Ухвала суду № 137975224, 02.07.2026, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/3982/25

Провадження № 1-і/286/15/26

У Х В А Л А

02 липня 2026 року м. Овруч

Слідчий суддя Овруцького районного суду Житомирської області ОСОБА_1 ,

з секретарем ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3

заявника ОСОБА_4 ,

адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши заяву ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_5 , про відвід судді , -

ВСТАНОВИВ:

29.06.2026 адвокат ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , подав заяву про відвід слідчому судді Овруцького районного суду Житомирської області ОСОБА_6 від розгляду скарги ОСОБА_4 на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №12025065500000055 у справі №286/3982/25, з тих підстав, що наявні інші обставин, які викликають обґрунтований сумнів у неупередженості слідчого судді, а саме, що ухвалою слідчого судді ОСОБА_6 від 28.05.2026 скаргу ОСОБА_4 від 29.04.2026, в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_5 , на повідомлення про підозру кримінальному провадженні № 12025065500000055 було залишено без розгляду.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 16.06.2026 апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_4 , було частково задоволено, ухвалу слідчого судді ОСОБА_6 від 28.05.2026 скасовано, а матеріали скарги захисника ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_4 , на повідомлення про підозру повернуто до суду першої інстанції для виконання вимог статей 304, 306, 307 КПК України.

Після скасування зазначеної ухвали апеляційним судом саме слідчий суддя ОСОБА_6 ухвалою від 29.06.2026 повторно прийняла до провадження цю ж скаргу та призначила її до судового розгляду.

Сторона захисту фактично опиняється в ситуації, коли після успішного апеляційного оскарження ухвали слідчого судді вона знову має доводити обґрунтованість тієї самої скарги перед тим самим слідчим суддею, чия попередня ухвала щодо цієї ж скарги була скасована.

Саме ця сукупність обставин об`єктивно створює сумнів у достатній зовнішній неупередженості повторного розгляду.

Сторона захисту не стверджує про особисту заінтересованість слідчого судді ОСОБА_6 у результатах кримінального провадження та не надає оцінки її особистим чи професійним якостям.

Те, що апеляційний суд повернув матеріали скарги до суду першої інстанції без прямої вказівки на передачу іншому слідчому судді, не усуває обов`язку суду перевірити наявність обставин, які відповідно до пункту 4 частини першої статті 75 КПК України можуть викликати сумнів у неупередженості конкретного слідчого судді при повторному розгляді тієї самої скарги.

Слід також врахувати, що предметом скарги є не технічне чи допоміжне питання, а повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №12025065500000055. Розгляд цієї скарги безпосередньо стосується процесуального статусу ОСОБА_4 , законності набуття ним статусу підозрюваного, а також подальших процесуальних наслідків такого статусу.

Отже, повторний розгляд цієї ж скарги тим самим слідчим суддею після скасування її попередньої ухвали апеляційним судом не може сприйматися як суто технічна або організаційна дія. Йдеться про повторне здійснення судового контролю щодо тієї самої скарги, у межах того самого кримінального провадження, скасування попереднього рішення цього ж слідчого судді.

Заява про відвід не спрямована на затягування розгляду скарги, оскільки подається одразу після постановления ухвали від 29.06.2026 та до початку призначеного судового розгляду. Її предметом є виключно питання належного складу суду та дотримання гарантій неупередженого судового контролю.

Заявник та його представник в судовому засіданні заявлені вимоги підтримал, з підстав, наведених в заяві про відвід.

Слідчий надав заяву, в якій просить провести судовий розгляд справи за заявою про відвід судді ОСОБА_6 без його участі в зв`зку з робочими обставинами.

Прокурор в судовому засіданні щодо задоволення скарги покладається на погляд суду.

Суддя ОСОБА_6 була належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду, про причини неявки не повідомила, будь-яких заяв не надала.

Вислухавши позиції учасників та дослідивши матеріали, долучені до скарги, слідчий суддя встановила наступне.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.

У відповідності до ч.1 ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім 'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Тобто, обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні і за наявності яких суддя підлягає відводу (самовідводу), визначені ч.1 ст.75 КПК України. До них належить, зокрема, і наявність інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Представник заявника адвокат ОСОБА_5 підставою для відводу судді ОСОБА_6 зазначив п.4 ч.1 ст.75 КПК України, а саме об`єктивний критерій неупередженості: слідчий суддя, попередня ухвала якої у цій же справі була скасована апеляційним судом, повторно здійснює судовий контроль щодо тієї самої скарги на повідомлення про підозру.

В ч.1 ст. 21 КПК України законодавець закріпив, що кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Тобто, головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

З усталеної практики Європейського суду з прав людини випливає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38). 50.

Стосовно суб`єктивного критерію, то особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

У своїй заяві заявник зазначає, що сторона захисту не стверджує про особисту заінтересованість судді ОСОБА_6 у результатах кримінального провадження та не надає оцінки її особистим якостям.

Однак, той факт, що апеляційний суд повернув матеріали скарги до суду першої інстанції без прямої вказівки на передачу іншому слідчому судді, не усуває обов`язку суду перевірити наявність обставин, які відповідно до пункту 4 частини першої статті 75 КПК України можуть викликати сумнів у неупередженості конкретного слідчого судді при повторному розгляді тієї самої скарги.

Так само зміна процесуального етапу розгляду скарги після скасування ухвали не змінює того, що предметом судового контролю залишається та сама скарга на те саме повідомлення про підозру, а слідчий суддя вже ухвалювала рішення щодо її подальшого процесуального руху. Попередня ухвала була скасована саме у межах цього процесуального провадження за цією ж скаргою, що об`єктивно відрізняє ситуацію від розгляду слідчим суддею іншого, нового або самостійного питання у цьому кримінальному провадженні.

Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими» (рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України»).

За практикою ЄСПЛ питань про недостатню безсторонність суду не виникає і тоді, коли суддя вже постановляв суто формальні і процедурні рішення на інших стадіях провадження, натомість така проблема може виникнути тоді, коли на інших стадіях провадження цей же суддя висловлювався щодо вини обвинуваченого («Гомес де Ліано й Ботелла проти Іспанії» (Gomez de Liano y Botella v. Spain), пункти 67- 72).

Оцінюючи доводи заявника, суд враховує, що ухвалою слідчого судді Овруцького районного суду ОСОБА_6 від 28.05.2026 скаргу ОСОБА_4 від 29.04.2026, в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_5 , на повідомлення про підозру в кримінальному провадженні № 12025065500000055 було залишено без розгляду, ухвалою ж Житомирського апеляційного суду від 16.06.2026 апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_4 , було частково задоволено, ухвалу слідчого судді ОСОБА_6 від 28.05.2026 скасовано, а матеріали скарги захисника ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_4 , на повідомлення про підозру повернуто до суду першої інстанції для виконання вимог статей 304, 306, 307 КПК України. Зокрема, судом апеляційної інстанції було констатовано, що постановлена ухвала слідчого судді не відповідала переліку процесуальних рішень, передбачених кримінальним процесуальним законом. Так, відповідно до ч.2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:

1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;

1-1) скасування повідомлення про підозру;

2) зобов`язання припинити дію;

3) зобов`язання вчинити певну дію;

4) відмову у задоволенні скарги.

Тобто, матеріали скарги було повернуто до суду за наслідками апеляційного перегляду для прийняття рішення саме відповідно до ч.2 ст. 307 КПК України, чого не було зроблено під час судового розгляду скарги.

В п. 10 постанови № 8 «Про незалежність судової влади» від 13 червня 2007 року Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони саме на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Відтак, зважаючи на доводи заявника, який у своїй заяві зазначив, що сторона захисту не стверджує про особисту заінтересованість судді ОСОБА_6 у результатах кримінального провадження та не надає оцінки її особистим якостям, а підставою для заявлення цього відводу є саме об`єктивний критерій неупередженості, тобто наявність таких процесуальних обставин, які можуть викликати у сторони захисту та у стороннього спостерігача обґрунтований сумнів щодо належної процесуальної нейтральності судді при вирішенні питання при розгляді скарги ОСОБА_4 , та меж перегляду даного питання, не вбачається будь-яка залежність чи взаємозв`язок, що прямо чи опосередковано вказували б на упередженість чи необ`єктивність судді ОСОБА_6 при продовженні по суті розгляду скарги ОСОБА_4 на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №12025065500000055 у справі №286/3982/25, а незгода з прийнятими рішеннями слідчого судді чи діями не може бути підставою для відводу в розумінні положень п. 4 ч.1 ст. 75 КПК України.

За встановлених обставин та визначеного правового врегулювання, зважаючи, що слідчий суддя, розглядаючи питання про відвід судді, не виявив обставин, які з погляду як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв унеможливлюють участь цього судді у розгляді скарги ОСОБА_4 на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №12025065500000055 у справі №286/3982/25 по суті, тому приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви.

Керуючись ст.ст.75, 80, 81, 309, 369, 372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про відвід слідчого судді Овруцького районного суду Житомирської області ОСОБА_6 від розгляду скарги ОСОБА_4 на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №12025065500000055 у справі №286/3982/25, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти даної ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Слідчий суддя ОСОБА_1