Ухвала суду № 137987028, 03.07.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

___________________

Провадження 1-кс/760/8026/26

В справі 760/16981/26

У Х В А Л А

І. Вступна частина

03 липня 2026 року в м. Києві

Слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

представника власника майна - адвоката ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання прокурора про накладення арешту на майно, тимчасово вилучене під час обшуку в кримінальному провадженні №22026101110000375 від 28.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 та ч. 3 ст. 332 КК України.

ІІ. Мотивувальна частина

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , з якого вбачається, що Слідчим управлінням ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22026101110000375, внесеному 28.04.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 та ч. 3 ст. 332 КК України.

У клопотанні прокурор просив накласти арешт на майно, яке, за твердженням сторони обвинувачення, є знаряддям вчинення злочину та було вилучено під час проведення обшуку 06.06.2026, а саме на автомобіль марки «Mercedes-Benz S500», державний номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , заборонивши його відчуження, розпорядження та/або користування ним. Розгляд клопотання прокурор просив здійснити без повідомлення власника майна чи його представника.

Обґрунтовуючи необхідність накладення арешту, прокурор зазначив наступне. Досудовим розслідуванням встановлено, що не пізніше березня 2026 року у попередньо знайомих між собою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виник спільний умисел, направлений на організацію незаконного переправлення громадян України через державний кордон України, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб. За розробленим планом ОСОБА_5 мав підшукувати осіб, які мають намір незаконно перетнути державний кордон, домовлятися про оплату послуг та доставляти таких осіб до прикордонного району, а ОСОБА_6 , проживаючи у прикордонному районі, - організовувати їх незаконне переправлення поза пунктом пропуску.

Так, за версією досудового розслідування, ОСОБА_5 домовився про незаконне переправлення через державний кордон ОСОБА_7 за грошову винагороду. 05.06.2026 ОСОБА_5 на автомобілі марки «Mercedes GLS 350» доставив ОСОБА_7 до м. Тернополя, де отримав від нього першу частину винагороди у розмірі 4.000 доларів США. Наступного дня ОСОБА_5 разом із ОСОБА_7 прибули до готельно-ресторанного комплексу «Затишок» у Закарпатській області, де зустрілися з ОСОБА_6 , якому ОСОБА_7 передав другу частину винагороди у сумі 15.000 доларів США.

Прокурор зазначив, що ОСОБА_6 прибув на зустріч на автомобілі марки «Mercedes-Benz S500», державний номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , який, за твердженням сторони обвинувачення, використовує в якості знаряддя вчинення злочину, а саме для перевезення осіб до державного кордону України для їх подальшого незаконного переправлення через кордон. За наявною у сторони обвинувачення інформацією, ОСОБА_6 мав намір забрати грошові кошти та невідкладно покинути місце зустрічі на вказаному автотранспортному засобі.

06.06.2026 на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України проведено обшук зазначеного автомобіля, в ході якого його виявлено та вилучено. Постановою слідчого автомобіль визнано речовим доказом у кримінальному провадженні. Згідно з інформацією МВС України вказаний автомобіль на праві власності належить ОСОБА_8 .

У судовому засіданні представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 проти задоволення клопотання заперечував. Зазначив, що прокурор у своєму клопотанні сам вказує, що ОСОБА_6 має намір забрати грошові кошти та невідкладно покинути місце зустрічі на вказаному автотранспортному засобі, а також, що переміщення осіб уздовж лінії державного кордону здійснюється за допомогою квадроциклів. З огляду на наведене, на переконання представника, відсутні будь-які підстави для накладення арешту на автомобіль, оскільки він не зберіг на собі жодних слідів кримінального правопорушення та не був знаряддям його вчинення.

Прокурор у судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд клопотання про накладення арешту на майно за його відсутності. Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Дослідивши матеріали, додані до клопотання, та заслухавши позицію представника власника майна, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя погоджується з позицією власника автомобіля та його представника і зазначає, що прокурором не наведено достатніх підстав вважати, що вказаний автомобіль відповідає критеріям речового доказу, визначеним ст. 98 КПК України.

Так, із самого змісту клопотання вбачається, що автомобіль марки «Mercedes-Benz S500» використовувався ОСОБА_6 для прибуття на місце зустрічі та з наміром невідкладно її покинути, тоді як безпосереднє переміщення осіб уздовж лінії державного кордону, за твердженням сторони обвинувачення, здійснюється за допомогою квадроциклів. За таких обставин доводи прокурора про використання вказаного автомобіля як знаряддя вчинення злочину є неузгодженими з фактичними обставинами, викладеними у самому клопотанні.

Матеріали клопотання не містять відомостей про те, що автомобіль зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, був об`єктом кримінально протиправних дій або набутий кримінально протиправним шляхом. Висновок про визнання автомобіля речовим доказом уявляється спірним з огляду на відсутність будь-якого доказового значення, яке він має для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що вказаний автомобіль належить на праві власності ОСОБА_8 , який не є учасником даного кримінального провадження, при цьому жодних обґрунтувань необхідності обмеження прав власника, який не є стороною провадження, прокурором не наведено.

За таких обставин слідчий суддя не вбачає передбачених ст. ст. 98, 170 КПК України підстав для задоволення клопотання прокурора про накладення арешту на майно.

ІІІ. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 98, 168, 170, 171, 172, 173 КПК України, слідчий суддя ухвалив:

1. У задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на автомобіль марки «Mercedes-Benz S500», державний номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , відмовити.

2. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: