Вирок № 137986455, 07.07.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/2869/26

Провадження № 1-кп/487/494/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2026 Заводський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

секретаря: ОСОБА_2

розглянувши у закритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Миколаєві кримінальне провадження, внесеному до ЄРДР № 12025150000000970 від 17.11.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Миколаєва, громадянки України, із середньою освітою, незаміжньої, раніше судимої вироком Заводського районного суду міста Миколаєва від 05.02.2025 за ч. 1 ст. 309 КК України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Миколаєва, громадянин України, із середньою освітою, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 149 КК України,

за участю сторони обвинувачення: прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

за участю сторони захисту: обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_3 будучи вагітною, діючи за попередньою змовою зі співмешканцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не маючи бажання та намірів виховувати, піклуватися та забезпечувати належні соціальні, побутові умови проживання для своєї майбутньої новонародженої дитини, усвідомлюючи протиправність своїх дій, використовуючи підневільний стан дитини, яка в силу свого віку неспроможна розуміти характер вчинених стосовно неї дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у виді порушення першочергового права дитини на зростання та виховання в рідній сім`ї, ігноруючи можливість неконтрольованого перебування дитини у сторонніх осіб, мета яких на заволодіння дитиною суттєвого значення не мала, маючи умисел на отримання прибутку, знаходячись у м. Миколаїв (точний час та місце органом досудового розслідування не встановлено), всупереч моральним принципам та Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми, ратифікованої Законом України від 21.09.2010 № 2530-VI, вирішили підшукати особу для здійснення незаконної безповоротної передачі майбутньої новонародженої дитини за грошову винагороду.

Реалізуючи вказаний злочинний умисел, переслідуючи корисливі мотиви ОСОБА_3 , 21.11.2025 о 10 год. 42 хв., знаходячись біля КНП Миколаївської міської ради «Пологовий будинок № 3», розташованого за адресою: вул. Київська, 3 у м. Миколаєві, зустрілася з ОСОБА_9 , яка діяла під контролем працівників правоохоронних органів, де повідомила останній про готовність продати свою новонароджену дитину. В цей же день, в період із 10 год. 46 хв. до 11 год. 03 хв. ОСОБА_3 разом із ОСОБА_9 направилися на територію парку «Ліски», розташованого неподалік Миколаївської обласної клінічної лікарні за адресою: вул. Київська, 1, у м. Миколаєві, де перебуваючи біля «шахматного павільйону» отримала авансову суму за продаж своєї дитини в розмірі 5000,00 грн., про що написала письмову розписку.

У подальшому, 22.11.2025 в період часу з 10 год. 45 хв. по 10 год. 56 хв., у парку ім. Шевченка, неподалік будинку, розташованого за адресою: вул. Вадима Благовісного, 8, м. Миколаїв, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зустрілися із ОСОБА_9 , яка діяла під контролем працівників правоохоронних органів, де під час зустрічі ОСОБА_4 , який є батьком ненародженої на той момент дитини, отримав авансову суму за її продаж у розмірі 3000,00 грн., про що написав письмову розписку.

З метою доведення до кінця злочинного умислу, направленого на продаж своєї новонародженої дитини, ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 , 02.01.2026 приблизно о 13:10 год., перебуваючи неподалік КНП Миколаївської міської ради «Пологовий будинок № 3», розташованого за адресою: вул. Київська, 3, у м. Миколаєві, будучи батьками ОСОБА_10 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , нехтуючи положеннями ч. 2 ст. 16, ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини, які регламентують заборону свавільного або незаконного втручання у здійснення права дитини на особисте і сімейне життя, а також обов`язки батьків із питань виховання, всупереч нормам ст. ст. 150, 155 Сімейного кодексу України, ст. ст. 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства», відповідно до яких виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини, яка має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, бажаючи їх настання, з метою отримання прибутку, незаконно безповоротно передали у розпорядження ОСОБА_9 малолітню дитину - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ), отримавши за це грошові кошти у сумі 10000,00 тисяч доларів США, що згідно із офіційним курсом НБУ становить 421701,00 грн.

Своїми діями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене за ч. 3 ст. 149 КК України - торгівлі людиною, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, щодо неповнолітнього його батьками, а також щодо малолітнього.

Частина статті КК, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Кримінальний кодекс «Стаття 149. Торгівля людьми

Частина 1 Торгівля людиною, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу, матеріальної чи іншої залежності потерпілого, його уразливого стану або підкупу третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання згоди на його експлуатацію.

Частина 2 Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього його батьками, усиновителями, опікунами чи піклувальниками, або вчинені щодо малолітнього, або організованою групою, або поєднані з насильством, небезпечним для життя або здоров`я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.»

