Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 357/2211/26
Провадження № 2-о/357/120/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 червня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Сомок О. А. ,
присяжних - Славінської М.О., Старжинської Т.Ю.,
при секретарі Пугач В. І., Козубенко Я. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біла Церква Київської області в окремому провадженні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Військова частина НОМЕР_1 , Військова частина НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про оголошення фізичної особи померлою
В С Т А Н О В И В :
Стислий виклад позицій учасників справи
У лютому 2026 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Друзя Віталія Вікторовича звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду з заявою у якій просить оголосити померлим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Біла Церква, Білоцерківського району Київської області, старшого солдата, стрільця, стрілецького взводу, стрілецької роти, військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини, внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, датою смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцем смерті м. Бахмут, Донецька область.
Заява обгрунтована тим, що син Заявника ОСОБА_5 , 14.04.2023 року зник безвісти в районі н.п. Бахмут, Донецької області під час виконання службових обов`язків по захисту Батьківщини.
Згідно акту службового розслідування від 18.05.2023 року та витягу з наказу «Про результати службового розслідування стосовно старшого солдата ОСОБА_5 .» від 18.05.2023 за № 9 Військової частини НОМЕР_1 , - ОСОБА_5 вирішено вважати таким як зниклим безвісти в районі м. Бахмут, Донецької області під час виконання обов`язків військової служби (бойового розпорядження), під час виконання бойового завдання, в районах бойових дій, що пов`язане із виконанням обов`язку військової служби із захисту Батьківщини, не пов`язане з вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення, не наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, не є наслідком навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження, не є наслідком добровільної здачі в полон.
Відповідно до відповіді з Військової частини НОМЕР_1 від 29.05.2023 (вих. 3/1083) згідно бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , старший солдат ОСОБА_5 , виконував завдання у н.п. «Бахмут» у складі зведеної стрілецької роти, яка була передана в оперативне підпорядкування Військовій частині НОМЕР_4 . 14.04.2023 року після закінчення бою, близько 04:30 год. на доведеній позиції «БАГІ» було виявлено тіло солдата ОСОБА_5 без ознак життя, однак його тіло не вдалось евакуювати.
Від встановлення факту загибелі військовослужбовця при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця. Тобто, відповідний юридичний факт має індивідуальний характер, оскільки породжує правові наслідки для заявника, а саме: отримання одноразової грошової допомоги та інших гарантованих пільг, встановлених чинним законодавством України.
Заінтересована особа ОСОБА_2 подав до суду заяву у якій не заперечував проти задоволення заяви ОСОБА_1 .
Заінтересована особа ОСОБА_4 подала до суду заяву у якій не заперечувала проти задоволення заяви ОСОБА_1 .
Заінтересована особа ОСОБА_3 подала до суду заяву у якій не заперечувала проти задоволення заяви ОСОБА_1 .
Представник заінтересованої особи Військової частини НОМЕР_2 подав до суду пояснення у яких не заперечує проти задоволення заяви ОСОБА_1 .
Представник Міністерства оборони України подав до суду додаткові пояснення в яких заперечень щодо заяви не надав та просив суд прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Сомок О.А.
Ухвалою судді від 18 лютого 2026 року прийнято заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено провести її розгляд за правилами окремого провадження.
16.03.2026 за клопотанням представника заявника від 24.02.2026 до справи долучено докази - Лист ДП Український національний центр розбудови миру№ 08-06/9076 від 17.02.2026 та виписку з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, у відповідь на адвокатський запит від 11.02.2026 № 34.
31 березня 2026 року до суду від представника Військової частини НОМЕР_2 надійшла заява, в якій останній просив залучити Військову частину НОМЕР_2 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, у зв`язку з тим, що зазначена військова частина є правонаступником Військової частини НОМЕР_1 , в якій проходив службу ОСОБА_5 .
Представник заявника під час судового розгляду підтримав заяву та просив її задовольнити. Надав пояснення, аналогічні викладеним у заяві про оголошення померлим.
Протокольною ухвалою суду від 25.05.2026 судом задоволено заяву Військової частини НОМЕР_2 та залучено її до участі у справі в якості заінтересованої особи. Також, судом було постановлено протокольну ухвалу та залучено до участі у справі в якості заінтересованих осіб: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .
15 червня 2026 року учасники справи в судове засідання не з`явились, подали до суду заяви про проведення судового розгляду без їх участі.
У зв`язку з тим, що сторони не з`явилися в судове засідання, згідно із ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини встановлені судом
ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 виданого відділом РАЦС Білоцерківського міськвиконкому 01 жовтня 1987 року.
Мати ОСОБА_5 ОСОБА_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 від 21 червня 2022 року.
З Довідки №СЗ/456 від 18 квітня 2023 року вбачається, що старший солдат ОСОБА_5 відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 15 березня 2022 року № 44 призваний на військову службу під час мобілізації 15 березня 2022 року та направлений для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_2 .
Відповідно до Довідки №886 від 04 вересня 2023 року виданої Військовою частиною НОМЕР_1 , старший солдат ОСОБА_5 дійсно в період з 05.04.2023 по ІНФОРМАЦІЯ_2 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в н.п. Бахмут, Донецька область.
Відповідно до змісту сповіщення сім`ї (близьких родичів) зниклого безвісти від 17.04.2023 № ВОБР/2114 ІНФОРМАЦІЯ_6 сповіщено ОСОБА_2 , що його брат, старший солдат ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стрілець стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_7 , призваний по мобілізації 15.03.2022, зник безвісти 14 квітня 2023 року під час виконання бойового завдання, в м. Бахмут Донецької області.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань номер кримінального провадження: 12023111030001891 від 19.04.2023 року вбачається, що до Білоцерківського РУП надійшла письмова заява від ОСОБА_7 . про те, що її брат ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стрілець стрілецького взводу, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 зник безвісті під час виконання службових обов`язків в м. Бахмут Донецької області.
Згідно з Витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 10.07.2025 № 20250710-1966 ОСОБА_5 , вважається зниклим безвісти на території бойових дій (під час воєнних дій). Дата набуття статусу: 18.07.2023 року.
З акту службового розслідування від 18.05.2023, проведення якого було призначено наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно господарської діяльності) від 17.04.2023 № 284 "Про призначення службового розслідування", вбачається, що під час розслідування було встановлено факт зникнення безвісти (під час виконання бойового розпорядження) старшого солдата ОСОБА_5 , старшого стрільця стрілецького відділення стрілецького взводу зведеної роти військової частини НОМЕР_1 за наступних обставин.
За змістом акту, відповідно до бойового розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 , старший солдат ОСОБА_5 разом з іншими військовослужбовцями виконували завдання у н.п. «Бахмут» у складі зведеної стрілецької роти, яка була передана в оперативне підпорядкування Військовій частині НОМЕР_4 . 14.04.2023 року після закінчення бою, близько 04:30 год. на доведеній позиції «БАГІ» було виявлено тіло ОСОБА_5 без ознак життя, яке залишилось лежати на позиції, так як інші військовослужбовці не змогли відразу його евакуювати. В подальшому орієнтовно о 06:30 год. згідно наказу командира зведеної роти, була сформована-група з військовослужбовців В/Ч НОМЕР_1 , які мали провести евакуацію ОСОБА_5 . В цілях безпеки військовослужбовців було розділено на дві групи. Однак, через інтенсивний обстріл тіло ОСОБА_5 евакуювати не змогли. На час події старший солдат ОСОБА_8 знаходився у засобах індивідуального захисту (бронежилет, шолом) та без ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння.
Відповідно до витягу з Наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 18.05.2023 № 9, вирішено вважати старшого стрільця стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , старшого солдата ОСОБА_5 зниклим безвісті в районі міста Бахмут Донецької області під час виконання обов`язків військової служби (бойового розпорядження), під час виконання бойового завдання, в районі бойових дій, що пов`язане із виконанням обов`язку військової служби із захисту Батьківщини.
19.04.2023 року Білоцерківським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Київській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023111030001891 щодо зникнення безвісти військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , у н.п. Бахмут, Донецької області, та внесено відповідні відомості до ЄРДР та Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
У подальшому кримінальне провадження №12023111030001891 було об`єднане 23.05.2023 року з кримінальним провадженням №12022111030001087 та після цього 20.09.2023 року факт, щодо ОСОБА_5 виділено у окреме кримінальне провадження, якому присвоєно №12023111030004528.
25.09.2023 року досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023111030004528 визначено за СВ Бахмутським РВП ГУ НП в Донецькій області.
25.12.2025 року підслідність у кримінальному провадженні №12023111030004528 визначено за Білоцерківським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.
В листі від 09.02.2026 року за № 30993-2026 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області зазначено, що в ході досудового розслідування проведено молекулярно генетичні експертизи за № СЕ-19/111-23/21265-БД від 19.04.2023 за зразками рідної сестри зниклого - ОСОБА_7 та № CE-19/105-25/3228-БД від 07.08.2025 за зразками батька зниклого - ОСОБА_1 . На даний час інформація про виявлення збігів спорідненості з ДНК профілями тіл не надходила.
З листа об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при СБУ від 09.02.2026 за №34.7, вбачається, що у центрі наявна інформація про факт зникнення військовослужбовця ОСОБА_5 . Під час взаємодії з органами, які уповноважені на розшук осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, міжнародними організаціями фактичні дані про місцезнаходження ОСОБА_5 , перебування його у полоні держави-агресора тощо Об`єднаним центром не отримувались.
Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права, що регулюють дані правовідносини та висновки суду
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Згідно зі ст. 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.
Частиною 1 статті 308 ЦПК України визначено, що суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Цивільного кодексу України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку - протягом шести місяців.
Оголошення особи померлою має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.
Рішення про оголошення фізичної особи померлою приймається судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку,- протягом шести місяців.
Особливості цієї категорії справ, є те що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
При цьому заявник має мати особисту цивільну-правову заінтересованість у зміні правового стану особи, яку він просить оголосити померлою. Для підтвердження цього повинні бути наведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою існують особисті або майнові правовідносини, матеріально-правовий зв`язок або за відсутності такого зв`язку - дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб`єктивних прав або виконання обов`язків.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, та діє на даний час.
Статтею 46 ЦК України передбачено, що фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Відповідно до ст. 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.
Статтею 48 ЦК України встановлено, що у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилась, або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи, або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.
У Пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено про необхідність відрізняти оголошення особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.
Аналізуючи норми права, суд вважає, що підставою для оголошення особи померлою є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи, як в даній справі - при виконанні бойових завдань під час інтенсивних обстрілів противника, після чого тіло не змогли евакуювати.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22, зробила правовий висновок про те, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (частина друга статті 46 ЦК України). З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій.
Визначення шести місяців, як мінімально потрібного строку відображає необхідність обґрунтованого періоду для пошуку зниклої особи, враховуючи особливі обставини зникнення, зокрема під час активних бойових дій. Встановлення такого строку дозволяє зменшити ймовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою.
Також у вказаній постанові ВП ВС наголосила на тому, що конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (далі - Наказ № 309).
Разом з тим вказаний наказ втратив чинність Згідно наказу Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025 «Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією».
Згідно із цим Переліком, місто Бахмут Донецької області з 13.12.2023 є тимчасово окупованою російською федерацією територією України.
Частиною другою статті 20 Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" передбачено, якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, оголошена померлою, але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи. Рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою не є підставою для припинення її розшуку.
Оцінивши наведені представником заявника обставини та мету, з якою необхідно оголосити особу померлою, є підстави для висновку про наявність між заявником - батьком та сином-особою, яку просять оголосити померлою, матеріально-правового зв`язку, а саме: проведення державної реєстрації смерті особи, отримання виплат та пільг, передбачених законодавством.
Від встановлення факту загибелі військовослужбовця під час виконання бойового завдання внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих майнових та немайнових прав заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця, тобто має індивідуальний характер.
Заявник просить оголосити померлим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, що відповідає висновку, викладеному в постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.12.2022 року в справі №490/6057/19-ц, в якому зазначено, що встановлення факту загибелі військовослужбовця під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України можливе лише у судовому порядку, оскільки законодавець не визначив іншого, позасудового способу встановлення причинно-наслідкового зв`язку між смертю військовослужбовця та військовою агресією Російської Федерації. Від встановлення обставин, при яких загинув військовослужбовець при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії російської федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих прав заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця.
Особливістю цієї категорії справ, є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи. В судовому засіданні доведено, що ОСОБА_5 , 14 квітня 2023 року зник безвісти у зв`язку з активними бойовими діями, за обставин, які загрожували йому смертю та дають підстави вважати його загиблим.
Щодо шестимісячного строку встановленого ч.2 ст. 46 ЦК України, суд зазначає, що згідно із Наказом від 28.02.2025 «Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», місто Бахмут Донецької області ще з 13.12.2023 є тимчасово окупованою російською федерацією територією України. З 14.04.2023 зв`язок зі старшим солдатом ОСОБА_5 було втрачено і за матеріалами службового розслідування він вважається таким, що зник безвісті в районі міста Бахмут Донецької області під час виконання обов`язків військової служби (бойового розпорядження). Тіло загиблого евакуйоване не було через високу інтенсивність обстрілів, на час розгляду справи, контроль над територією не відновлено. З урахуванням наведеного, шестимісячний строк для звернення до суду заявником дотримано.
З 14.04.2023 пройшло більш, як три роки. Разом з тим інформація про ймовірне місце перебування зниклого безвісти військового старшого солдата ОСОБА_5 відсутня. Обставини, за яких він вважається зниклим безвісти, час, який минув з цих подій, дають суду визначені ч.2 ст.46 ЦПК України правові підстави для оголошення його померлим.
Таким чином, судом достовірно встановлено, що вимоги заяви є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Суд роз`яснює заявнику положення ст. 48 ЦК України, відповідно до якої у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася, або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи, або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.
Згідно з вимогами ст. 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.
На підставі викладеного, керуючись ст.10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 293, 305, 308, 430 ЦПК України, ст. 46, 47, 48 ЦК України, суд
У Х В А Л И В :
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Військова частина НОМЕР_1 , Військова частина НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про оголошення фізичної особи померлою - задовольнити.
Оголосити померлим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , громадянина України, уродженця міста Біла Церква, Білоцерківського району Київської області, старшого солдата, стрільця, стрілецького взводу, стрілецької роти, військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини, внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.
Датою смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_7 , місцем смерті місто Бахмут, Донецька область.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Повний текст рішення складено 06 липня 2026 року.
Суддя О. А. Сомок ПрисяжніМ. О. Славінська Т. Ю. Старжинська
Судове рішення № 137984808, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області було прийнято 15.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 357/2211/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: