Рішення № 137975103, 11.06.2026, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/6481/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О.М., за участю секретаря судового засідання Гомонюк Д.С., розглянувши цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 69608,00 гривень та 2422,40 гривень судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.01.2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, уклали електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1491-8597, який разом з Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким відповідач була попередньо ознайомлена.

Відповідно до умов договору відповідач отримала від позивача кредит у розмірі 18000,00 грн, строк кредитування - 365 днів, базовий період 28 дні, комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту, знижена процентна ставка 1,00%, стандартна процентна ставка - 1,00 % в день.

У подальшому, відповідачем неодноразово укладались додаткові угоди до договору про відкриття кредитної лінії №1491-8597.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного кредитного договору та додаткових угод до нього. Відповідач всупереч умовам кредитного договору, порушила умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернула у повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконала у повному обсязі всі інші грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором.

Станом на 22.10.2025 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 69608,00 грн, а саме: заборгованість за кредитом 19968,30 грн, заборгованість за процентами річних на підставі ст 625 ЦК 15753,20 грн, заборгованість по комісії 600,00 грн.

Вказану суму боргу позивач просить стягнути із відповідача.

Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін; постановлено виклик відповідача здійснювати через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с. 93).

Копія ухвали про відкриття провадження у справі та судові повістки направлялись відповідачці за останнім відомим зареєстрованим місцем її проживання (а.с. 92), проте поштові відправлення були не врученими згідно трекінгу АТ «Укрпошта» (а.с. 100, 112-115). Відповідач не скористалась своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача звернувся до суду із заявою про розгляд цивільної справи у його відсутність; проти заочного рішення не заперечував; позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с. 79).

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази у їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 02.01.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1491-8597 (а.с. 12-22).

Вказаний договір було укладено в електронній формі та підписано позичальником за допомогою електронного підпису шляхом введення одноразового ідентифікатору А3488, разом із правилами відкриття кредитної лінії та таблицею обчислення загальної вартості кредиту (а.с. 23-32).

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: - сума кредиту - 18000,00 грн, строк кредитування - 365 днів, базовий період 28 днів, комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту, знижена процентна ставка 1,00%, стандартна процентна ставка - 1,00 % в день.

09.01.2025 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 1491-8597, згідно якої сторони домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1800,00 грн із відповідним збільшенням строку кредитування до 372 днів, погодивши таблицю обчислення загальної вартості кредиту (а.с. 45-48).

31.01.2025 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 1491-8597, згідно якої сторони домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 3900,00 грн із відповідним збільшенням строку кредитування до 394 днів, погодивши таблицю обчислення загальної вартості кредиту (а.с. 49-52).

27.02.2025 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 1491-8597, згідно якої сторони домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2000,00 грн із відповідним збільшенням строку кредитування до 421 дні, погодивши таблицю обчислення загальної вартості кредиту (а.с. 57-60).

01.04.2025 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 1491-8597, згідно якої сторони домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 4200,00 грн із відповідним збільшенням строку кредитування до 454 днів, погодивши таблицю обчислення загальної вартості кредиту (а.с. 53-56).

30.04.2025 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 1491-8597, згідно якої сторони домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 4000,00 грн із відповідним збільшенням строку кредитування до 483 днів, погодивши таблицю обчислення загальної вартості кредиту (а.с. 41-44).

Позивач ТОВ «Укр Кредит Фінанс» перерахувало відповідачці кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачкою в її особистому кабінеті, що підтверджується довідками ТОВ «ФК « Контрактовий Дім» про успішні операції по перерахуванню коштів (а.с. 33-37, 105-109), та квитанціями про перерахування коштів через систему платежів LiqPay на підставі договору на карту отримувача (відповідачки) (а.с. 38-40), чим виконав свої зобов`язання за договором своєчасно та в повному обсязі.

Згідно довідки ТОВ «Укр Кредит Фінанс», ОСОБА_2 на підставі укладеного кредитного договору було перераховано кредит на загальну суму 33900,00 грн (а.с. 61).

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За приписами ч. 1-2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України вбачається, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отж, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, у статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 вказано, що відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Право кредитодавця нараховувати передбачені кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (строку, на який позичальник отримав кредит) чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Статтями 525-526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно розрахунку заборгованості за договором №1491-8597 від 02.01.2025, станом на 22.10.2025 заборгованість ОСОБА_1 становить 69608,00 грн та включає в себе: заборгованість за тілом кредиту 19968,30 грн, заборгованість за нарахованими процентами 33 286,50 грн, заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК 15753,20 грн, заборгованість по комісії 600,00 грн (а.с. 63-67).

Разом з тим, згідно вказаного розрахунку, відповідачка здійснювала часткове погашення заборгованості за кредитним договором.

Позивачем відповідно була направлена відповідачці вимога про усунення порушень умов кредитного договору №1491-8597 від 02.01.2025 року щодо сплати заборгованості за таким договором (зворот а.с. 67).

Таким чином, встановивши дані обставини, враховуючи, що між сторонами по справі виникли правовідносини за укладеним договором та додатковими угодами, відповідачкою грошові кошти отримано, але в порядку та на умовах договору не повернуто. Позивач обґрунтовано нараховував проценти під час користування кредитними коштами, які погоджено сторонами та в межах строку, визначеного договором, що відображено у розрахунку заборгованості.

Доказів, які б спростовували правильність наданого товариством розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідачем не надано. Тому, суд вважає, що вказаний розрахунок заборгованості є належним доказом, котрий узгоджується з умовами кредитного договору, з якого вбачається основний борг та нараховані відсотки. Матеріали справи також не містять належних та допустимих доказів повернення відповідачкою отриманих у кредит коштів у повному обсязі.

Відтак, позов у частині грошової вимоги про стягнення тіла кредиту та процентів за користування кредитними коштами є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідачки заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України сумі 15753,20 грн.

Так, виходячи із положень пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки нарахування штрафних санкцій здійснено за 2025 рік, тобто під час дії воєнного стану, суд доходить висновку про обов`язковість застосування зазначеної імперативної норми закону, та відмовляє у задоволенні вимог позивача щодо стягнення заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України сумі 15753,20 грн.

Разом з тим, суд не може погодитися з законністю нарахування та стягнення заборгованості по комісії у сумі 600,00 грн, оскільки вказана комісійна винагорода є платою за послуги, що супроводжують кредит, а саме - за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок споживача, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, що за своєю природою є дискримінаційним, суперечить моральним засадам суспільства, а тому є незаконним в силу вимог ч.5 ст.11, ч.1, 2, 5, 7 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Наведений висновок суду узгоджується з правовими позиціями, викладеними в постановах Верховного Суду від 13 листопада 2019 року по справі №730/1100/15-ц, від 27 листопада 2019 року по справі №522/18855/16, від 19 лютого 2020 року по справі №756/8840/17-ц, які з огляду на вимоги ч.4 ст.263 ЦПК України підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

За таких обставин, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань та з урахуванням положень чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, а саме стягненню з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №1491-8597 від 02.01.2025 у сумі 53254,80 грн, яка складається з: 19968,30 грн - заборгованості за кредитом та 33286,50 грн - заборгованості за нарахованими процентами; водночас, вимоги щодо стягнення заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК у сумі 15753,20 гривень та заборгованості по комісії у сумі 600,00 гривень, - задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених вимог у сумі 1853,30 грн.

Керуючись ст. ст. 141, 247, 263-265, 289, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" заборгованість за кредитним договором №1491-8597 від 02.01.2025 у сумі 53254,80 грн, яка складається з: 19968,30 грн - заборгованості за кредитом та 33286,50 грн - заборгованості за нарахованими процентами.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" судові витрати у сумі 1853,30 грн сплаченого судового збору.

У решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 06.07.2026 року.

Відомості про учасників:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», місце знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя О. М. Дубовік