Позиція обвинувачених.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у пред`явленому їй обвинуваченні не визнала, зазначила що відносно неї була скоєна провокація, просила суд виправдати її. Під час допиту в судовому засіданні показала суду, що з 09.03.2025 вона проживає у цивільному (неофіційному) шлюбі із ОСОБА_4 . Того ж року ОСОБА_11 , друг ОСОБА_4 , повідомив їм, що одна жінка бажає вдочерити дитину. Свій намір вона пояснювала скрутним життєвим становищем, а саме її чоловік-військовослужбовець перебував у статусі особи, яка самовільно залишила військову частину (СЗЧ), через що подружжя планувало терміново виїхати за кордон. У листопаді 2025 (точної дати обвинувачена не пам`ятає) біля торговельного центру «Таврія В» відбулася перша зустріч із цією жінкою, якою виявилася ОСОБА_9 . Під час спілкування ОСОБА_9 зазначила, що не може мати дітей, її чоловік є військовим, і вони мають намір емігрувати. Свідкові ОСОБА_9 здалася заможною та надійною особою. Зважаючи на те, що обвинувачена на той момент не мала фінансових можливостей та належних житлово-побутових умов для виховання дитини, вона вирішила передати дитину ОСОБА_9 під опіку, аби забезпечити їй гідне майбутнє та не допустити потрапляння немовляти до дитячого будинку. Обвинувачена наголошує, що неодноразово перепитувала ОСОБА_9 , чи йдеться саме про законне оформлення опіки над дитиною, на що отримувала ствердну відповідь. На запитання, чому ОСОБА_9 не бажає взяти малюка з дитячого будинку, остання відповіла, що шукає саме новонароджену дитину і після виїзду не планує повертатися в Україну. 21.11.2025 біля пологового будинку № 3 відбулася наступна зустріч із ОСОБА_9 . Під час цієї зустрічі, під диктовку ОСОБА_9 , обвинувачена написала розписку про те, що після народження дитини відбудеться її передача та виплата коштів. Тоді ж обвинувачена отримала від ОСОБА_9 аванс (завдаток) у розмірі 5000,00 грн., який витратила на продукти харчування. Обвинувачена зауважує, що цю суму ОСОБА_9 запропонувала самостійно. Наступного дня, 22.11.2025, ОСОБА_9 ініціювала зустріч із ОСОБА_4 , під час якої він також під диктовку написав розписку та отримав аванс у розмірі 3000,00 грн. Обвинувачена вважала, що в день виписки з пологового будинку ОСОБА_9 надасть офіційний документ від органів соціального захисту про передачу дитини під опіку. Натомість свідок попросила написати розписку про відмову від дитини та відсутність претензій у майбутньому, мотивуючи це бажанням «не травмувати психіку дитини». ОСОБА_9 також заявила, що хоче уникнути тривалих судових процедур, має відповідні зв`язки та спроможна оформити опіку в обхід суду, аби дитина одразу потрапила до неї, минаючи державні заклади. 01.01.2026 обвинувачена народила дитину. Хто саме повідомив ОСОБА_9 про пологи, ОСОБА_3 не пам`ятає, оскільки перебувала під дією наркозу. Виписка відбулася вже наступного дня - 02.01.2026. ОСОБА_9 приїхала до пологового будинку та допомогла зібрати речі, після чого вони разом вийшли з будівлі. ОСОБА_3 передала ОСОБА_9 усі отримані в пологовому будинку медичні документи на дитину та отримала від неї грошові кошти у розмірі 10000 доларів США. Після цього ОСОБА_9 направила обвинувачену до туалетної кімнати для перерахунку грошей. У цей час дитина залишалася з ОСОБА_9 та ОСОБА_4 . Згодом відбулося їх затримання працівниками правоохоронних органів.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні визнав, у скоєному покаявся. Допитаний в судовому засіданні показав суду, що 09.05.2025 зателефонував знайомому ОСОБА_11 та повідомив про свою згоду на участь у домовленості щодо передачі дитини, при цьому будь-яких деталей попередньо не узгоджувались. Написати розписку йому запропонувала ОСОБА_3 , пояснивши, що це є обов`язковою умовою. Зважаючи на скрутне матеріальне становище та відсутність коштів, він погодився на цю пропозицію. Спочатку мова йшла виключно про гроші, а згодом, зі слів ОСОБА_3 , виникла необхідність складання розписки. Фактично ОСОБА_4 поставили перед фактом після того, як ОСОБА_3 написала свою розписку, вона повідомила, що обвинувачений також має скласти аналогічний документ і отримати кошти. З громадянкою ОСОБА_9 познайомився поблизу ТЦ «Таврія В». ОСОБА_4 повідомив, що не чув змісту її розмови з ОСОБА_3 та не брав у ній участі. Зв`язок із ОСОБА_9 підтримувала виключно ОСОБА_3 , оскільки у них був один мобільний телефон на двох. ОСОБА_4 підтвердив факт, що вони перебували разом і цей факт зафіксовано в парку біля Сухого Фонтану. Від ОСОБА_9 він особисто отримав грошові кошти у розмірі 3000,00 грн. Також, визнав факт написання розписки, у якій було зазначено про суму 10000 доларів США за майбутній продаж дитини, а також аванс у розмірі 3000,00 грн. На той момент він повністю усвідомлював, що отримає ці кошти. Крім того, підтвердив, що він мав реальну можливість відмовитися від складання розписки та розумів, що дитина не може бути об`єктом купівлі-продажу. Будь-якого фізичного чи психологічного примусу щодо продажу дитини до нього не застосовувалось, він мав можливість відмовитися від цих дій у будь-який момент. ОСОБА_4 не мав на меті особистого збагачення, його наміром була передача дитини на виховання до забезпеченої родини. Отримані кошти були витрачені ними на продукти харчування, а також на придбання наркотичних засобів, які він на той час вживав. Про народження дитини свідка ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_4 , оскільки ОСОБА_3 після пологів перебувала під дією наркозу. 02.01.2026 вони перебували в лікарняній палаті. Туди зайшла ОСОБА_9 з пакунками речей для дитини та ОСОБА_3 . Вона наказала їм збирати всі документи та повідомила, що відвезе їх додому на таксі. Після виходу з лікарні ОСОБА_4 тримав дитину на руках. Коли вони підійшли до автомобіля, ОСОБА_9 передала ОСОБА_3 конверт, на вміст якого обвинувачений не звернув уваги. Після цього ОСОБА_3 пішла у напрямку пологового будинку, а він зі ОСОБА_9 сіли в автомобіль, де він особисто передав їй дитину, а згодом відбулось затримання працівниками поліції. Також зазначив, що раніше в розмовах з ОСОБА_3 обвинувачений висловлював усно свою позицію проти передачі дитини, зазначаючи щоб вона робила як вважає за потрібне, він же заперечував. Однак, від зустрічей зі ОСОБА_9 він не відмовлявся.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Проте, не дивлячись на не визнання вини ОСОБА_3 та визнання ОСОБА_4 своєї вини у вчиненому кримінальному правопорушенні, їх вина у вчиненні кримінального правопорушенні в судовому засіданні доведена такими дослідженими доказами.

Допитана в судовому засідання у якості свідка ОСОБА_9 показала суду, що в листопаді 2025 відпочивала з друзями в караоке «Паролі» та почула розмову чоловіка та жінки за сусіднім столиком про те, що якась пара хоче продати дитину. Свідок почула, що пара є неблагополучною та вживають наркотичні засоби. Після почутого свідок підсіла за столик до цих людей та почала розпитувати подробиці про пару яка бажає продати дитину, зокрема про строк вагітності жінки, записала телефон та попросила організувати зустріч з цією парою. 11.11.2025 на телефон свідка (WhatsApp) надійшов дзвінок від чоловіка який призначив зустріч біля магазину «Таврія» на вул. Курортній. Свідок прийшовши за вказаною адресою вперше познайомилась з обвинуваченими, почали розмовляти, свідок поцікавилась на якому тижні вагітності перебуває ОСОБА_3 та хто має бути у них хлопчик чи дівчинка, та чи дійсно вони готові продати свою дитину. Обвинувачувані підтвердили намір продати дитину, але свідок наполягла на додатковий час аби вони обдумали свою згоду на продаж дитини, з цим і розійшлись. 12.11.2025 на телефон свідка надійшов дзвінок від ОСОБА_3 яка повідомила, що вони згодні відати свою дитину за 10000,00 доларів США. Після дзвінка свідок зустрілася з ОСОБА_12 яка написала їй розписку про те, що вона не буде претендувати на дитину і отримала грошову винагороду в розмірі 5000,00 грн. Далі, те ж саме було з ОСОБА_4 , на що ОСОБА_3 сама вказала суму яку мала відати йому за розписку, це 3000,00 грн. З ОСОБА_4 свідок зустрілись біля парку ОСОБА_13 , ОСОБА_4 написав розписку, що не буде претендувати на дитину і про грошову винагороду в 10000,00 доларів США. Свідок показала суду, що перед цими подіями вона звернулась до поліції біля 17.11.2025 де написала заяву про те, що особи хочуть продати ще не народжену дитину та почала діяти під чітким супроводом правоохоронних органів. Після розписок остання зустріч з обвинуваченими відбулась біля пологового будинку, але перед цим ОСОБА_3 надіслала 1-го січня їй документ, що народила дитину. 02.01.2026 свідок приїхала до пологового будинку №3, допомогла зібрати їм речі бо ОСОБА_3 повідомила, що їх виписують, замовила таксі, ОСОБА_4 теж був в пологовому будинку. Коли приїхало таксі вийшли на вулицю з дитиною, погрузили речі в таксі, забрали виписку, ОСОБА_3 відала її свідку, а свідок передала гроші які було поміщено у прозорий файл. Свідок попросила аби ОСОБА_3 перерахувала кошти тому вона зайшла до пологового будинку, в цей час ОСОБА_4 сів у таксі де передав свідку дитину, далі відбулось затримання. Також свідок показала, що вона була попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиву заяву, також поліцією роз`яснювалось про її обов`язки при негласних слідчих діях в тому числі щодо заборони провокування обвинувачених до вчинення злочину. Першою хто ініціював зустріч в парку була ОСОБА_3 11.11.2025 надійшов дзвінок від чоловіка який повідомив що організує зустріч з обвинуваченими. Вперше гроші було отримано ОСОБА_3 в сумі 5000,00 грн. Крім того свідок повідомила, що ОСОБА_3 мала можливість відмовитись на момент написання розписки від наміру продати дитину. ОСОБА_3 зазначала про те що першу дитину у неї було вилучено за наполегливою порадою її бабусі. За розпискою ОСОБА_3 отримала 5000,00 грн. При другій розписці дату зустрічі з ОСОБА_4 та суму узгоджувала ОСОБА_3 в розмірі 3000,00 грн. Новицька повідомила, що ОСОБА_4 є батьком дитини. Окремо, свідок показала, що про народження дитини дізналась із повідомлення надісланого ОСОБА_3 їй у Viber та підтвердила довідкою про народження дитини. Свідок приїхала до пологового будинку №3 де відбулась передача документів на дитину, передача коштів ОСОБА_3 , отримання свідком дитини від ОСОБА_4 . Свідок повідомила, що ОСОБА_3 мала можливість відмовитись від дитини у лікарні. Всю переписку з обвинуваченими свідок долучила до матеріалів справи. Самі кошти свідок отримувала від працівників поліції, які призначались для оплати за дитину. Сама перша зустріч відбулась з обвинуваченими біля «Таврії», на той момент свідок не зверталась ще до поліції. Легенда була така, що чоловік свідка є «ухилянтом» і їм потрібна дитина. Жодного відношення до психологічної роботи свідок не має. ОСОБА_3 відала пакет документів в яких нікого не було записано як матір дитини. Також свідок підтвердила, що диктувала текст розписки обвинуваченим. Крім того, свідок пояснила, що не знала, що отримані нею кошти для передачі обвинуваченим не є оригінальними.

Витягом з ЄРДР № 12025150000000970 від 17.11.2025 згідно якого у реєстрі зареєстровано матеріали правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень, згідно якого до СУ ГУНП в Миколаївській області надійшла заява щодо вжиття заходів до мешканців Миколаївської області, які мають намір продати малолітню дитину за грошову винагороду. В подальшому доводячи до кінця свій злочинний умисел, направлений на продаж своєї новонародженої дитини, ОСОБА_3 02.01.2026 приблизно о 13:10 год., знаходячись неподалік КНП Миколаївської міської ради «Пологовий будинок № 3», розташованого за адресою: вул. Київська, 3, у м. Миколаєві, являючись матір`ю дитини жіночої статі, яка народилась 01.01.2026, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, бажаючи їх настання, з метою отримання прибутку, передала у розпорядження ОСОБА_9 свою дитину жіночої статі ( ОСОБА_10 , котра є постараждалою від торгівлі), яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримавши за це грошові кошти у сумі 10 000 тисяч доларів США з кваліфікацією ч.3 ст. 149 КК України. (т.1 а.с.143 - 145)

Заявою ОСОБА_9 від 17.11.2025, яка повідомляє про те, що жителі міста Миколаєва мають намір продати новонароджену дитину за 10000 доларів США, рапортом СУ ГУНП в Миколаївській області від 17.11.2025 щодо реєстрації заяви ОСОБА_9 (т.1 а.с.146, 150)

Заявою ОСОБА_9 від 18.11.2025, згідно якої остання надала згоду на залучення до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР № 12025150000000970 від 17.11.2025 та постановою СУ ГУНП в Миколаївській області від 18.11.2025 про залучення ОСОБА_9 до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій з додатком щодо роз`яснення прав та обов`язків залученої до співпраці особи. (т.1 а.с.149, 151 - 155)

Рапортом старшого оперуповноваженого 1 відділу УМП ГУНП в Миколаївській області, щодо встановлення осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та необхідності проведення негласних слідчих (розшукових) дії у вигляді зняття інформації з електронних комунікаційних мереж (негласного контролю за телефонними розмовами) згідно ст. 263 КПК України відносно ОСОБА_3 номер моб. НОМЕР_2 , ОСОБА_4 номер моб. НОМЕР_3 . Також, необхідності візуального спостереження за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та іншими суб`єктами (до встановлення їх особи), з якими останні контактуватимуть під час спостереження за ним згідно ст. 269 КПК України, а також проведення аудіо-, відеоконтролю особи згідно ст. 260 КПК України вище зазначених осіб з додатками (т.1 а.с.157 - 160)

Дорученням слідчого СУ ГУНП в Миколаївській області в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР № 12025150000000970 від 17.11.2025, щодо виділення грошових коштів для використання їх при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій та підготування грошових коштів (імітаційних засобів) з метою їх подальшого використання. (т.1 а.с.161)

Постановою прокурора Миколаївської обласної прокуратури від 18.11.2025, щодо виготовлення грошових коштів (імітаційних засобів) з метою їх подальшого використання на загальну суму 10000,00 доларів США. (т.1 а.с.162 - 163)

Рапортом старшого оперуповноваженого 1 відділу УМП ГУНП в Миколаївській області, щодо необхідності проведення відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, з метою перевірки та підтвердження факту скоєння вищевказаного злочину, строком на 30 діб. (т.1 а.с.165 - 166)

Протоколом огляду грошових коштів, несправжніх (імітаційних) засобів у вигляді іноземної валюти в сумі 10100 (десять тисяч сто) доларів США, купюрами номіналом по 100 (сто) доларів США з додатком. (т.1 а.с.173 - 175)

Протоколом затримання ОСОБА_3 від 02.01.2026 (з додатком, а саме носієм на якому є файл з відео фіксацією затримання, який оглянуто в судовому засіданні) , під час якого проведено особистий обшук обвинуваченої та вилучено грошові кошти у сумі 10000,00 доларів США, які вона отримала від ОСОБА_9 за продаж малолітньої дитини. (т.1 а.с.173 - 177)

Протоколом затримання ОСОБА_4 від 02.01.2026, під час якого проведено особистий обшук обвинуваченого.(т.1 а.с.181 - 185)

Ухвалами слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 05.01.2026 щодо обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою з визначенням застави ОСОБА_14 у розмірі 332800,00 грн. та ОСОБА_4 у розмірі 665600,00 грн. (справа № 490/41/26, провадження № 1-кс/490/15/2026 та № 1-кс/490/16/2026) (т.1 а.с.190 - 199)

Довідкою КНП ММР «Пологовий будинок №3» № 02 - 3 від 02.01.2026, в тому що ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народила дівчинку вагою 2840 г, зріст 48 см, з оцінкою за шкалою Апгар 8/8 балів в умовах акушерського відділення. (т.1 а.с.200)

Заявою ОСОБА_9 від 02.01.2026, щодо поміщення новонародженої дитини до КНП ММР «Пологовий будинок №3». (т.1 а.с.201)

Заявою ОСОБА_9 від 02.01.2026 щодо добровільної видачі медичної документації, пов`язаної з народженням дитини правоохоронним органів з додатками (т.1 а.с.202 - 206)

Постановами старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Миколаївській області від 02.01.2026 про визнання речовими доказами в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР № 12025150000000970 від 17.11.2025 грошові кошти у сумі 10 000 тис. доларів США, а саме купюри номіналом 100 доларів США у кількості 100 шт. (серія та № КВ 14859854М) та мобільний телефон марки «Moto g18», імей № НОМЕР_4 , з сім-картою НОМЕР_3 . (т.1 а.с.207 - 210)

Ухвалами слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 13.01.2026, щодо накладення арешту на грошові кошти у сумі 10 000 тис. доларів США, а саме купюри номіналом 100 доларів США у кількості 100 шт. (серія та № КВ 14859854М) та мобільний телефон марки «Moto g18», імей № НОМЕР_4 , з сім-картою НОМЕР_3 . (т.1 а.с.211 - 212)

Постановою старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Миколаївській області від 05.03.2026 про відібрання експериментальних зразків почерку та підпису ОСОБА_4 (т.1 а.с.212- 214)

Протоколом огляду ремі від 21.01.2026, а саме огляд мобільного телефону «Motorola G8» з ІМЕН НОМЕР_5 та ІМЕІ2 НОМЕР_6 , який був вилучений у ОСОБА_4 в ході проведення слідчих дій 02.01.2026. Зокрема під час огляду зафіксовано зображення медичного висновку про народження дитини ІНФОРМАЦІЯ_3 та переписка з абонентом « ОСОБА_16 » з мобільним номером НОМЕР_7 . (т.1 а.с.217- 221)

Протоколом отримання зразків для проведення експертизи від 05.03.2026, а саме щодо отримання зразків почерку ОСОБА_3 (т.1 а.с.222- 223)

Протоколом отримання зразків для проведення експертизи від 08.01.2026, а саме щодо отримання букального епітелію ОСОБА_4 (т.1 а.с.224- 225)

Протоколами отримання зразків для проведення експертизи від 27.01.2026 та від 30.01.2026, а саме щодо отримання букального епітелію ОСОБА_3 (т.1 а.с.226 - 229)

Висновком експерта Миколаївського НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/115-26/1711-БД від 09.02.2026 з додатками, щодо проведення біологічної експертизи, згідно якого встановлено, що ДНК-профіль ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об`єкт № 3), належить особі, яка є біологічною дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об`єкт № 2) та підозрюваного ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Ймовірність походження ДНК-профіля від дитини та біологічних батьків становить не менше ніж 99,999999999943 %.(т.1 а.с.230 - 243)

Постановами старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Миколаївській області від 01.12.2025 про визнання речовими доказами в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР № 12025150000000970 від 17.11.2025 розписок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з оригіналом розписки. (т.1 а.с.245- 247)

Висновком експерта Миколаївського НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/115-26/4580-ПЧ від 31.03.2026 з додатками, щодо проведення почеркознавчої експертизи, згідно якого встановлено, що усі рукописні записи та підпис від імені ОСОБА_3 у розписці від 21.11.2025 виконані самою ОСОБА_3 (т.2 а.с.1 - 10)

Протоколом огляду веб - сторінки від 13.04.2026 складеного старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП в Миколаївській області від 13.04.2026, щодо встановлення офіційного курсу валют станом на 02.01.2026. (т.2 а.с.17 - 18)

Постановою прокурора Миколаївської обласної прокуратури від 20.11.2025 № 28 - 2586т про проведення контролю за вчиненням злочину відносно ОСОБА_3 та дорученням про проведення негласних слідчих (розшукових) дій (т.2 а.с.19 - 21)

Протоколом про результат контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 21.11.2025 про те, що 21.11.2025 о 09 год. 30 хв. в кабінеті № 403, розташованого на четвертому поверсі УМП ЕУНП в Миколаївській області, по вул. Шевченка, 52, в м. Миколаєві, було зроблено копію грошових коштів призначених для контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту на суму 5000 (п`ять тисячі) грн., 20 (двадцять) купюри номіналом по 100 (сто) грн., 15 (п`ятнадцять) купюра номіналом по 200 (двісті) грн. Потім був складений протокол огляду ідентифікаційних засобів. Після чого о 10 год. 20 хв. в кабінет № 403 була запрошена громадянка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка була залучена до проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту. Далі був проведений огляд покупця за участю оперуповноваженого 1-го відділу УМП ЕУНП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_18 та старшого оперуповноваженого 2-го відділу УМП ЕУНП в Миколаївській області майора поліції ОСОБА_19 , їй були вручені грошові кошти у сумі 5000,00 грн. В протоколі зокрема зафіксовано передачу готівкових коштів свідком ОСОБА_9 в розмірі 5000,00 грн. ОСОБА_3 в рахунок майбутнього продажу дитини та написання письмової розписки. (т.2 а.с.22 - 24)

Протоколом огляду покупця від 21.11.2025 за участю ОСОБА_9 , а саме фіксацію надання останній грошових коштів в розмірі 5000,00 грн. з ідентифікацією купюр. (т.2 а.с.25 - 26)

Протоколом огляду ідентифікаційних засобів від 21.11.2025 з додатком, а саме коштів в розмірі 5000,00 грн. з ідентифікацією купюр. (т.2 а.с.27 - 40)

Постановою прокурора Миколаївської обласної прокуратури від 21.11.2025 № 28 - 2597т про проведення контролю за вчиненням злочину відносно ОСОБА_4 та дорученням про проведення негласних слідчих (розшукових) дій (т.2 а.с.41 - 44)

Протоколом про результат контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 22.11.2025 про те, що 22.11.2025 о 09 год. 30 хв. в кабінеті № 403, розташованого на четвертому поверсі УМП ГУНП в Миколаївській області, по вул. Шевченка, 52, в м. Миколаєві, було зроблено копію грошових коштів призначених для контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту на суму 3000 (три тисячі) грн., 15 (п`ятнадцять) купюра номіналом по 200 (двісті) грн. Потім був складений протокол огляду ідентифікаційних засобів. Після чого о 10 год. 00 хв. в кабінет № 403 була запрошена громадянка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка була залучена до проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту. Далі був проведений огляд покупця за участю оперуповноваженого 1-го відділу УМП ГУНП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_18 та старшого оперуповноваженого 2-го відділу УМП ГУНП в Миколаївській області майора поліції ОСОБА_20 , їй були вручені грошові кошти у сумі 3000,00 грн. В протоколі зокрема зафіксовано передачу готівкових коштів свідком ОСОБА_9 в розмірі 3000,00 грн. ОСОБА_4 в рахунок майбутнього продажу дитини та написання письмової розписки. (т.2 а.с.45 - 47)

Протоколом огляду ідентифікаційних засобів від 22.11.2025 з додатком, а саме коштів в розмірі 3000,00 грн. з ідентифікацією купюр. (т.2 а.с.48 - 55)

Протоколом огляду покупця від 22.11.2025 за участю ОСОБА_9 , а саме фіксацію надання останній грошових коштів в розмірі 3000,00 грн. з ідентифікацією купюр та додатком а саме оригіналом розписки написаної ОСОБА_4 (т.2 а.с.56- 58)

Постановою прокурора Миколаївської обласної прокуратури від 02.12.2025 № 28 - 2651т про проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту відносно ОСОБА_21 та ОСОБА_4 , а саме контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту із застосуванням аудіо-, відеофіксації та спеціальних (імітаційних) засобів, а саме грошових коштів загальною сумою 10 000 доларів США (купюри номіналом 100 доларів США із однаковим серійним номером КВ 14859854 М) та дорученням про проведення негласних слідчих (розшукових) дій (т.2 а.с.59 - 63)

Протоколом огляду ідентифікаційних, несправжніх (імітаційних) засобів у вигляді іноземної валюти в сумі 10000,00 доларів США купюрами номіналом по 100,00 доларів США від 02.01.2026 з додатком, а саме купюри номіналом 100,00 доларів США. (т.2 а.с.64 - 66)

Протоколом огляду покупця від 02.01.2026 за участю ОСОБА_9 , а саме фіксацію надання останній несправжніх (імітаційних) засобів у вигляді іноземної валюти в сумі 10000,00 доларів США. (т.2 а.с.67 - 68)

Протоколом про результат контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 02.01.2026 про те, що 02.01.2026 об 11 год. 55 хв. в кабінеті № 403, розташованого на четвертому поверсі УМП ГУНП в Миколаївській області, по вул. Шевченка, 52, в м. Миколаєві, було оглянуто ідентифікаційні (імітаційні) засоби, а саме грошові кошти у вигляді купюр номіналом по 100 (сто) доларів США, які мають однаковий серійний номер КВ 14859854 М у кількості 100 (сто) штук, призначених для проведення контролю за вчинення злочину у формі спеціального слідчого експерименту на суму 10 000 (десять тисяч) доларів США. З однієї грошової купюри (імітаційного) засобу 100 (сто) доларів США з серійним номером КВ 14859854 М було зроблено ксерокопію, потім був складений протокол огляду ідентифікаційних засобів. Після чого о 12 год. 15 хв. в кабінет № 403 була запрошена громадянка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка була залучена до проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту. Далі був проведений огляд покупця за участю оперуповноваженого 1-го відділу УМП ГУНП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_18 та старшого оперуповноваженого 2-го відділу УМП ГУНП в Миколаївській області майора поліції ОСОБА_20 , їй було вручені грошові кошти у сумі 10 000 (десять тисяч) доларів США, які вона поклала до файлу, а потім в свою жіночу сумку чорного кольору. Після чого був складений протокол огляду покупця.

В протоколі зокрема зафіксовано, що о 12 год. 30 хв. ОСОБА_9 в кабінеті № 403, розташованого на четвертому поверсі УМП ГУНП в Миколаївській області, по вул. Шевченка, 52, в м. Миколаєві, повідомила, що сьогодні між нею та ОСОБА_3 відбулася розмова в телефонному режимі під час якої ОСОБА_3 пояснила, що вона спільно з ОСОБА_22 , який є батьком новонародженої дитини, чекають на неї в пологовому будинку №3, який вона готова залишити разом зі своєю новонародженою дитиною.

Після чого всі учасники слідчого експерименту вийшли з адміністративної будівлі та сіли в автомобіль, на якому вулицями міста Миколаєва направились в обумовлене місце, а саме: на вул. Київська до пологового будинку № 3. Зупинившись на території КНП ММР «Пологового будинку № 3», громадянка ОСОБА_9 вийшла з автомобіля і направилась в приміщення КНП ММР «Пологового будинку № З».

Через декілька хвилин з приміщення КНП ММР «Пологового будинку № З» вийшла ОСОБА_9 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , який тримав на руках новонароджену дитину. Вийшовши з пологового будинку вони направились до автомобілю де ОСОБА_3 взяла грошові кошти та пішла в приміщення жіночої консультації № 3, яка розташована на території КНП ММР «Пологового будинку № 3», а ОСОБА_4 передав ОСОБА_9 новонароджену дитину та спільно з ними сів до автомобіля де також почав очікувати на ОСОБА_3 , яка пішла до приміщення жіночої консультації № 3, щоб перерахувати грошові кошти.

Через декілька хвилин ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були затримані працівниками поліції. Після чого ОСОБА_9 надала учасникам слідчого експерименту пояснення щодо проведення нею контролю за вчинення злочину у формі спеціального слідчого експерименту.

Громадянка ОСОБА_9 пояснила, що після проведення її огляду та вручення грошових коштів в сумі 10 000 (десять тисяч) доларів США, вона повідомила учасникам слідчого експерименту, що сьогодні між нею та ОСОБА_3 відбулася розмова в телефонному режимі під час якої ОСОБА_3 пояснила, що вона спільно з ОСОБА_22 , який є батьком новонародженої дитини, чекають на неї в пологовому будинку № 3, який вона готова залишити разом зі своєю новонародженою дитиною.

Після чого вона разом з іншими учасниками слідчого експерименту вийшли з адміністративної будівля та сіли в автомобіль, на якому вулицями міста Миколаєва направились в обумовлене місце, а саме: на вул. Київська до пологового будинку № 3. Зупинившись на території КНП ММР «Пологового будинку № 3», вона вийшла з автомобіля і направилась в приміщення КНП ММР «Пологового будинку № З». Перебуваючи в приміщені пологового будинку вона пройшла до палати в якій в цей час перебувала ОСОБА_3 зі своєю новонародженою дитиною, а також в палаті перебував ОСОБА_4 , який є батьком даної дитини. Після того як ОСОБА_9 зайшла до палати то ОСОБА_3 відразу показала їй висновок про народження дитини та пояснила, що даний висновок має «штрих код» за яким можна зареєструвати дитину. Після чого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 почали збирати речі. Коли речі було зібрано то ОСОБА_4 взяв на руки новонароджену дитину і вони разом вийшли з приміщення КНП ММР «Пологового будинку № 3» та направились до автомобілю, який був розташований на території пологового будинку.

Підійшовши до автомобіля ОСОБА_3 передала ОСОБА_9 документи щодо новонародженої дитини, а та в свою чергу передала їй грошові кошти в сумі 10 000 (десять тисяч) доларів США, які були призначені для проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту. Взявши дані грошові кошти ОСОБА_3 пішла до приміщення жіночої консультації № 3, яка розташована на території КНП ММР «Пологового будинку № 3» щоб перерахувати їх. Після чого ОСОБА_4 передав ОСОБА_9 новонароджену дитину та спільно з ними сів до автомобіля де також почав очікувати на ОСОБА_3 , яка пішла до жіночої консультації № 3 щоб перерахувати грошові кошти.

Через декілька хвилин ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були затримані працівниками поліції, а ОСОБА_9 надала учасникам слідчого експерименту пояснення щодо проведення нею контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту. (т.2 а.с.69 - 72)

Оглядом в судовому засіданні відео файлу із фіксацією контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 02.01.2026, а саме фіксації передачі несправжніх (імітаційних) засобів у вигляді іноземної валюти в сумі 10000,00 доларів США за продаж ОСОБА_4 та ОСОБА_3 новонародженої дитини.

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду № 7812т від 19.11.2025, щодо надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, відеоконтроль розмов або інших звуків, рухів та дій ОСОБА_3 , пов`язаних з її діяльністю або місцем перебування. (т.2 а.с.73 - 75)

Протоколом про хід та результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, відеоконтроль розмов або інших звуків, рухів та дій ОСОБА_3 від 27.11.2025 (з додатком, а саме носієм з відео файлом), а саме зафіксовано зустріч ОСОБА_3 з ОСОБА_9 21.11.2025 їх розмови, передача коштів в розмірі 5000,00 грн. як завдатку в рахунок майбутнього продажу дитини, написання розписки ОСОБА_3 щодо отримання коштів та домовленості майбутнього продажу дитини. (т.2 а.с.76 - 79)

Безпосереднім оглядом у судовому засіданні відео файлу із фіксацією контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 21.11.2025 де зафіксовано зустріч ОСОБА_3 з ОСОБА_9 21.11.2025 їх розмови, передача коштів в розмірі 5000,00 грн. як завдатку в рахунок майбутнього продажу дитини, написання розписки ОСОБА_3 щодо отримання коштів та домовленості майбутнього продажу дитини.

Протоколом про хід та результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, відекоконтроль розмов або інших звуків, рухів та дій ОСОБА_3 від 12.01.2026 (з додатком, а саме носієм з відео файлом), а саме зафіксовано зустріч ОСОБА_4 , ОСОБА_3 з ОСОБА_9 02.01.2026 їх розмови, передача несправжніх (імітаційних) засобів у вигляді іноземної валюти в сумі 10000,00 доларів США за продаж ОСОБА_4 та ОСОБА_3 новонародженої дитини. (т.2 а.с.80 - 84)

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду № 7813т від 19.11.2025, щодо надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії - візуального спостереження за ОСОБА_3 (т.2 а.с.85 - 87)

Протоколом про хід та результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - візуального спостереження за ОСОБА_3 від 13.01.2026 (з додатком, а саме носієм з відео файлом), а саме зафіксовано зустріч ОСОБА_3 з ОСОБА_9 21.11.2025 їх прикмети, передача коштів в розмірі 5000,00 грн. як завдатку в рахунок майбутнього продажу дитини, написання розписки ОСОБА_3 щодо отримання коштів та домовленості майбутнього продажу дитини. (т.2 а.с.88 - 95)

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду № 7814т від 19.11.2025, щодо надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, шляхом спостереження, відбору та фіксації змісту інформації, яка передається особою, а також одержанні, перетворенні і фіксації різних видів сигналів, що передаються телефонними каналами зв`язку за абонентським номером НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_3 (т.2 а.с.96 - 97а)

Протоколом про хід та результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 09.02.2026 (з додатком, а саме носієм з аудіо файлом), а саме зафіксовані слідчі дії які проводились в період з 22.11.2025 по 17.01.2026, на підставі ухвали слідчого судді Миколаївського апеляційного суду від 19.11.2025 № 7814т, за дорученням слідчого СУ ГУНП в Миколаївській області від 19.11.2025 № 4307т/24-2025, за кримінальним провадженням, внесеного до ЄРДР за №12025150000000970 від 17.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України. Негласна слідча (розшукова) дія проводилась із залученням працівників УОТЗ ГУНП України в Миколаївської області. В результаті проведення даної негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж ( негласного контролю за телефонними розмовами) відносно громадянки ОСОБА_3 , за абонентським номером НОМЕР_2 . (т.2 а.с.98- 105)

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду № 7815т від 19.11.2025, щодо надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, відеоконтроль розмов або інших звуків, рухів та дій ОСОБА_4 , пов`язаних з його діяльністю або місцем перебування. (т.2 а.с.106 - 108)

Протоколом про хід та результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, відеоконтроль розмов або інших звуків, рухів та дій ОСОБА_4 від 12.01.2026 (з додатком, а саме носієм з відео файлом), а саме зафіксовано зустріч ОСОБА_4 , ОСОБА_3 з ОСОБА_9 02.01.2026 їх розмови, передача несправжніх (імітаційних) засобів у вигляді іноземної валюти в сумі 10000,00 доларів США за продаж ОСОБА_4 та ОСОБА_3 новонародженої дитини. (т.2 а.с.109 - 111)

Протоколом про хід та результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, відеоконтроль особи ОСОБА_4 від 27.11.2025 (з додатком, а саме носієм з відео файлом), а саме зафіксовано зустріч ОСОБА_4 , ОСОБА_3 з ОСОБА_9 22.11.2025 їх розмови, передачу готівкових коштів свідком ОСОБА_9 в розмірі 3000,00 грн. ОСОБА_4 в рахунок майбутнього продажу дитини та написання письмової розписки. (т.2 а.с.112 - 115)

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду № 7816т від 19.11.2025, щодо надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії - візуальне спостереження за ОСОБА_4 (т.2 а.с.116- 118)

Протоколом про хід та результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - візуального спостереження за ОСОБА_4 від 13.01.2026 (з додатком, а саме носієм з відео файлом), а саме зафіксовано зустріч ОСОБА_4 , ОСОБА_3 з ОСОБА_9 22.11.2025 їх прикмети, передача коштів в розмірі 3000,00 грн. як завдатку в рахунок майбутнього продажу дитини, написання розписки ОСОБА_4 щодо отримання коштів та домовленості майбутнього продажу дитини. (т.2 а.с.119 - 123)

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду № 7817т від 19.11.2025, щодо надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, шляхом спостереження, відбору та фіксації змісту інформації, яка передається особою, а також одержанні, перетворенні і фіксації різних видів сигналів, що передаються телефонними каналами зв`язку за абонентським номером НОМЕР_3 , яким користується ОСОБА_4 (т.2 а.с.124 - 126)

Протоколом про хід та результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 09.02.2026 (з додатком, а саме носієм з аудіо файлом), а саме зафіксовані слідчі дії які проводились в період з з 22.11.2025 по 17.01.2026, на підставі ухвали слідчого судді Миколаївського апеляційного суду ОСОБА_23 від 19.11.2025 № 7817т, за дорученням слідчого СУ ГУНП в Миколаївській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_24 від 19.11.2025 № 4307т/24-2025, за кримінальним провадженням, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025150000000970 від 17.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 149 КК України. Негласна слідча (розшукова) дія проводилась із залученням працівників УОТЗ ГУНП України в Миколаївської області. В результаті проведення даної негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж ( негласного контролю за телефонними розмовами) відносно громадянина ОСОБА_4 , за абонентським номером НОМЕР_3 . (т.2 а.с.127 - 132)

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду № 7818т від 19.11.2025, щодо надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, відеоконтроль розмов або інших звуків, рухів та дій ОСОБА_9 , пов`язаних з її діяльністю або місцем перебування. (т.2 а.с.133 - 135)

Протоколом про хід та результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, відеоконтроль розмов або інших звуків, рухів та дій ОСОБА_9 від 03.12.2025, а саме зафіксовано зустріч ОСОБА_3 з ОСОБА_9 21.11.2025 їх розмови, передача коштів в розмірі 5000,00 грн. як завдатку в рахунок майбутнього продажу дитини, написання розписки ОСОБА_3 щодо отримання коштів та домовленості майбутнього продажу дитини. (т.2 а.с.136 - 138)

Протоколом про хід та результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - візуального спостереження за ОСОБА_9 від 03.12.2025, а саме зафіксовано зустріч ОСОБА_4 , ОСОБА_3 з ОСОБА_9 22.11.2025 їх прикмети, передача коштів в розмірі 3000,00 грн. як завдатку в рахунок майбутнього продажу дитини, написання розписки ОСОБА_4 щодо отримання коштів та домовленості майбутнього продажу дитини. (т.2 а.с.139 - 141)

Протоколом про хід та результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, відеоконтроль розмов або інших звуків, рухів та дій ОСОБА_9 від 12.01.2026, а саме зафіксовано зустріч ОСОБА_4 , ОСОБА_3 з ОСОБА_9 02.01.2026 їх розмови, передача несправжніх (імітаційних) засобів у вигляді іноземної валюти в сумі 10000,00 доларів США за продаж ОСОБА_4 та ОСОБА_3 новонародженої дитини. (т.2а.с.142 - 145)

Заявою ОСОБА_3 від 10.04.2026 з додатками згідно якої остання надала слідчому копію своєї медичної картки з усіма медичними документами, щодо історії її вагітності та пологів. (т.3 а.с.1 - 59)

Рішеннями Виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 54 від 23.01.2026 та № 442 від 08.04.2026 щодо надання малолітній ОСОБА_10 01.01.2026 статусу дитини позбавленої батьківського піклування та призначення їй опікуна. (т.3 а.с.68, 69)

Роздруківками скріншотів розмов з мобільного телефону свідка ОСОБА_9 між свідком та обвинуваченою ОСОБА_3 , щодо зустрічі на території лікарні. (т.3 а.с.134 - 138)

Узагальнюючий висновок.

У роз`ясненні п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» №5 від 29.06.1990, вказано про недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення, і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.

Згідно рішення ЄСПЛ «Ушаков та Ушакова проти України» суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту.

Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 04.07.2018 у справі № 688/788/15-к, провадження №51-597км17, ЄДРСРУ № 75286445).

Крім того, відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» - суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Так, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що деталі обвинувачення у кримінальному процесі мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії» від 25.07.2000).

У справі «Бербера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1988 (п.146) Європейский Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину, а обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

Наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. the United Kingdom), п. 161, Series А заява №25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту».

Доведення «поза розумним сумнівом» відображає максимальний стандарт, що має відношення до питань, що вирішуються, при визначенні кримінальної відповідальності. Ніхто не повинен позбавлятися волі або піддаватися іншому покаранню за рішенням суду, якщо вина такої особи не доведена «поза розумним сумнівом (Sevtap Veznedaroglu v. Turkey (Севтап Везнедароглу проти Турції).

Ураховуючи вищевикладене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, виходячи із положень презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, зокрема, в силу ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України, положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за якою кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку, приходить до висновку, про доведеність винуватості ОСОБА_3 та ОСОБА_4 поза розумним сумнівом у вчинені ними кримінального правопорушення, викладеного у формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Суд вважає, що винуватість обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю. Дії обвинувачених, суд кваліфікує за ч. 3 ст. 149 КК України, як торгівля людиною, вчинена за попередньою змовою групою осіб, щодо неповнолітнього його батьками, а також щодо малолітнього.

Щодо посилань сторони захисту, а саме ОСОБА_3 та її захисника про порушення прав обвинуваченої, недопустимість доказів та відповідно похідних від них доказів, оскільки мала місце провокація суд зазначає наступне.

