Постанова № 137982877, 06.07.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/15059/26

Провадження № 3/761/3519/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Литвин О.А. за участі захисника Янчука В.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Координаційно-моніторингової митниці ДМС України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, директора ТОВ «ЛАДАТ ГРУП» (код ЄДРПОУ 43886316, адреса: 65048, м.Одеса, вул. Італійська, 36 офіс 619), РНОКПП НОМЕР_1 ,

за порушення митних правил, передбачених частиною 1 ст. 483 Митного Кодексу України

ВСТАНОВИЛА

Відповідно до протоколу про порушення митних правил № 0012/UA126000/2026 20 січня 2026 року головним державним інспектором оперативного відділу № 1 Управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Координаційно-моніторингової митниці Ковригою Ю.І, складено протокол, стосовно ОСОБА_1 , керівника ТОВ «ЛАДАТ ГРУП» за змістом якого, 07.01.2026 на митну територію України, через пункт пропуску «Чорноморський рибний порт» відділу митного оформлення № 1 митного поста «Чорноморськ» Одеської митниці, в контейнерах ARKU8359240, TGHU6897921, на адресу ТОВ «ЛАДАТ ГРУП» (код ЄДРПОУ 43886316, адреса: 65048, м. Одеса, вул. Італійська, буд. 36, офіс 619) переміщено наступні товари: «Плоди винограду сушеного (родзинки), без додання цукру та інших речовин, не у первинній упаковці, у коробках по 10 кг. Врожай - 2025р. Країна виробництва - Індія. Виробник - "SHRI SHRINIWAS TRADERS". Торгівельна марка - "TESCO".», загальною кількістю місць 5 200 коробок, загальною вагою брутто 55 120 кг, загальною вагою нетто 52 000 кг, загальною фактурною вартістю 58 240 доларів США, загальною митною вартістю 2 470 587,40 грн.

Переміщення здійснено за попередніми митними деклараціями ТОВ «ЛАДАТ ГРУП» типу «ІМЕЕ» від 06.01.2026 №№:UA500000/2026/800385, UA500000/2026/800386 на підставі наступних документів: коносамент (Bill of lading) від 18.11.2025 № NSA049844908; інвойс від 19.12.2025 № 99933.

Згідно з вказаними товаросупровідними документами відправником та виробником товару є індійська компанія «SHRI SHRINIWAS TRADERS» (PLOT NO.27, PUSHPAK BUNGLOW, SARSWATI NAGAR, NEAR GUEST HOUSE, VISHRAM BAG, SANGLI-416416, MAHARASHTRA,INDIA), продавцем компанія Об?єднаних Арабських Еміратів «TESCO EXPORT IMPORT COMPANY LIMITED» (OFFICE NO 1801, CITY TOER 2, SHEIKH ZAYED ROAD P. O. BOX 32665, DUBAI, UAE).

Відправлення товарів здійснено з митної території Республіки Індія, на умовах поставки «CFR-UA Chornomorsk».

Вказаний товар в контейнерах ARKU8359240, TGHU6897921 на автотранспортних засобах, з реєстраційними номерами НОМЕР_2 / НОМЕР_3 та НОМЕР_4 / НОМЕР_5 , доставлено до відділу митного оформлення № 6 митного поста «Чорноморськ» Одеської митниці та оформлено 08.01.2026 у вільний обіг за митними деклараціями типу «ІМ40ДЕ» №№ UA500580/2026/000166, UA500580/2026/000167.

Пунктом 1 частини 1 статті 336 Митного кодексу України встановлено, що однією з форм митного контролю є перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 Митного кодексу України надаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Під час аналізу товаросупровідних документів щодо вищевказаного переміщення товарів встановлено наступну невідповідність: згідно коносаменту (Bill of lading) № NSA049844908 станом на 18.11.2025 одержувачем товару «плоди винограду сушеного (родзинки)», загальною кількістю місць 5200 коробок, загальною вагою брутто 55 120 кг, загальною вагою нетто 52 000 кг, зазначено ТОВ «ЛАДАТ ГРУП».

Разом з цим, згідно інвойсу N? 99933 ТОВ «ЛАДАТ ГРУП» придбало товар лише 19.12.2025.

Виявлена невідповідність є суттєвою та нелогічною, оскільки відповідно до загальноприйнятої практики зовнішньоекономічних операцій інвойс оформлюється до або на момент відвантаження товару, а коносамент - під час фактичної відправки. У даному випадку дата інвойсу (19.12.2025) є пізнішою за дату коносаменту (18.11.2025), що суперечить хронологічній послідовності комерційної операції обґрунтовані сумніви щодо достовірності поданих товаросупровідних документів.

На національному веб-порталі Державних послуг Індії «https://icegate.gov.in» є посилання на Національний портал електронної комерції Індійської митниці «https://enquiry.icegate.gov.in» (далі - «ICEGATE»), на якому за даними коносаменту відображаються відомості митного оформлення товарів з Індії.

Згідно інформації з офіційного сайту Національного порталу електронної комерції Індійської митниці «ICEGATE» встановлено, що за коносаментом від 18.11.2025 N? NSA049844908 (S.BILL N? 6938662 від 13.11.2025) митними органами Індії оформлено товар, який переміщувався в контейнерах ARKU8359240, TGHU6897921, загальною кількістю місць 5200 коробок, загальною вагою брутто 55 120 кг, вартістю 9 947 340 індійських рупій на умовах поставки «FОВ».

Таким чином, шляхом співставлення товаросупровідних документів, поданих в якості підстави для переміщення товарів, а саме: коносамента від 18.11.2025 № NSA049844908, країни відправлення (Індія), порту відправлення (NHAVA SHEVA SEA), номеру контейнеру (TGHU6897921, ARKU8359240), кількості місць (5 200), ваги брутто (55 120 кг), які містяться на офіційному сайті Національного порталу електронної комерції Індійської митниці «ICEGATE» та документах, які подавались при переміщенні товарів, дозволяє однозначно стверджувати, що інформація стосуються однієї поставки товарів, експортованих з Індії до України.

Однак, за результатами вивчення та співставлення документів, які були надані при імпорті товарів до України та інформації, яка встановлена при перевірці документів, виявлено розбіжності у даних щодо вартості переміщуваних товарів.

Згідно митних декларацій типу «ІМЕЕ» від 06.01.2026 №№ UA500000/2026/800385, UA500000/2026/800386 загальна фактурна вартість товарів становить 58 240 доларів США, загальна митна вартість товарів становить 2 470 587,40 грн, що не відповідає даним встановленими на офіційному сайті Національного порталу електронної комерції Індійської митниці «ICEGATE» - 9 947 340 індійських рупій на умовах «FOB India», що дорівнює 4 695 045 грн (згідно з курсом НБУ станом на дату переміщення товарів 07.01.2026: 0,47199000 грн/індійська рупія).

Тобто, різниця між вартістю товарів за митними деклараціями типу «ІМЕЕ» від 06.01.2026 №№ UA5000000/2026/800385, UA500000/2026/800386 становить 2 224 457, 60 грн, що свідчить по заниження вартості переміщуваних товарів.

Таким чином, ОСОБА_1 інкримінується вчинення дій спрямованих на переміщення товарів вартістю 4 695 045 грн. через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості необхідні для визначення митної вартості товарів, що мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст.483 Митного кодексу України.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Янчук В.М. просив закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення про порушення митних правил, передбаченого частиною першою ст. 483 МК України. Заперечення захисника ґрунтувалися на наступному. Так, висновок митного органу про те, що дата інвойсу 19.12.2025 є пізнішою за дату коносамента 18.11.2025 є нелогічним та свідчить про сумнівність поданих до митного оформлення документів є помилковим, оскільки ґрунтується виключно на формальному співставленні дат окремих документів без належного дослідження всіх фактичних обставин зовнішньоекономічної операції, її послідовності та правової природи товаросупровідних документів. Так, виробником товару, його відправником (Shipper) та експортером (Exporter) з території Республіки Індія була компанія SHRI SHRINIWAS TRADERS. Первісна поставка товару здійснювалася на користь компанії TESCO EXPORT IMPORT CPMPANY LIMITED (Об`єднані Арабські емірати), що також зазначено у протоколі про порушення митних правил. Саме в межах цієї господарської операції товар було оформлено на експорт, передано морському перевізнику та оформлено коносамент № NSA049844908 від 18.11.2025. Компанія TESCO EXPORT IMPORT CPMPANY LIMITED, як власник товару, реалізувала його українському покупцю - ТОВ «ЛУМІРАВ» яке було визначено первісним вантажоотримувачем. Саме тому у коносаменті № NSA049844908 вантажоотримувачем (Consignee) зазначено ТОВ «ЛУМІРА», тоді як компанія TESCO EXPORT IMPORT CPMPANY LIMITED зазначена як особа, що підлягає повідомленню про прибуття вантажу ( Notifi Party ). Однак ще під час перебування вантажу у морському перевезенні ТОВ «ЛУМІРА» відмовилося від його отримання. У зв`язку із цим компанія TESCO EXPORT IMPORT CPMPANY LIMITED, як власник товару, здійснила його повторний продаж іншому українському підприємству - ТОВ «ЛАДАТ ГРУП», що підтверджується документами оформленими відправником та перевізником. У зв`язку із чим компанія SHRI SHRINIWAS TRADERS направила агенту морського перевізника Parekh Marine Services Pvt. Ltd. повідомлення OBL Surrender Message, у якому зазначила, що за коносаментом № NSA049844908 первісним вантажоодержувачем є ТОВ «ЛУМІРА», однак просить здійснити видачу вантажу вже новому одержувачу - ТОВ «ТОВ «ЛАДАТ ГРУП» без пред`явлення оригіналу коносамента (without OBL).

Надалі, 19.12.2025, агент морського перевізника ARKAS Line оформив документ Telex Release , яким офіційно надав розпорядження видати вантаж саме ТОВ «ЛАДАТ ГРУП» як новому вантажоодержувачу.

Саме 19.12.2025 компанією TESCO EXPORT IMPORT CPMPANY LIMITED був оформлений новий комерційний інвойс від 19.12.2025 на адресу ТОВ «ЛАДАТ ГРУП», що повністю відповідає фактичній послідовності здійснення господарських операцій.

Тобто, інвойс від 19.12.2025 не оформлювався під час первісного відвантаження товару з територіях Республіки Індія, а був складений вже після зміни покупця товару під час його морського перевезення. Тому дата коносамента не могла об`єктивно змінитися, оскільки коносамент посвідчує факт прийняття вантажу перевізником до морського перевезення та дату такого прийняття. Переоформлення права на отримання вантажу або заміна вантажоодержувача під час перевезення не змінює дату оформлення вантажу та видачі відповідних розпорядчих документів перевізника, що і мало місце у даному випадку. Отже, різниця між датою коносамента від 18.11.2025 та датою інвойсу від 19.12.2025 не є доказом недостовірності документів, а закономірним наслідком зміни покупця товару під час його транспортування та належного документального оформлення такого перепродажу. Таким чином, митний орган не встановив послідовність переходу права власності на товар, не дослідив обставини зміни кінцевого покупця, не надав оцінки документам, натомість фактично обмежився формальним порівнянням дат окремих документів, а тому висновок про нібито нелогічність господарської операції та недостовірність поданих до митного оформлення документів є необґрунтованим, е відповідає фактичним обставинам справи та не доводить наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 Митного кодексу України.

Представник Координаційно-моніторингової митниці Державної митної служби України, будучи належним чином повідомленим, в судове засідання не з`явився про причини неявки суд не повідомив, що перешкоджає розгляду справи у його відсутність.

Заслухавши пояснення учасників, дослідивши наявні у розпорядженні суду матеріали справи, які долучені на обґрунтування протоколу у їх сукупності, суддя дійшла наступних висновків.

За приписами ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Згідно з приписами ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Суд за результатом аналізу доводів викладених митним органом у самому протоколі про порушення митих правил стосовно ОСОБА_1 , а також долучених до нього матеріалів адміністративної справи на підставі яких складено цей протокол, дійшов наступних висновків.

Так, митним органом неповно встановлено фактичні обставини здійснення зовнішньоекономічної операції.

Як убачається з матеріалів адміністративної справи, митний орган обмежився формальним співставленням окремих товаросупровідних документів та інформації, отриманій з електронного ресурсу ICEGATE, не дослідивши повну послідовність здійснення господарської операції, переходу права власності на товар, зміни кінцевого покупця та документального оформлення такого перепродажу.

Натомість матеріалами справи підтверджується, що після оформлення коносамента первинний покупець відмовився від отримання товару, у зв`язку із чим власником товару було здійснено його перепродаж іншому українському підприємству - ТОВ «ЛАДАТ ГРУП», що підтверджується документами, оформленими відправником товару та морським перевізником, зокрема повідомленням OBL Surrender Message, документом Telex Release, яким офіційно надав розпорядження видати вантаж саме ТОВ «ЛАДАТ ГРУП» як новому вантажоодержувачу та новим комерційним інвойсом від 19.12.2025 на адресу ТОВ «ЛАДАТ ГРУП».

Отже, митний орган не встановив усі фактичні обставини здійснення зовнішньоекономічної операції, що призвело до помилкових висновків щодо нібито недостовірності товаросупровідних операцій.

Також митним органом не доведено, що подані митному органу документи керівником ТОВ «ЛАДАТ ГРУП» ОСОБА_1 містять неправдиві відомості.

Сам по собі факт існування документів, оформлених на різних етапах зовнішньоекономічної операції, не свідчить про їх недостовірність.

У протоколі про порушення митних правил митний орган фактично виходить із того, що дата комерційного інвойсу є пізнішою за дату коносамента, а відтак подані документи є неправдивими.

Проте такий висновок ґрунтується виключно на припущеннях, оскільки матеріали справи не містять жодного доказу того, що комерційний інвойс № 99933 від 19.12.2025 є підробленим, не видавався компанією TESCO EXPORT IMPORT CPMPANY LIMITED, що зазначений документ анульований чи відкликаний продавцем або щодо того, що відомості в ньому не відповідають дійсності.

Фактично митний орган не встановив неправдивість документа, а лише зробив припущення про його недостовірність виключно з огляду на дату його оформлення, що не може враховуватись судом як аргумент стосовно доведеності винуватості особи.

Також митним органом не доведено, що митна вартість визначена невірно саме внаслідок подання неправдивих документів.

Особливу увагу слід звернути на те, що митний орган ототожнює відомості, які містяться в електронному ресурсі ICEGATE, із договірною вартістю товару, що підлягала декларуванню в Україні.

Разом із тим, інформація, що містилася в електронному ресурсі ICEGATE, відображає лише відомості про митне оформлення товару при його експорті з Республіки Індія.

Наведені відомості самі по собі не свідчать про остаточну договірну ціну товару після його перепродажу іншому покупцю, не підтверджують зміст цивільно-правових відносин між сторонами зовнішньоекономічного контракту та не спростовують чинність документів, на підставі яких товар був ввезений на миту територію України.

Більше того, митним органом взагалі не досліджувалося питання щодо можливості зміни власника товару під час його транспортування, а також правові підстави наслідки такого перепродажу для оформлення товаросупровідних документів.

Таким чином, митний орган не довів причинного зв`язку між інформацією, отриманою в електронному ресурсі ICEGATE, та висновком про нібито неправдивість митної вартості товару.

Отже, зважаючи на наведене у сукупності, суд оцінюючи доводи митного органу щодо подання митному органу документі, які нібито містять неправдиві відомості про митну вартістю товару, виходить із такого.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України діє презумпція правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом не дійсним.

Зазначена презумпція означає, що укладений сторонами договір породжує передбачені ним цивільні права та обов`язки, а всі документи, оформлені на його виконання, вважаються такими, що відповідають дійсній волі сторін, доки інше не буде доведено у встановленому законом порядку.

Як встановлено судом, між компанією TESCO EXPORT IMPORT CPMPANY LIMITED та ТОВ «ЛАДАТ ГРУП» укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу товару, на виконання якого продавцем оформлено комерційний інвойс від 19.12.2025 на суму 58 240 доларів США.

При цьому, матеріали справи не містять жодного доказу того, що зазначений зовнішньоекономічний контракт або оформлений на його виконання інвойс є недійсними, підробленими, анульованими чи такими, що не відповідають фактичному волевиявленню сторін.

Так само відсутні будь-які докази того, що продавець товару заперечував факт укладення зазначеного контракту, оформлення відповідного інвойсу або визначену сторонами договірну вартість товару.

Натомість митний орган, фактично поставивши під сумнів погоджену сторонами ціну товару, обмежився лише посиланням на інформацію, отриману з електронного ресурсу ICEGATE, та на розбіжність між датою коносамента і датою інвойсу.

Однак саме по собі існування відомостей про іншу вартість товару на стадії його експортного оформлення або оформлення окремих товаросупровідних документів у різний час не свідчить про недійсність укладеного сторонами зовнішньоекономічного договору та не спростовує правомірність визначеної сторонами договірної ціни.

Фактично доводи митного органу зводяться до заперечення погоджених сторонами істотних умов зовнішньоекономічного договору, зокрема щодо ціни товару, без встановлення недійсності самого правочину чи документів, оформлених на його виконання.

Разом із тим, митний орган не наділений повноваженнями самостійно визнавати господарські договори удаваними, фіктивними або такими, що не відповідають дійсній волі сторін, а також ігнорувати погоджену сторонами договірну ціну виключно з підстав її невідповідності інформації, отриманій з інших джерел.

За відсутності належних і допустимих доказів недійсності зовнішньоекономічного контракту або оформленого на його виконання інвойсу суд виходить із презумпції їх правомірності, а відтак не вбачає підстав вважати, що документи, подані митному органу під час митного оформлення товару, містили неправдиві відомості щодо його митної вартості.

Саме тому висновок митного органу про подання документів, що містять неправдиві відомості, ґрунтується виключно на припущеннях та не підтверджений належними, допустимими і достатніми доказами, що виключає можливість покладення його в основу висновку суду про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 Митного кодексу України.

Крім того, додаткового слід зазначити й про те, що матеріалами справи не доведено суб`єктивну сторону правопорушення.

Так, правопорушення, передбачене ч.1 ст.483 МК України, може бути вчинене виключно умисно.

Для встановлення вини митний орган повинен довести, що особа усвідомлювала неправдивість поданих документів, розуміла протиправний характер своїх дій та бажала використати такі документи для незаконного переміщення товарів через митний кордон України.

Проте матеріали справи не містять жодного доказу, який би свідчив про наявність у ОСОБА_1 прямого умислу. У протоколі відсутній аналіз того, які саме обставини були відомі особі, звідки їй було відомо про нібито неправдивість документів, які конкретно дії вона вчинила та з якою метою.

Отже, висновок митного органу про наявність вини особи є необґрунтованим та не підтверджений належними доказами.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні належні, допустимі, достовірні та достатні докази, які б у своїй сукупності підтверджували наявність всіх елементів складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 Митного кодексу України.

Фактично висновки митного органу побудовані на припущенні про те, що відмінність між датою коносамента, датою комерційного інвойсу та відомостями інформаційного ресурсу ICEGATE автоматично свідчить по подання документів із неправдивими відомостями.

Разом із тим жоден із наведених митним органів доказів окремо та всі вони у сукупності не підтверджують факту подання неправдивих документів, не доводять неправильності визначення митної вартості та не свідчать про наявність у діях ОСОБА_1 прямого умислу.

За таких обставин митним органом не доведено наявності у діях ОСОБА_1 об`єктивної та суб`єктивної сторін складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, що відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 485, 524, 526, 527, 528 МК України, ст. 247 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 483 МК України, закрити за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.

Суддя Оксана Литвин