Рішення № 137985335, 01.07.2026, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 932/1038/26

Провадження № 2/309/501/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді: Довжанин М.М.

з участю секретаря судового засідання: Драб Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст цивільну справу за позовом: ТзОВ «Фінансова компанія «Еліт фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2025 року позивач ТзОВ «Фінансова компанія «Еліт фінанс» звернулося в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що акціонерне товариство «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №2037059458, за умовами якого банк надав позичальнику кредит на споживчі потреби з фіксованою ставкою 0.01% за користування кредитом. Загальний розмір кредиту 45697,00 грн. На виконання своїх зобов?язань за кредитним договором, банком було видано кредит відповідачу, що підтверджується випискою по рахунку. В свою чергу позичальник не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого виникла заборгованість. Згідно детального розрахунку заборгованості станом на 21.06.2024 загальний розмір заборгованості становив 31896,65 грн., яка складалась з тіла кредиту в розмірі 31 889,32 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом 7,33 грн.

21.06.2024 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» було укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином, ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло статусу кредитора за кредитним договором №2037059458 від 31.07.2021 року.

Враховуючи наведене, ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» у своєму позові просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 31896,65 грн., судовий збір в сумі 3028,00 грн. та витрати на професійну правову допомогу 9200 грн.

Ухвалою суду від 20.03.2026 р. відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачу ОСОБА_1 направлено копію ухвали суду про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з доданими до неї документами та було запропоновано подати відзив, однак відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзиву на позовну заяву не подавав. ОСОБА_1 повідомлявся про судовий розгляд шляхом направлення йому поштової кореспонденції за адресою місця проживання як ВПО, яка повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній», що відповідно до приписів п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України свідчить про вручення відповідачу відповідної кореспонденції.

Крім того, відповідач повідомлений про час та місце розгляду справи через сайт судової влади.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювався.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив такі обставини та дійшов до відповідних висновків.

Судом встановлено, що 31.07.2021 року акціонерне товариство «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №2037059458, за умовами якого банк надав позичальнику кредит на споживчі потреби з фіксованою ставкою 0.01% за користування кредитом в розмірі 45697 гривень.(а.с.5-7)

Банком було видано кредит відповідачу, що підтверджується випискою по рахунку.

21.06.2024 року між первісним кредитором та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» укладений Договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення права вимоги, що підтверджує право вимоги у позивача до відповідача.

Відповідач умови кредитного договору щодо повернення коштів не виконував, внаслідок чого станом на 21.06.2024 загальний розмір заборгованості становить 31896,65 грн. Сума заборгованості підтверджується випискою з особового рахунка за кредитним договором №2037059458 від 31.07.2021 року та розрахунком заборгованості.

Правильність такого розрахунку ніким не оспорюється, а тому суд бере його до уваги.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У частині першій статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18).

Нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина друга статті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою "текстуальної" недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. З позицій юридичної техніки така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах "нікчемний", "є недійсним".

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (частина друга статті 1055 ЦК України).

Тобто, правовим наслідком недодержання письмової форми кредитного договору є його нікчемність.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд констатує, що у даному випадку договір кредиту підписаний ОСОБА_1 , тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами 31.07.2021 року правочину.

Отже, сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи із приписів п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Тоді як ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

А згідно вимог ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.

Внаслідок укладення договору про відступлення прав вимоги до позивача перейшли права кредитора за вказаним вище кредитним договором, і такий вправі вимагати повернення кредитних коштів через неналежне виконання зобов`язань за кредитним договором.

Суд констатує, що відповідачем не надано жодного заперечення на позов, у тому числі й щодо розміру заборгованості, а тому суд бере до уваги долучені до позову докази щодо розміру заборгованості та її складових.

Таким чином оскільки внаслідок неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору виникла заборгованість на загальну суму 31896,65 грн., яка підлягає стягненню з нього на користь нового кредитора.

Тобто сума стягнення за кредитним договором підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо витрат на правову допомогу у розмірі 9200 грн., про стягнення яких ставить питання представник позивача, суд зазначає наступне.

Згідно з статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Докази, що підтверджують розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч.8 ст. 141 ЦПК України).

Як вбачається, 03.07.2024 року між ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» та адвокатом Литвиненко О.І. було укладено договір про надання юридичних послуг № 03-07/24.

Позивачем сплачено адвокату 9200 грн. на підставі Договору №03-07/24 про надання юридичних послуг від 03.07.2024 року, акту прийому передачі послуг від 02.06.2025 року. А отже документально підтвердженими витратами на правову допомогу, яку поніс позивач у даній справі є саме 9200 грн.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір в сумі 3028,00 грн. сплачений позивачем при зверненні до суду.

На підставі викладеного, керуючись, - ст..ст. 4, 5,12,13, 81, 259,274,279, 263-265, 268 ЦПК України суд ,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ТзОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , місце реєстрації як ВПО: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт фінанс» (місце реєстрації: 03035, м.Київ, пл. Солом`янська, №2) заборгованість за кредитним договором №2037059458 від 31.07.2021 року в загальному розмірі 31896 (тридцять однієї тисячі вісімсот дев`яносто шість) гривень 65 (шістдесят п`ять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , місце реєстрації як ВПО: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт фінанс» (місце реєстрації: 03035, м.Київ, пл. Солом`янська, №2) сплачений судовий збір в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень та витрати на професійну правничу допомогу 9200 ( дев`ять тисяч двісті) гривень.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення виготовлено 07 липня 2026 року.

Суддя Хустського

районного суду: Довжанин М. М.