.2009р. платіжними дорученнями №952 від 12.02.2010р., №954 від 12.02.2010р., №999 від 15.02.2010р., №1001 від 15.02.2010р., №1049 від 16.02.2010р., №1051 від 16.02.2010р. перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 89 519грн. 15коп. та за договором №263-09ЕМС від 02.06.2009р. платіжними дорученнями №919 від 10.02.2010р., №921 від 10.02.2010р., №935 від 11.02.2010р., №937 від 11.02.2010р., №949 від 12.02.2010р., №951 від 12.02.2010р. перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 89 819грн. 15коп. (Усього 179 338грн.30коп.) У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази перерахування грошових коштів, а саме: платіжні доручення, банківські виписки. Але відповідач взяті на себе зобов’язання по капітальному ремонту гідроставки комбайна РКУ-13, редуктора ріжучої частини (лівій) комбайна РКУ-13 не виконав та грошові кошти у вказаній сумі позивачу також не повернув.

З метою досудового врегулювання спору, пов”язаного з неналежним виконанням зобов”язань за договорами та сплатою неустойки позивачем надіслано на адресу відповідача претензію №4/1989.

Крім того, позивач звернувся до відповідача з вимогою згідно ст.530 ЦК України, в якій просив суд в семиденний строк від дня пред”явлення даної вимоги повернути передоплату, сплатити суму пені та штрафу. Також позивач звернувся до відповідача з листом щодо розірвання договорів №255-09ЕМС від 28.05.2009р. та №263-09ЕМС від 02.06.2009р.

Відповідно ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов”язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов”язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами ст.854 ЦК України договором підряду може бути передбачена передоплата. Але порядок повернення передоплати у випадку невиконання роботи виконавцем у строки, передбачені договором підряду, Цивільним кодексом України не визначено. Згідно ч.1 ст.8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Статтею 693 ЦК України передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На підставі вищевикладеного, суд вважає необхідним застосувати аналогію закону.

Оскільки позивачу до теперішнього часу грошові кошти у сумі 179 338грн. 30коп. не повернуті, то суд вважає вимоги позивача про стягнення суми попередньої оплати та повернення обладнання, переданого в ремонт за вказаними договорами, а саме: гідровставку комбайна РКУ-13, редуктор ріжучої частини (лівий) комбайна РКУ- 13 обґрунтованими та підлягаючими задоволенню повністю.

Пунктами 5.1 договорів №255-09ЕМС від 28.05.2009р., №263-09ЕМС від 02.06.2009р. сторони передбачили, що у випадку порушення підрядником строків робіт, які виконуються, останній сплачує на користь замовника пеню у розмірі 0,1% від вартості робіт, по яким допущена прострочення виконання за кожен день прострочки.

Керуючись зазначеним пунктом договору позивач здійснив нарахування пені у сумі 109 397грн. 40коп.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями в розумінні цього Кодексу є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф), яку учасник господарських відносин зобов”язаний сплатити у разі порушення їм прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Вищевказаним пунктом договорів (5.1) сторони визначили, що у випадку порушення підрядником строків робіт, які виконуються, останній сплачує додатково на користь замовника за прострочення вище 30 днів штраф у розмірі 7% від вказаної вартості. Тому позивач здійснив нарахування штрафу у сумі 41 845грн. 60коп. Отже, дана відповідальність та її розмір узгоджені сторонами у договорі.

Проте, відповідачем в процесі розгляду справи було заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій. Як пояснив відповідач з моменту виникнення між позивачем та відповідачем правовідносин жодного разу, окрім даної справи, не виникало претензій чи суперечок щодо виконання сторонами своїх зобов”язань. В даний момент відповідач знаходиться в скрутному фінансовому стані, що обумовлено низькими доходами та світовою економічною кризою.

Суд вважає вимоги позивача щодо стягнення пені за несвоєчасне виконання ремонтів у розмірі 109 397грн. 40коп. та штрафу у розмірі 41 845грн. 60коп. підлягаючими задоволенню частково з наступних підстав.

Пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналогічне право надано суду нормами ст. 233 ГК України, причому, згідно ч. 2 ст. 233 ГК України таке право є безумовним у разі, якщо порушення зобов’язання не завдало збитків кредитору.

Суд вважає можливим зменшити розмір санкцій, оскільки стягнення пені та штрафу у повному об’ємі може привести до більш важких наслідків.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені у сумі109 397грн. 40коп. підлягають частковому задоволенню у сумі 20 000грн., а також вимоги відносно штрафу в розмірі 41 845грн. 60коп. підлягають частковому задоволенню у сумі 10 000грн.

Крім того, позивач просить суд розірвати договори №255-09ЕМС від 28.05.2009р. та №263-09ЕМС від 02.06.2009р. укладені між Державним підприємством «Селидіввугілля» м.Селидове, Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вторснабгрупп» м.Донецьк.

Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що до теперішнього часу відповідач не здійснив капітальний ремонт обладнання, а також не повернув грошові кошти, які були перераховані у якості передоплатити, у зв”язку з чим просить суд задовольнити дані вимоги.

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов’язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається (ст.525 ЦК України).

Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України свої зобов’язання по

виконанню робіт, а також повернення грошових коштів, перерахованих у якості передоплати не виконав.

Суд задовольняє вимоги позивача у частині розірвання договорів №255-09ЕМС від 28.05.2009р. та №263-09ЕМС від 02.06.2009р., оскільки в силу п.2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У даному випадку відповідач не виконав умови договору, чим порушив істотні умови укладеного договору.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, пропорційно розміру задоволення позовних вимог, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.525, 526, 546, 549, ч. 3 ст. 551, п.2 ст. 651, ст.693 ЦК України, ч.1 ст.230, ст. 233 ГК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82, п.3 ст.83, 84, 85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Державного підприємства «Селидіввугілля» м.Селидове, Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторснабгрупп» м.Донецьк про розірвання укладених договорів №255-09ЕМС від 28.05.2009р., №263-09ЕМС від 02.06.2009р.; зобов'язання повернути обладнання, передане в ремонт за вказаними договорами, а саме: гідровставку комбайна РКУ-13, редуктор ріжучої частини (лівий) комбайна РКУ- 13 та стягнення 330 581грн. 30коп. задовольнити частково.

Розірвати договори №255-09ЕМС від 28.05.2009р., №263-09ЕМС від 02.06.2009р. укладені між Державним підприємством «Селидіввугілля» м.Селидове, Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вторснабгрупп» м.Донецьк.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Вторснабгрупп» (83056 м.Донецьк, вул.Павла Поповича, 87, ЄДРПОУ 35150984) повернути Державному підприємству «Селидіввугілля» (85400 м.Селидове, Донецької області, вул.Карла Маркса, 41, ЄДРПОУ 33426253) обладнання, передане в ремонт за договорами №255-09ЕМС від 28.05.2009р., №263-09ЕМС від 02.06.2009р., а саме: гідровставку комбайна РКУ-13, редуктор ріжучої частини (лівий) комбайна РКУ- 13 до 15.03.2011р.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторснабгрупп» (83056 м.Донецьк, вул.Павла Поповича, 87, п/р260010505 в ТОВ „Унікомбанк”, МФО 335902, ЄДРПОУ 35150984) на користь Державного підприємства «Селидіввугілля» (85400 м.Селидове, Донецької області, вул.Карла Маркса, 41, п/р26003300135231 Філія Селідівського відділення №5484 ВАТ „Державний ощадбанк України” м.Селидове, МФО 394307, ЄДРПОУ 33426253) передоплату у розмірі 179 338грн. 30коп., пеню за несвоєчасне виконання ремонтів у розмірі 20 000грн., штраф у розмірі 10 000грн., витрати по сплаті держмита у сумі 2 178грн. 38коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 149грн. 44коп.

В решті частині позову відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 15.02.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16.02.2011р.

Суддя Подколзіна Л.Д.