Ухвала суду № 137986741, 27.06.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/9421/26

Провадження №: 1-кс/755/2891/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" червня 2026 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянку України, працюючої не офіційно, розлученої, маючої на утриманні неповнолітнього сина, раніше не судимої, без місця реєстрації, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026100040000889 від 15.04.2026 року,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

підозрюваної ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ:

Cтарший слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100040000889 від 15.04.2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК України.

Клопотання погоджено з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 .

Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, але не пізніше 20.05.2026 року, ОСОБА_4 , визначивши незаконний збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено -канабіс, як головне джерело для здобуття коштів і матеріальних благ для свого існування, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій та всупереч встановленому законом порядку обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, отримала від невстановленої досудовим розслідуванням особи, тим самим незаконно придбала, невстановлену кількість наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабіс, з метою подальшого збуту на території м. Києва невизначеному колу осіб з корисливих мотивів.

У подальшому, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабісу, вирішила незаконно збути частину отриманого від невстановленої досудовим розслідуванням особи, наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабіс.

Так, 20.05.2026 року ОСОБА_8 (анкетні дані змінено) через месенджер «Telegram», шляхом листування, написав ОСОБА_4 , яка користується мобільним номером телефону НОМЕР_1 , та домовився про придбання у неї наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабіс.

Так, 20.05.2026 року згідно постанови про проведення оперативної закупки, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Вінстона Черчилля, 2, в період часу з 15:10 до 15:15, в присутності понятих, працівниками ВКП Дніпровського УП ГУНП у м. Києві було проведено огляд громадянина ОСОБА_8 та складено протокол огляду грошових коштів у сумі 3000 грн, які вручено останньому для проведення оперативної закупки.

У подальшому, 20.05.2026 року близько 15:20, ОСОБА_8 прибув за адресою: м. Київ, вул. Регенераторна, 4, та направився до магазину «Novus», де у вказаному місці очікував на прибуття ОСОБА_4 .

Згодом, за вказаною адресою прибула ОСОБА_4 та передала ОСОБА_8 з «рук в руки» поліетиленовий пакет, в якому знаходились 5 зіп-пакетів, всередині яких був раніше замовлений наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, після чого ОСОБА_8 передав ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 3000 грн.

Після цього 20.05.2026 року в ході проведення огляду місця події в період часу з 15:45 до 16:00, за адресою: м. Київ, пр-т Соборності, 13-Б, громадянин ОСОБА_8 добровільно надав для вилучення поліетиленовий пакет в якому знаходились 5 зіп пакетів, всередині яких речовина рослинного походження, що містить в своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено-канабіс масою 9,01 г, які ОСОБА_4 незаконно придбала, зберігала з метою збуту та збула з корисливих мотивів, за грошові кошти в сумі розмірі 3000 грн.

Канабіс згідно постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року №770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», «Список №1 Наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено» в «Таблиці ІІ» є наркотичним засобом, обіг якого обмежено.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також у незаконному збуті наркотичного засобу.

Крім того, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабіс, вирішила повторно незаконно збути частину отриманого від невстановленої досудовим розслідуванням особи, наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабіс.

Так, 25.06.2026 року ОСОБА_8 (анкетні дані змінено) через месенджер «Telegram», шляхом листування, написав ОСОБА_4 , яка користується мобільним номером телефону НОМЕР_1 , та домовився з нею про придбання наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабіс.

Так, 25.06.2026 року, згідно постанови про проведення оперативної закупки, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Вінстона Черчилля, 2, в період часу з 20:35 до 20:45, в присутності понятих, працівниками ВКП Дніпровського УП ГУНП у м. Києві було проведено огляд громадянина ОСОБА_8 та складено протокол огляду грошових коштів у сумі 3000 грн, які вручено останньому для проведення оперативної закупки.

У подальшому, 25.06.2026 року близько 21:14 ОСОБА_8 прибув за адресою: м. Київ, вул. Регенераторна, 4, та направився до магазину «Novus», де у вказаному місці очікував на прибуття ОСОБА_4 .

Згодом, за вказаною адресою прибула ОСОБА_4 та передала ОСОБА_8 з «рук в руки» поліетиленовий пакет в якому знаходились 5 зіп пакетів, всередині яких раніше замовлений наркотичний засіб, обіг якого обмежено-канабіс, після чого ОСОБА_8 передав ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 3000 грн.

Після цього 25.06.2026 року в ході проведення огляду місця події, в період часу з 21:26 до 21:35, за адресою: м. Київ, пр-т Соборності, 13-Б, громадянин ОСОБА_8 добровільно надав для вилучення поліетиленовий пакет, в якому знаходились 5 зіп-пакетів, всередині яких була речовина рослинного походження, що містить в своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, масою 9,12 г, які ОСОБА_4 незаконно придбала, зберігала з метою збуту та повторно збула з корисливих мотивів за грошові кошти в сумі розмірі 3000 грн.

Канабіс згідно постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року №770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», «Список №1 Наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено» в «Таблиці ІІ» є наркотичним засобом, обіг якого обмежено.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також у незаконному збуті наркотичного засобу, вчиненого повторно.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого їй правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколами проведення негласних слідчих розшукових дій, протоколом обшуку, речовими доказами, висновками експертів, протоколами допитів свідків, оперативними закупками та іншими матеріалами.

Враховуючи викладене, підвищена суспільна небезпека злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , полягає в тому, що злочини в сфері незаконного обігу наркотичних засобів посягають на його правовий режим обігу, а додатковим об`єктом кримінально-правової охорони є здоров`я населення.

Враховуючи викладене, на даний час існують наступні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме:

- п.1 ч.1 ст.177 КПУ України підозрювана ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість злочину, у вчиненні якого вона на цей час підозрюється, а саме у вчиненні тяжкого злочину за який Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності та подальшого засудження. Враховуючи спосіб зберігання та збуту наркотичного засобу, встановлено, що ОСОБА_4 , ретельно приховувала свою злочинну діяльність, вчинила тяжкі злочини з прямим умислом, усвідомлювала суспільну небезпеку вчиненого діяння та не бажала її викриття правоохоронними органами.

- п. 2 ст. 177 КПК України - підозрювана ОСОБА_4 , може знищити, сховати або спотворити речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на цей час органом досудового розслідування не виявлено всі можливі місця зберігання наркотичного засобу. Тому, перебуваючи на свободі, підозрювана ОСОБА_4 може знищити решту заборонених до обігу речовин, які на цей час не виявлені та не вилучені органом досудового розслідування.

- п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України - підозрювана ОСОБА_4 , з метою уникнення покарання за кримінальне правопорушення в якому вона на цей час підозрюється може впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Враховуючи те, що в ході проведення обшуку були залучені поняті та підозрюваній надано копії відповідних процесуальних документів із зазначенням їх анкетних даних, на думку сторони обвинувачення, підозрювана може незаконно впливати на зазначених свідків з метою зміни показів останніми в ході досудового розслідування та судового розгляду.

Також, на цей час триває виконання судових експертиз по решті вилучених в ОСОБА_4 речовин, тому, будучи обізнаною про експертну установу, експертам якої доручено проведення відповідних експертиз, остання може незаконно впливати на зазначених експертів з метою дачі ними завідомо неправдивих висновків.

- п. 4 ч.1 ст.177 КПК України - підозрювана ОСОБА_4 може перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином. Так, враховуючи те, що підозрювана ОСОБА_4 є лише частиною добре налагодженої злочинної мережі збуту наркотичних засобів на території України, будучи усвідомленою про наявні шляхи постачання та подальші шляхи збуту наркотичних засобів, перебуваючи на свободі, остання може перешкоджати органу досудового розслідування встановлювати інших можливих співучасників, зокрема організаторів злочинної діяльності, пов`язаної з поширенням незаконної пропозиції наркотичних засобів на території міста Києва.

- п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України - підозрювана ОСОБА_4 може вчиняти інші кримінальні правопорушення, адже не має офіційно доходу та свої матеріальні потреби намагається задовольнити злочинним шляхом, що й стало причиною вчинення нею вказаного злочину.

