Рішення № 137973511, 06.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2026 р. № 520/10712/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулася представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01.03.2023 по 28.02.2026 індексації грошового забезпечення включно із застосуванням місяця підвищення доходу для розрахунку індексації грошового забезпечення березень 2018 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2023 по 28.02.2026 включно із застосуванням місяця підвищення доходу для розрахунку індексації грошового забезпечення березень 2018 року;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення з урахуванням індексації грошового забезпечення;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення з урахуванням індексації грошового забезпечення.

В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що відповідач протиправно не нарахував індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2023 по 28.02.2026 включно із застосуванням місяця підвищення доходу для розрахунку індексації грошового забезпечення березень 2018 року та одноразову грошової допомоги у разі звільнення з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення з урахуванням індексації грошового забезпечення, що стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.

Керуючись приписами ст.171,257,262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ч.4 ст.229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у період з 04.03.2023 по 04.03.2026 у Військовій частині НОМЕР_4 (перебуває на фінансовому забезпеченні Військової частини НОМЕР_2 ), що підтверджується наказами командира військової частини НОМЕР_2 від 04.03.2023 №18 та 04.03.2026 №65.

23.03.2026 представник позивача звернулася до Міністерства оборони України щодо надання інформації про грошове забезпечення ОСОБА_1 .

Листом від 11 квітня 2026 р. № 4820/8/33/5658 відповідач надав відповідно документи щодо грошового забезпечення ОСОБА_1 .

Позивач в адміністративному позові стверджує, що відповідач протиправно не нарахував індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2023 по 28.02.2026 включно із застосуванням місяця підвищення доходу для розрахунку індексації грошового забезпечення березень 2018 року та не нарахував одноразову грошової допомоги у разі звільнення з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення з урахуванням індексації грошового забезпечення, що стало підставою для звернення до суду.

Позивач не погоджуючись із такою бездіяльністю відповідача, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі - Закон № 2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-XII).

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України Про індексацію грошових доходів населення №1282-ХІІ (далі - Закон № 1282-ХІІ).

У статті 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до статті 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 4 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частинами першою-другою статті 5 Закону № 1282-ХІІ встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (частина шоста статті 5 Закону №1282-ХІІ).

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється, зокрема, у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів (частина 6 статті 5 Закону України № 1282-ХІІ).

З метою реалізації Закону №1282-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078), відповідно до пункту 1 якого цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік зупинено на 2023 рік дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Закон України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" набрав чинності з 1 січня 2023 року.

За таких обставин, з 01.01.2023 року зупинено дію статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", згідно якої індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Таким чином, грошове забезпечення позивача у період з 01.03.2023 по 31.12.2023 не підлягало індексації.

З огляду на викладене, у відповідача були відсутні правові підстави для виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2023 по 31.12.2023.

Щодо нарахування відповідачем індексації за період з 01.01.2024 по 31.12.2024, суд зазначає наступне.

Статтею 39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09.11.2023 № 3460-IX встановлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.

Тобто, у 2024 право на проведення індексації заробітної плати працівників поновлюється.

Відповідно до Постанови № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, що публікується Держстатом не пізніше 10 числа кожного місяця.

Тобто, базовим місяцем нарахування індексації зарплати буде грудень 2023, оскільки нарахування індексації відновили з 01.01.2024. Якщо ж у січні буде підвищено заробітну плату, то базовим місяцем вважатиметься січень 2024.

Індекси споживчих цін опубліковані Державною службою статистики України становили: за січень - 100,4%; за лютий - 100,3%; за березень - 100,5%; за квітень - 100,2%; за травень - 100,6%; за червень - 102,2%, у липні 2024 року - 100,00%, у серпні 2024 року - 100,6%.

Отже, з січня до серпня 2024 року права на поточну індексацію не виникало, оскільки приріст індексу споживчих цін (ІСЦ) не перевищував поріг індексації 103%, внаслідок чого підстав для нарахування та виплати позивачу «поточної» індексації грошового забезпечення у січні-лютому 2024 року не було.

Так, наростаючим підсумком індекс споживчих цін у період з січня по червень 2024 року перевищив 103 % в червні 2024 року.

Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Враховуючи приписи вказаної норми та те, що індекс споживчих цін за червень 2024 року опублікований в газеті "Урядовий кур`єр" 12 липня 2024 року, індексація в 2024 році має нараховуватися з серпня 2024 року.

Таким чином, позивачу індексація за період 01.01.2024 по 31.12.2024 правомірно виплачена відповідно до статті 39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09.11.2023 № 3460-IX.

Так, відповідно до картки особового рахунку позивача за 2024 рік, індексація грошового забезпечення нарахована у вересні 2024 року у розмірі 21,00 грн та у жовтні-грудні 2024 року у розмірі 130,20 грн.

Щодо нарахування відповідачем індексації за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 Відповідно до ст. 34 Закону України від 19.11.2024 р. № 4059-IX Про Державний бюджет України на 2025 рік (далі Закон № 4059) обчислення індексу споживчих цін (далі ІСЦ) для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2025 року, який приймається за 1 або 100%. Сума індексації, яка склалася у грудні 2024 р., у січні 2025 року не нараховується.

Отже, з січня 2025 року встановлено єдиний підхід для обчислення ІСЦ для проведення індексації грошових доходів населення у 2025 році.

Таким чином, ІСЦ у січні 2025 р. приймається за 1 або 100 відсотків. Січень 2025 року вважається «базовим». Обчислення ІСЦ для проведення індексації починається з лютого 2025 року. При цьому, відповідно до Закону №4059 збереження раніше визначеної суми індексації не передбачено.

Перша індексація (на 4,4%) за новим порядком відбулася з 1 липня 2025 року, оскільки індекс інфляції перевищив поріг 103%.

Враховуючи вищевказане, позивачу індексація за період 01.01.2025 по 31.12.2025 правомірно виплачена відповідно до статті до ст. 34 Закону України від 19.11.2024 р. № 4059-IX Про Державний бюджет України на 2025 рік.

Так, відповідно до картки особового рахунку позивача за 2025 рік, індексація грошового забезпечення нарахована у січні 2025 року у розмірі 254,35 грн, у серпні--листопаді 2025 року у розмірі 133,23 грн та у грудні 2025 року у розмірі 154,72 грн.

Щодо індексації грошового забезпечення позивача у 2026 році (01.01.2026 р. по 28.02.2026 р.), суд виходить з наступного.

Статтею 41 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 року № 4695-ІХ (далі по тексту - Закон № 4695-ІХ) встановлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2026 року, який приймається за 1 або 100 відсотків. Сума індексації, яка склалася у грудні 2025 року, у січні 2026 року не нараховується.

Отже, нарахування та виплата індексації грошового забезпечення проводиться з січня 2026 року з урахуванням місяця підвищення доходу - січень 2026 року.

Згідно з даними, розміщеними на офіційному сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін у січні 2026 року не перевищував 103% (січень 100,7%).

Відповідно до картки особового рахунку позивача за 2026 рік, індексація грошового забезпечення нарахована у січні 2026 року у розмірі 111,74 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у вказаній частині позовних вимог відповідачем не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено.

Щодо зобов`язати військову частину НОМЕР_2 перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення з урахуванням індексації грошового забезпечення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 15 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Судом встановлено, що позивач звільнений зі служби за станом здоров`я, що підтверджується наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 04.03.2026 №65.

У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, на підставах, визначених пунктом 1 частини 2 статті 36 Закону України від 17.09.2020 №912-ІХ "Про розвідку", а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Отже, застереження щодо необхідності наявності вислуги 10 років і більше як передумови для виплати військовослужбовцям при звільненні з військової служби одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби відноситься до правовідносин, в яких військовослужбовець звільняється з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням тощо.

У свою чергу, у разі звільнення військовослужбовця зі служби за станом здоров`я одноразова грошова допомога в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби повинна виплачуватись незалежно від наявності у нього вислуги 10 років і більше.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.11.2020 по справі №822/3008/17, яка за предметом свого правового регулювання є аналогічною досліджуваному публічно-правовому спору.

У вказаній справі суд касаційної інстанції зазначив, що поняття "календарна вислуга років" застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги: "в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби".

Окремо Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду наголосив, що в частині 2 статті 15 Закону №2011-XII відсутня пряма вказівка на те, що право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги виникає за наявності 10 і більше календарних років вислуги.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як попередньо встановлено судом, позивач був звільнений з військової служби у запас за підпунктом "б" п. 2 ч. 4 ст. 26 Про військовий обов`язок та військову службу, а саме - за станом здоров`я.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідач при виключенні позивача зі списків особового складу військової частини не виплатив йому одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби за станом здоров`я.

Враховуючи зазначене, позивач, як військовослужбовець, що звільнений з військової служби за станом здоров`я, має право на одноразову грошову допомогу, передбачену абз.1 п.2 ст.15 Закону № 2011-XII у порядку, визначеному п.1 розділу XXXII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби.

Згідно з картки особового рахунку позивача № 324 за 2026 рік відсутні відомості про нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби за станом здоров`я.

Відповідачем не надано суду доказів нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби, як і документів на підтвердження відсутності підстав для виплати одноразової грошової допомоги у такому розмірі.

Суд не приймає посилань відповідача на те, що позивачу виплачена одноразова грошова допомога у розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення відповідно до Порядку та умови виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затверджених Постановою КМУ від 17 вересня 2014 р. № 460, оскільки нормами ст. 15 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу не передбачено виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби.

Виплата допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460 є окремим видом одноразової допомоги, яка запроваджена Кабінетом Міністрів України та виплачується військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації.

У зв`язку із викладеним, суд приходить до висновку про визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення та зобов`язання Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Щодо інших посилань сторін, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243,246, 249, 250,255,295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 06 липня 2026 року.

Суддя Н.А. Полях