При вирішенні питання щодо належності та допустимості доказів суд керується вимогами ст.85-87 КПК України.

Так, згідно ст.85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом (стаття 86 КПК України)

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів ( ч.2 ст.84 КПК України).

Згідно ст.87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема такі діяння: здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

Суд вважає дослідженні в судовому засіданні та в нарадчій кімнаті докази допустимими у розумінні ст.87 КПК України, оскільки вони здобуті без істотного порушення прав та свобод людини.

Таким чином, усі докази, показання обвинувачених в сукупності із ними, суд визнає належними, допустимими та достовірними, а їх взаємозв`язок достатнім та взаємоузгодженим, в розумінні критерію «поза розумним сумнівом» на підтвердження встановлених обставин вчинення обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення.

Не визнання ОСОБА_3 своєї вини, та посилання на те, що справу відносно неї було сфабриковано, суд розцінює як намагання уникнути відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення.

Мотиви призначення покарання.

В судових дебатах прокурор просив суд визнати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 винними у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 149 КК України призначивши покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі строком на 11 (одинадцять) років 6 (шість) місяців без конфіскації майна та призначити покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі строком на 11 (одинадцять) років без конфіскації майна.

Обвинувачена ОСОБА_3 та її захисник в судових дебатах просили виправдати її, посилаючись на її невинуватість.

Захисник та обвинувачений ОСОБА_4 просили визнати його винуватим у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 149 КК України та з урахуванням пом`якшуючих обставини просили призначивши покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст. 69 КК України нижче нижчої межі передбаченої санкцією статті.

Статтею 50 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

З урахуванням положень ст. 65 КК України, суд призначає покарання : у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених ч.2 ст.53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Зазначені положення кримінального законодавства узгоджуються з позицією ЄСПЛ, викладеною у справі «Езех і Коннорс проти Сполученого Королівства» від 09.10.2003 року, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету - покарання і стримування від вчинення нових злочинів.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК України суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу . Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо). Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд враховує вимоги пунктів 1 та 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», а також характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею кримінального правопорушення, а саме вчинення особливо тяжкого злочину, особу обвинуваченої, яка раніше позбавлялась батьківських праві, має посередню характеристику, на обліку у лікаря психолога та нарколога не перебуває, раніше судима.

Обставин, що пом`якшують покарання судом не встановлено. До обставин що обтяжують покарання суд відносить вчинення кримінального правопорушення, щодо особи, яка перебуває в безпорадному стані.

Враховуючи вищевикладене, принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі у розмірі, визначеному санкцією ч. 3 ст. 149 КК України без застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує вимоги пунктів 1 та 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», а також характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, а саме вчинення особливо тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який є військовослужбовцем, який числиться як СЗЧ, раніше позбавлявся батьківських праві, має посередню характеристику, на обліку у лікаря психолога та нарколога не перебуває, раніше не судимий.

Обставин, що пом`якшують покарання є визнання вини та щире каяття. До обставин що обтяжують покарання суд відносить вчинення кримінального правопорушення, щодо особи, яка перебуває в безпорадному стані.

Враховуючи вищевикладене, принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі у розмірі, визначеному санкцією ч. 3 ст. 149 КК України без застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.

При цьому, суд при призначенні покарання обвинуваченим у виді позбавлення волі бере до уваги те, що матеріали кримінального провадження не містять обмежень щодо призначення такого виду покарання.

Вказані покарання на переконання суду, є справедливими і достатніми для виправлення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 попередить вчинення ними кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Термін відбуття покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 слід рахувати з дня набрання вироком законної сили.

В строк відбуття покарання відповідно до положень ст.72 КК України слід зарахувати період попереднього ув`язнення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з дня затримання 02.01.2026 і по набрання даним вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Обрані запобіжні заходи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою слід продовжити до набрання вироком законної сили та суд не вбачає підстав для їх зміни.

На підставі ч.4 ст.174 КПК України слід скасувати арешти з майна, накладені ухвалами слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 13.01.2026 № 490/41/26 (н/п 1-кс/490/24/2026 та н/п 1-кс/490/25/2026).

Речові докази по справі, а саме мобільний телефон марки «Moto g18», імей № НОМЕР_4 , з сім-картою НОМЕР_3 слід повернути за належністю.

Речові докази, а саме імітаційні грошові кошти у сумі 10000,00 доларів США, а саме купюри номіналом 100 доларів США у кількості 100 шт. (серія та № КВ 14859854М) підлягають знищенню.

Речові докази по справі, а саме оригінали розписок ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а також імітаційну купюру номіналом 100 доларів США у кількості 1 шт. слід зберігати в матеріалах кримінального провадження.

В силу ч.2 ст. 124 КПК України з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягають стягненню процесуальні витрати по справі пов`язані із проведенням Миколаївським НДЕКЦ МВС України експертиз.

Цивільний позов по справі відсутній.

Керуючись ст. 100, 124, 127, 128, 349, 368, 370, 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.149 КК України та призначити покарання у виді 11 (одинадцяти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Термін відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Відповідно до положень ст.72 КК України в строк покарання ОСОБА_3 зарахувати період з 02.01.2026 і по день набрання вироком законної сили із розрахунку одному дню попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою продовжити до набрання вироком законної сили.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.149 КК України та призначити покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Термін відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Відповідно до положень ст.72 КК України в строк покарання ОСОБА_4 зарахувати період з 02.01.2026 і по день набрання вироком законної сили із розрахунку одному дню попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою продовжити до набрання вироком законної сили.

Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна застосовані ухвалами слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва 13.01.2026 № 490/41/26(н/п 1-кс/490/24/2026 та н/п 1-кс/490/25/2026) - скасувати.

Речові докази по справі, а саме мобільний телефон марки «Moto g18», імей № НОМЕР_4 , з сім-картою НОМЕР_3 - повернути за належністю ОСОБА_4 .

Речові докази по справі, а імітаційні грошові кошти у сумі 10000,00 доларів США, а саме купюри номіналом 100 доларів США у кількості 100 шт. (серія та № КВ 14859854М)- знищити.

Речові докази по справі, а саме оригінали розписок ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а також імітаційну купюру номіналом 100 доларів СШАу кількості 1 шт. - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення Миколаївським НДЕКЦ МВС України експертиз № СЕ-19/115-26/1711-БД від 09.02.2026 в розмірі 14592,08 грн., № СЕ-19/115-26/4850-ПЧ від 31.03.2026 в розмірі 7131,20 грн. та № СЕ-19/115-26/4579-НЗПРАП від 27.03.2026 в розмірі 2228,50 грн., а всього по 11975,89 грн. з кожного.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою з моменту вручення копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити сторонам.

Суддя ОСОБА_1