Рішення № 137986779, 04.06.2026, Оболонський районний суд міста Києва

04.06.2026 Справа № 756/2283/26

Унікальний номер 756/2283/26

Номер провадження 2/756/4341/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

04 червня 2026 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Белоконної І.В.,

за участі секретаря - Погорелової В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНТЕР-ПОЛІС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач через свого представника звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення витрат пов`язаних зі сплатою страхового відшкодування у розмірі 10306,00 грн та витрат по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн.

В обгрунтування заявлених вимог зазначено, що 16.10.2024 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «SKODA», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням відповідача, та транспортного засобу «FORD», д.н.з. НОМЕР_2 .

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 11.02.2025 у справі № 759/23391/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.

Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації автомобіля «SKODA», д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована ПрАТ «Страхова компанія «ІНТЕР-ПОЛІС», страховик сплатив потерпілому ОСОБА_2 страхове відшкодування у сумі 10306,00 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією про відшкодування шкоди в порядку регресу, однак вимоги позивача були залишені відповідачем без реагування.

Таким чином, у позивача виникло право вимоги до відповідача в розмірі виплаченого страхового відшкодування на підставі ст. 1191 ЦК України, ст. 38 Закону України «Про цивільно-правову відповідальність власників наземних транспортних засобів».

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 27.02.2026 відкрито спрощене провадження по справі та призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, про час та місце повідомлялася належним чином. В позовній заяві просила проводити розгляд справи без участі сторони позивача, а також зазначила, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

У судове засідання відповідач не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив. Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України та відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити.

Судом встановлено, що постановою Святошинського районного суду м. Києва від 11.02.2025 у справі № 759/23391/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Як вбачається з вказаної постанови, окрім іншого, 16.10.2024 о 18.20 год рухаючись по пр. Берестейський, 80/57 у м. Києві керуючи транспортним засобом «SKODA», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ТОВ «Лекс-21», при перестроюванні не надав перевагу в русі транспортному засобу «FORD», д.н. НОМЕР_2 », який рухався в попутному напрямку по тій смузі на яку він мав намір перестроїтися та скоїв з ним зіткнення. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями порушив п. 10.3 ПДР. Після чого, залишив місце дорожньо-транспортної пригоди до якої був причетний.

Крім того, ОСОБА_1 16.10.2024 о 18.20 год по пр. Берестейський, 80/57 у м. Києві керуючи транспортним засобом «SKODA», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ТОВ «Лекс-21», з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя, нев`язне мовлення. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки у встановленом узаконом порядку на пристроє Alcotest 6820, прилад АRHK-0543 о 22.27 год, результат позитивний 3,88 % проміле.

Згідно зазначеної постанови відповідача визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, що призвело до пошкодження автомобілів, визнано таким, що скоїв дорожньо-транспортну пригоду, залишив місце пригоди та керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З огляду на викладене та відповідно до положення ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, суд не піддає сумніву та доказуванню обставини, встановлені постановою Святошинського районного суду м. Києва від 11.02.2025, згідно засад інституту доказування у цивільному судочинстві, яка набрала законної сили, відповідно до яких відповідача визнано винним у дорожньо-транспортній пригоді.

Отже, з огляду на викладене вина відповідача ОСОБА_1 у скоєній дорожньо-транспортній пригоді є доведеною.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «FORD», д.н. НОМЕР_2 », власником якого є ОСОБА_2 , отримав механічні пошкодження. Сума матеріального збитку, заподіяного ОСОБА_2 , пошкодженням його транспортного засобу, становила 25813,04 грн, що підтверджується Звітом з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 15351 від 11.05.2024, складеним фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 .

Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «ІНТЕР-ПОЛІС», що Полісом № 222291607.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до п. 22.1 ст 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик або МТСБУ відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Страхове відшкодування потерпілому ОСОБА_2 за завдані відповідачем матеріальні збитки виплачене страховиком ПрАТ «Страхова компанія «ІНТЕР-ПОЛІС» у розмірі 10306,00 грн, що підтверджується страховим актом № 0699/15351/59/25 від 11.03.2025 платіжною інструкцією № 1795 від 11.03.2025.

13.05.2025 ПрАТ «Страхова компанія «ІНТЕР-ПОЛІС» надіслало ОСОБА_1 претензію, в якій на підставі п.п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01 липня 2004 року № 1961-IV пред`явило до відповідача регресну вимогу у розмірі виплаченого страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно частини другої ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За нормою ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо іншій розмір не встановлено законом.

Згідно підпункту в) підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, керуючись вищенаведеними нормами цивільного законодавства України, оскільки водій забезпеченого транспортного засобу ОСОБА_1 , який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, самовільно залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої він був причетний, а ПрАТ «Страхова компанія «ІНТЕР-ПОЛІС» сплатило потерпілій особі страхове відшкодування, цей страховик отримав право регресної вимоги до відповідача у межах сплаченої суми страхового відшкодування у розмірі 10306,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, на користь позивача необхідно стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 4-5, 12-13, 133, 137, 141, 263-265, 280, 281 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНТЕР-ПОЛІС» (код ЄДРПОУ 19350062, місцезнаходження: м. Київ, вул. Володимирська, 69) страхове відшкодування у розмірі 10306 (десять тисяч триста шість) гривень 00 копійок та судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Белоконна