Ухвала суду № 137966248, 06.07.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"06" липня 2026 р. справа № 300/543/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б.

розглянувши заяву про встановлення судового контролю по справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Коломийська центральна районна лікарня» Коломийської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.04.2026, яке набрало законної сили 19.05.2026, позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення №78/25/5504/Р від 23.09.2025 (витяг №78/25/5504/В) експертної команди Комунального некомерційного підприємства «Коломийська центральна районна лікарня» Коломийської міської ради з оцінювання повсякденного функціонування ОСОБА_1 .

Зобов`язано Комунальне некомерційне підприємство «Коломийська центральна районна лікарня» Коломийської міської ради повторно розглянути питання щодо оцінювання повсякденного функціонування ОСОБА_1 та вирішення питання щодо встановлення інвалідності з урахуванням усіх поданих медичних документів, а також з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Шикір Д.О., звернувся в суд із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Заява обґрунтована тим, що 23.05.2026 в інтересах ОСОБА_1 до КНП «Коломийська центральна районна лікарня» Коломийської міської ради та відповідної експертної команди було направлено заяву про добровільне, повне та належне виконання рішення суду, повторне заочне оцінювання повсякденного функціонування ОСОБА_1 та вирішення питання щодо встановлення інвалідності. Крім того, 23.06.2026 направлено адвокатський запит щодо стану розгляду заяви, виконання рішення суду та надання інформації про результати повторного оцінювання повсякденного функціонування особи. Однак, відповідач жодної належної відповіді не надав, рішення суду добровільно не виконав.

Розглянувши вказану заяву, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.

При вирішенні питання покладення на відповідача обов`язку подати звіт про виконання рішення суду підлягає встановленню сам факт виконання/невиконання судового рішення.

Оскільки рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду 17.04.2026, набрало законної сили 19.05.2026, тоді як до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконання рішення суду представник позивача звернувся 02.07.2026, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, оскільки виконання судового рішення (повторне оцінювання повсякденного функціонування) вимагає певного часу. Заявником не доведено, що наразі існують правові та фактичні підстави для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Суд також звертає увагу, що матеріалами справи підтверджено, що позивачем не вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України "Про виконавче провадження", внаслідок невиконання рішення в добровільному порядку.

Із заявою про видачу виконавчих листів по справі представник позивача звернувся одночасно із поданням заяви про встановлення судового контролю (02.07.2026), що свідчить про невчинення позивачем (або його представником) жодних дій для виконання рішення суду в даній справі, а відтак, звернення позивача із заявою в порядку ст. 382 КАС України до суду є передчасним, оскільки повнота та правомірність виконання рішення суду у порядку Закону України "Про виконавче провадження" першочергово підлягає контролю зі сторони державного виконавця.

Доказів того, що загальний порядок виконання рішення суду не дасть очікуваного результату або що відповідач створює перешкоди для його виконання, матеріали справи також не містять.

Крім того, суд звертає увагу на те, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Саме по собі застосування судового контролю виконання судових рішень за відсутності очевидної необхідності не є виправданим.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 28.04.2021 у справі № 806/2594/16.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим заяву слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 241-243, 248, 256, 381-1, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Шикір Дмитро Олександрович, поданої в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, від 02.07.2026 в адміністративній справі №300/543/26, залишити без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.