Рішення № 137970831, 06.07.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/6327/25

Провадження №: 2/332/911/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Марченко Н.В., при секретарі судового засідання Волкова Д.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

26.11.2025 до суду від АТ «Акцент-Банк», в особі представника Шкапенка О.В. надійшла позовна заява до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В позовній заяві представник позивача просить стягнути з відповідача на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 30.08.2023 у сумі 113094,32 грн. станом на 25.11.2025, яка складається із: заборгованості за кредитом - 76955,20 грн., заборгованості за відсотками 36139,12 грн., а також просив стягнути судові витрати у розмірі 2422,40 грн.

В обгрунтування позову зазначено, що 30.08.2023 ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі вказаної Анкети-Заяви відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користуванням кредитом у розмірі 44,4% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.

АТ «Акцент-Банк» свої зобов`язання за Договором та угодою виконав у повному обсязі, а саме: надав Відповідачу кредит ( встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору.

Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, у зв`язку з чим, станом на 25.11.2025 має заборгованість у розмірі 113094,32 грн. станом на 25.11.2025, яка складається із: заборгованості за кредитом - 76955,20 грн., заборгованості за відсотками 36139,12 грн.

Відповідач в добровільному порядку не вжив заходів щодо погашення заборгованості, а тому АТ «Акцент-Банк» звернувся до суду із вищевказаним позовом.

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 27.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи, за наявності для цього правових підстав.

Відповідач в судове засідання не з`явився повторно, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому процесуальним законом порядку. Будь-яких заяв, клопотань на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України та частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до положень статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 2 статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Судом встановлено, що 30.08.2023 між Акціонерним товариством «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н, шляхом підписання заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банку.

Відповідно до заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку від 30.08.2023 відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування основними умовами обслуговування та кредитування, розміщеними на сайті банку, складають між ним та банком договір про надання банківських послуг. Він ознайомився з договором про надання банківських послуг та згоден з його умовами, екземпляр договору про надання банківських послуг згоден отримати шляхом самостійного роздрукування з офіційного сайту. Він взяв на себе зобов`язання виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно самостійно знайомитися з їх змінами на сайті А-Банку www.a-bank.com.ua.

За умовами договору ОСОБА_1 просив відкрити йому поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні та встановити кредитний ліміт на таких умовах: п. 1 договору вид послуги відкриття, обслуговування та кредитування поточного рахунку. До рахунку банк випускає безкоштовно платіжний інструмент у вигляді платіжної картки; п. 3 договору вид кредиту кредитний ліміт на картковий рахунок, п. 4 договору тип кредиту кредитування рахунку, п. 5 договору мета отримання кредиту споживчі цілі, п. 6 договору пільговий період користування кредитним лімітом становить до 62 днів за ставкою 0,000001 %. У разі виходу з пільгового періоду на кредит нараховується процентна ставка 3,4 % на місяць; п. 7 договору строк кредитування (строк дії кредитної лінії) 240 місяців.

Вказана заява підписана відповідачем.

30.08.2023 ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка «АТБ», запропонований Акціонерним товариством «Акцент-Банк».

Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» містить основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача: тип кредиту кредитування рахунку з пільговим періодом використання, сума/ліміт кредиту від 1000,00 грн. до 200000,00 грн.; строк кредитування 240 місяців, мета отримання кредиту на споживчі потреби, відсоткова ставка пільгова процентна ставка 0,000001 %, пільговий період до 62 днів, базова процентна ставка 40,8 % на рік, тип процентної ставки фіксована, порядок повернення кредиту тощо.

В паспорті споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» вказано, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів, тощо.

Інформація зберігає чинність та є актуальною до 04.09.2023.

Умови кредитного договору узгоджуються з основними умови кредитування визначеними в Паспорті споживчого кредиту.

Анкета-заява, заява щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, Паспорт споживчого кредиту, підписані представником позивача та відповідачем є належними доказами того, що сторони кредитного договору досягли згоди щодо вище зазначених умов.

Згідно з підписаним кредитним договором № б/н ОСОБА_1 було відкрито рахунок НОМЕР_2 та видано картку № НОМЕР_3 , що підтверджується довідкою за картами.

Згідно з Випискою по картці ОСОБА_1 від 25.11.2025 за період з 30.08.2023 по 25.11.2025 відповідач отримав кредит та користувався кредитною карткою, зокрема розраховувався за товари, знімав готівку в банкоматі, поповнював картку тощо, про що відображено відповідні операції.

Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредит відповідно до умов кредитного договору.

Відповідач зобов`язався повернути кредити та сплати відсотки за користування кредитом.

Заборгованість відповідача за кредитним договором № б/н від 30.08.2023 у сумі 113094,32 грн. станом на 25.11.2025, яка складається із: заборгованості за кредитом - 76955,20 грн., заборгованості за відсотками 36139,12 грн., що підтверджується відповідним розрахунком.

Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Акцент-Банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідач ознайомлений із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання заяв про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, що підтверджується підписом відповідача у заявах, де є відповідні запевнення відповідача щодо ознайомлення з умовами кредитування.

Відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних умов кредитування. Відповідач підтвердив отримання всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для відповідача, в тому числі в разу невиконання зобов`язань за таким договором, про що міститься відповідний підпис відповідача в договорі.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Позивач, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема відсотки та пеню.

На підтвердження узгоджених між сторонами умов договору представник позивача до позовної заяви долучив Заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг, паспорт споживчого кредиту, таблицю обчислення загальної вартості кредиту, які містять узгоджену процентну ставку та підписані відповідачем.

Згідно з положеннями ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст.628,629 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч.1 ст.638 ЦК України).

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.2 ст.638 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч.1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч.3).

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 та від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон), згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону).

Згідно із ч. 6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

При цьому, за змістом наведеного Закону електронним підписом, тобто одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, сторони узгодили те, що підписання Заяви буде в електронному вигляді, в даному випадку Заява про приєднання до Умов та правил була підписана відповідачем простим електронним підписом, тобто, підписуючи в електронному вигляді дану заяву, відповідач погодився зі всіма умовами та правилами кредитного договору, сторонами погоджена умови кредитування, зокрема, процентна ставка.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до частини 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно з наведеними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Виписка за картковим рахунком, що міститься в матеріалах справи є належним доказом щодо заборгованості відповідача.

Позивач зобов`язання за договором виконав належним чином, надав відповідачу кредит.

Відповідач зобов`язання за договором та вимоги зазначених норм закону належним чином не виконав.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Заборгованість відповідача за кредитним договором № б/н від 30.08.2023 у сумі 113094,32 грн. станом на 25.11.2025, яка складається із: заборгованості за кредитом - 76955,20 грн., заборгованості за відсотками 36139,12 грн., що підтверджується відповідним розрахунком та випискою за картковим рахунком.

Відповідач отримав кредитні кошти, користувався ними, тому підлягає стягненню з відповідача на користь банку заборгованість за тілом кредиту в заявленій банком сумі 76955,20 грн.

При цьому, відповідач не спростував розмір цієї заборгованості, свій контррозрахунок не надав.

Крім стягнення заборгованості за тілом кредиту, банк заявив також вимогу про стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами у сумі 36139,12 грн.

За умовами договору, яким є заява-приєднання процентна ставка стандартна 40,8 % річних (3,4 % на місяць), тип процентної ставки фіксована, строк кредитування 240 місяців.

Тобто, сторони обумовили у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами у розмірі 40,8 % річних.

Проценти за користування кредитом розраховані в межах дії кредитного договору, а тому підлягає стягненню з відповідача на користь банку заборгованість за відсотками в заявленій банком сумі 36139,12 грн.

Матеріали справи не містять доказів належного виконання кредитного зобов`язання відповідачем на користь кредитора.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги АТ «Акцент-Банк» підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № б/н від 30.08.2023 у сумі 113094,32 грн. станом на 25.11.2025, яка складається із: заборгованості за кредитом - 76955,20 грн., заборгованості за відсотками 36139,12 грн.

Щодо судових витрат

Згідно з ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Позивач при подачі позову сплатив судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до п.2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначаються розподіл судових витрат.

Оскільки позовні вимоги задоволено, то суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 7, 10, 11, 12, 13, 19, 76-81, 89, 133, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 274, 279, 280-284, 289, 354-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (ЄДРПОУ 14360080) заборгованість за кредитним договором № б/н від 30.08.2023 у сумі 113094,32 грн. станом на 25.11.2025, яка складається із: заборгованості за кредитом - 76955,20 грн., заборгованості за відсотками 36139,12 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (ЄДРПОУ 14360080) понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст заочного рішення складено 06.07.2026.

Суддя Н.В. Марченко