Враховуючи викладене, менш суворі запобіжні заходи будуть не достатніми для забезпечення належної кримінально-процесуальної поведінки підозрюваною ОСОБА_4 та запобігання зазначеним ризикам.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого та просив застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують обґрунтована підозра у вчиненні нею злочину та ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Захисник підозрюваної ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, оскільки підозра не обґрунтована, а ризики не доведенні. Зазначила, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання у м. Києві в орендованій квартирі та позитивну характеристику за місцем проживання, раніше не судима, має стійкі соціальні зв`язки - двоє дітей (повнолітню доньку, яка проживає окремо, та неповнолітнього сина, який знаходиться на її утриманні), працює на декількох роботах (у кав`ярні баристою, нянею), хоч і не офіційно. У зв`язку з наведеним, захисник просила застосувати до підозрюваної більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, а в разі застосування до останньої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави до 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Підозрювана ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримала думку захисника. У судовому засіданні свідок сторони захисту ОСОБА_9 суду показав, що працює начальником охорони в ЖК « ІНФОРМАЦІЯ_2 », познайомився з ОСОБА_4 у 2018 році у кав`ярні, де остання працювала. Знає, що ОСОБА_4 розлучена, має двох дітей (повнолітню доньку та неповнолітнього сина, який проживає з нею в орендованій квартирі), підпрацьовує не офіційно баристою у кав`ярні та нянею. Охарактеризував підозрювану ОСОБА_4 як позитивну, врівноважену, добру людину, яка допомагає людям та тваринам. Зазначив, що у помешканні підозрюваної він ніколи не був, спілкувався з нею на вулиці, у кав`ярні. Він не знає, чи хтось із громадян до неї у житло приходив.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, підозрюваної та її захисника, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав. Стаття 192 КПК України передбачає право слідчого за погодженням з прокурором звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. У ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом. Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного; наявність у підозрюваного постійного місця проживання, роботи; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного. За правилами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу. Статтею 184 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу. Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. До клопотання додаються: 1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу; 3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окремого клопотання. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права. Частиною 5 ст. 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Згідно з ч. 5 ст. 193 КПК України будь-які твердження чи заяви підозрюваного, обвинуваченого, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні. Відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень. Слідчим суддею встановлено, що 15.4.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100040000889 були внесені відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК України.

26.06.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК України. Клопотання слідчого, погоджене із прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва, оформлене відповідно до вимог ст. 184 КПК України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання та якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконано вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України. Слідчим суддею встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, які додані до клопотання.

Відповідно до позиції ЄСПЛ, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя на підставі наданих матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК України; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою - позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна; вік підозрюваної та відстуність захворювань, які б перешкоджали знаходженню у ДУ "Київський слідчий ізолятор"; наявність міцних соціальних звязків; раніше не судима. Щодо обґрунтованості ризиків неналежного виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, то слід зазначити таке. Суд вважає обґрунтованим стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 , будучи обізнаною з санкціями статей, які їй інкримінуються, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки нею можливо вчиненні два тяжкі злочини, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі до 8 та 10 років з конфіскацією майна. Тому даний ризик є цілком реальним.

Суд вважає, що стороною обвинувачення обґрунтовано і ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зважаючи на те, що згідно чинного законодавства, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. А тому, враховуючи характер кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , та обставини їх вчинення, ризик впливу останньої на свідків, як вмовлянням, підкупом, так і іншими незаконними способами, є досить реальним. Крім того, суд вважає, що стороною обвинувачення на час розгляду клопотання не обґрунтовано ризики, передбаченні п. 2, п. 4 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На підставі вказаних вище обставин у їх сукупності та взаємозв`язку слідчий суддя дійшов висновку про наявність у даному кримінальному провадженні обґрунтованих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. На переконання слідчого судді підозрюваній не може бути обрано більш м`який запобіжний захід, тому що це не знівелює спроби підозрюваної ухилятися від слідства та вливати на свідків.

Також, на думку слідчого судді, у разі застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, про який просила сторона захисту, орган розслідування на цій стадії досудового слідства, не зможе в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження.

Крім того, підвищена суспільна небезпека злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , полягає в тому, що злочини в сфері незаконного обігу наркотичних засобів посягають на його правовий режим обігу, а додатковим об`єктом кримінально-правової охорони є здоров`я населення країни.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст. 178 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, на цьому етапі досудового розслідування не зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити. Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством. Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 183, 176-178, 183, 186, 193-196, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_4 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 21 серпня 2026 року включно, з утриманням у ДУ «Київський слідчий ізолятор» (м. Київ, вул. Дегтярівська, 13).

Визначити підозрюваній ОСОБА_4 заставу в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 133 120 грн, яка може бути внесена як самою підозрюваною особою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089), у разі внесення якої особа підлягає звільненню з-під варти.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрювану у разі внесення застави наступні обов`язки: не відлучатись за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та місця роботи; не спілкуватися із свідками у даному кримінальному провадженні.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз`яснити підозрюваній, що у разі порушення нею обов`язків, покладених на неї в цій ухвалі, застава звертається у дохід держави. Будь-які твердження чи заяви підозрюваної, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення її винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде проголошено 06 липня 2026 року о 11 годині 40 хвилин.

Слідчий суддя ОСОБА_1