Рішення № 137982348, 16.06.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/563/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Бенца К.К.,

при секретарі судового засідання Майор Ю.В.,

за участі:

предстанвика відповідача -Ракущинець А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород за правилами спрощеного позовного провадження матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» в особі представника Алфьорова Н.Є. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» в особі представника Алфьорова Н.Є. звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області через систему "Електронний суд" з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Мотивуючи свої позовні вимоги, вказує на те, що 25.04.2024 року між ТОВ УКР КРЕДИТ ФІНАНС і фізичною особою, якою є ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1386-2273, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором С7731 в порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 8 100,00 грн.; строк кредитування 365 днів; базовий період* 30 днів; - комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; знижена % ставка 1,45 % в день; стандартна % ставка 1,45 % в день.

Позивач зазначає, що ТОВ "Укр Кредит Фінанс" виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши Відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору та додаткові кредитні кошти відповідно до Додаткової угоди № 1.

Позивач (через партнера АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року) видав Відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний Відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 р. на карту отримувача (Відповідача), чим виконав свої зобов`язання за Договором своєчасно та в повному обсязі.

В подальшому, відповідач всупереч умовам Кредитного договору, ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови Кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит Кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед Кредитодавцем за Кредитним договором.

Станом на 26.11.2025 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить: 46 160,01 гривень, а саме:- прострочена заборгованість за кредитом 7 999,30 гривень,- прострочена заборгованість за нарахованими процентами 38 160,71 гривень.

Разом з тим повідомляє, що Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованимипроцентами у загальній сумі 12 240,22гривень за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 33 919,79 гривень.

Враховуючи вищезазначене, Кредитодавець просить суд у цьому позові стягнути з Позичальника не повну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину, а саме:- прострочена заборгованість за кредитом 7 999,30 гривень;- прострочена заборгованість за нарахованими процентами 25 920,49 гривень; що разом становить 33 919,79 гривень.

Звертає увагу суду, що у разі здійснення Позичальником часткового погашення кредитної заборгованості за Кредитним договором у розмірі, який дорівнює сумі заявлених Позивачем у цій позовній заяві позовних вимог, а саме у розмірі 33 919,79 гривень та компенсації суми судового збору, сплаченої за подачу позовної заяви, Кредитодавцем буде здійснено списання залишку заборгованості за Кредитним договором у сумі 12 240,22 гривень, а дію Кредитного договору припинено у зв`язку з його частковим виконанням та частковим прощенням боргу Позичальника.

Враховуючи, що відповідач не виконав належним чином своїх зобов`язань у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість, яка перед позивачем по кредитному договору станом на 26.11.2025 року становить 33919,79 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 7999,30 гривень; - прострочена заборгованість за нарахованими процентами 25920,49 гривень, яку позивач ТОВ "Укр Кредит Фінанс", просить стягнути з відповідача на свою користь та сплачений судовий збір.

20.04.2026 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого зазначає наступне.

Вказує, що відповідно до ч. 7 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», у договорі про споживчий кредит забороняється встановлювати умову про продовження в односторонньому порядку строку користування кредитом. Продовження строку користування кредитом здійснюється виключно шляхом укладення додаткового договору за домовленістю сторін.

Відповідно до п. 4.8. умов кредитного договору, як це стверджує позивач, кредит був отриманий строком на 30 днів (базовий період) з 25.04.2024р. до 24.05.2024р. Потім додатково до видано 20.06.2024р. 1200,00 грн. Автопролонгація заборонена Законом. Поза межами строку кредитування позивач має право стягувати тільки інфляційній втрати та 3 % річних.

Також звертає увагу на те, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування», а саме п. 5 ст. 8, відповідно до якої Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Таким чином, положення договору про реальну відсоткову ставку не можуть застосовуватись до вказаних правовідносин.

Також Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що 17.

Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %". Даний Закон набрав чинності 24.12.2023р.

Представник зазначає, що таким чином, до 24.04.2024 р. максимальна ставка по кредиту могла бути 2,5 %, до 24.08.2024р. 1,5 %, а після цієї дати тільки 1,0 %. Тобто з 12.06.2024р. до 24.08.2024р. 1,5 %, а з 25.08.2024р. 1,0 %. Таким чином, нарахування в межах максимальної суми можливих відсотків складатиме: 8100 грн. х 1,5 % х 30 днів = 3645,00 грн. 1200 грн. х 1,5 % х 30 днів = 540,00 грн. Всього: 4185,00 грн. Загалом: 8100 грн. + 1200 грн. + 4185,00 грн. = 13485,00 грн. А позивач сам вказує, що відповідач сплатив 12580.21 грн. Різниця 904,79 грн

Таким чином, вважає, що у даному випадку, розмір заявлених до стягнення коштів не може бути більше 4806,72 грн. заборгованості по тілу кредиту та 4133,78 грн. заборгованості по відсоткам. І лише у випадку підтвердження позивачем наявності договірних правовідносин та підставності заявленого до стягнення боргу.

Щодо існування взагалі кредитних правовідносин зазначає, що Позивачем надані роздруковані документи з комп`ютера без жодного підпису відповідача і по яким позивач хоче стягнути кошти з відповідача по «ніби-то» виданому кредиту. Відсутні будь-які первинні документи укладення кредитного договору та видачі кредиту розрахунок заборгованості таким не є. Таким документом може бути, напр., виписка по банківському рахунку. Жодного документу про видачу кредиту (перерахування коштів) та погодження розміру відсотків відповідачу не надано.

Окрім того зазначає, що стороною позивача не надано будь-яких доказів того, що саме електронним цифровим підписом відповідача підписано договір позики, в тому числі і на умовах надання фінансового кредиту, оскільки позивачем не надано ані відомості про сертифікацію ключа ЕЦП позивача, ані відомості про особистий ключ підписувача, який має відповідати відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.

Вважає, що зазначені позивачем договори не були підписані позивачем ні за допомогою одноразового ідентифікатора, ні за допомогою електронного цифрового підпису, який би відповідав вимогам Закону України «Про електронний цифровий підпис» й, відповідно не були узгоджені усі істотні умови договору між сторонами.

З посиланням на викладене просить суд відмовити у задоволенні позову про стягнення заборгованості в повному обсязі.

Виклад позицій сторін по справі:

У судове засідання представник позивача не зявився. Подав до суду клопотання про розгляд справи без їх участі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи неодноразово була повідомлена у встановленому законом порядку, за зареєстрованим місцем проживання у відповідності до ч.ч.6,7 ст. 128 ЦПК України.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву. Надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві. Просив суд відмовити у задоволенні позову.

В ході розгляду справи проведені наступні процесуальні дії:

15.01.2026 ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду позовну заяву залишено без руху.

22.01.2026 року ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Заслухавши вступне слово представника відповідача, вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Статтею 12 ЦПК України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 5 даної статті передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, а ч.6 що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з ч.7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Фактичні обставини справи встановлені судом:

Судом встановлено, що за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, 25.04.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено в електронній формі Договір про відкриття кредитної лінії №1386-2273 продукту «CreditKasa» шляхом надання Позичальнику грошових коштів (далі Кредит) на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит не пізніше останнього дня Строку кредитування та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом, комісію за видачу кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту) та інші платежі, передбачені цим Договором у порядку, передбаченому цим Договором.

Договір укладено шляхом обміну електронним повідомленням, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» за допомогою електронного підпису відповідача одноразовим ідентифікатором С7731.

Згідно з п.2.1. вказаного договору, кредитодавець відкриває для позичальника невідновлювальну кредитну лінію на умовах, визначених договором.

Згідно п. 12.1 Цей Договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови Договору та надання Кредиту. Укладаючи цей Договір, Позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті Кредитодавця, повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись умов цього Договору, а тому добровільно та свідомо укладає Договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.

Для мінімізації загальних витрат Позичальника за Кредитом Кредитодавець рекомендує Позичальнику здійснити повне погашення Кредиту не пізніше останнього дня першого Базового періоду строку кредитування (більш детально див. п.5.3 Договору) (п. 2.3 договору).

Базовий період сплати відсотків (далі Базовий період) проміжки часу впродовж строку дії Договору, не пізніше останнього дня яких у Позичальника настає обов`язок сплати процентів за користування Кредитом та комісії за видачу кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту). Кількість днів у Базовому періоді вказана у розділі 4 цього Договору і визначена Сторонами на підставі пропозиції Кредитодавця, сформованої із урахуванням побажань Позичальника, наданих в процесі звернення щодо отримання Кредиту через веб-сайт Кредитодавця.

Відповідно до п.4.1 кредитного договору Загальний розмір Кредиту (сума Кредиту) за цим Договором становить 8100.00 (вісім тисяч сто цілих, нуль сотих ) гривень.

Пунктом 4.2 договору визначено, що Дата надання/видачі Кредиту: 25.04.2024 .

Пунктом 4.6 договору визначено, що Кредит надається Позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, на банківський рахунок Позичальника шляхом використання вказаних Позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, здійснюється Кредитодавцем безпосередньо після укладення Сторонами цього Договору та надіслання Позичальнику примірнику (оригіналу) Договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. При наданні Кредитодавцем Позичальнику в Кредит додаткових грошових коштів на підставі Додаткової угоди, ініціювання безготівкового переказу грошової суми здійснюється Кредитодавцем безпосередньо після укладення Сторонами відповідної Додаткової угоди та надіслання її примірника (оригіналу) Позичальнику у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим Позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку Кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений Позичальником при оформленні Кредиту.

Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування Кредитом та комісії за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту). Тип процентної ставки за користуванням Кредитом фіксована. Процентна ставка за користуванням Кредитом не змінюється протягом усього строку користування Кредитом, однак Позичальнику на умовах, вказаних у цьому Договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися Кредитом за Промо-ставкою та/або Пільговою, та/або Зниженою процентними ставками. Надані клієнту в межах програм лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання клієнтом усіх умов відповідної програми лояльності. Тип комісії одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту, якщо п. 4.11. цього Договору передбачає сплату комісії за видачу Кредиту). (п. 4.7 Договору).

Відповідно до п. 4.8 договору Базовий період складає 30 (тридцять цілих, нуль сотих ) календарних днів. Перебіг першого Базового періоду починається з дати надання/видачі Кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого Базового періоду. Перебіг кожного наступного Базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього Базового періоду. Перебіг останнього Базового періоду закінчується в останній день строку дії цього Договору.

Відповідно до п. 4.10 договору Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою: Стандартна процентна ставка становить 1.45% (одна ціла, сорок п`ять сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання Позичальником права користування Кредитом за Промо ставкою та/або Зниженою, та/або Пільговою процентною ставкою).

Відповідно до п.4.13 договору Строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 365 (триста шістдесят п`ять) календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (далі Строк кредитування). Дата повернення (виплати) Кредиту 24.04.2025 року. Строк дії Договору є рівним Строку кредитування. У будь-якому випадку Договір діє до 24 (двадцять четвертої) години (включно) доби, наступної після дати повного та належного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором. Продовження Строку кредитування або строку дії Договору або строку виплати кредиту в односторонньому порядку Кредитодавцем або Позичальником не допускається. У Позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим Договором. Строк кредитування/строк дії Договору можу бути продовжений за взаємною згодою Сторін шляхом укладення Додаткової угоди до цього Договору. У такому випадку актуальний Строк кредитування/строк дії Договору зазначається в останній укладеній Сторонами Додатковій угоді до цього Договору, якою змінювався Строк кредитування/строк дії Договору.

Згідно п.п.4.14-4.17 кредитного договору Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає 12844.59 (дванадцять тисяч вісімсот сорок чотири цілих, п`ятдесят дев`ять сотих ) процентів. Орієнтовна загальна вартість Кредиту на дату укладення цього Договору (за весь Строк кредитування) складає: 52 184.25 грн. та включає в себе: суму Кредиту, комісію за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту) та проценти за користування Кредитом. Денна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає: 1.491% (одна ціла, чотириста дев`яносто одна тисячна) процентів. Загальні витрати за споживчим кредитом на дату укладення цього Договору складають: 44 084.25 грн. та включають у себе проценти за користування Кредитом та комісію за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту).

Згідно п.5.1 кредитного договору Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю отриманий Кредит та нараховану Кредитодавцем неустойку (якщо неустойка буде нарахована Кредитодавцем) в останній календарний день Строку кредитування, вказаного у п. 4.13. цього Договору, шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок Кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах. Кредит вважається повернутим Кредитодавцю з моменту зарахування необхідної суми грошових коштів на банківський рахунок Кредитодавця.

Пунктом 6.9 Договору передбачено, що Позичальник має право протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня укладення Договору відмовитися від Договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів, про що зобов`язаний повідомити Кредитодавця до закінчення вказаних 14 (чотирнадцяти) календарних днів шляхом направлення відповідного повідомлення у письмовій формі на адресу Кредитодавця. У разі подання такого повідомлення не особисто Позичальником справжність підпису Позичальника на такому повідомленні має бути посвідчено нотаріусом у порядку, передбаченому Законом України «Про нотаріат». У разі подання повідомлення у вигляді електронного документу таке повідомлення повинно бути підписано електронним підписом Позичальника у порядку, передбаченому Законом України «Про електронні довірчі послуги». В такому випадку Позичальник зобов`язаний протягом 7 (семи) календарних днів з дати подання письмового повідомлення про відмову від цього Договору повернути Кредитодавцю грошові кошти, одержані згідно з Договором, та сплатити проценти за період з дня одержання Кредиту до дня його повернення за ставкою, яка діяла під час фактичного користування Кредитом.

Судом встановлено, що 20.06.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було підписано додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії №1386-2273

Відповідно до п. 1 додаткової угоди Кредитодавець та Позичальник підтверджують, що станом на момент укладення цієї Додаткової угоди: - сума Кредиту, яка була надана Позичальнику за Договором та неповернута на момент укладення цієї Додаткової угоди становить: 6808.05 грн.; - сума нарахованих та несплачених процентів за користування Кредитом становить: 3556.36 грн. (далі Несплачені проценти); - сума нарахованої та несплаченої комісії за видачу Кредиту становить: 0.00 грн. (далі Несплачена комісія).

Відповідно до п. 2 додаткової угоди Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових грошових коштів у Кредит за Договором та продовження строку кредитування/строку дії Договору на умовах, наведених нижче. 2.1. Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику у Кредит додаткові грошові кошти в розмірі 1200.00 грн. 2.2. Дата надання/видачі додаткових грошових коштів у Кредит: 20.06.2024 р. 2.3. Після надання Кредитодавцем Позичальнику у Кредит додаткових грошових коштів Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю суму грошових коштів в розмірі 8008.05 грн., яка складається з суми Кредиту, яка була надана Позичальнику за Договором та неповернута на момент укладення цієї Додаткової угоди, та суми додаткових грошових коштів, наданих Позичальнику у Кредит на підставі цієї Додаткової угоди (далі Сума неповернутого Кредиту). 2.4. Позичальник зобов`язується повернути Суму неповернутого Кредиту у строк, що становить 365 (триста шістдесят п`ять) календарних днів з моменту укладення цієї Додаткової угоди, та на умовах, викладених у Договорі, з урахуванням положень цієї Додаткової угоди та сплатити проценти за користування вказаними грошовими коштами у розмірі та на умовах, передбачених Договором. Крім того, Позичальник підтверджує наявність власного зобов`язання перед Кредитодавцем сплатити Несплачені проценти та Несплачену комісію (у випадку їх наявності) у строки та на умовах, викладених у Договорі. 2.5. З урахуванням продовження строку кредитування/строку дії Договору згідно викладених вище умов Додаткової угоди, строк кредитування, тобто строк на який надається Кредит Позичальнику становить: 421 днів.

Відповідно до п. 2.6 додаткової угоди Додаткові грошові кошти у Кредит за цією Додатковою угодою надаються Позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 2.1. цієї Додаткової угоди, на банківський рахунок Позичальника шляхом використання вказаних Позичальником у цій Додатковій угоді реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми здійснюється Кредитодавцем безпосередньо після укладення Сторонами цієї Додаткової угоди та надіслання її примірника Позичальнику у вигляді електронного документа у Особистий кабінет Позичальника та на електронну адресу Позичальника, вказану ним у Договорі.

Додаткову угоду укладено шляхом обміну електронним повідомленням, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» за допомогою електронного підпису відповідача одноразовим ідентифікатором А1366.

На виконання умов договору та додаткової угоди відповідачу було надано кредитні кошти в розмірі 8100,00 грн. та 1200,00 грн., шляхом перерахунку на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 *75 за допомогою системи LiqPay, що підтверджується довідками LiqPay та даними довідки ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту №1386-2273 від 25.04.2024 року, у розмірі 8100,00 та 1200,00 грн.

При цьому відповідач, отримавши кредитні кошти не скористався своїм правом, передбаченим п. 6.9 Договору, протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин та не повернув отримані грошові кошти.

В подальшому відповідач порушив умови Договору і не повернув в повному обсязі кредит, а також не виконав всі інші свої грошові зобов`язання перед ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» за Договором.

Станом на 26.11.2025 року загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором №1386-2273 від 25.04.2024 року становить 46160,01 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 7999,30 гривень; - прострочена заборгованість за нарахованими процентами 38160,71 гривень, що стверджується даними розрахунку заборгованості за договором №1386-2273 від 25.04.2024 року станом на 26.11.2025 року.

Нормативно-правове регулювання:

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Правовідносини між сторонами по справі є цивільно правовими та урегульовані положеннями ЦК України.

Відповідно до частин 1, 2статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII(надалі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано законами України «Про електронну комерцію» та ЗУ "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Статтею 1 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" передбачено, що електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються підписувачем як підпис.

Згідно із частиною 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

У статті 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Положеннями ст. 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 уклала вищезазначений договір, за умовами якого отримала грошові кошти шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок, зазначений у договорі.

Вказаний договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільний телефону відповідача.

Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» вищевказаний договір: договір про відкриття кредитної лінії №1386-2273 продукту «CreditKasa» від 25.04.2024 року прирівнюється до укладеного у письмовій формі.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та відповідачем ОСОБА_1 було підписано шляхом накладення електронного цифрового підпису самого відповідача ОСОБА_1 відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільний телефону відповідача.

У підписаному договорі відповідач ОСОБА_1 визнала, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях.

Після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у кредитодавця виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання оплачувати послуги кредитодавця, що виникають в результаті грошових коштів.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст.ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Наведені обставини свідчать про те, що між сторонами у цій справі виникли договірні зобов`язання, які випливають з кредитного договору, ними дотримано письмову форму укладення кредитного договору, цей договір є укладеним відповідно до вимог ст.ст. 638 ЦК України, оскільки передача грошей відбулася і сторонами кредитного договору було досягнуто згоди відносно всіх його істотних умов.

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач ОСОБА_1 не виконала свого зобов`язання та не здійснила всіх платежів для погашення кредитної заборгованості, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст.509,526,1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконала.

Згідно з нормою ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

В силу ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Так, ст. 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За правилами ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Таким чином, питання визначення процентної ставки за кредитним договором вирішується виключно сторонами у договорі.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У ч. 1 та ч. 2 ст. 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч. 1 ст. 642 ЦК України).

Таким чином, кредитний договір укладається в письмовій формі, в якому сторонами погоджується розмір кредиту, розмір відсоткової ставки, порядок застосування неустойки за порушення грошового зобов`язання, порядок погашення заборгованості та інші умови.

Отже, підписанням Договору відповідач підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що обізнаний у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 листопада 2021 року у справі № 243/6552/20.

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» належним чином виконало взяті на себе зобов`язання за кредитним договором та додатковою угодою, надавши відповідачу грошові кошти у розмірі 8100,00 грн. та 1200,00 грн. Водночас ОСОБА_1 отримавши кредит, зобов`язання за договором №1386-2273 від 25.04.2024 та додатковою угодою від 20.06.2024 року не виконала.

Згідно з ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

На підтвердження факту укладення договору, позивачем надано договір про відкриття кредитної лінії №1386-2273 від 25.04.2024 року, додаткову угоду від 20.06.2024 року, розрахунок заборгованості, довідки про перерахування коштів.

Наведене у свою чергу свідчить про належне укладення кредитного договору, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.

Такий висновок узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.

Так у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові та ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Враховуючи вищевикладене, можна дійти висновку, що між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов договору кредитного договору щодо надання кредитних коштів, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України "Про електронну комерцію", містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.

У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять та відповідачем та її представником не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору. Зазначений договір недійсним не визнано.

При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.

У даній справі встановлено, що відповідач уклав із ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» електронний договір шляхом обміну електронними повідомленнями, та підписав такий у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (електронним підписом одноразовим ідентифікатором С7731), а тому вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

ОСОБА_1 погодилася на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором С7731.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач вчинила ряд дій, спрямованих на укладення кредитного договору, і підписала 25.04.2024 договір №1386-2273 електронним підписом одноразовим ідентифікатором С7731 та підписала 20.06.2024 року додаткову угоду від 20.06.2024 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором А1366. В свою чергу позикодавцем було проведено ідентифікацію та верифікацію клієнта - відповідача.

Судом прийнято до уваги, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт фінансової установи за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між кредитодавцем та відповідачем не був би укладений. Відповідно, укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, цей правочин відповідно до закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

З огляду на викладене, аргументи представника відповідача про те, що договір №1386-2273 від 25.04.2024 та додатки до нього не підписано відповідачем не знайшли підтвердження в ході судового розгляду.

Вказаний висновок щодо правомірності укладення кредитного договору шляхом підписання електронним цифровим підписом викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021, справа № 524/5556/19, провадження № 61-16243св20, а саме суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20). Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 вказав, що важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд робить висновок про належне укладення кредитного договору про відкриття кредитної лінії №1386-2273 від 25.04.2024 та додаткової угоди. Договір є дійсним, у судовому порядку не оскаржувався.

Отже, судом встановлено, що кредитний договір №1386-2273 від 25.04.2024 року укладено між фінансовою установою та відповідачем в електронній формі, при укладенні якого його сторонами було погоджено усі істотні умови цього договору.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази підтверджують укладення між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» правонаступником якого є позивач та відповідачем ОСОБА_1 25.04.2024 року договору №1386-2273 в електронній формі, отримання відповідачем позичених грошових коштів та їх неповернення позивачу, тобто невиконання відповідачем умов, укладеного договору в електронній формі.

Що стосується аргументів представника відповідача про відсутність доказів перерахування грошових коштів на рахунок відповідача, суд виходить з наступного.

Суд звертає увагу на те, що факт переказу грошових коштів на рахунок ОСОБА_1 підтверджений даними довідками системи LiqPay, згідно яких вбачається, що на виконання умов договору та додаткової угоди відповідачу було надано кредитні кошти в розмірі 8100,00 грн. та 1200,00 грн., шляхом перерахунку на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 *75 та даними довідки ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту №1386-2273 від 25.04.2024 року, у розмірі 8100,00 та 1200,00 грн.

Суд звертає увагу, що не може бути підставою для відмови у позові те, що подані ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» докази на підтвердження суми боргу не є документами первинного бухгалтерського обліку, оскільки товариство не є банківською установою, то, відповідно, позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і, як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може.

При цьому, чинне законодавство України не містить вимог щодо засобів доказування, за допомогою яких має підтверджуватись розмір заборгованості. Відповідно застосовуються загальні правила щодо доказів та обов`язків щодо доказування.

Натомість, відповідач та його представник не надали доказів того, що на картку відповідача № НОМЕР_2 не було перераховано грошові кошти у розмірі 8100 грн. та 1200,00 грн.

Також відповідач не надала суду виписки по зазначеному картковому рахунку за спірні періоди на підтвердження факту незарахування кредитних коштів на її рахунок, враховуючи, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не є банківською установою. Тобто ОСОБА_1 не була позбавлена можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких.

Доказів про те, що банківська картка, на яку були перераховані кошти не належить відповідачу ОСОБА_1 не надано, жодних клопотань про витребування відповідної інформації відповідач не подавав.

Крім цього, відповідач фактично приступила до виконання умов Кредитного договору, здійснюючи часткові платежі у визначені строки, що підтверджується даними наявними у розрахунку заборгованості станом на 26.11.2025 року. Зокрема, відповідач здійснила оплату 13.05.2024 у розмірі 4738,50 грн., 23.05.2024 у розмірі 95,00 грн., 26.05.2024 у розмірі 50,00 грн., 28.05.2024 у розмірі 50,00 грн., 23.06.2024 у розмірі 3833,17 грн., 24.07.2024 у розмірі 2438,72 грн., 25.07.2024 у розмірі 1374,82 грн. Наведене свідчить про те, що кредитні кошти були отримані відповідачем та вона користувалася ними.

