Рішення № 137982517, 06.07.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/1331/26 Справа №447/1715/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

06.07.2026 Миколаївський районний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Друзюк М.М.,

за участю секретаря судового засідання Пастернак А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції сторін.

Представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1632-6989 від 03.12.2025.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 03.12.2025 між ТОВ «Укр кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою «Веб-сайту», який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр кредит фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1632-6989. Відповідно до умов кредитного договору, кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 5 000 грн, строк кредитування 365 днів, базовий період 15 днів, комісія за видачу кредиту 15% від суми кредиту, знижена процентна ставка 1% в день, стандартна процентна ставка 1% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору, 0,74% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період, починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме: отримавши кредитні кошти, відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного кредитного договору.

Станом на 02.03.2026 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором №1632-6989 від 03.12.2025 становить 12 700 грн з яких: прострочена заборгованість за кредитом становить 5 000 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 4 450 грн, прострочена заборгованість по комісії - 750 грн, прострочена заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України 2 500 грн.

Відповідач порушив умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав всі інші грошові зобов`язання за кредитним договором, а тому позивач просить суд задовольнити позов.

Процесуальні дії в справі.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 07.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено судове засідання у справі. Відповідачу надано строк для подання відзиву та заперечень.

Представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи проводити у його відсутності.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у його відсутності, зважаючи на те, що такий повідомлявся про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

За таких обставин, суд проводить розгляд справи на підставі письмових доказів відповідно до ст.223 ЦПК України.

В силу приписів ч.1 ст.280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивачів проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 03.12.2025 між позивачем ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1632-6989. Відповідно до умов кредитного договору, кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 5 000 грн, строк кредитування 365 днів, базовий період 15 днів, комісія за видачу кредиту 15% від суми кредиту, знижена процентна ставка 1% в день, стандартна процентна ставка 1% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору, 0,74% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період, починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору.

За умовами договору, цей договір укладається у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 3.3 договору про відкриття кредитної лінії №1632-6989 від 03.12.2025, при поданні інформації відповідно до п.3.2. договору позичальником вперше, відбувається реєстрація позичальника у ІТС кредитодавця через веб-сайт кредитодавця та формується позичальнику його особистий розділу ІТС кредитодавця (Особистий Кабінет). Доступ до особистого кабінету здійснюється позичальником після авторизації шляхом використання одноразового паролю, який надсилається кредитодавцем позичальнику каналом комунікації, що наданий позичальником відповідно до п.3.2 цього договору, зокрема невиключно в один з наступних способів: - у смс-повідомленні; - з використання сучасних сервісів передачі даних; - шляхом здійснення дзвінку та повідомлення одноразового паролю. Використання одноразового паролю має юридичне значення ідентифікації позичальника в розумінні ч. 8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».

В паспорті споживчого кредиту визначено основні умови кредитування, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші важливі аспекти.

Згідно з довідкою ТОВ «Фінансова Компанія «Контрактний дім» №203991-1719798847 від 18.03.2026, ТОВ «Укр кредит фінанс» 03.12.2025 здійснило переказ грошових коштів у розмірі 5 000 грн на платіжну карту № НОМЕР_1 .

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №1632-6989 від 03.12.2025, станом на 02.03.2026 заборгованість ОСОБА_1 становить 12 700 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 5 000 грн, заборгованість за нарахованими процентами 4 450грн, заборгованість за комісією - 750 грн, заборгованість за відсотками за ст. 625 ЦК України 2 500 грн.

Норми права, які застосував суд.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, у відповідачки виник обов`язок повернути позивачу грошові кошти отримані за кредитним договором у розмірі та на умовах встановлених договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти.

Відповідно до ч.1,3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідач порушив умови договору та оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд прийшов висновку, що вимоги позивача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду за результатами позову.

Судом встановлено, на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що відповідачка ОСОБА_1 в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитора підписала кредитний договір №1632-6989 від 03.12.2025 шляхом введення одноразового ідентифікатора А6654.

Надавши оцінку аргументам позивача, суд зауважує, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму, а договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Із копії наявного у матеріалах справи договору кредитної лінії №1632-6989 від 03.12.2025 вбачається, що ОСОБА_1 як позичальник за цим договором, ідентифікував себе в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця, надавши йому персональні дані (ПІБ, РНОКПП, паспортні дані, місце проживання, електронну пошту, номер карткового рахунку), необхідні та достатні для укладення кредитного договору і формування одноразового ідентифікатора.

Суд зазначає, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт кредитодавця за допомогою логіну і паролю особистого кабінету зазначений договір не був би укладений.

Також суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи відсутні докази щодо наявності факту неправомірного заволодіння та використання кредитодавцем персональних даних відповідача, вибуття з володіння останньої паспорта, РНОКПП, телефону.

З огляду на викладене, суд доходить переконання, що кредитний договір підписаний саме відповідачем ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто позивачем належними та допустимими доказами підтверджено укладення між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 03.12.2025 правочину кредитного договору, відтак аргументи відповідачки щодо недоведеності факту укладення договору в належній формі суд вважає необґрунтованими. Кредитний договір недійсним в судовому порядку не визнавався, а, відтак, відповідно до статті 629 ЦК України, підлягає обов`язковому виконанню сторонами.

Як вбачається з умов договору №1632-6989 від 03.12.2025, відповідачу надано кредит в сумі 5 000 грн, строк кредитування 365 днів, базовий період складає 15 днів, стандартна процентна ставка 1% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору, 0,74% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період, починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору, комісія за видачу кредиту становить 15%.

Надаючи оцінку сумі заборгованості щодо тіла кредиту та процентів за користування кредитом, суд не знаходить обґрунтованих підстав для сумнівів у правильності її нарахування.

Разом з тим, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач просив стягнути прострочену суму заборгованості за відсотками, нарахованими на підставі ст. 625 ЦК України в розмірі 2 500 грн.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак, відповідно до п. 18 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для стягнення з відповідачки суми заборгованості за відсотками, нарахованими на підставі ст. 625 ЦК України в розмірі 2 500 грн.

Крім того, обґрунтовуючи вимоги про стягнення заборгованості, представник позивача просив стягнути заборгованість за комісією у розмірі 750 грн.

Аналіз умов кредитного договору №1632-6989 від 03.12.2025, зокрема, п. 4.11 кредитного договору, свідчить про те, що комісія за надання кредиту в розмірі 750 грн є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09.12.2019 у справі №524/5152/15.

Умови договору про сплату позичальником на користь фінансової установи винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які фінансова установа здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Враховуючи наведене, положення кредитного договору №1632-6989 від 03.12.2025 щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту в розмірі 750 грн суперечать положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за комісією.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1632-6989 від 03.12.2025 у розмірі 9 450 грн, з яких: 5 000 грн заборгованість за тілом кредиту, 4 450 грн заборгованість за нарахованими процентами.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Згідно з ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, таким чином слід стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1 981,10 грн.

Керуючись ст.ст. 10,19, 81, 89, 259,263-265,268, 280-282 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» заборгованість у сумі 9 450 (дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят) грн, з яких:

5 000 (п`ять тисяч) грн заборгованість за тілом кредиту,

4 450 (чотири тисячі чотириста п`ятдесят) грн заборгованість за нарахованими процентами.

У решті позову відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» судовий збір у розмірі 1 981 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят одна) грн 10 (десять) коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування та ім`я сторін.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс», місцезнаходження за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Друзюк М. М.