Рішення № 137974776, 24.06.2026, Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 167/1451/25

Номер провадження 2/167/192/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

24 червня 2026 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Шептицької Н.В.,

з участю:

секретаря судового засідання Ващук О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (далі - позивач, ТОВ) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

1. Стислий виклад позовних вимог.

ТОВ звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 22.01.2023 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Лінеура Україна» (надалі - ТОВ «Лінеура Україна», Первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3406353 (далі - Кредитний договір, Договір) шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Після того, як відповідачем було здійснено реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі Первісного кредитора (далі - ITC) і заповнено електронну заявку на отримання споживчого кредиту на сайті Первісного кредитора в мережі Інтернет, що перебуває за адресою https://credit7.ua/, ТОВ «Лінеура Україна» 22.01.2023 року направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №3406353 про надання споживчого кредиту у вигляді розміщення в особистому кабінеті позичальника на сайті повного тексту кредитного договору (за обраними позичальником в процесі оформлення параметрами терміну і суми кредиту).

22.01.2023 року позичальник, після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який містить істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, виразила однозначну згоду із умовами договору шляхом натискання відповідної кнопки в ITC Первісного кредитора. Зі своєї сторони ТОВ «Лінеура Україна» направило 22.01.2023 року 15:12:34 ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_1 (що було зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті) одноразовий ідентифікатор Р043, котрий в свою чергу боржником було 22.01.2023 року 15:12:51 введено/відправлено Первісному кредитору у відповідному розділі ITC, чим він прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладання Договору №3406353 про надання споживчого кредиту, на умовах визначених офертою.

Таким чином, 22.01.2023 року 15:12:51 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3406353 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало та надало позичальникові грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_2 , яку позичальник вказала при оформленні кредиту. Це підтверджується документом від надавача платіжних послуг.

Відповідач виконувала взяті на себе зобов`язання з істотними порушеннями умов Договору, не здійснивши передбачені Договором платежі вчасно, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

Усвідомлюючи виникнення фінансових зобов`язань перед Первісним Кредитором, відповідач здійснювала часткові оплати в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №3406353 від 22.01.2023 року шляхом здійснення платежів зазначених у розрахунку заборгованості за Кредитним договором, останній платіж було здійснено 02.05.2023 року 15:25:29 у сумі 10,00 гривень. Сплачуючи кредит, відповідач вчинила конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного Кредитного договору, який створив для неї певні цивільні права та обов`язки, частину з яких було реалізовано.

28.11.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» (далі - Новий кредитор) було укладено ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ №01.02-77/23, відповідно до умов якого Клієнт (Первісний Кредитор) відступає (передає) Фактору (Новий Кредитор) Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором.

Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором №3406353 від 22.01.2023 року становить 15 108,60 грн, з яких:

-заборгованість по тілу - 3256,16 грн,

-заборгованість по відсотках - 11 852,44 грн,

яку позивач просить стягнути з відповідача, а також 2 662,40 грн судового збору.

Позовна заява подана через систему «Електронний суд».

2. Рух справи в суді.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.12.2025 року, справу передано на розгляд головуючому судді Шептицькій Н.В. (ас 68).

З повідомлення ВОМІРМП УДМС України у Волинській області встановлено місце реєстрації відповідача (ас 78), оскільки це має значення для вірного визначення територіальної підсудності даної категорії справ, згідно ч.1 ст.27 ЦПК України.

Ухвалою головуючої судді від 07.01.2026 року позовна заява ТОВ прийнята і призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (ас 69-70).

Ухвалою суду від 02.02.2026 року позовна заява була залишена без руху (ас 82-84). Проте, в подальшому було з`ясовано, що вулиця Олени Левчанівської в селі Тристень, на якій проживає відповідач, це є нова назва вулиці Вороб`ївської в с.Тристень, за якою позивачем відповідачу було надіслано копію позовної заяви з додатками.

В судових засіданнях неодноразово оголошувалися перерви у зв`язку з неявкою відповідача.

3. Правова позиція сторін під час судового розгляду.

Представник позивача і відповідач в судове засідання не з`явились.

Представник позивача в позовній заяві зазначив про розгляд справи у її відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (ас 6, 62).

Відповідач була вчасно і належним чином повідомлена про день, час і місце розгляду справи, в тому числі шляхом розміщення судового оголошення про її виклик на сайті судової влади України (ас 99), клопотання про відкладення розгляду справи не подала. Відзиву на позовну заяву не подала.

Суд ухвалив: проводити заочний розгляд справи у відсутності учасників справи, згідно ч.ч.8, 11 ст.128, ч.10 ст.130, ч.ч.1, 4 ст.223, ч.1 ст.279 ЦПК України, на підставі ст.280 ЦПК України.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.ч.4, 5 ст.268 ЦПК України,у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Датою прийняття рішення у цій справі є 24.06.2026 року - дата складення повного судового рішення.

4. Встановлені в судовому засіданні обставини та досліджені докази на їх підтвердження.

Дослідивши і об`єктивно оцінивши наявні у справі докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення позовної заяви по суті, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позовної заяви, суд встановив наступне.

В судовому засіданні встановлено, що 22.01.2023 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3406353 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Після того, як відповідачем було здійснено реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі Первісного кредитора (далі - ITC) і заповнено електронну заявку на отримання споживчого кредиту на сайті Первісного кредитора в мережі Інтернет, що перебуває за адресою https://credit7.ua/, ТОВ «Лінеура Україна» 22.01.2023 року направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №3406353 про надання споживчого кредиту у вигляді розміщення в особистому кабінеті позичальника на сайті повного тексту кредитного договору (за обраними позичальником в процесі оформлення параметрами терміну і суми кредиту).

22.01.2023 року позичальник, після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який містить істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, виразила однозначну згоду із умовами договору шляхом натискання відповідної кнопки в ITC Первісного кредитора. Зі своєї сторони ТОВ «Лінеура Україна» направило 22.01.2023 року 15:12:34 ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_1 (що було зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті) одноразовий ідентифікатор Р043, котрий в свою чергу боржником було 22.01.2023 року 15:12:51 введено/відправлено Первісному кредитору у відповідному розділі ITC, чим він прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладання Договору №3406353 про надання споживчого кредиту, на умовах визначених офертою.

Таким чином, 22.01.2023 року 15:12:51 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3406353 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Умови Договору наступні:

-сума кредиту: 5000,00 грн,

-строк кредиту: 360 днів,

-періодичність платежів зі сплати процентів: кожні 15 днів,

-стандартна процента ставка: 2,00% в день та застосовується в межах всього строку кредиту,

-знижена процентна ставка: 0,01% в день та застосовується, якщо клієнт до 06.02.2023 року включно або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту.

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало та надало позичальникові грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_2 , яку позичальник вказала при оформленні кредиту.

Відповідач виконувала взяті на себе зобов`язання з істотними порушеннями умов Договору, не здійснивши передбачені Договором платежі вчасно, що спричинило виникнення простроченої заборгованості. Так відповідач здійснювала часткові оплати в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №3406353 від 22.01.2023 року шляхом здійснення платежів зазначених у розрахунку заборгованості за Кредитним договором, останній платіж було здійснено 02.05.2023 року 15:25:29 у сумі 10,00 гривень. Сплачуючи кредит, відповідач вчинила конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного Кредитного договору, який створив для неї певні цивільні права та обов`язки, частину з яких було реалізовано.

28.11.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» було укладено ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ №01.02-77/23, відповідно до умов якого Клієнт (Первісний Кредитор) відступає (передає) Фактору (Новий Кредитор) Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором.

Станом на дату складання позовної заяви ТОВ нарахував заборгованість за Договором №3406353 від 22.01.2023 року в розмірі 15 108,60 грн, з яких:

-заборгованість по тілу - 3256,16 грн,

-заборгованість по відсотках - 11 852,44 грн за період з 22.01.2023 року по 28.11.2023 року.

Дані обставини підтверджуються дослідженими безпосередньо в судовому засіданні письмовими доказами: Договором №3406353 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 22.01.2023 року (ас 7-16), паспортом споживчого кредиту (ас 17-18) з додатками (ас 19-25), Правилами надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, ТОВ «Лінеура Україна» (ас 26-31), розрахунком заборгованості за Договором (ас 32-36), повідомленням ТОВ «УПР» від 04.03.2024 року (ас 37), договором факторингу №01.02-77/23 від 28.11.2023 року (ас 38-43) з додатками (ас 44-49).

4. Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ( ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов`язань перед первісним кредитодавцем - ТОВ «Лінеура Україна», правонаступником якого є ТОВ, за Кредитним договором №3406353 від 22.01.2023 року, внаслідок чого утворилась заборгованість.

5. Надаючи правову оцінку встановленим у судовому засіданні фактичним обставинам справи, суд керується такими нормами права.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п.6 ч.1 ст.3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

За змістом ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч.4 ст.203 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.627 ЦК України та ст.6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно ч.1 ст.212 ЦК України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

За змістом ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).

Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, необхідно дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно п.6 ч.1 ст.3 Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).

Згідно ч.6 ст.11 Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Згідно із статтею 64 ЦПК України, докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1); жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 3).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

6. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Судом на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів встановлено, що 22.01.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем укладено Договір, який підписаний електронним підписом відповідача шляхом відтворення одноразового ідентифікатора: Р043, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит в розмірі 5000,00 грн, який вона зобов`язалася повернути та сплатити відсотки за користування ним на визначених у Кредитному договорі умовах (строк кредитування - 360 днів, стандартна процентна ставка 2% в день).

Позивачем доведено, що ОСОБА_1 було видано кредитні кошти у розмірі 5000,00 грн шляхом перерахування на її картковий рахунок № НОМЕР_2 .

Згідно Договору факторингу №01.02-77/23 від 28.11.2023 року ТОВ «Лінеура Україна» відступили своє право грошової вимоги до відповідача - ТОВ «СВЕА ФІНАНС» та відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №01.02-77/23 від 28.11.2023 року до ТОВ «СВЕА ФІНАНС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором на загальну суму 15 108,60 грн, з яких:

-заборгованість по тілу - 3256,16 грн,

-заборгованість по відсотках - 11 852,44 грн за період з 22.01.2023 року по 28.11.2023 року.

Відтак, ТОВ «СВЕА ФІНАНС», як правонаступник та новий кредитор, вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за Договором.

Враховуючи те, що відповідач отримала кредитні кошти та користувалася ними, належних та допустимих доказів на підтвердження повернення отриманих в кредит коштів (частини коштів) ні на рахунки ТОВ «СВЕА ФІНАНС», ні на рахунки попереднього кредитора вона не надала, а відтак, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог ТОВ.

7. Розподіл судових витрат.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

При поданні позовної заяви ТОВ сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн, який підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19,77, 81, 83, 141, 223, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274-279, 280-282ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за Договором №3406353 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 22.01.2023 року в розмірі 15 108 (п`ятнадцять тисяч сто вісім) гривень 60 (шістдесят) копійок, з яких: заборгованість по тілу в розмірі 3 256 (три тисячі двісті п`ятдесят шість) гривень 16 (шістнадцять) копійок, заборгованість по відсотках в розмірі 11 852 (одинадцять тисяч вісімсот п`ятдесят дві) гривні 44 (сорок чотири) копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Рожищенським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою до Рожищенського районного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається відповідачем протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», місцезнаходження: вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 37616221.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Дата складення повного тексту рішення суду (заочного): 24.06.2026 року.

Головуючий суддя Шептицька Н.В.