Відповідач не надала жодних доказів, які б спростовували факт отримання коштів чи факт виконання нею частини зобов`язань за Кредитним договором, а тому суд вважає безпідставними доводи представника відповідача про відсутність доказів перерахування коштів.

Таким чином, на думку суду, здійснивши платежі з метою погашення боргу по даному договору, відповідач вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору, що, відповідно, свідчить про правомірність вимог позивача.

Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу. Внесення грошових коштів на рахунок кредитодавця є визнання ним боргу, що у свою чергу, фактично прирівнюється до підтвердження волевиявлення учасника справи на укладення договору. Адже без волевиявлення не існувало б потреби сплачувати заборгованість. З огляду на викладене, волевиявлення позичальника може підтверджуватись як підписанням договору, так і його діями (заповнення формуляра (заявки) на отримання кредиту, часткова або повна сплата заборгованості тощо). Така правова позиція висловлена Верховним Судом у справі № 127/23910/14-ц від 23.12.2020.

Отже, суд вважає, що між сторонами був укладений електронний кредитний договір, відповідно до яких відповідач отримала грошові кошти під проценти, на умовах, вказаних в Кредитному договорі.

Таким чином, суд вважає доведеною обставину отримання відповідачем грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені укладеним кредитним договором і взяті на себе зобов`язання останнім не виконано, у передбачені в договорі строки грошові кошти та нараховані відсотки не повернуто, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Враховуючи, що відповідач не виконав належним чином своїх зобов`язань у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість за кредитом в сумі 7999,30 гривень.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 7999,30 грн.

Щодо позовних вимог у частині стягнення відсотків суд зазначає наступне.

Суд вважає спроможними аргументи представника відповідача щодо неправильності нарахування відсотків за кредитним договором, з огляду на наступне.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, внесено зміни до частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», якими відповідно встановлено обмеження максимальної денної процентної ставки на рівні 1%.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Тобто, з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року - 2,5%; протягом наступних 120 днів (з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року) 1,5%.

Частиною другою розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, якою дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пункт 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Таким чином до даного кредитного договору №1386-2273 від 25.04.2024 року може бути застосований пункт 17 Перехідних положень .

Таким чином, до 21.04.2024р. максимальна ставка по кредиту могла бути -2,5 %, а з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року - 1,5%, а з 20 серпня 2024 року - 1,0 %.

Як встановлено з матеріалів справи, строк кредитування за договором про відкриття кредитної лінії №1386-2273 від 25.04.2024 року був погоджений сторонами та становив 365 днів, тобто з 25.04.2024 року до 24.04.2025 року.

Як встановлено з матеріалів справи, 20.06.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було підписано додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії №1386-2273

Відповідно до п. 1 додаткової угоди Кредитодавець та Позичальник підтверджують, що станом на момент укладення цієї Додаткової угоди: - сума Кредиту, яка була надана Позичальнику за Договором та неповернута на момент укладення цієї Додаткової угоди становить: 6808.05 грн.; - сума нарахованих та несплачених процентів за користування Кредитом становить: 3556.36 грн. (далі Несплачені проценти); - сума нарахованої та несплаченої комісії за видачу Кредиту становить: 0.00 грн. (далі Несплачена комісія).

Відповідно до п. 2.5 додаткової угоди з урахуванням продовження строку кредитування/строку дії Договору згідно викладених вище умов Додаткової угоди, строк кредитування, тобто строк на який надається Кредит Позичальнику становить: 421 днів.

Відповідно до п. 4.10 договору Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою: Стандартна процентна ставка становить 1.45% (одна ціла, сорок п`ять сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання Позичальником права користування Кредитом за Промо ставкою та/або Зниженою, та/або Пільговою процентною ставкою).

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не враховано зміни передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» щодо максимальної денної процентної ставки.

З огляду на вищенаведене, суд провівши власний розрахунок, дійшов висновку, що сума нарахованих процентів за користування кредитними коштами становить 43075,05 грн. з яких:

- 6577,20 грн. за період з 25.04.2024 року по 19.06.2024 року, виходячи з розрахунку: 8100 грн (тіло кредиту) х 1,45% (відсоткова ставка) х 56 днів (строк кредиту);

- 8225,85 грн. за період з 20.06.2024 року по 19.08.2024 року, виходячи з розрахунку: 9300 грн (тіло кредиту) х 1,45% (відсоткова ставка) х 61 днів (строк кредиту);

- 28272,00 грн. за період з 20.08.2024 року по 19.06.2025 року, виходячи з розрахунку: 9300 грн (тіло кредиту) х 1,0% (відсоткова ставка) х 304 днів (строк кредиту);

У розрахунку зазначено, що відповідач здійснила оплату 13.05.2024 у розмірі 4738,50 грн., 23.05.2024 у розмірі 95,00 грн., 26.05.2024 у розмірі 50,00 грн., 28.05.2024 у розмірі 50,00 грн., 23.06.2024 у розмірі 3833,17 грн., 24.07.2024 у розмірі 2438,72 грн., 25.07.2024 у розмірі 1374,82 грн., що разом становить 12 580,21 грн.

Судом враховано, що згідно рохрахунку заборгованості відповідачем було сплачено суму заборгованості по відсоткам у розмірі 12580,21 грн., а відтак залишок суми заборгованості за відсотками становить 30494,84 грн. ( 43075,05 грн. 12580,21 грн.), які підлягають до стягнення з відповідач, . яка ґрунтується на внесених змінах до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» щодо максимальної денної процентної ставки.

Нарахування та стягнення процентів за користування кредитом поза визначеним кредитним договором строком суперечить вимогам Цивільного кодексу України.

Отже, позивач відповідно до статті 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що за договором №1386-2273 від 25.04.2024 року з відповідачки підлягає стягненню 38494,14 грн., з яких : 7999,30 грн заборгованість за тілом кредиту, та 30494,84 грн нараховані проценти.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази підтверджують укладення між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 договору кредиту в електронній формі, отримання відповідачем позичених грошових коштів та їх неповернення позивачу, тобто невиконання відповідачем умов, укладеного договору в електронній формі, а також нарахований позивачем відповідно укладеного договору борг у сумі 38494,14 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 7999,30 гривень; - прострочена заборгованість за нарахованими процентами 30494,84 гривень,яка ґрунтується на внесених змінах до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» щодо максимальної денної процентної ставки та який суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача.

Як вбачається з позовної заяви, звертаючись з позовними вимогами, товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» просило стягнути з відповідача не весь розмір нарахованої ним заборгованості, а лише заборгованість в розмірі 33919,79 грн., з яких 7999,30 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 25920,49 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Хоча позивачем здійснено нарахування простроченої заборгованості за процентами без врахування статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» із доповненнями частини п`ятою Законом № 3498-IX, який набрав чинності з 24 грудня 2023 року, однак, прийнято рішення про можливість застосування до відповідача програми лояльності, відповідно до якої зменшив розмір простроченої заборгованості за нарахованими процентами до 25920,49 грн, суд вважає, що, не виходячи за межі заявлених позивачем позовних вимог, сума простроченої заборгованості за кредитом та за нарахованими процентами, яка підлягає стягненню з відповідача складає 33919,79 гривень з яких: 7999,30 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 25920,49 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України - кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що відповідачем не представлено суду належних доказів щодо повної безпідставності вимог позивача, доказів того, що ОСОБА_1 повністю сплатила заборгованість за кредитним договором, суду не надано, враховуючи часткове спростування відповідачем наданого позивачем розрахунку, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості згідно Договору №1386-2273 від 25.04.2024 року підлягають до задоволення з підстав та мотивів викладених вище.

Згідно із ст.263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргу ментів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Щодо розподілу судових витрат

Частинами першою-другою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141ЦПК України, у разі часткового задоволення позову, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сплатив судовий збір в розмірі 2662,40 (за подання позовної заяви).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що із ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2662,40 грн., пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 623, 624, 628, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 13, 14, 82, 206,223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» в особі представника Алфьорова Н.Є. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (знята з місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» (місце знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598) заборгованість за Договором №1386-2273 від 25.04.2024 року у розмірі 33919,79 грн., з яких : прострочена заборгованість за кредитом 7999,30 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 25920,49 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (знята з місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» (місце знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598) сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч.3 ст.354 ЦПК України).

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» (місце знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598);

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (знята з місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Дата складення повного тексту рішення 16.06.2026 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца