Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №601/1326/26
Провадження № 2/601/844/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 липня 2026 року м. Кременець
Кременецький районний суд Тернопільської області
у складі: головуючого судді Білосевич Г.С.,
за участі секретаря судового засідання Польової Ж.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кременець в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 601/1326/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Представник ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути із відповідача на користь ТОВ «Споживчий центр» суму заборгованості за кредитним договором № 03.09.2025-100002639 від 03.09.2025 у розмірі 11 380 грн. та понесенні судові витрати. Свої вимоги мотивує тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 03.09.2025 укладено кредитний договір (оферти) № 03.09.2025-100002639. Відповідно до умов Договору позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту 03.09.2025; сума кредиту: 1000 грн. 00 коп. строк, на який надається кредит - 217 днів з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту - 07.04.2026. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку виплати кредиту/ строку договору не передбачена. Процентна ставка «Стандарт» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Комісія, пов`язана з наданням кредиту - 9% від суми Кредиту та дорівнює 90 грн. 00 коп. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 90 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. 07.09.2025 року між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 , було укладено додатковий договір до кредитного договору № 03.09.2025-100002639 від 03.09.2025, відповідно до якого сума кредиту з дати укладення додаткового договору становить 3000 грн 00 коп., яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених у договорі (перший транш) та укладених додаткових договорах (чергові транші).
Відповідно до додаткового договору, відповідачу 24.09.2025 року надано кредит (2 транш) у розмірі 2000 грн, строком на 213 днів із дати його надання.
Вказаний додатковий договір також передбачав нарахування комісії, пов`язаної з наданням кредиту 9% від суми другого траншу, що дорівнює 180 грн 00 коп. та нарахування комісії за обслуговування кредитної заборгованості 270 грн 00 коп., починаючи з чергового періоду, наступного за першим черговим періодом. Крім цього, передбачено, що за прострочення грошового зобов`язання відповідачем має бути сплачено суму заборгованості з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення, відповідно до статті 625 ЦК України. Процентна ставка, порядок нарахування процентів, а також інші умови первинного договору не змінились та залишились чинними. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача - 7623 грн. 08 коп., загальні витрати за споживчим кредитом - 4623 грн. 08 коп. ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору № 03.09.2025-100002639 пройов ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку. Отже, позичальник здійснив дії, спрямовані на укладення кредитного договору, які є предметом позову. Під час ідентифікації позичальник ОСОБА_1 з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за вищевказаним договором виконало належним чином та в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 11 380 грн., що складається із: тіла кредиту 3000 грн.; процентів 4570 грн.; комісії (пов`язаної з наданням кредиту) - 270 грн.; додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) - 540 грн.; відсотків, нараховані по ст. 625 ЦК України 3000 грн. Судовими витратами у справі є сплачений судовий збір в розмірі 2662 грн. 40 коп., які позивач просить стягнути із відповідача на їх користь.
Представник позивача ТОВ «Споживчий центр» в судове засідання не з`явився. У поданій заяві просить розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив проти заявлених позовних вимог та надав квитанцію про сплату кредитної заборгованості в сумі 7840 грн. В задоволенні позовних вимог просить відмовити.
Ухвалою суду 25 травня 2026 року відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з пропозицією про укладення кредитного договору (оферта) ТОВ «Споживчий центр» пропонує укласти кредитний договір на умовах, встановлених товариством. Кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: дана пропозиція про укладення договору (оферта), розміщена на сайті кредитора заявка, сформована на сайті кредитора після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та схвалення їх кредитором; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитора, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.
Відповідач підтвердив, що ознайомлений і приймає умови кредитного договору (оферти), а також підтверджує, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), невід`ємною частиною якої є заявка до кредитного договору від 03.09.2025 № 03.09.2025-100002639, з якими він попередньо ознайомився. Акцептовані ним умови кредитного договору містяться у вказаних заявці та оферті.
Крім того, відповідач розумів, що підписує та укладає кредитний договір на вищевказаних умовах, підписуючи даний акцепт одноразовим ідентифікатором (код смс-повідомлення). Договір підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором Е541.
Відповідно до пунктів 6.4, 6.5 Пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) ТОВ «Споживчий центр», позичальник зобов`язується забезпечити/гарантувати неможливість для третіх осіб здійснити доступ та/або використати фінансовий номер телефону та/або платіжний засіб та/або поточний рахунок, зазначений в даному договорі. Позичальник несе ризик та негативні наслідки втрати, незаконного заволодіння, технічного перехоплення інформації тощо, вибуття з володіння мобільного телефону Позичальника (зокрема, відповідної SIM-карти) та/або платіжного засобу. Ризик і всю відповідальність за несанкціоноване використання фінансового номера телефону та/або платіжного засобу несе виключно Позичальник. Будь-яку особу, яка використала такі засоби, Кредитодавець безумовно вважає Позичальником і не несе відповідальності, якщо це не відповідає дійсності. Позичальник зобов`язаний в найкоротший строк протягом дня події в письмовій паперовій формі повідомити Кредитодавця про факт втрати та/або зміни та/або обмеження користування зазначеними в даному договорі платіжним засобом, фінансовим номером телефону, паспортом, та відшкодувати у повному обсязі всі збитки, завдані Кредитодавцю невиконанням цього обов`язку.
Матеріалами справи підтверджено, що 03 вересня 2025 року у встановленому вказаними заявкою та пропозицією порядку, а також у відповідності до Закону «Про електронну комерцію», ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 строком на 217 днів уклали кредитний договір за заявкою в електронній формі № 03.09.2025-100002639 на суму 1000 грн. за фіксованою незмінюваною процентною ставкою, на підтвердження прийняття заяви на видачу кредиту позивачем було надіслано відповідачу підтвердження укладення договору на вищевказаних умовах.
Відповідно до умов Договору та Заявки відповідачу надано кредит у загальному розмірі 1000,00 грн. строком на 217 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту - 07.04.2026.
Згідно з пунктом 6 Заявки процентна ставка "Стандарт" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Згідно з пунктом 7 Заявки процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Згідно з пунктами 8-9 Заявки Комісія, пов`язана з наданням Кредиту 9% від суми Кредиту та дорівнює 90 грн. 00 коп. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 90 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів.
Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-49ХХ-ХХХХ-1099.
Крім того, 07 вересня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту за договором, в зв`язку з чим внести наступні зміни до Договору № 03.09.2025-100002639 від 03.09.2025: сума Кредиту з дати укладення даного Додаткового договору становить 3000 грн. 00 коп., яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі (1-й Транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові Транші).
За даним Додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 2-й транш у розмірі 2000 грн. 00 коп.; дата надання/видачі кредиту (2-го Траншу) 07/09/2025. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту (2-го Траншу): перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-49ХХ-ХХХХ-1099. Строк, на який надається Кредит (а саме 2-й Транш) - 213 днів з дати його надання.
Сторони домовились, що позичальник відповідно до даного Додаткового Договору зобов`язаний сплатити комісію, пов`язану з наданням 2-го Траншу (частини Суми Кредиту) (економічна сутність плата за надання Кредиту) 9% від суми 2-го Траншу (частини Суми Кредиту), що дорівнює 180 грн. 00 коп.
Комісія за обслуговування з дати укладення даного Додаткового договору встановлюється у розмірі 270 грн. 00 коп., починаючи з чергового періоду наступного за першим черговим періодом.
Грошова сума у розмірі різниці між комісією за обслуговування у черговому періоді (у черговому періоді №1), у якому надається Транш, встановленою до та з дати укладення даного Додаткового Договору, становить 180 грн. 00 коп., нараховується та обліковується в день укладення даного Додаткового договору та сплачується у складі відповідного чергового платежу згідно Графіку платежів, встановленого даним Додатковим Договором.
Вказаний додатковий договір, а також Відповідь кредитодавця про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 03.09.2025-100002639, графік платежів до додаткового договору, підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «К684».
На підтвердження виконання Товариством умов кредитного договору та додаткової угоди до нього, позивач надає інформаційні довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 1-0605 від 06.05.2026 року, відповідно до яких 03.09.2025 року о 22:12:25 год. на картковий рахунок клієнта було успішно перераховано кредитні кошти в сумі 1000,00 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 852590971, призначення платежу: Видача за договором кредиту № 03.09.2025-100002639. Крім того, 07.09.2025 року о 01:00:13 год. на картковий рахунок клієнта було успішно перераховано кредитні кошти в сумі 2000,00 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 855906563, призначення платежу: Видача за договором кредиту № 4149499078131099, що являється доказом видачі кредитних коштів.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором 03.09.2025-100002639 від 03.09.2025, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором становить 11 380 грн., що складається із: тіла кредиту 3000 грн.; процентів 4570 грн.; комісій - 810 грн.; відсотків, нарахованих по ст. 625 ЦК України 3000 грн.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
З наданих позивачем доказів вбачається, що відповідачем фактично отримано кредитні кошти, які ним не повернуті, отримані відповідачем кредитні кошти відображені в розрахунку заборгованості.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором, а саме: 3000 грн. тіло кредиту, 4570 грн. проценти, 270 грн комісія (пов`язана з наданням кредиту), всього в сумі 7840 грн.
Щодо стягнення з відповідача заборгованості по комісії за обслуговування кредиту суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».
В укладеному сторонами кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту, а також відсутні докази надання таких послуг відповідачу.
Ураховуючи, що Позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати комісію за управління кредитом заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Аналогічних висновків у справі з подібними правовідносинами дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22)
Як уже зазначалося судом вище, умовами укладеного між сторонами договору встановлено комісію за обслуговування кредитної заборгованості, тобто фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена частиною 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».
Враховуючи наведене, оскільки ОСОБА_1 було встановлено плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, визначена в пункті 9 заявки кредитного договору № 03.09.2025-100002639 від 03.09.2025 року умова про сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемною.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позов в частині стягнення з відповідача заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості в сумі 540,00 грн задоволенню не підлягає.
Що стосується нарахованих позивачем відсотків по 625 ст. ЦК України, то суд зважає на наступне.
Відповідно до ст.4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала на те, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу Закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).
Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.
Суд вважає, що вимога позивача про стягнення із ОСОБА_1 відсотків нарахованих по ст. 625 ЦК України в розмірі 3000 грн. є безпідставною, оскільки відповідно пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України зазначені нарахування підлягають списанню.
З`ясувавши повно і всебічно обставини справи, дослідивши наявні у справі докази та надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими частково. Суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 7 840 грн, тоді як вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості та нарахованих позивачем відсотків за ст. 625 ЦК України задоволенню не підлягають.
Разом з тим, як вбачається з квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 48 від 24.06.2026, відповідач під час розгляду справи добровільно сплатив на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 7 840 грн. Таким чином, на момент ухвалення рішення обов`язок відповідача в цій частині виконаний, заборгованість за договором № 03.09.2025-100002639 від 03.09.2025 відсутня, а тому підстав для задоволення позовних вимог та стягнення зазначеної суми суд не вбачає.
Згідно вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. 3, 11, 12 Законом України «Про електронну комерцію», ст.ст. 516, 525, 526, 530, 536, 610, 611, 1048, 1049, 1054, 1077 ЦК України суд,-
вирішив:
В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Головуючий:
Судове рішення № 137972782, Кременецький районний суд Тернопільської області було прийнято 03.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 601/1326/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: