Ухвала суду № 137985065, 23.06.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/6319/26

Номер провадження 1-кс/711/1987/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року

м.Черкаси

Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_5 , погодженого начальником відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №62022100140000110 від 18.11.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.110-2 КК України про встановлення строку для ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування,-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси із клопотанням в якому просить встановити стороні захисту строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №62022100140000110 від 18.11.2022 6 (шість) днів, починаючи з дня, наступного за днем постановленням вказаної ухвали.

Клопотання обґрунтовує тим, що у провадженні Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62022100140000110 від 18.11.2022 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 110-2 КК України

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_7 , будучи громадянином України та володіючи інформацією про окупацію території АР Крим збройними силами російської федерації, усвідомлював, що ними вчиняються активні дії, спрямовані на насильницьку зміну конституційного ладу України та захоплення державної влади, на зміну меж території і державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

В жовтні 2014 року у ОСОБА_7 , виник злочинний умисел, спрямований на фінансування дій воєнізованих формувань окупаційної влади на території АР Крим, які протиправно порушили територіальну цілісність України в межах установлених кордонів, захопили державну владу на території АР Крим.

ОСОБА_7 , будучи засновником та директором юридичних осіб, розташованих на території тимчасово окупованої АР Крим, діючи умисно, спільно з ОСОБА_8 та із співзасновниками і директорами юридичних осіб ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , шляхом добровільного здійснення сплатити податків до бюджету російської федерації від отриманого прибутку від здійснення підприємницької діяльності належних їм юридичних осіб, вчинив фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі - ООН).

Відповідно до частини 4 статті 2 Статуту ООН, усі Члени вказаної організації утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із Цілями Об`єднаних Націй.

Декларацією Генеральної Асамблеї ООН № 36/103 від 09 грудня 1981 року про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями: № 2131 (XX) від 21 грудня 1965 року, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету; № 2625 (XXV) від 24 жовтня 1970 року, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; № 2734 (XXV) від 16 грудня 1970 року, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки, та № 3314 (XXIX) від 14 грудня 1974 року, що містить визначення агресії, установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.

Крім того, у статтях 1-5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року № 3314 (XXIX) серед іншого визначено, що ознаками агресії є застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави, застосування збройної сили державою в порушення Статуту ООН.

Будь-яке з наступних діянь, незалежно від оголошення війни, кваліфікується як акт агресії:

- вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, яка є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або частини її;

- бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;

- блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави;

- напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські та повітряні флоти іншої держави;

- застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за угодою з приймаючою державою, у порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди;

- дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави;

- засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, які мають настільки серйозний характер, що це є рівносильним наведеним вище актам, або її значна участь у них.

У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі - Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.

Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.

Незалежність України визнали держави світу, серед яких і російська федерація.

Згідно з пунктами 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05 грудня 1994 року РФ, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Сполучені Штати Америки, російська федерація підтвердили Україні своє зобов`язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01 серпня 1975 року поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов`язалися утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони, або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.

Відповідно до опису і карти державного кордону, які є додатками до Договору між Україною та російською федерацією про українсько-російський державний кордон від 28 січня 2003 року (ратифікований РФ 22.04.2004), сторонами серед іншого підтверджено межі території України, у тому числі із включенням Київської, Чернігівської, Сумської, Харківської, Луганської, Донецької, Запорізької, Херсонської та Миколаївської областей, АР Крим, як суверенної території України.

Рішенням Конституційного Суду України від 11.07.1997 № 3-зп зазначено, що засади конституційного ладу в Україні закріплені у розділах I, III та XIII Основного Закону України - Конституції України.

Зокрема положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна і міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Згідно зі статтею 5 Конституції України, носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Статтею 73 Конституції України закріплено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.

Відповідно до статей 132134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Місто Севастополь має спеціальний статус, Автономна Республіка Крим (далі АР Крим) є невід`ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.

Конституційний лад це устрій держави i суспільства, а також їх інститутів відповідно до конституційно-правових норм. Це цілісна система основних соціально-правових відносин, що визначають форми i способи функціонування держави як єдиного державно-правового організму. Нормальне функціонування конституційного ладу дозволяє реалізувати прагнення суспільства до справедливого i стабільного соціального порядку на основі поєднання індивідуальних i суспільних інтересів. Нормальне функціонування конституційного ладу дозволяє реалізувати прагнення суспільства до справедливого і стабільного соціального порядку на основі поєднання індивідуальних і суспільних відносин.

Державна влада це система сформованих у порядку, передбаченому Конституцією та законами України, органів, що уособлюють собою владу глави держави, законодавчу, виконавчу і судову владу (Президент України, парламент, вищі, центральні та місцеві органи виконавчої влади, вищі та місцеві органи судової влади), а також органи місцевого самоврядування і контрольно-наглядових та деяких інших органів, що, користуючись певною незалежністю, не належать до трьох головних гілок влади (прокуратура України, Національний банк України, Рахункова палата України, Вища рада юстиції України тощо). Таким чином, існуюча в Україні державна влада є частиною її конституційного ладу. Державна влада є головною складовою публічної влади, яка належить тільки державі і реалізовується нею шляхом прийняття компетентними органами обов`язкових для виконання усіма рішень, та застосування в разі необхідності державного примусу.

Упродовж 2013 року у зв`язку з демократичними процесами, які відбувалися на території України, у представників влади РФ та службових осіб з числа керівництва збройних сил російської федерації (далі ЗС РФ), досудове розслідування та судовий розгляд щодо яких здійснюється в інших кримінальних провадженнях, виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, спрямованих на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Мотивами зазначеного умислу стали євроінтеграційний курс розвитку України, підготовка до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, які були розцінені представниками влади і ЗС РФ як безпосередня загроза економічним та геополітичним інтересам РФ, що сприятиме втраті впливу над політичними процесами в Україні та позбавить контролю над її економічною діяльністю, призведе до поглиблення співпраці України з Організацією Північноатлантичного договору з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації та можливої денонсації угод щодо тимчасового розташування Чорноморського флоту РФ на території України - в АР Крим та м. Севастополі.

Свою злочинну мету співучасники з числа представників влади та ЗС РФ вирішили досягти шляхом розв`язання та ведення агресивної війни проти України з використанням підпорядкованих підрозділів і військовослужбовців ЗС РФ, у тому числі дислокованих на підставі міждержавних угод на території АР Крим і м. Севастополя, а також залучення до виконання злочинного плану інших осіб, у тому числі громадян України та РФ, створення і фінансування не передбачених законом збройних формувань та вчинення інших злочинів.

При цьому вони усвідомлювали, що такі протиправні дії призведуть до порушення суверенітету і територіальної цілісності України, протиправної зміни меж її території та державного кордону, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, передбачали і прагнули їх настання.

З метою реалізації вказаного умислу впродовж 2013 року на території РФ службові особи генерального штабу збройних сил російської федерації (далі ГШ ЗС РФ), на виконання наказів та під безпосереднім керівництвом представників влади та службових осіб ЗС РФ, досудове розслідування та судовий розгляд щодо яких здійснюється в інших кримінальних провадженнях, розробили злочинний план, яким передбачалося досягнення військово- політичних цілей РФ, які, на думку співучасників, були прямо пов`язані з необхідністю окупації та подальшої анексії АР Крим, м. Севастополя та південно-східних регіонів України та, поряд із застосуванням політичних, дипломатичних, економічних та інформаційних заходів, використання протестного потенціалу населення південно-східних регіонів України для організації сепаратистських референдумів, спрямованих на порушення територіальної цілісності України.

Враховуючи, що територія АР Крим та м. Севастополя мала найбільше військово-стратегічне значення для представників влади та ЗС РФ серед інших територій України, які були об`єктом їх злочинного посягання, а також те, що на вказаній території дислокувалися підрозділи чорноморського флоту російської федерації (далі - ЧФ РФ), це сприяло найбільш прихованому використанню регулярних військ ЗС РФ поряд з іншими елементами гібридної війни, а тому ведення гібридної війни проти України співучасники злочинного плану вирішили розпочати на території півострова Крим.

Для ефективної реалізації плану вирішено залучити військовослужбовців ЗС РФ, співробітників інших силових відомств та воєнізованих формувань РФ, представників влади, інших громадян РФ та України. Крім того, з цією ж метою, представниками влади РФ створено та озброєно іррегулярні незаконні збройні формування, озброєні банди та групи найманців, якими керували офіцери спецслужб і ЗС РФ.

У кінці лютого початку березня 2014 перекинуті з Росії і кримських баз чорноморського флоту РФ війська без розпізнавальних знаків, скориставшись моментом зміни влади в Україні внаслідок Євромайдану, окупували Кримський півострів. Також було створено збройне формування з російських «козаків», яке називало себе «самооборона Криму».

Анексії у лютому березні 2014 року передували організовані антиукраїнські виступи у містах Криму, блокада і захоплення стратегічних об`єктів півострова і військових частин ЗСУ підрозділами російської армії у деяких випадках під прикриттям окремих цивільних осіб і новостворених спецслужбами РФ «загонів самооборони Криму», що поклало початок окупації Криму Росією.

Так, починаючи з 20 лютого 2014 року для реалізації вищезазначеного умислу, з метою блокування та захоплення адміністративних будівель і ключових об`єктів військової та цивільної інфраструктури для забезпечення військової окупації та подальшої анексії РФ території АР Крим і м. Севастополя, на територію суверенної держави Україна, а саме АР Крим і м. Севастополь, здійснено вторгнення військовим, морським та повітряним транспортом окремих підрозділів ЗС РФ.

У подальшому військовослужбовцями ЗС РФ здійснено захоплення будівель центральних органів влади АР Крим та встановлено контроль над їхньою діяльністю з метою забезпечення прийняття вигідних та необхідних для РФ рішень. Крім того здійснено блокування автошляхів, захоплення аеропортів та транспортних підприємств, військових частин ЗС України, пошкодження та знищення військового майна, що має важливе оборонне значення для України.

Відтак всупереч міжнародному правопорядку, з нехтуванням державного суверенітету та територіальної цілісності України, починаючи з 20 лютого 2014 року, представниками влади РФ і службовими особами ЗС РФ розпочато збройне вторгнення регулярних військ РФ на територію України з метою зміни меж території та державного кордону України, на порушення порядку, встановленого Конституцією України, та військової окупації території АР Крим і м. Севастополя.

20 лютого 2014 року на територію АР Крим і м. Севастополь, як складової суверенної держави Україна, окремими підрозділами ЗС РФ, з використанням військового, морського та повітряного транспорту, здійснено вторгнення з метою подальшого захоплення будівель центральних органів влади АР Крим та встановлення контролю над їхньою діяльністю з метою забезпечення прийняття вигідних та необхідних для РФ рішень, з метою зміни меж території та державного кордону України, в порушення порядку визначеного Конституції України.

Разом з цим, всупереч міжнародному праву, на шкоду державного суверенітету та територіальної цілісності України, починаючи з 20 лютого 2014 року, з метою здійснення тимчасової окупації Автономної Республіки Крим, невстановленими досудовим розслідуванням особами з використанням збройних сил РФ, окремих громадян та представників діючої влади, 27.02.2014 було захоплено будівлі Верхової Ради Автономної Республіки Крим, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, інших органів державної влади і місцевого самоврядування, та присвоєно їх владні повноваження.

01 березня 2014 року самопроголошений «голова Ради міністрів АР Крим» ОСОБА_16 звернувся до президента РФ ОСОБА_17 посприяти у «забезпеченні миру і спокою» на території Криму. Того ж дня президент РФ направив до ради федерацій пропозицію про введення російських військ у Крим. Обидві палати Державної думи 01 березня 2014 р. об 17:20 год. проголосували за введення російських військ на територію України, і в Крим зокрема.

Із 01.03.2014 російські війська починають масштабні силові акції, спрямовані на блокування українських військових баз на території Криму, захоплення адміністративних приміщень, контроль транспортних магістралей, аеродромів та інших стратегічно важливих об`єктів.

11 березня 2014 року Верховною Радою Автономної Республіки Крим і Севастопольською міською радою під примусом збройних формувань РФ прийнято так звану декларацію про незалежність Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

16 березня 2014 року окупаційною владою АР Крим за підтримки підрозділів ЗС РФ та інших правоохоронних та збройних формувань РФ, в порушення Конституції України, проведено псевдореферендум, яким вони намагались легітимізувати захоплення іноземної території.

18 березня 2014 року президентом РФ підписано договір про прийняття Республіки Крим до складу російської федерації.

21 березня 2014 року рада федерації прийняла закон про ратифікацію договору від 18 березня 2014 року та закон про утворення нових суб`єктів федерації республіки Крим та міста федерального значення Севастополь, закріпивши анексію цих регіонів російською Федерацією.

27 березня 2014 року Генеральна Асамблея ООН підтримала територіальну цілісність України, визнавши Крим і Севастополь її невід`ємними частинами.

02 липня 2014 року Парламентська асамблея Організації з безпеки і співробітництва в Європі визнала такі дії російської федерації військовою агресією, неспровокованою і заснованою на абсолютно безпідставних припущеннях і приводах.

У справі «Україна проти Росії» Європейський суд з прав людини констатував, що російська федерація здійснювала ефективний контроль і мала «юрисдикцію», у значенні статті 1 Конвенції, над Автономною Республікою Крим та м. Севастополь з 27 лютого 2014 року, тобто судом визначено часові та територіальні рамки окупації.

Згідно з Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII територія Кримського півострова внаслідок російського захоплення вважається тимчасово окупованою територією.

У процесі окупації на основі органів державної влади та місцевого самоврядування, а також правоохоронних органів України, на території АР Крим сформовано незаконні збройні та воєнізовані підрозділи для підтримки окупаційного режиму і незаконної анексії частини території України, що потребувало значного фінансування.

Зважаючи, що забезпечення підтримки окупаційного режиму і незаконної анексії частини України та утримання незаконних утворень потребувало значних матеріальних витрат, фінансування цих потреб було вирішено здійснювати у тому числі силами сформованих незаконних збройних та воєнізованих підрозділів на території АР Крим.

Збройними та воєнізованими формуваннями російської федерації на території окупованої АР Крим здійснювалося систематичне залякування цивільного населення, проводилися викрадення та незаконно позбавлялися волі патріотично налаштовані особи, які, своєю активною громадянською позицією заважали впровадженню та реалізації окупаційної політики держави-агресора, здійснювалась протидія правоохоронним органам і Збройним Силам України у відновленні територіальної цілісності України.

Збройними та воєнізованими формуваннями окупаційної влади російської федерації в період з 2014 року по теперішній час вчинено дії з метою насильницької зміни конституційного ладу України та захоплення державної влади, зміни меж території і державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що призвело до загибелі людей, заподіяння тілесних ушкоджень, руйнувань та інших тяжких наслідків.

Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що датою початку тимчасової окупації російською федерацією окремих територій України є 19 лютого 2014 року. Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими російською федерацією з 20 лютого 2014 року.

В той же час, згідно зі ст. 3 Господарського Кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

При цьому, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 та ОСОБА_9 , вступили в активну взаємодію, тобто зорганізувались у стійке об`єднання для вчинення кримінальних правопорушень з метою вчинення кримінальних правопорушень організованою групою, оскільки без добровільної згоди та участі вказаних осіб, організатор ОСОБА_7 не зміг би реалізувати злочинний намір.

Стійкість організованої групи забезпечена стабільним складом її учасників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , систематичним вчиненням спільних тотожних злочинних дій, а також наявністю єдиного, відомого всім учасникам організованої групи плану злочинної діяльності, зокрема організація фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Створена та очолювана ОСОБА_7 організована злочинна група мала стійкий характер, відзначалась стабільністю її складу, безпосереднім та беззаперечним підпорядкуванням кожного учасника організатору групи, чітким плануванням кримінальних правопорушень, єдиними для всіх правилами поведінки і конспірації під час їх готування та безпосереднього вчинення.

ОСОБА_7 , як організатор злочинної групи координував і спрямовував зусилля інших учасників групи на вчинення злочинів, планував, керував їх вчиненням і безпосередньо вчиняв злочини.

Так, 28.02.2002, згідно вимог діючого законодавства України, на території Автономної Республіки Крим з місцезнаходженням за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Гаспра, вул. Алупкінське шосе, 60к, було зареєстровано юридичну особу ТОВ «АЙ-ТОДОР-ПІВДЕНЬ», якому присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи: 32078240, засновниками якого є ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , та він же являється директором вказаного товариства.

З метою реалізації злочинного умислу, ОСОБА_7 , діючи умисно, як організатор організованої групи, спільно із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 усвідомлюючи, що незаконно створені на території АР Крим воєнізовані і збройні формування російської федерації, забезпечують окупаційний режим на вказаній території, бажаючи сприяти такій діяльності шляхом надання фінансових ресурсів, створив протиправний механізм їх фінансування шляхом передачі грошових коштів під виглядом сплати податків від здійснення господарської діяльності ТОВ «АЙ-ТОДОР-ПІВДЕНЬ» на тимчасово окупованій території АР Крим, з метою подальшого фінансування таким чином окупаційної влади та збройних сил російської федерації.

Так, 31.10.2014 на виконання злочинного умислу, ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , вчинено ряд умисних активних дій, передбачених законодавством російської федерації для реєстрації юридичної особи, в тому числі шляхом оформлення відповідних установчих та реєстраційних документів, внаслідок яких, 31.10.2014 на тимчасового окупованій території АР Крим здійснено реєстрацію юридичної особи ООО «АЙ-ТОДОР-ЮГ», якому присвоєно «ИНН/КПП»: 9103008505/910301001, з місцезнаходженням за адресою: «298662, Республика Крым, г. Ялта, пгт. Гаспра, ш. Алупкинское, 60к», засновниками якого є ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 .

Рішенням учасників ООО «АЙ-ТОДОР-ЮГ» директором вказаного підприємства призначено громадянина України ОСОБА_14 , який з ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 вступив у злочинну змову для досягнення їх спільного злочинного плану.

В подальшому, за результатами здійснення господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, ООО «АЙ-ТОДОР-ЮГ» на тимчасово окупованій території АР Крим, яким фактично являється ТОВ «АЙ-ТОДОР-ПІВДЕНЬ», до державного бюджету російської федерації сплачено податки у 2017 році у сумі 1 758 142 рублів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2017 становило 856 215, 15 гривень; у 2018 році у сумі 2 352 215 рублів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2018 становило 936 887, 24 гривень; у 2019 році у сумі 2 610 047 рублів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2019 становило 995 993, 94 гривень; у 2020 році у сумі 1 215 700 рублів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2020 становило 459 777, 74 гривень; у 2021 році у сумі 3 321 893 рублів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2021 становило 1 209 169,05 гривень; у 2022 році у сумі 1 076 312 рублів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2022 становило 545 797,82 гривень, таким чином сплативши податки на загальну суму 12 334 309 рублів та 5 003 840, 94 гривень, відповідно.

Таким чином, ОСОБА_7 , діючи як організатор організованої групи, спільно з ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , упродовж 2017-2022 років умисно, вчинив фінансування дій з метою насильницької зміни та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, зміни меж території і державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, шляхом передачі фінансових активів підрозділам окупаційної влади на території АР Крим, які приймають участь у здійсненні збройної агресії РФ проти України, на загальну суму 5 003 840, 94 гривень.

Окрім цього, 11.12.2002 згідно вимог діючого законодавства, на території Автономної Республіки Крим з місцезнаходженням за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Узлова, 18а, було зареєстровано юридичну особу ТОВ «ВЕДА», якому присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи: 32296609, засновниками якого є ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_18 , ОСОБА_10 . Директором вказаного товариства являється ОСОБА_7 .

Продовжуючи вчинення незаконних дій, з метою реалізації злочинного умислу, ОСОБА_7 , діючи умисно, як організатор організованої групи, спільно з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , усвідомлюючи, що незаконно створені на території АР Крим воєнізовані і збройні формування російської федерації, забезпечують окупаційний режим на вказаній території, бажаючи сприяти такій діяльності шляхом надання фінансових ресурсів, створив протиправний механізм їх фінансування шляхом передачі грошових коштів під виглядом сплати податків від здійснення господарської діяльності ТОВ «ВЕДА» на тимчасово окупованій території АР Крим.

На виконання злочинного умислу, ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , 04.12.2014 вчинено ряд умисних активних дій, передбачених законодавством російської федерації для реєстрації юридичної особи, в тому числі шляхом оформлення відповідних установчих та реєстраційних документів, внаслідок яких, 04.12.2014 на тимчасового окупованій території АР Крим здійснено реєстрацію юридичної особи ООО «ВЕДА», якому присвоєно «ИНН/КПП»: 9102052283/910201001, з місцезнаходженням за адресою: «295047, Республика Крым, г. Симферополь, пгт. Гаспра, ул. Узловая, 18а», засновниками якого є ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_18 .

Рішенням учасників ООО «ВЕДА» директором вказаного підприємства призначено громадянина України ОСОБА_10 .

В подальшому, за результатами здійснення господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, ООО «ВЕДА» на тимчасово окупованій території АР Крим, яким фактично являється ТОВ «ВЕДА» до державного бюджету російської федерації сплачено податки у 2017 році у сумі 277 491 рублів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2017 становило 135 138, 12 гривень; у 2018 році у сумі 292 445 рублів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2018 становило 116 480, 84 гривень; у 2019 році у сумі 355 510 рублів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2019 становило 135 662, 62 гривень; у 2020 році у сумі 210 192 рублів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2020 становило 79 494, 61 гривень; у 2021 році у сумі 164 524 рублів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2021 становило 59 886, 74 гривень; у 2022 році у сумі 196 557 рублів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2022 становило 99 674, 06 гривень, таким чином сплативши податки на загальну суму 1 496 719 рублів та 626 336, 99 гривень, відповідно.

Таким чином, ОСОБА_7 , діючи як організатор організованої групи, спільно з ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , упродовж 2017-2022 років умисно, вчинив фінансування дій з метою насильницької зміни та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, зміни меж території і державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, шляхом передачі фінансових активів підрозділам окупаційної влади на території АР Крим, які приймають участь у здійсненні збройної агресії РФ проти України, на загальну суму 626 336,99 гривень.

Разом з цим, 31.08.2001 згідно вимог діючого законодавства, на території Автономної Республіки Крим з місцезнаходженням за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, с. Скворцове, вул. Калініна, 111, зареєстровано юридичну особу ТОВ «ОСАВІАХІМ», якому присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи: 31578500, засновниками якого є ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_19 , ОСОБА_12 , ОСОБА_20 , ОСОБА_15 .

Рішенням учасників ТОВ «ОСАВІАХІМ» директором вказаного підприємства призначено громадянина України ОСОБА_7 .

Продовжуючи вчинення незаконних дій, з метою реалізації злочинного умислу, ОСОБА_7 , діючи умисно, як організатор організованої групи, спільно з ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 усвідомлюючи, що незаконно створені на території АР Крим воєнізовані і збройні формування російської федерації, забезпечують окупаційний режим на вказаній території, бажаючи сприяти такій діяльності шляхом надання фінансових ресурсів, створив протиправний механізм їх фінансування шляхом передачі грошових коштів під виглядом сплати податків від здійснення господарської діяльності ТОВ «ОСАВІАХІМ» на тимчасово окупованій території АР Крим.

Так, 08.01.2015 на виконання злочинного умислу, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 вчинено ряд умисних активних дій, передбачених законодавством російської федерації для реєстрації юридичної особи, в тому числі шляхом оформлення відповідних установчих та реєстраційних документів, внаслідок яких, 08.01.2015 на тимчасового окупованій території АР Крим здійснено реєстрацію юридичної особи ООО «ОСАВИАХИМ», якому присвоєно «ИНН/КПП»: 9109009255/910201001, з місцезнаходженням за адресою: «295047, Республика Крым, г. Симферополь, ул. Узловая, 18а», засновниками якого є ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .

Рішенням учасників ООО «ОСАВИАХИМ» директором вказаного підприємства призначено громадянина України ОСОБА_10 .

В подальшому, за результатами здійснення господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора ООО «ОСАВИАХИМ» на тимчасово окупованій території АР Крим, яким фактично являється ТОВ «ОСАВІАХІМ» до державного бюджету російської федерації сплачено податки у 2017 році у сумі 16 101 010 рублів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2017 становило 7 841 191, 87 гривень; у 2018 році у сумі 13 869 571 рублів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2018 становило 5 524 250, 13 гривень; у 2019 році у сумі 12 451 452 рублів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2019 становило 4 751 474, 08 гривень; у 2020 році у сумі 9 873 073 рублів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2020 становило 3 733 996, 21 гривень; у 2021 році у сумі 7 745 625 рублів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2021 становило 2 819 407, 50 гривень; у 2022 році у сумі 9 329 466 рублів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2022 становило 4 730 972, 21 гривень, таким чином сплативши податки на загальну суму 69 370 197 рублів та 29 401 292, 00 гривні, відповідно.

Таким чином, ОСОБА_7 , діючи як організатор організованої групи, спільно з ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , упродовж 2017-2022 років умисно вчинив фінансування дій з метою насильницької зміни та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, зміни меж території і державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, шляхом передачі фінансових активів підрозділам окупаційної влади на території АР Крим, які приймають участь у здійсненні збройної агресії РФ проти України, на загальну суму 29 401 292, 00 гривень.

Окрім цього, 27.08.2009, згідно вимог діючого законодавства, на території Автономної Республіки Крим з місцезнаходженням за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, Красногвардійський район, с. Восход, вул. Переверзєва, 1, було зареєстровано юридичну особу ТОВ «ЗЕРНОПРОД ВОСХОД», якому присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи: 36393341, засновниками якого є ОСОБА_21 , а директором призначено ОСОБА_9 .

З метою реалізації злочинного умислу, ОСОБА_7 , діючи як організатор організованої групи, спільно з ОСОБА_9 , усвідомлюючи, що незаконно створені на території АР Крим воєнізовані і збройні формування російської федерації, забезпечують окупаційний режим на вказаній території, бажаючи сприяти такій діяльності шляхом надання фінансових ресурсів, створив протиправний механізм їх фінансування шляхом передачі грошових коштів під виглядом сплати податків від здійснення господарської діяльності ТОВ «ЗЕРНОПРОД ВОСХОД» на тимчасово окупованій території АР Крим.

На виконання злочинного умислу, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , 04.12.2014 вчинено ряд умисних активних дій, передбачених законодавством російської федерації для реєстрації юридичної особи, в тому числі шляхом оформлення відповідних установчих та реєстраційних документів, внаслідок яких, 13.01.2015 на тимчасового окупованій території АР Крим здійснено реєстрацію юридичної особи ООО «ЗЕРНОПРОД ВОСХОД», якому присвоєно «ИНН/КПП»: 9105010193/910501001, з місцезнаходженням за адресою: «297020, Республика Крым, Красногвардейский район, с. Восход, ул. Гагарина, 1», засновником якого є ОСОБА_7 , директором вказаного підприємства призначено громадянина України ОСОБА_9 .

За результатами здійснення господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора ООО «ЗЕРНОПРОД ВОСХОД» на тимчасово окупованій території АР Крим, яким фактично являється ТОВ «ЗЕРНОПРОД ВОСХОД» до державного бюджету російської федерації сплачено податки у 2017 році у сумі 518 081 рублів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2017 становило 252 305, 45 гривень; у 2018 році у сумі 339 911 рублів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2018 становило 135 386, 55 гривень; у 2019 році у сумі 304 147 рублів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2019 становило 116 062, 50 гривень; у 2020 році у сумі 286 378 рублів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2020 становило 108 308, 16 гривень; у 2021 році у сумі 230 813 рублів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2021 становило 84 015, 93 гривень; у 2022 році у сумі 47 152 рублів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2022 становило 23 910, 78 гривень, таким чином сплативши податки на загальну суму 1 726 482 рублів та 719 989, 37 гривень відповідно.

Таким чином, ОСОБА_7 , діючи умисно, як організатор організованої групи, упродовж 2017-2022 років, умисно, вчинив фінансування дій з метою насильницької зміни та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, зміни меж території і державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, шляхом передачі фінансових активів підрозділам окупаційної влади на території АР Крим, які приймають участь у здійсненні збройної агресії РФ проти України, на загальну суму 35 751 459,30 гривень.

Частина зазначених вище коштів, сплачених ОСОБА_7 до бюджету країни агресора використана рф на фінансування збройних формувань, ведення активних та агресивних бойових дій, спрямованих на захоплення суверенних територій України, насильницьку зміну її меж та кордонів, та захоплення державної влади.

Тобто, ОСОБА_7 вчиняючи умисні активні дії щодо взаємодії із представниками влади країни агресора, оформлюючи реєстраційні документи та здійснюючі господарську діяльність на тимчасово окупованій території території АР Крим, безпосередньо надавав фінансові активи з усвідомленням, що вони будуть використані, повністю або частково з метою насильницької зміни та/або повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, зміни меж території та державного кордону України, порушення порядку, встановленого Конституцією України.

За вищевикладених обставин ОСОБА_7 , виконував роль організатора, який окрім створення організованої групи, координував і спрямовував зусилля інших учасників групи на вчинення злочинів, планував, керував їх вчиненням і безпосередньо вчиняв злочини спрямовані на фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , будучи засновниками та директорами вказаних вище юридичних осіб, виконували ролі виконавців організованої групи, та діючи з відома та під контролем організатора групи ОСОБА_7 , забезпечували фінансування дій з метою насильницької зміни та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, зміни меж території і державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, шляхом передачі фінансових активів підрозділам окупаційної влади на території АР Крим, які приймають участь у здійсненні збройної агресії РФ проти України.

31.01.2024 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 та ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України, тобто у фінансуванні дій, вчинених з метою насильницької зміни та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вчинених повторно, за попередньою змовою групою осіб.

05.03.2024 підозрюваних оголошено у розшук.

В березні 2024 року Соснівським районним судом м. Черкаси підозрюваним у кримінальному провадженні обрано запобіжний захід у вигляді тримання.

27.06.2025 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 та ОСОБА_9 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 110-2 КК України фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вчинене організованою групою.

В серпні-вересні 2025 року Соснівським районним судом м. Черкаси надано дозвіл на проведення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9

10.06.2026 процесуальним керівником у кримінальному провадженні надано доручення, в порядку ст. 290 КПК України, про повідомлення сторону захисту про завершення досудового розслідування та надання стороні захисту доступу до матеріалів досудового розслідування та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином речові докази або їх частини, документи або копії з них, що містяться у матеріалах досудового розслідування.

Того ж дня, прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 повідомлено підозрюваних ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 про завершення досудового розслідування, шляхом публікації повідомлення в газеті «Урядовий кур`єр» та на сайті Офісу Генерального прокурора, а захисникам ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 повідомлення про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні, відкриття та надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 10.06.2026, із зазначенням про прибуття у найкоротший строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, направлено на поштові адреси останніх поштовим зв`язком, копії повідомлень направлено на електронні пошти, а також вказані повідомлення направлені на месенджери «WhatsApp», тобто, сторона захисту належним чином повідомлена про завершення досудового розслідування та отримання можливості на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Також, 10.06.2026 повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні, відкриття та надання доступу до матеріалів досудового розслідування захисників за призначенням ОСОБА_25 та ОСОБА_26 .

Окрім того, захисникам, у відповідності до вимог ст. 135 КПК України, направлено повістки про виклик з метою надання доступу до матеріалів кримінального провадження та ознайомлення з ними, із явкою на 15.06.2026, 16.06.2026 та 17.06.2026 до Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка, 245, однак, захисники ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 наразі своїм правом не скористались, до слідчого або прокурора не прибули та про причини своєї не явки не повідомили.

Однак, захисники у кримінальному провадженні за призначенням ОСОБА_25 та ОСОБА_26 , 17.06.2026 в повному обсязі ознайомились з матеріалами кримінального провадження, про що слідчим складено відповідний протокол, тобто, останні в повному обсязі скористались своїм правом на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Таким чином, захисники ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 відповідно до ст.ст. 133, 135-137 КПК України були належним чином повідомлені про необхідність прибути до слідчого за викликом з метою проведення процесуальних дій але на них не прибули, тобто не з`явились без поважних причин і не повідомили про причини свого неприбуття.

Більш того, захисники ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 з часу повідомлення про підозру від 31.01.2024 по теперішній час здійснюють захист підозрюваних та оскаржували процесуальні рішення сторони обвинувачення та суду, у зв`язку із чим мали доступ до матеріалів кримінального провадження, які надавались в якості додатків до клопотань.

У зв`язку з цим, сторона обвинувачення вважає, що сторона захисту умисно ухиляється від ознайомлення із матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62022100140000110 від 18.11.2022 та навмисно створює умови щодо затягування ознайомлення із матеріалами досудового розслідування з метою ухилення підозрюваних від кримінальної відповідальності та розгляду висунутої їм підозри (обвинувачення) судом.

Таким чином, сторона обвинувачення вважає, що зазначені вище дії сторони захисту, яка належним чином повідомлена про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, свідчать про зволікання при ознайомленні з матеріалами досудового розслідування, до яких надано доступ, а тому такі дії направлені на затягування виконання процесуальної дії та не сприяють виконанню завдань, покладених на сторони кримінального провадження чинним КПК України, порушують законні права та інтереси учасників кримінального провадження, а також принцип розумних строків, передбачений ст. 28 КПК України.

У відповідності до вимог ст. 290 КПК України, після завершення досудового розслідування прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати, зокрема, стороні захисту доступ до матеріалів досудового розслідування, з забезпеченням права робити копії або відображення матеріалів.

Право на ознайомлення з усіма матеріалами досудового розслідування гарантує реалізацію конституційного права підозрюваного на отримання інформації, зокрема щодо суті пред`явленого обвинувачення та стану розгляду справи, а також забезпечує підозрюваному чи його захиснику можливість підготувати захист від пред`явленого обвинувачення.

Отже, право на ознайомлення із матеріалами досудового розслідування та право на отримання інформації про закінчення розслідування у кримінальному провадженні є складовими конституційного права на захист.

Водночас, ознайомлення підозрюваних чи їх захисників з матеріалами досудового розслідування є елементом кримінального судочинства і його порядок відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 92 Конституції України визначається законами України.

Відтак, право на таке ознайомлення не є абсолютним, про що також зазначив Конституційний Суд України у рішенні по справі № 1-4/2012 про ознайомлення обвинуваченого і захисника з матеріалами кримінальної справи. Ознайомлення обвинуваченого чи його захисника з матеріалами справи в межах розумних строків відповідає завданням кримінального судочинства, визначеним у ст. 2 КПК України, що з одного боку забезпечує реалізацію прав і свобод людини і громадянина, а з іншого вимагає від особи відповідальної поведінки, зумовленої законними потребами, інтересами інших осіб та суспільства в цілому.

Відповідно до ч. 10 ст. 290 КПК України сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов`язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів.

Статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:

1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;

2) поведінка учасників кримінального провадження;

Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

При цьому, з урахуванням положень ст.ст. 28, 283, 290 КПК України та необхідності невідкладного проведення вказаних процесуальних дій для направлення обвинувального акту до суду в найкоротший строк, прошу призначити розгляд даного клопотання якомога раніше, в т.ч. менш ніж протягом 5 днів.

Звертаючись з даним клопотанням, сторона обвинувачення, відповідно до ч. 10 ст. 290 КПК України, з урахуванням обсягу та складності матеріалів 24 томи, просить встановити строк для ознайомлення з ними стороні захисту 6 (шість) днів.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та пояснив, що здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №62022100140000110 від 18.11.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.110-2 КК України. 10.06.2026 процесуальним керівником у кримінальному провадженні надано доручення, в порядку ст.290 КПК України, про повідомлення сторону захисту про завершення досудового розслідування та надання стороні захисту доступу до матеріалів досудового розслідування та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином речові докази або їх частини, документи або копії з них, що містяться у матеріалах досудового розслідування. 10.06.2026 прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури повідомлено підозрюваних ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 про завершення досудового розслідування, шляхом публікації повідомлення в газеті «Урядовий кур`єр» та на сайті Офісу Генерального прокурора, а захисникам ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 повідомлення про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні, відкриття та надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 10.06.2026, із зазначенням про прибуття у найкоротший строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, направлено на поштові адреси останніх поштовим зв`язком, копії повідомлень направлено на електронні пошти, а також вказані повідомлення направлені на месенджери «WhatsApp», тобто, сторона захисту належним чином повідомлена про завершення досудового розслідування та отримання можливості на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. 10.06.2026 повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні, відкриття та надання доступу до матеріалів досудового розслідування захисників за призначенням ОСОБА_25 та ОСОБА_26 . Захисникам, у відповідності до вимог ст.135 КПК України, направлено повістки про виклик з метою надання доступу до матеріалів кримінального провадження та ознайомлення з ними, із явкою на 15.06.2026, 16.06.2026 та 17.06.2026 до Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка, 245, однак, захисники ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 наразі своїм правом не скористались, до слідчого або прокурора не прибули та про причини своєї не явки не повідомили. В свою чергу, захисники у кримінальному провадженні за призначенням ОСОБА_25 та ОСОБА_26 , 17.06.2026 в повному обсязі ознайомились з матеріалами кримінального провадження, про що слідчим складено відповідний протокол, тобто, останні в повному обсязі скористались своїм правом на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. З урахуванням викладеного вище, просить встановити стороні захисту строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №62022100140000110 від 18.11.2022 6 (шість) днів, починаючи з дня, наступного за днем постановленням вказаної ухвали.

Окремо просив приєднати до матеріалів справи підтвердження про направлення стороні захисту клопотання про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_22 , заперечив проти задоволення клопотання та пояснив, що слідчий ОСОБА_5 мав із ним листування, де повідомив про ознайомлення. Він у відповідь відправив погодження щодо ознайомлення із матеріалами справи до 01.07.2026. на запропоновані дати 15, 16, 17, він не міг з`явитися через заплановані судові засідання заздалегідь. Звертає увагу на рішення Європейського суду з прав людини Хусейнов проти Азербайджану, Кан проти Австрії та інші. Просить врахувати обсяги та належність підготування по відповідним матеріалам для забезпечення належного захисту та відмовити у встановленні строків.

В судове засідання адвокат ОСОБА_23 не з`явився, до початку судового засідання подав письмові заперечення на клопотання, які приєднані до матеріалів справи, просить відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_5 про встановлення стороні захисту строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №62022100140000110 від 18.11.2022 тривалістю 6 (шість) днів як необґрунтованого та такого, що не відповідає критеріям частини 10 статті 290, статті 28 КПК України. У разі якщо слідчий суддя дійде висновку про наявність підстав для встановлення строку ознайомлення, встановити такий строк з реальним урахуванням обсягу матеріалів (24 томи, орієнтовно понад 5 000 аркушів), кількості підозрюваних (8 осіб) і захисників та наявності серед матеріалів речових доказів, оптичних носіїв інформації з аудіо- та відеозаписами й матеріалів з обмеженим режимом доступу, крім того перебування захисників у м. Києва, а не в м. Черкаси. Перед вирішенням клопотання зобов`язати сторону обвинувачення надати слідчому судді документальне підтвердження належного виконання вимог статей 276279, 297-4, 297-5, 290 КПК України щодо вручення (публікації) підозрюваним повідомлення про підозру, усіх його змін від 25 та 27 червня 2025 року, а також повідомлення про завершення досудового розслідування від 10 червня 2026 року, з підтвердженням дотримання процедури офіційної публікації та достатності часу, що минув з моменту такої публікації.

В судове засідання адвокат ОСОБА_24 не з`явився, причину неявки не повідомив, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Заслухавши доводи сторони обвинувачення та захисту, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя зазначає наступне.

Встановлено, що у провадженні Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62022100140000110 від 18.11.2022 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.110-2 КК України

31.01.2024 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 та ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.110-2 КК України, тобто у фінансуванні дій, вчинених з метою насильницької зміни та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вчинених повторно, за попередньою змовою групою осіб.

05.03.2024 постановою старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києв, ОСОБА_27 підозрюваних: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 та ОСОБА_9 оголошено в міжнародний розшук постановою

В березні 2024 року Соснівським районним судом м. Черкаси підозрюваним у кримінальному провадженні обрано запобіжний захід у вигляді тримання.

19.03.2024 постановою старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києв, ОСОБА_27 досудове розслідування зупине.

27.06.2025 постановою старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києв, ОСОБА_27 відновлено досудове розслідування у кримінальному провадженні №62022100140000110 від 18.11.2022.

27.06.2025 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.110-2 КК України фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вчинене організованою групою.

02.07.2025 постановою заступника керівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_28 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №62022100140000110 від 18.11.2022 до трьох місяців, тобто до 08.08.2026.

23.07.2025 постановою прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління ДБР Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 зупинене досудове розслідування.

31.07.2025 постановою прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління ДБР Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 зупинене досудове розслідування.

В серпні-вересні 2025 року Соснівським районним судом м. Черкаси надано дозвіл на проведення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9

10.06.2026 постановою старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києв, ОСОБА_5 відновлено досудове розслідування у кримінальному провадженні №62022100140000110 від 18.11.2022.

10.06.2026 процесуальним керівником у кримінальному провадженні надано доручення, в порядку ст.290 КПК України, про повідомлення сторону захисту про завершення досудового розслідування та надання стороні захисту доступу до матеріалів досудового розслідування та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином речові докази або їх частини, документи або копії з них, що містяться у матеріалах досудового розслідування.

10.06.2026 прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 повідомлено підозрюваних ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 про завершення досудового розслідування, шляхом публікації повідомлення в газеті «Урядовий кур`єр» та на сайті Офісу Генерального прокурора, а захисникам ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 повідомлення про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні, відкриття та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, із зазначенням про прибуття у найкоротший строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, направлено на поштові адреси останніх поштовим зв`язком, копії повідомлень направлено на електронні пошти, а також вказані повідомлення направлені на месенджери «WhatsApp», тобто, сторона захисту належним чином повідомлена про завершення досудового розслідування та отримання можливості на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

10.06.2026 повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні, відкриття та надання доступу до матеріалів досудового розслідування захисників за призначенням ОСОБА_25 та ОСОБА_26 .

Окрім того, захисникам, у відповідності до вимог ст. 135 КПК України, направлено повістки про виклик з метою надання доступу до матеріалів кримінального провадження та ознайомлення з ними, із явкою на 15.06.2026, 16.06.2026 та 17.06.2026 до Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка, 245, однак, захисники ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 наразі своїм правом не скористались, до слідчого або прокурора не прибули та про причини своєї не явки не повідомили.

17.06.2026 захисники у кримінальному провадженні за призначенням ОСОБА_25 та ОСОБА_26 , в повному обсязі ознайомились з матеріалами кримінального провадження, про що слідчим складено відповідний протокол.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.

За приписами ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст.7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

За положеннями ч.1,3, 5 ст.28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; поведінка учасників кримінального провадження; спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень. Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

Відповідно до ст.3 КПК України, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Згідно вимог ст.290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.

Окрім цього, ч.10 ст.290 КПК України передбачено, що сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов`язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів. Клопотання розглядається слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, не пізніше п`яти днів з дня його надходження до суду з повідомленням сторін кримінального провадження.

Питання обмеження сторони захисту на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження було предметом дослідження Конституційного Суду України, який у своєму рішенні від 18.01.2012 року по справі № 1-4/2012, з-поміж іншого, зазначив таке.

Право обвинуваченого (підозрюваного) на ознайомлення із матеріалами справи та право на отримання інформації про закінчення розслідування у кримінальній справі є складовими конституційного права на захист.

Ознайомлення обвинуваченого (підозрюваного) чи його захисника з матеріалами справи є елементом кримінального судочинства і його порядок відповідно до пункту 14 частини першої статті 92 Конституції України визначається законами України. Відтак право на таке ознайомлення не є абсолютним.

Сторону захисту не можна обмежувати в часі, потрібному їй, щоб ознайомитися з усіма матеріалами справи в розумні строки.

Разом з тим, Конституційний Суд України вважає, що такі строки повинні визначатися в кожній справі залежно від обсягу матеріалів справи та їх складності, кількості обвинувачених, дій або бездіяльності (поведінки) обвинуваченого чи його захисника та незалежних від волі обвинуваченого чи його захисника чинників (наприклад, хвороби) тощо.

Ознайомлення обвинуваченого чи його захисника з матеріалами справи в межах розумних строків відповідає завданням кримінального судочинства. Це, з одного боку, забезпечує реалізацію прав і свобод людини і громадянина, а з іншого - вимагає від особи відповідальної поведінки, зумовленої законними потребами, інтересами інших осіб (зокрема, потерпілого) та суспільства в цілому.

Ухвалюючи вказане рішення, Конституційний Суд України зазначив, що обмеження у строках ознайомлення з матеріалами розслідування узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини та з підпунктом "b" пункту 3 статті 6 Конвенції, відповідно до якого кожен обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право мати час і можливості для підготовки свого захисту.

Так, Європейський суд неодноразово зазначав, що право на захист не є абсолютним, а за змістом статті 6 Конвенції прийнятними є лише вкрай необхідні заходи, які обмежують право на захист (рішення від 23 квітня 1997 року у справі "Ван Мехелен та інші проти Нідерландів", від 25 вересня 2008 року у справі "Полуфакін і Чернишов проти Росії").

Як зауважив Європейський суд, підпункт "b" пункту 3 статті 6 Конвенції гарантує обвинуваченому "мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту", а це означає, що така підготовка охоплює все, що є "необхідним" для підготовки розгляду справи судом. Крім того, можливості, доступні кожному, хто обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, мають включати ознайомлення - для цілей підготовки свого захисту - з результатами розслідувань, які проводилися протягом усього провадження у справі. Однак питання адекватності часу і можливостей, наданих обвинуваченому, слід вирішувати в контексті обставин кожної конкретної справи (рішення від 21 жовтня 2010 року у справі "Корнєв і Карпенко проти України"). Так, у рішенні від 18 лютого 2010 року у справі "Гаважук проти України" Європейський суд визнав, що можливість обвинуваченого ознайомитися з матеріалами справи протягом п`яти днів є достатнім часом у цій справі в розумінні підпункту "b" пункту 3 статті 6 Конвенції.

Як вбачається із представлених слідчому судді матеріалів, стороною обвинувачення вжито належних, достатніх та таких, що передбачені законом заходів для інформування підозрюваних та їх захисникам про завершення досудового розслідування та надання матеріалів провадження для ознайомлення, а також надано достатньо часу для проведення вказаної процедури, забезпечивши виклик та очікування тривалий проміжок часу.

Взято до уваги, що захисники ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 з часу повідомлення про підозру від 31.01.2024 по теперішній час здійснюють захист підозрюваних та оскаржували процесуальні рішення сторони обвинувачення та суду, у зв`язку із чим мали доступ до матеріалів кримінального провадження, які надавались в якості додатків до клопотань.

Слідчий суддя не розцінює тактику захисту та відповідно ознайомлення сторони із матеріалами, проте, зазначені обставини потребують окремого опрацювання та аналізу для забезпечення балансу між сторонами щодо використання своїх прав та забезпечення принципу безперервності розгляду кримінального провадження.

Зі сторони обвинувачення вчинені дії, які надають максимально зручну можливість отримати відкриті матеріали та опрацювати, що проявляється у наявності від сканованої інформації та підтверджено діями інших адвокатів, які звернення із даним клопотанням ознайомилися із матеріалами. Що вказує на реальну можливість спів ставити із наданими матеріалами копії документів в електронному вигляді та забезпечити даний процес. Разом з тим, сторона захисту на надала жодне письмове підтвердження щодо забезпечення своєї явки для ознайомлення у формі повідомлення чи листування із стороною обвинувачення, а пояснення зводилися до неможливості такої явки через зайнятість. Зі свого боку, стороною обвинувачення в клопотанні взятий реальний час, якого можливо дотриматися при здійсненні ознайомлення, а тому ця обставина також береться до уваги.

Відтак, з врахуванням зазначеного, слідчий суддя приходить до висновку, що сторона захисту, зволікає з ознайомленням з матеріалами кримінального провадження у повному обсязі.

Вказана обставина є перешкодою, щоб кримінальне провадження, в силу ч.5 ст.28 КПК України, в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або було закрите, так як дана обставина може бути предметом юридичних зловживань при розгляді кримінального провадження по суті, у разі направлення обвинувального акту до суду.

Озвучені стороною захисту доводи щодо необхідності відмови у задоволенні клопотання не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання.

З огляду на вищезазначене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для встановлення стороні захисту обмежень строку в ознайомленні з матеріалами досудового розслідування. Також для такої необхідності додаються формальні підстави, які несуть в собі мету закінчення ознайомлення із матеріалами досудового розслідування.

Враховуючи позицію сторони захисту щодо ознайомлення з письмовими матеріалами в повному обсязі, віддаленість адвокатів від місця ознайомлення, наявність особистісних підстав для надання додаткового строку із врахуванням досліджених обставин, визначаючи строк такого обмеження, приходжу до висновку до необхідності в його обмеженні тривалістю в 06 (шість) календарних дні, перебіг якого розпочинається з наступного дня, що слідує за днем проголошення даної ухвали, тобто до 00 год. 00 хв. 29 червня 2026 року включно.

На погляд слідчого судді даного строку є цілком достатньо для ознайомлення з матеріалами провадження, а таке обмеження очевидно не порушуватиме право на захист із врахуванням опрацьованої позиції сторони захисту.

Керуючись ст.ст.2, 7, 9, 28, 290, 309, 372, 376, КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_5 , погодженого начальником відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №62022100140000110 від 18.11.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.110-2 КК України про встановлення строку для ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування задовольнити частково.

Встановити стороні захисту (адвокатам ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 ) строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №62022100140000110 від 18.11.2022 тривалістю в 06 (шість) календарних дні, перебіг якого розпочинається з наступного дня, що слідує за днем проголошення даної ухвали, тобто до 00 год. 00 хв. 29 червня 2026 року включно.

Про прийняте рішення повідомити негайно сторін кримінального провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення щодо неї можуть бути заявлені під час підготовчого провадження в суді, у випадку, якщо таке матиме місце.

Слідчий суддя: ОСОБА_1