Рішення № 137978984, 06.07.2026, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Справа № 695/3449/25

номер провадження 2/695/599/26

06 липня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Середи Л.В.,

за участю: секретаря с/з Оніщенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 24.08.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №2158624 за умовами якого ОСОБА_1 отримав позику у розмірі 7500 грн. строком на 30 днів та сплатою відсотків та комісії за надання позики у розмірі, що визначені умовами договору. Крім того 21.09.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено ще один договір позики №73477654 за умовами якого відповідач отримав кошти у розмірі 9000 грн., строком на 30 днів та сплатою відсотків та комісії за надання позики у розмірі, що визначені умовами договору.

14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників №41 від 24.01.2025 та реєстру боржників №44 від 21.02.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло права вимоги до ОСОБА_1 за договором №2158624 від 24.08.2024 та за договором №73477654 від 21.09.2024.

Позивач наполягає, що відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, а тому має заборгованість за договором №2158624 у розмірі 24 592,50 грн., яка складається з заборгованості за основною сумою боргу - 7500 грн., заборгованість за відсотками 21.75 грн., заборгованості за пенею 15 000 грн. та комісії за надання позики 2070,75 грн.. Крім того, заборгованість за договором №73477654 у загальному розмірі становить 15 601,50 грн., та складається з заборгованості за основною сумою боргу 9000 грн.; заборгованості за відсотками 877.50 грн.; заборгованості за відсотками за понадстрокове користування позикою 4374 грн.; заборгованості за комісією за надання позики 1350 грн.

Враховуючи викладене вище, позивач просить суд стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за договорами в загальному розмірі 40 194 грн. та понесені судові витрати.

Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 08.08.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та вирішено справу розглядати з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не з`явився, але у позовній заяві просив проводити розгляд справи без участі представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином за зареєстрованим місцем проживання. Спрямовані на його адресу виклики повернулися до суду з відміткою поштового зв`язку «адресат відсутній», а частина судових повісток вручені адресату особисто, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Судом враховано, що на електронну адресу суду надійшло електронне звернення відповідача, у якому останній зазначив про неможливість явки у судове засідання у зв`язку з виконанням бойових завдань. Разом з тим, відповідачем не висловлено своєї позиції щодо позовних вимог та не заявлено клопотань ні про розгляд справи за його відсутності, ні про зупинення провадження у справі. Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22, при вирішенні питання про зупинення провадження у справі на підставі перебування сторони на військовій службі суд має враховувати особисту думку та волевиявлення такої особи. Оскільки зупинення провадження у справі за вказаних обставин не є автоматичним, вимагає відповідного клопотання сторони, якого відповідачем подано не було, суд, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, не вбачає підстав для зупинення провадження та вважає за можливе продовжити розгляд справи по суті у заочному порядку за правилами ст. 280, 281 ЦПК України.

У зв`язку з тим, що належним чином повідомлений відповідач не з`явився в судове засідання, причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не надав, суд вважає за можливе, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, 24.08.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №2158624, відповідно до умов якого розмір позики становить 7500,00 грн., строк позикик 30 днів, процентна ставка 0,01 % в день; комісія за надання позики 27.61% від суми позики, що становить 2070,75 грн.

Дата надання позики 24.08.2024, дата повернення позики 22.09.2024.

Детальні терміни (дати) повернення коштів та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору.

Кошти надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави.

Підписанням цього договору позики відповідач підтвердив, що він ознайомився на сайті https:/clickcredit.ua/informaciya з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги (п.п. 5.1 п. 5 Договору позики).

Відповідач також погодився, що до моменту підписання договору позики вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику, у тому числи на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https:/clickcredit.ua/informaciya, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору їй зрозумілі (п.п. 5.3 п. 5 Договору позики).

Вказаний договір відповідачем підписаний електронним підписом шляхом проставляння одноразового ідентифікатора 813587.

Крім того судом встановлено, що 21.09.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №73477654, відповідно до умов якого розмір позики становить 9000 грн., строк позики - 30 днів, процентна ставка - 0,325% в день; комісія за надання позики 15.00% від суми позики, що становить 1350,00 грн.

Дата надання позики 21.09.2024, дата повернення позики 20.10.2024.

Детальні терміни (дати) повернення коштів та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору.

Кошти надаються Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави.

Підписанням цього договору позики відповідач підтвердив, що він ознайомився на сайті https:/mycredit.ua/ua/documents-license з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги (п.п. 5.1 п. 5 Договору позики).

Відповідач також погодився, що до моменту підписання договору позики вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику, у тому числи на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https:/mycredit.ua/ua/documents-license, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору їй зрозумілі (п.п. 5.3 п. 5 Договору позики).

Вказаний договір відповідачем підписаний електронним підписом шляхом проставляння одноразового ідентифікатора 53564.

14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 14/06/21 у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

При цьому умовами договору (п. 1.2) визначено, що перехід від клієнта до фактора права вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно додатку №2 , після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованості та набуває відповідного права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Додатковою угодою №7 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 до пункту 9.1 договору факторингу внесено зміни відповідно до яких договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення його печатками сторін. Договір дійсний протягом 12 місяців з дня набрання чинності, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. У випадку, якщо жодна із сторін не направить письмове повідомлення про розірвання договору за один місяць до строку закінчення дії договору, даний договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік.

Згідно акту прийому-передачі реєстру боржників №41 від 24.01.2025, клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників №41 від 24.01.2025 кількістю 4 364, після чого , з урахуванням пункту 1.2 договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.

Відповідно до реєстру боржників №41 від 24.01.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №2158624 в сумі 24 592,50 грн., із яких: 7500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 21,75 грн. - сума заборгованості за відсотками; 15 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею; 2070,75 грн. - комісія за надання позики.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій.

Згідно акту прийому-передачі реєстру боржників №44 від 24.01.2025, клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників №44 від 21.02.2025 кількістю 4 617, після чого, з урахуванням пункту 1.2 договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.

Відповідно до реєстру боржників №44 від 21.02.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №73477654 в сумі 15 601,50 грн., із яких: 9000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 877,50 грн. - сума заборгованості за відсотками; 4374,00 грн. - сума заборгованості за процентами за понадстрокове користування позикою; 1350 грн. - комісія за надання позики.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій.

З гідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписом ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Електронний договір укладається і виконується у порядку, передбаченому цивільним та господарським кодексами україни, а також іншими актами законодавства. електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього закону, є оригіналом такого документа. електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правилами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі цивільного або господарського кодексів України, може мати електронну форму. договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК% України).

Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту, інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені верховним судому постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Укладені договори відповідачем підписано електронним підписом, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

Надані кредитні договори є належним чином укладеними відповідно до чинного законодавства. Факт ідентифікації відповідача підтверджується тим, що персональні дані боржника та реквізити його банківської картки (номер картки), що були використані для перерахування коштів, могли бути надані виключно самим боржником при реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі кредиторів та оформленні заявки. Це свідчить про усвідомлене волевиявлення відповідача на укладення правочину.

Водночас, без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, жоден кредитний договір не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 12 серпня 2022 року у справі №234/7297/20, від 09 лютого 2023 року у справі №640/7029/19.

Факт отримання коштів відповідачем не заперечується, будь-які докази, які б спростовували зазначені обставини матеріали справи не містять.

Згідно з ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ст. 1048 ЦК України розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та у порядку, що встановлені договором.

Відповідно дост.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору (ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідачем не надано та не названо суду жодних доказів на підтвердження належного виконання зобов`язань за кредитним договором.

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України підставою заміни кредитора у зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Яко боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні первісному кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, наведеною у постановах верховного суду від 06 лютого 2019 року у справі за № 361/2105/16-ц та від 06 лютого 2018 року у справі за № 278/1679/13-ц, від 06 лютого 2019 року у справі за № 667/11010/14-ц.

Враховуючи, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань належним чином не виконує, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів" в частині стягнення заборгованості за тілом боргу за кредитними договорами №2158624 від 24.08.2024 у розмірі 7500 грн. та за кредитним договором №73477654 від 21.09.2024 у розмірі 9000 грн., а разом 16 500 грн. підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за пенею у розмірі 15 000 грн. за договором №2158624, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як вбачається зі змісту позовних вимог позивач просить стягнути заборгованість за договором позики №2158624 за пенею в розмірі 15 000 грн.

Відповідно до п. 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває по теперішній час.

Оскільки позивачем у період дії в Україні воєнного стану нараховано до сплати пені в розмірі 15 000,00 грн за кредитним договором від сплати якої позичальник звільняється в силу зазначених вище вимог ЦК України, суд робить висновок про відсутність правових підстав для стягнення пені.

Щодо стягнення комісії за надання позики, суд зазначає наступне.

Із змісту позову вбачається, що позивач просить стягнути із відповідача комісію за надання позики за вказаними вище договорами, а саме комісію за надання позики за договором №2158624 в розмірі 2070.75 грн. та комісію за надання позики за договором №73477654 в розмірі 1350 грн.

Згідно з ч.3 ст.13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до ст.3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що, зокрема, підтверджується змістом ч.3 ст.509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Виходячи зі змісту вказаних норм, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Оскільки надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при реалізації прав та обов`язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Отже, виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.

Оскільки сплата позичальником винагороди за надання фінансового інструменту та винагороди за проведення додаткового моніторингу є платою за послуги, що супроводжують кредит в даному випадку, тому пункти договору, які передбачають сплату такої винагороди є нікчемними, у зв`язку з чим підстави для нарахування банком комісії на підставі нікчемних умов договору є безпідставними і вказані кошти не підлягають сплаті позичальником.

Такі висновки викладені Верховним Судом в постанові від 07.06.2023 у справі №686/14530/15 (провадження №61-13299св22).

Враховуючи те, що відповідачеві встановлено плату за послуги, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд дійшов висновку про те, що положення кредитного договору щодо стягнення комісії є нікчемними, а так стягненню не підлягає.

Окрім вказаного суд вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за договором №2158624 нараховано відсотки у розмірі 21.75 грн., а за договором №73477654 нараховані суми заборгованості за відсотками у розмірі 877,50 грн. та сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою - 4374 грн..

Водночас, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є військовослужбовцем, що стверджується листом ІНФОРМАЦІЯ_1 за №6/1584 від 23.04.2026 відповідно до якого ОСОБА_1 з 25.02.2022 призваний до лав ЗСУ за загальною мобілізацією та направлений для проходження військової служби до військової частини.

За таких обставин суд вважає, що при розрахунку заборгованості за кредитом, позивачем не враховано ряд правових норм. Зокрема, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей та встановлено єдину систему їх соціального та правового захисту.

У статті 1, 2 даного Закону закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

В частині 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Обставин, які б виключали поширення вищевказаних положень частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зокрема, укладання кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави, у цій справі судом не встановлено.

Сталою практикою Верховного Суду підтверджено, що пункт 15статті 14Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою, дія якої поширюється на всіх військовослужбовців в розумінні п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» без виключення (Постанова Верховного Суду від 26.12.2018 у справі № 522/12270/15-ц; Постанова Верховного Суду від 25.09.2019 у справі №175/377/16-ц; Постанова Верховного Суду від 25.09.2019 у справі №521/9626/15- ц; ), у тому числі на військовослужбовців за контрактом (Постанова Верховного Суду від 14.05.2021 у справі №502/1438/18), офіцерів запасу (Постанова Верховного Суду від 18.01.2023 у справі №642/548/21), тощо.

Таким чином, станом на час вирішення справи судом, відповідач є таким, що на нього поширюються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей». З огляду на це до відповідача з 25.02.2022 не може бути застосовано штрафних санкцій та пені за невиконання зобов`язань за користування кредитом, а також наявні підстави для звільнення від обов`язку щодо сплати процентів за користування кредитом.

Також суд наголошує і на тому, що Національний Банк України у своєму листі від 02 вересня 2014 року № 18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142, серед яких - військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг з наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які нею видаються.

При цьому, суд звертає увагу, що Конституційний Суд України у Рішенні від 09.07.2007 №6-рп/2007 вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).

Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України, до повноважень якого належить прийняття законів.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про Національний банк України» Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Конституційне поняття "Закон України", на відміну від поняття "законодавство України", не підлягає розширеному тлумаченню. За загальним правилом "закон" - це нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, який приймається відповідно до особливої процедури парламентом та регулює найважливіші суспільні відносини. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін.

Таким чином, Національний банк України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, як і акти, які підміняють або суперечать законам України. Роз`яснення Національного банку України не є нормативно-правовими актами і мають суто інформативний характер.

Суд враховує, що Верховною Радою України не приймались зміни до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» з приводу обов`язку військовослужбовців надати банку документи, перелік яких встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

Враховуючи викладене, те що відповідач є військовослужбовцем з 25.02.2022, договори укладені під час проходження відповідачем військової служби, суд приходить висновку, що з відповідача підлягає стягненню тіло кредиту за договорами, а саме: за договором №2158624 у розмірі 7 500 грн. та за договором позики № 73477654 у розмірі 9 000 грн., при цьому нараховані відсотки та пеня за договорами не підлягає стягненню, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з чим з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1243,02 грн., тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог..

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 280, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , іден. код. НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за договором позики №2158624 у розмірі 7 500.00 (сім тисяч п`ятсот) гривень та заборгованість за договором позики №73477654 в розмірі 9 000.00 (дев`ять тисяч) гривень, а разом 16 500.00 (шістнадцять тисяч п`ятсот) гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , іден. код. НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014) 1243,02 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення у порядку, встановленому чинним законодавством.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Середа Л.В.