Рішення № 137983146, 06.07.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/18227/25

Провадження № 2/357/32/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Сомок О. А. ,

при секретарі Козубенко Я. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біла Церква Київської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позицій сторін

У листопаді 2025 року позивач ТОВ «Свеа Фінанс» за допомогою системи «Електронний суд» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 27.02.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 4425266, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за договором виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту.

Відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, чим допустив істотні порушення умов договору, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

24.12.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу № 01.02-36/24, згідно з яким право вимоги за договором про споживчий кредит №4425266 перейшло до ТОВ «Свеа Фінанс».

Відповідно до Додатку №1 (Реєстру боржників) до договору факторингу № 01.02-36/24 від 24.12.2024, заборгованість ОСОБА_1 на момент відступлення права вимоги складала 22261,54 грн, з яких: 2998,39 грн - заборгованість за основним боргом, 17763,15 грн - заборгованість за процентами, 1500,00 грн пеня, штраф.

На підставі викладеного просив суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за договором №4425266 від 27.02.2024 в розмірі 22261,54 гривень та понесені судові витрати.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не подав.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Сомок О.А.

22.12.2025 ухвалою суду було відкрито провадження у даній справі, постановлено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання (стаття 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК)), в судове засідання не з`явився без поважних причин, а представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, судом постановлено проводити заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами і ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з тим, що сторони не з`явилися в судове засідання, згідно із ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

27.02.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №4425266, який було підписано електронним підписом позичальника з використанням одноразового ідентифікатора. На умовах, встановлених Договором, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. За умовами договору відповідачу було надано кредит у розмірі 3000,00 грн, строком на 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. За взаємною згодою Сторін сума кредиту може бути збільшена, про що Сторонами укладається Додатковий договір. При цьому сторони погодили, що збільшення суми кредиту можливе до дати здійснення клієнтом першого платежу за Договором, відповідно до Графіку платежів (п.1.3 цього Договору). Тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процента ставка становить 2,50% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту. Денна процентна ставка за цим Договором при застосуванні Стандартної процентної ставки дорівнює 2.5%. Знижена процентна ставка становить 0,01% за кожен день користування кредитом та застосовується на таких умовах: Якщо Клієнт до 27.03.2024 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 99923,40% річних, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 14297,67% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 30000,00 грн., за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 27759,00 грн. Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 .. Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в пп.4.3. Договору. Підписуючи цей Договір, Клієнт підтверджує, що перед укладенням цього Договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) про фінансову послугу та про ї надавача у визначеному законодавством обсязі, достатньої для прийняття Клієнтом свідомого рішення про отримання такої послуги або про відмову від ї отримання, та яка розміщена на Вебсайті; б) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст.9 Закону України «Про споживче кредитування; він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», актуальна на дату укладання Договору редакція яких розміщена на Вебсайті, повністю розуміє, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Укладений договір складається з Договору №4425266 від 27.02.2024, таблиці обчислення загальної вартості кредиту для клієнта та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Додаток №1 до Договору), інформаційне повідомлення що є Додатком № 2 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4425266 від 27.02.2024, паспорту споживчого кредиту, правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

ТОВ «Лінеура Україна», свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку Позичальник вказав при оформленні кредиту. Це підтверджується документом від надавача платіжних послуг ТОВ «Пейтек», що включено до реєстру платіжної інфраструктури Національного Банку України.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості складеного ТОВ «Лінеура Україна», станом на 11.01.2024 вбачається що позичальник ОСОБА_1 здійснив часткову оплату за договором на загальну суму 2623,86 грн, таким чином зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору, станом на 24.12.2024 загальний розмір заборгованість відповідача за Договором №4425266 про надання кредиту, становить 22261,54 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 2998,39 грн; суми прострочених платежів по процентах 17763,15 грн; суми прострочених платежів по штрафам 1500,00 грн.

24.12.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу №01.02-36/24, згідно з яким право вимоги за договором про споживчий кредит №4425266 перейшло до ТОВ «Свеа Фінанс».

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №01.02-36/24 від 24.12.2024, позивач набув право грошової вимоги до відповідача у сумі 22261,54 грн, з яких: 2998,39 грн - заборгованість за основним боргом, 17763,15 грн - сума заборгованості за відсотками, 1500 пеня,штраф.

Всупереч умовам договору позики відповідач не виконав свого зобов`язання і на час розгляду справи суду не надано доказів погашення зазначеної вище простроченої заборгованості.

Мотиви з яких виходить суд, застосування норм права, що регулюють дані правовідносини та висновки суду

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.4, ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до цього Закону, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини на основі кредитного договору, які врегульовані главою 71 Цивільного кодексу України «Позика. Кредит. Банківський вклад».

На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Судом встановлено, що первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, перерахувавши кредитні кошти на банківську картку відповідача. У свою чергу, позичальник зобов`язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені кредитним договором терміни, а також виконати інші свої зобов`язання відповідно цього договору.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позичальник порушив свої зобов`язання щодо вчасного повернення кредитних коштів та із ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача, як нового кредитора, заборгованість за тілом кредиту у сумі 2998,39 грн та проценти у сумі 17763,15 грн, нараховані відповідно до умов договору.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача штрафів у сумі 1500,00 грн. суд зазначає про таке.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи те, що ОСОБА_1 штрафи були нараховані у період дії воєнного стану, вони підлягали списанню кредитодавцем, а тому суд в задоволенні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача штрафів у сумі 1500,00 грн відмовляє.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши надані позивачем докази, суд визнає їх належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

Суд враховує, що розрахунок заборгованості відповідачем не оспорювався, доказів погашення кредитної заборгованості суду не надано, відзиву на адресу суду не надходило.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню і з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Свеа Фінанс» підлягає стягненню заборгованість за кредитом у сумі 20761,54 грн, яка складається з 2998,39 грн заборгованість за тілом кредиту та 17763,15 грн - заборгованість за процентами.

В іншій частині вимоги позову є необґрунтованими, у зв?язку з чим задоволенню не підлягають.

Судові витрати

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 гривень.

Оскільки позов задоволено на 93,26 %, то судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача становить 2259,13 гривень.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.3, 12, 13, 81, 141, 254, 263, 264-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» заборгованість за договором позики №4425266 від 27.02.2024 у сумі 20761,54 гривень (двадцять тисяч сімсот шістдесят одна гривня 54 копійки).

В решті позовних вимог відмовити

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» судовий збір у сумі 2259,13 гривні (дві тисячі сімсот шістдесят одна гривня 54 копійки).

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», місцезнаходження: бульвар Вацлава Гавела, будинок 6, місто Київ, 03126, код ЄДРПОУ 37616221.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя О.А. Сомок