Рішення № 137965464, 06.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 рокуСправа №640/24067/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж-7» до Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,-

УСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж-7» до Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови.

Ухвалою від 03.09.2021 Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі та вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі Закон № 2825-IX) ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

Справа № 640/24067/21 надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Оскільки провадження у справі відкрито, суддя приймає справу до свого провадження.

Отже, судом прийнято до свого провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж-7» до Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, в якій позивач просить:

визнати протиправною та скасувати постанову начальника Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області Мартинова А.Ю. про накладення штрафних санкцій від 26 лютого 2021 року №3, якою накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Авантаж-7» (ЄДРПОУ 42435174) штраф у розмірі 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 170000 (сто сімдесят тисяч) грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатами заходу ринкового нагляду з перевірки характеристик продукції на автозаправній станції товариства складено акт перевірки характеристик продукції від 25.02.2021 № 3-8/21, а оскаржуваною постановою до нього застосовано адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу за невиконання встановлених Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» вимог посадових осіб, що полягало у ненаданні всіх необхідних документів для проведення повної та всебічної перевірки характеристик продукції (пункт 6 частини четвертої статті 44 цього Закону).

Позивач вважає постанову протиправною, оскільки відповідальність за пунктом 6 частини четвертої статті 44 Закону настає лише за наявності двох умов одночасно - створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірки характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб. Позивач наголошує, що не створював перешкод для перевірки, посадових осіб органу ринкового нагляду до її проведення допустив, а на вимогу від 22.02.2021 листом від 23.02.2021 №33 надав завірені копії документів (накладні СМГС, паспорти якості, товарно-транспортні накладні, а також договори на придбання бензинів та дизельного палива), тобто документи, що дають змогу відстежити походження продукції.

Позивач також посилається на те, що ані у вимозі від 22.02.2021, ані в акті перевірки не було конкретизовано, які саме документи слід надати, при тому що пункт 6 частини сьомої статті 23 Закону передбачає надання товарно-супровідної документації або договорів як альтернативу і лише в обсязі, необхідному для встановлення ланцюга постачання. Крім того, в оскаржуваній постанові як на підставу її прийняття зазначено акт перевірки стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів № 3-8/21 від 25.02.2021, про існування якого позивач дізнався лише зі змісту постанови. На переконання позивача, відповідальність за ненадання інформації посадовим особам органів ринкового нагляду передбачена статтею 188-37 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а не адміністративно-господарськими санкціями.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач проти позову заперечив, просить у позові відмовити, вважає свої дії правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, в обґрунтування своєї позиції посилається на те, що перед початком перевірки вручено направлення та лист-вимогу від 22.02.21 р, про що представником позивача власноручно зроблено відповідні записи про отримання. У листі вимозі зазначено про надання документів передбачених п.3 ч.1 ст.15, п.2 ч.1 ст.16, ч.8 ст.23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», в т.ч. документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг. Від позивача отримано лист №33 від 23.02.2021 року з ксерокопіями документів, які прошив та скріпив власною печаткою. У відзиві відповідач послався на порушення «Вимог до оформлення документів» ДСТУ 4163-2003, а тому вважає не наданими відповідні копії документів, необхідні для здійснення ринкового нагляду.

Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Згідно з частиною п`ятою статті 262 цього Кодексу суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. З урахуванням наведеного справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі направлення на проведення перевірки від 11.02.2021 № 3-8/21, виданого начальником Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, посадовими особами органу державного ринкового нагляду проведено захід ринкового нагляду з перевірки характеристик продукції на автозаправній станції Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж-7», розташованій за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, с. Давидківці, автомобільна дорога М-12 ЛьвівКіровоградЗнам`янка, км 255+080.

За результатами перевірки складено акт перевірки характеристик продукції від 25.02.2021 № 3-8/21.

Головним спеціалістом сектору державного ринкового нагляду у Хмельницькій області 22.02.2021 позивачу надано вимогу про надання у визначений строк документів, передбачених пунктом 3 частини першої статті 15, пунктом 2 частини першої статті 16 та частиною сьомою статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме інформації щодо переліку видів палив, що розповсюджуються на автозаправній станції, паспортів якості та декларацій про відповідність на автомобільне пальне, а також документів, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг.

На виконання зазначеної вимоги позивач листом від 23.02.2021 № 33 надав, а посадова особа відповідача 25.02.2021 одержала завірені копії документів щодо бензинів та дизельного палива, що розповсюджуються на автозаправній станції, зокрема накладні СМГС, паспорти якості, товарно-транспортні накладні, а також договори на придбання бензинів та дизельного палива, що підтверджується відповідною відміткою на зворотному боці супровідного листа.

Постановою начальника Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області від 26.02.2021 № 3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж-7» застосовано адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу за невиконання встановлених Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, що полягало у ненаданні всіх необхідних документів для проведення повної та всебічної перевірки характеристик продукції (пункт 6 частини четвертої статті 44 Закону), у розмірі 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 000 грн.

При цьому ані в акті перевірки характеристик продукції від 25.02.2021 № 3-8/21, ані в оскаржуваній постанові не конкретизовано, які саме необхідні документи не було надано позивачем.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи справу по суті, надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 № 2735-VI (далі - Закон № 2735-VI), який встановлює правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 2735-VI метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Пунктом 3 частини першої статті 15 Закону № 2735-VI визначено, що посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право вимагати від суб`єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів.

Частиною сьомою статті 23 Закону № 2735-VI визначено перелік документів (їх копій) та інформації, які підлягають перевірці під час перевірки характеристик продукції. Зокрема, згідно з пунктом 6 частини сьомої статті 23 цього Закону перевірці підлягають документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори). Орган ринкового нагляду має право вимагати надання таких документів лише в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції.

Відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 44 Закону № 2735-VI до суб`єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, - у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що об`єктивна сторона правопорушення, за яке передбачено відповідальність пунктом 6 частини четвертої статті 44 Закону № 2735-VI, характеризується сукупністю двох обов`язкових складових: створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд. З огляду на застосований законодавцем сполучник «та» застосування зазначеної санкції можливе лише за одночасної наявності обох цих складових. Відсутність хоча б однієї з них виключає можливість притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності за цією нормою.

Судом установлено, що позивач посадових осіб органу ринкового нагляду до проведення перевірки характеристик продукції допустив, перешкод у її проведенні не створював; перевірку було фактично проведено, за її результатами складено акт перевірки характеристик продукції від 25.02.2021 № 3-8/21. Крім того, на вимогу посадової особи від 22.02.2021 позивач листом від 23.02.2021 № 33 надав документи, у тому числі такі, що дають змогу відстежити походження продукції (накладні СМГС, товарно-транспортні накладні, паспорти якості, а також договори на придбання бензинів та дизельного палива). Отже, обов`язкова складова об`єктивної сторони правопорушення - створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірки - у діях позивача відсутня.

Суд також враховує, що ані у вимозі від 22.02.2021, ані в акті перевірки від 25.02.2021 № 3-8/21 не було конкретизовано, які саме документи, що дають змогу відстежити походження продукції, позивач мав надати, з огляду на те, що пункт 6 частини сьомої статті 23 Закону № 2735-VI передбачає надання товарно-супровідної документації або договорів як альтернативу і лише в обсязі, необхідному для встановлення ланцюга постачання. Оскільки позивач надав документи обох видів, висновок відповідача про ненадання всіх необхідних документів є необґрунтованим і належними та допустимими доказами не підтвердженим.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.04.2025 у справі № 580/4355/24, зазначивши, що сам лише факт ненадання суб`єктом господарювання під час перевірки окремих документів за умови допуску посадових осіб до перевірки та надання інформації щодо походження продукції не може бути достатньою підставою вважати, що таким суб`єктом створено перешкоди у проведенні перевірки; притягнення до відповідальності за пунктом 6 частини четвертої статті 44 Закону № 2735-VI потребує доведення свідомих та цілеспрямованих дій особи, спрямованих на створення перешкод для проведення перевірки, докази яких у справі відсутні.

Крім того, суд бере до уваги, що згідно з частинами першою та другою статті 238 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції застосовуються до суб`єктів господарювання за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності та можуть бути встановлені виключно законами, тоді як відповідальність за невиконання законних вимог посадових осіб, які здійснюють державний ринковий нагляд, у частині ненадання інформації передбачена статтею 188-37 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суд також звертає увагу, що в оскаржуваній постанові як на одну з підстав її прийняття зазначено акт перевірки стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів № 3-8/21 від 25.02.2021, тоді як за результатами заходу ринкового нагляду з перевірки характеристик продукції на автозаправній станції позивача складено акт перевірки характеристик продукції від 25.02.2021 № 3-8/21. Доказів проведення щодо позивача перевірки стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів та ознайомлення позивача з відповідним актом матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в діях позивача відсутній склад правопорушення, передбаченого пунктом 6 частини четвертої статті 44 Закону № 2735-VI, а оскаржувана постанова прийнята відповідачем за відсутності передбачених законом підстав, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Оскаржувана постанова наведеним критеріям не відповідає, зокрема прийнята необґрунтовано та за відсутності визначених законом підстав.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень, на якого покладено обов`язок доказування правомірності свого рішення, відзиву на позовну заяву не подав, правомірності оскаржуваної постанови та наявності у діях позивача складу правопорушення, передбаченого пунктом 6 частини четвертої статті 44 Закону № 2735-VI, належними та допустимими доказами не довів.

За наведених обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого. Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Оскільки позов задоволено, а позивач суб`єктом владних повноважень не є, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2550 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж-7» задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову начальника Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області від 26 лютого 2021 року № 3 про накладення штрафних санкцій, якою на Товариство з обмеженою відповідальністю «Авантаж-7» (ідентифікаційний код юридичної особи 42435174) накладено штраф у розмірі 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 170000 (сто сімдесят тисяч) гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області (29001, м. Хмельницький, вул. Івана Франка, 2/2, ідентифікаційний код юридичної особи 38045514) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж-7» (03061, м. Київ, проспект Відрадний, буд. 95-А2, ідентифікаційний код юридичної особи 42435174) судовий збір у розмірі 2550 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова