Ухвала суду № 137982485, 03.07.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №461/3136/26

Провадження №2/463/2257/26

УХВАЛА

про передачу справи за підсудністю

03 липня 2026 року суддя Личаківського районного суду м. Львова Стрепко Н.Л. вивчивши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення надміру сплачених коштів та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

позивач 29 квітня 2026 року звернувся до Галицького районного суду м. Львова з позовом до Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал», відповідно до якого просить:

зобов`язати підприємство Львівводоканал прийняти лічильник води у його квартирі до використання;

анулювати рахунки, виписані на оплату води з квітня 2025 року по березень 2026 року як такі, що не відповідають справжньому показнику використання води;

переглянути оплату за воду з 6240-66 гр. виписаною Львівводоканалом і вирахуваною оплатою за воду, яка протекла через його лічильник 1326-00 гр. і оплатою 748-44 гр., сума боргу перед Львівводоканалом становить 577-56 гр.;

повернути йому суму грошей, яку він заплатив за судовий збір;

відшкодувати йому моральні збитки в сумі 1000 гривень;

зобов?язати Львівводоканал не розподіляти зайву добу, яка виявилась як різниця між загальнобудинковим лічильником і лічильниками квартир, тому що в цієї води є використовувач.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 4 травня 2026 року позовну заяву передано на розгляд до Личаківського районного суду м. Львова. Свою ухвалу суд мотивував тим, що згідно з ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №2690170 від 4 травня 2026 року відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до підсудності Личаківського районного суду м. Львова.

Матеріали позову надійшла до Личаківського районного суду м. Львова 11 червня 2026 року, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду таких було визначено суддю Білоуса Ю.Б.

Водночас, 1 липня 2026 року відповідно до розпорядження керівника апарату №45 від 1 липня 2026 року у зв`язку з закінченням строку відрядження судді Білоуса Ю.Б. до Личаківського районного суду м. Львова здійснено повторний автоматизований розподіл даної судової справи, за результатами якого для розгляду даної заяви було визначено суддю Стрепка Н.Л.

У зв`язку з перебуванням судді Стрепка Н.Л. як головуючого судді у нарадчій кімнаті для ухвалення вироку у кримінальній справі №463/5447/25 з 1 липня 2026 року по 3 липня 2026 року, питання щодо можливості прийняття справи до свого провадження вирішується суддею після виходу з такої.

Так відповідно до ч. 2 ст. 32 ЦПК України справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана. При цьому згідно з ч. 1 даної статті спори між судами про підсудність не допускаються.

Разом з тим, оглянувши матеріали позову, вважаю, що такий слід скерувати до Франківського районного суду м. Львова за підсудністю, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів позову, предметом позову у цій справі є зобов`язання, що виникають з надання відповідачем послуг водопостачання та водовідведення, які надаються за місцем знаходження нерухомого майна, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , що відноситься до Франківського району м. Львова.

Статтею 30 ЦПК України передбачено випадки застосування правил виключної підсудності, зокрема відповідно до ч. 1 даної статті позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної її частини.

Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

До аналогічних висновків приходить Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2019 року у справі №638/1988/17 (провадження № 61-30812св18) зазначаючи, що позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності, оскільки предметом позову є зобов`язання, які випливають з надання послуг централізованого постачання холодної води та водовідведення, які надаються за місцем знаходження нерухомого майна.

За наведених обставин, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Так у своїй постанові від 16 лютого 2021 року у справі №911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої статті 30 ГПК України.

Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред`явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27 - 29 ЦПК України.

Відтак спір щодо зобов`язання прийняти до використання лічильник води, що знаходиться у квартирі позивача, скасування здійснених нарахувань вартості послуг з постачання води, здійснення перерахунку наданих послуг та зобов?язання відповідача не нараховувати оплату вартості різниці послуг, визначених загальнобудинковим лічильником та лічильниками квартир, які не знаходяться на території Личаківського району м. Львова, не належить до підсудності Личаківського районного суду м. Львова, а тому, з метою розгляду справи з дотриманням правил територіальної підсудності, такий слід скерувати до Франківського районного суду м. Львова як такий, що був помилково направлений Галицьким районним судом м. Львовадо Личаківського районного суду м. Львова.

При цьому, слід зазначити, що у даному випадку відсутній спір щодо підсудності справ між судами.

Так, ст.ст. 55, 124 Конституції України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Законом України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Крім того, ч. 1 ст. 378 ЦПК України визначено, що недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Отже, суд повинен суворо дотримуватися правил підсудності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України у разі, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, суд передає справу на розгляд такому суду. Згідно з ч. 3 ст. 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим кодексом підсудністю, здійснюється на підстави ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження.

За наведених вище обставин, враховуючи недопустимість порушення правил щодо виключної підсудності, а також той факт, що приймаючи до провадження вказану цивільну справу, суд, до якого направлено справу з порушенням правил підсудності, позбавляє сторін провадження права на розгляд справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом, те, що даний позов не належить до підсудності Личаківського районного суду м. Львова, оскільки предмет позову стосується надання послуг з водопостачання та водовідведення в квартирі, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що територіально відноситься до Франківського району м. Львова, вважаю за необхідне на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України скерувати дану справу до Франківського районного суду м. Львова для розгляду за підсудністю як помилково направлену до Личаківського районного суду м. Львова.

Керуючись ст.ст. 30, 31, 187, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення надміру сплачених коштів та відшкодування моральної шкоди скерувати до Франківського районного суду м. Львова для розгляду за підсудністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання до Львівського апеляційного суду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової кратки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал», місцезнаходження: 79017, м. Львів, вул. Зелена, 64, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 03348471.

Суддя: Стрепко Н.Л.