Ухвала суду № 137983586, 01.07.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

757/35874/26-к

1-кс-36725/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року м.Київ

Печерський районний суд м. Києва у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідого управління Національної поліції України ОСОБА_7 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42023102040000052 від 13.02.2023 відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Алчевськ Луганської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.5 ст.190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

01.07.2026 старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 , за погодженням прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , звернувся до Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні № 42023102040000052 від 13.02.2023 ОСОБА_6 .

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023102040000052 від 13.02.2023 за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (в редакції до змін, внесених згідно із Законом України №3233-IX від 13.07.2023), ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (в редакції до змін, внесених згідно із Законом України № 3233-IX від 13.07.2023) та ч. 5 ст. 190 КК України, та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 14, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України.

Мешканці м. Києва ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , будучи раніше притягнутими до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, на шлях виправлення не стали, належних висновків для себе не зробили, продовжили свою злочинну діяльність, вчинивши ряд тяжких та особливо тяжких злочинів, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) за наступних обставин.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 20 січня 2023 року у ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та інших невстановлених на даний час осіб виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), а саме - грошовими коштами громадян країн Європейського Союзу та інших країн у великих та особливо великих розмірах, під виглядом укладення зовнішньоекономічних контрактів на поставку агропродукції.

Загальний план злочинної діяльності полягав у заволодінні грошовими коштами потерпілих, отриманими як попередня оплата за товар, без наміру виконання відповідних договірних зобов`язань, шляхом обману, із використанням підконтрольних суб`єктів господарювання.

Розроблений механізм вчинення кримінальних правопорушень передбачав створення та використання підконтрольних підприємств, від імені яких здійснювалась імітація господарської діяльності, у тому числі укладення фіктивних договорів поставки, введення в оману контрагентів щодо наявності товару, його якості, обсягів та вигідних умов поставки, з метою отримання попередньої оплати.

З метою унеможливлення повернення грошових коштів потерпілим, отримані як передоплата кошти відразу знімались готівкою, перераховувались на інші рахунки під виглядом господарської діяльності та використовувались учасниками групи на власний розсуд.

06.05.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 190 (в редакції до змін, внесених згідно із Законом України №3233-IX від 13.07.2023) та ч. 5 ст. 190 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.05.2026 до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 02.07.2026 включно із альтернативним запобіжним заходом у виді застави у розмірі 1650 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 5 491 200 (п`ять мільйонів чотириста дев`яносто одна тисяча двісті ) гривень.

Цією ж ухвалою слідчого судді визначено, що у випадку внесення застави на підозрюваного ОСОБА_6 покладено обов`язки визначені ч. 5 ст.194 КПК України.

Строк дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави визначити строком два місяці з моменту внесення застави, однак в межах строку досудового розслідування, тобто до 02.07.2026, включно.

Постановою заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 06.08.2026 включно.

Слідчий вказує, що у зв`язку з наявністю ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, виникла необхідність у продовженні останньому дії запобіжного заходу.

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м`які запобіжні заходи, не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваної.

В судовому засіданні захисники підозрюваного ОСОБА_6 - адвокати ОСОБА_5 та ОСОБА_4 заперечували проти задоволення клопотання сторони обвинувачення, посилаючись на необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків. Так, захисник ОСОБА_5 вказав на недоведеність ризику знищення доказів, оскільки всі необхідні докази, на переконання захисника, органом досудового розслідування вже здобуті. Захисник ОСОБА_4 , в свою чергу, звернув увагу слідчого судді на належну процесуальну поведінку підозрюваного та наявність у останнього проблем зі здоров`ям. Відтак, сторона захисту наполягала на застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час доби.

Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав позицію своїх захисників.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023102040000052 від 13.02.2023 за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (в редакції до змін, внесених згідно із Законом України №3233-IX від 13.07.2023), ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (в редакції до змін, внесених згідно із Законом України № 3233-IX від 13.07.2023) та ч. 5 ст. 190 КК України, та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 14, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України.

Мешканці м. Києва ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , будучи раніше притягнутими до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, на шлях виправлення не стали, належних висновків для себе не зробили, продовжили свою злочинну діяльність, вчинивши ряд тяжких та особливо тяжких злочинів, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) за наступних обставин.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 20 січня 2023 року у ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та інших невстановлених на даний час осіб виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), а саме - грошовими коштами громадян країн Європейського Союзу та інших країн у великих та особливо великих розмірах, під виглядом укладення зовнішньоекономічних контрактів на поставку агропродукції.

Загальний план злочинної діяльності полягав у заволодінні грошовими коштами потерпілих, отриманими як попередня оплата за товар, без наміру виконання відповідних договірних зобов`язань, шляхом обману, із використанням підконтрольних суб`єктів господарювання.

Розроблений механізм вчинення кримінальних правопорушень передбачав створення та використання підконтрольних підприємств, від імені яких здійснювалась імітація господарської діяльності, у тому числі укладення фіктивних договорів поставки, введення в оману контрагентів щодо наявності товару, його якості, обсягів та вигідних умов поставки, з метою отримання попередньої оплати.

З метою унеможливлення повернення грошових коштів потерпілим, отримані як передоплата кошти відразу знімались готівкою, перераховувались на інші рахунки під виглядом господарської діяльності та використовувались учасниками групи на власний розсуд.

06.05.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 190 (в редакції до змін, внесених згідно із Законом України №3233-IX від 13.07.2023) та ч. 5 ст. 190 КК України.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_6 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, копії яких долучені до клопотання.

Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважаю їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_6 .

Слідчий суддя, з урахуванням матеріалів клопотання та пояснень сторін у судовому засіданні, вбачає наявними ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, обґрунтовується тим, що підозрюваний, розуміючи, що він вчинив особливо тяжкий злочин, відчуваючи страх та невідворотність майбутнього покарання за вчинене кримінальне правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з конфіскацією майна, останній, може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон, або на тимчасово непідконтрольну територію України.

Також, враховуючи особливу зухвалість вчиненого кримінального правопорушення підозрюваний перебуваючи на волі зможе вжити заходів конспірації з метою уникнення від кримінальної відповідальності;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що на даний час у вказаному кримінальному провадженні не встановленні всі обставини, які підлягають доказуванню, зокрема не встановлено всіх учасників вчинення правопорушення, інших можливих епізодів вчинення аналогічних злочинів, місця перебування інших речей, предметів та документів, які можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, а тому для уникнення покарання за скоєння особливо тяжкого злочину підозрюваний, перебуваючи на волі, може самостійно, або за допомогою інших невстановлених на даний час учасників знищити, сховати або спотворити речі і документи, які можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні та які на даний час не відшукані органом досудового розслідування;

3) незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні. Зокрема, перебуваючи на волі, підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності для себе, своїх спільників, може вчинити дії направлені на примушення до зміни наданих раніше свідчень допитаними особами. При встановленні наявності ризику впливу на свідків, потерпілих, експертів слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, потерпілими, експертами у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків, потерпілих, експертів існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, потерпілого, експертів та дослідження їх судом;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується тим, що у разі застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою неможливо буде запобігти контактам підозрюваного з іншими невстановленими співучасниками вчинення злочину, з якими ОСОБА_6 , перебуваючи на свободі зможе вільно спілкуватись та координувати їхні дії щодо приховування слідів та засобів вчинення кримінального правопорушення.

Так, кримінальне правопорушення здійснювалося з невстановленим на даний час колом осіб, яким підозрюваний може повідомити форми і методи роботи правоохоронних органів України, що стали йому відомі у зв`язку із набуттям статусу підозрюваного. Крім того з метою ухилення від кримінальної відповідальності він зможе як сам так і на його вимогу використовуючи інших осіб, шляхом вмовлянь, погроз видати інформацію про інших учасників злочину, чи підкупу впливати, або вимагати впливу на свідків вчиненого злочину, відомості про яких він може отримати як з копій матеріалів кримінального провадження так із інших джерел.

Також зазначений ризик може бути реалізований підозрюваним шляхом зловживання процесуальними правами, що може виразитись у неявці для проведення слідчих дій у справі чи затягуванні з отриманням та ознайомленням з процесуальними документами, вручення яких чи надання для ознайомлення є обов`язковим під час проведення досудового розслідування;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обґрунтовується тим, що підозрюваний може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, адже ОСОБА_6 , відповідно до зібраних доказів не збирався завершувати свою злочинну діяльність. Крім цього, останній не має постійного місця роботи, а отже сталого джерела доходів, необхідних для забезпечення його життєдіяльності, що може стати підставою для продовження вчинення кримінальних правопорушень.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що ризики, про які було заявлено на момент застосування слідчим суддею запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 не втратили свою актуальність та продовжують існувати.

Також слідчий суддя встановив, що закінчити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді, об`єктивно неможливо у зв`язку з необхідністю виконання ряду слідчих (розшукових) та процесуальних дій.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлення обґрунтованості підозри, продовження існування ризиків, особливої суспільної небезпечності інкримінованих ОСОБА_6 діянь, тривалості та стійкості злочинної діяльності, надходжу до висновку про наявність обставин, які виправдовують подальше тримання ОСОБА_6 під вартою, оскільки вважаю, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе ефективно запобігти наявним в провадженні ризикам, у зв`язку із чим клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

З урахуванням даних про особу підозрюваного, вважаю можливим при продовженні строків тримання ОСОБА_6 під вартою визначити для нього розмір застави, який надасть підозрюваному можливість вийти з-під варти та, водночас, гарантуватиме запобігання реалізації ним встановлених в провадженні ризиків.

Частиною 1 статті 182 КПК України чітко встановлюється мета застосування застави, яка полягає у забезпеченні виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

ЄСПЛ неодноразово вказував, що національні суди повинні приводити достатні аргументи, щоб виправдати застосований запобіжний захід.

Згідно з рішенням у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain, заява № 12050/04 від 28.09.2010, пункти 78 - 81) суд зазначив, що гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування збитків, а явку обвинуваченого на судове засідання.

Аналогічної думки ЄСПЛ дотримався в справі «Істоміна проти України» (Istomina v. Ukraine, заява № 23312/15 від 13.01.2022, пункт 25) де зазначив, що, гарантії п. 3 ст. 5 Конвенції стосуються виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків (забезпечення присутності на судовому засіданні), але не відшкодування збитків.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України лише у виняткових випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 чи 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Так, слідчий суддя, дослідивши в судовому засіданні матеріали клопотання, вислухавши пояснення прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши майновий та сімейний стан підозрюваного, вагомість ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, які були встановлені в судовому засіданні, зважаючи на тяжкість інкремінованого правопорушення, встановив,що ззастава у розмірі, перердбаченому ч.5 ст. 182 КПК України жодним чином не пов`язується з майновим станом підозрюваного (за наявними в матеріалах даними), не співвідноситься за розміром зі встановленими слідчим суддею ризиками, не відповідає рівню залученості підозрюваного до обставин, які перевіряються у цьому кримінальному провадженні, тобто є невиправдано низькою та такою, яка в разі внесення, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

З огляду на що, слідчий суддя дійшов висновку, що застава у розмірі 1650 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 5 491 200 (п`ять мільйонів чотириста дев`яносто одна тисяча двісті) грн зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та не є занадто непомірною для нього.

Крім цього, застосовуючи щодо підозрюваної альтернативний запобіжний захід у виді застави, яку може бути ним внесено у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України зобов`язати підозрюваного ОСОБА_6 :

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання;

- утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілими, підозрюваними, перелік яких зобов`язати прокурора довести до відома підозрюваного під підпис;

- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю.

Покладення даних обов`язків в разі внесення застави є застереженням від настання наслідків, що супроводжуються вище встановленими слідчим суддею ризиками, передбаченими ч. 1 ст. 177 КПК.

Підозрюваний у відповідності до ч. 4 ст. 202 КПК України звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації його дій, з чим сторона захисту не погоджується, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 182, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, на 37 діб, до 06.08.2026.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід - заставу для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, визначених КПК України, - у розмірі 1650 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 5 491 200 (п`ять мільйонів чотириста дев`яносто одна тисяча двісті) грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок суду та надати документ, що це підтверджує, слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні.

Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ банку: 26268059;

МФО 820172;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Києва.

р/р UA128201720355259002001012089.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі його звільнення з-під варти внаслідок внесення застави обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання;

- утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілими, підозрюваними, перелік яких зобов`язати прокурора довести до відома підозрюваного під підпис;

- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю.

Строк дії ухвали слідчого судді та термін дії покладених на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків визначити до 06 серпня 2026 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1