Вирок № 13796665, 11.02.2011, Олександрівський районний суд Донецької області

Справа № 1- 11

2011 рік

В И Р О К

іменем України

11 січня 2011 року Олександрівський районний суд Донецької області

у складі: головуючий суддя Молчанов В.А.,

при секретарі Держепільській Т.М.,

з участю прокурорів Турбаба В.І. та Пятун Н.М.,

потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_1

захисника адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду с. Олександрівка кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у АДРЕСА_1 мешкає у с. АДРЕСА_2 громадянина України, с сердньо-спеціальною освітою, одруженого, який має 2 неповнолітніх дітей, 2007 та 2008 року народження, не засудженого, водія ПП Неприн „Гаврилівська хлібопекарня”, військовозабов*язаного,

за ст. 286 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки руху, що спричинило смерть потерпілого, за таких обставин:

01 червня 2010 року у світлу годину близько 06 години ОСОБА_3 за дорученням керував технічно справним автомобілем малотоннажним фургоном «ФХА №1 GA02, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4, рухався по автошляху Олександрівка-Красноармійськ-Константинополь по вулиці Набережна у селі Іверське Олександрівського району Донецької області у напрямку селище Новодонецьке Добропільського району Донецької області зі швидкістю приблизно 60 кілометрів на годину по правій смузі руху, де в той же момент попутному напрямку по краю правої обочини йшов пішохід ОСОБА_5. За вказаних обставин водій ОСОБА_3 проявив неуважність, з моменту об*активного виявлення пішохода ОСОБА_5, маючи технічну можливість запобігти наїзду на останнього, проявив злочинну самовпевненість, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, легковажно розраховував на їх відвернення, не впевнившись в безпеці інших учасників руху, виїхав на праву обочину, де напроти будинку № 76 без гальмування передньою правою крайньою частиною автомобілю вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_5, чим завдав йому тілесні ушкодження у вигляді крововиливу лобних часток головного мозку, перелому основання черепу справа від великого потиличного отвору, перелому правого плеча, садна підбородочної області, грудної клітини зліва, правого надколенника, лівої гомілки, поясничної області справа, кресової області зліва,крововиливу слизової поверхні верхньої губи зліва, м*яких покровів голови та припухлості в проекції потиличного бугра, кровопідтьоків правого надколенника, поясничної області справа, рани поясничної області справа, крововиливу на поверхню легень і в лоханках нирок, від яких ОСОБА_5 помер на місці.

Своїми діями водій ОСОБА_3 порушив вимоги Правил дорожнього руху, а саме: п. 2.3.б., який забов*язує водія для забезпечення безпеки дорожнього руху бути уважним, слідкувати за дорожніми обставинами, відповідно реагувати на їх зміни, не відволікатись від керування в дорозі, та п.10.1., який забов*язує водія перед початком руху, перестроюванням і любою зміною напрямку руху впевнитись, що це буде безпечно і не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху.

Ці порушення знаходяться у причинному зв*язку з настанням даної дорожньо-транспортної події і смертю потерпілого ОСОБА_5.

Підсудний ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, показав, що за вказаних обставин за дорученням керував автомобілем, який належить ОСОБА_4. Коли проїзджав по вулиці у с. Іверське, заздалегідь бачив, що по правій обочині попутно йде пішохід. І коли пішохід змінив напрямок руху він проявив неуважність, тому своєчасно не встиг правильно зреагувати і наїхав на пішохода правою передньою частиною автомобілю. Пішохід зразу загинув, а він зупинився і викликав міліцію.

Крім повного визнання своєї вини підсудним, його вина повністю підтверджується доказами по справі: показанням потерпілого, свідка та письмовими матеріалами справи:

Так, потерпілий ОСОБА_1 показав, що вранці 01 червня 2010 року його прийомний син ОСОБА_5 пішов на зупинку автобусу, щоб їхати на роботу. А близько 7 години йому подзвонили і повідомили, що когось збили на вулиці Набережній, а потім зайшла сусідка ОСОБА_6 і повідомила, що це мабуть збили ОСОБА_5. Він пішов до місця події і побачив тіло ОСОБА_7 у кюветі, як відбулася ДТП він не знає. Підсудний повність добровільно відшкодував матеріальну шкоду, та частину моральної шкоди.

Свідок ОСОБА_8 показала, що вранці 01 червня 2010 року їхала в автобусі з роботи і на вулиці Набережній у с. Іверське побачила автомобіль, а біля нього розкидані взуття та речі, як їй здалося ОСОБА_5. Про це вона повідомила сусідам.

Обставини вчинення даного злочину підтверджуються наявними у справі протоколами огляду місця ДТП, транспорту, актом обстеження дорожніх умов та протоколом відтворення обставин ДТП з участю водія ОСОБА_3, згідно яких встановлено, що наїзд на пішохода ОСОБА_5 вчинено на правій по ходу руху автомобілю обочині. (а.с. 8-11,17, 89)

До справи приєднано копії технічного паспорту про належність автомобілю, доручення на керування та посвідчення водія підсудного. (а.с. 26, 28)

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи автомобіль, яким керував водій ОСОБА_3 за даних обставин був у технічно справному стані. (а.с. 76)

Згідно висновків судово-медичних експертиз причиною смерті ОСОБА_5 саме тілесні ушкодження, отримані ним при вказаній ДТП і пошкодження на автомобілі відповідають завданим тілесним ушкодженням. (а.с. 59, 172-176)

Згідно висновку трасологичної експертизи частки скла, вилучені на місці ДТП, є частками блок-фари автомобілю, яким керував ОСОБА_3. (а.с. 67)

Згідно характеристик за місцем роботи та проживання підсудний характеризуються позитивно, має двох неповнолітніх дітей. (а.с. 142, 144 )

Суд вважає правильною кваліфікацію дій підсудного ОСОБА_3 за ст. 286 ч. 2 КК України, тому що він, керуючи автомобілем, порушив вимоги Правил дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_5.

Призначаючи покарання підсудному, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним, обставини справи, особу підсудного. Обставин, які обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено. Обставинами, які пом*якшують покарання підсудного, суд вважає його щире каяття, добровільне відшкодування завданої матеріальної шкоди та частково моральної шкоди, наявність у нього двох малолітніх дітей.

Підсудному необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі.

З урахуванням обставин справи, того, що робота водія є єдиними джерелом доходу його сім*ї, суд вважає за можливе не призначати підсудному додаткову міру покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Враховуючи першу судимість підсудного, обставини, що пом*якшують його покарання, позитивну характеристику, суд згідно ст.ст. 75 та 76 КК України, вважає, що виправлення підсудного можливе без відбування призначеного покарання, тому підсудного необхідно звільнити від відбування покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладений на нього обов*язок повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну свого місця проживання.

По справі потерпілим ОСОБА_1 заявлено до підсудного цивільний позов про стягнення моральної шкоди 10000 гривень. У судовому засіданні потерпілий показав, що підсудний частково відшкодував завдану моральну шкоду 5000 гривень, наполягає на задоволенні іншої частини позову. Підсудний позов визнав повністю. Тому суд, враховуючи розмір завданих потерпілому моральних страждань вважає, що позов необхідно задовольнити і стягнути з підсудного на користь потерпілого моральну шкоду 5000 гривень.

Приєднаний до справи речові докази: автомобіль, необхідно залишити власнику, блок-фару повернути власнику, а інші речові докази частки скла знищити.

Згідно ст. 92 КПК України з підсудного необхідно стягнути судові витрати на проведення експертизи.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним за ст. 286 ч. 2 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на 5(п*ять) років без позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно ст. 75. та 76 КК України, засудженого ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного цим вироком основного покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком 1 (один) рік, якщо він в період іспитового строку не він вчинить нового злочину та виконає покладений на нього обовязок повідомляти про зміну місця проживання орган кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_3 у період іспитового строку покласти на кримінально-виконавчу інспекцію Близнюківського району Харківської області.

Згідно ст. 1167 Цивільного Кодексу України стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, який мешкає у АДРЕСА_3 моральну шкоду 5000 (п*ять тисяч) гривень.

Речові докази: автомобіль «ФХА №1 GA02, реєстраційний номер НОМЕР_1, який повернуто власнику ОСОБА_4, який мешкає у АДРЕСА_2 залишити йому,

які зберігаються у камері схову речових доказів відділу по розслідуванню ДТП СУ ГУМВС України в Донецькій області, 83000, м. Донецьк, вул. Горького 61, :

- блок-фару повернути власнику ОСОБА_4,

- а частки скла знищити.

Згідно ст. 92 КПК України стягнути з засудженого ОСОБА_3 судові витрати на користь Науково-дослідного експертно- криміналістичного центру при ГУМВС України в Донецькій області на розрахунковий рахунок 31253272210095 банку ГУГКУ в Донецькій області МФО 834016 КОД ЗКПО 25574914 на проведення трасо логічної експертизи, код експертизи 89.14.1.1. 548 (п*ятсот сорок вісім) гривень.

На вирок може бути подана апеляція у Апеляційний суд Донецької області через Олександрівський районний суд протягом п*ятнадцяти діб засудженим з моменту вручення йому копії цього вироку, а іншими учасниками процесу з моменту його проголошення.

Суддя В.А.Молчанов