Ухвала суду № 137963199, 29.05.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/14799/26 1-кс/760/7132/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва

В складі: головуючого слідчого судді - ОСОБА_1

секретаря - ОСОБА_2

За участі: прокурора - ОСОБА_3

підозрюваного - ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу на утримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому пред`явлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 366 КК України, в рамках провадження, що внесено до ЄРДР за №52025000000000155 від 14.03.2025 року, -

ВСТАНОВИВ:

Третім підрозділом детективів Третього Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (далі Національне бюро) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52025000000000155 від 14.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 366 КК України.

Акціонерне Товариство «Державна продовольче-зернова корпорація України», ЄДРПОУ 37243279 (далі - АТ «ДПЗКУ») засноване на державній власності.

АТ «ДПЗКУ» створено шляхом перетворення державного підприємства «Державна продовольче-зернова корпорація України» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2011 №593 «Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 №764» та наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.07.2011 №325 «Про реорганізацію шляхом перетворення державного підприємства «Державна продовольче-зернова корпорація України».

Засновником АТ «ДПЗКУ» є держава в особі Кабінету Міністрів України. Повноваження з управління корпоративними правами держави щодо Товариства здійснює Міністерство економіки України (далі - Уповноважений орган управління).

Товариство є правонаступником усіх майнових i немайнових прав та обов`язків державного підприємства «Державна продовольче-зернова корпорація України».

Предметом діяльності Товариства є складське господарство; виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості; оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; оптова торгівля іншими продуктами харчування, ведення товарного сільськогосподарського виробництва; вирощування, переробка, зберігання, закупівля (у тому числі в населення), реалізація сільськогосподарської продукції.

Філія акціонерного товариства «Державна продовольче-зернова корпорація України» «Хлібна база №83» (далі - філія АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база № 83») знаходиться за адресою: 17400, Чернігівська обл., м. Бобровиця, вул. Горького, 112. Вона створена з метою розширення сфер і територій діяльності АТ «ДПЗКУ» з метою отримання прибутку і поліпшення показників фінансово-господарської діяльності АТ «ДПЗКУ».

Предметом діяльності Філії АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база № 83», окрім інших, є оптова торгівля зерном, надання послуг зі зберігання зерна, його обробки та технологічної переробки.

Філія АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база № 83» немає статусу юридичної особи, здійснює свою діяльність від імені АТ «ДПЗКУ» і в межах повноважень, встановлених Положенням про філію АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база № 83» та статутом АТ «ДПЗКУ».

Філія АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база № 83» очолюється директором Філії, який призначається головою правління АТ «ДПЗКУ» на умовах контракту, що укладається з ним, та в порядку, передбаченому Положенням про філію АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база № 83» і статутом АТ «ДПЗКУ», та діє від імені АТ «ДПЗКУ» на підставі виданої йому довіреності.

Майно, яке придбане або створене Філією АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база № 83» в процесі господарської діяльності, є власністю АТ «ДПЗКУ».

У ході досудового розслідування встановлено, що упродовж 2019 року АТ «ДПЗКУ» за місцем фактичного знаходження Філії АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база № 83» (17400, Чернігівська обл., м. Бобровиця, вул. Горького, 112) зберігало власні зернові та зернові, які надходили на підставі договорів складського зберігання.

Протягом 2018-2019 років ОСОБА_4 організував злочинну схему, спрямовану на заволодіння зерном пшениці, що належало АТ «ДПЗКУ».

Використовуючи досвід попередньої роботи в товаристві та глибоке знання специфіки діяльності його філій, ОСОБА_4 задіяв низку фактично підконтрольних йому підприємств, зокрема ТОВ «ДУГЛАС ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 41901138) та ТОВ «АГРОПРОМ ІНДАСТРІ» (ЄДРПОУ 42576144). Попри відсутність у нього статусу службової особи на момент вчинення діяння, він діяв за попередньою змовою групою осіб.

Вказана група вчинила заволодіння державним майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем, а також здійснила подальшу легалізацію (відмивання) доходів, одержаних внаслідок цієї протиправної діяльності».

Так, ОСОБА_4 , маючи досвід роботи в АТ «ДПЗКУ» на посаді (посадах), знаючи особливості роботи цього товариства та його філій, маючи під фактичним контролем низку суб`єктів господарювання, серед яких ТОВ «ДУГЛАС ТРЕЙД» та ТОВ «АГРОПРОМ ІНДАСТРІ», приблизно у 2018 році розробив злочинний план, спрямований на організацію заволодіння зерновими культурами, що належали АТ «ДПЗКУ» та зберігалися на Філії АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база № 83» (Чернігівська обл.,

м. Бобровиця, вул. Горького, 112).

Такий злочинний план полягав у:

- підшуканні відповідної особи, що була б підконтрольна ОСОБА_4 та була б здатна очолити Філію АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база № 83» за кваліфікаційними вимогами;

- підшуканні відповідної особи, що була б підконтрольна ОСОБА_4 та була б здатна виконувати службові обов`язки старшого майстра виробничої дільниці Філії АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база № 83»;

- забезпеченні призначення на посади директора Філії АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база № 83» та старшого майстра виробничої дільниці Філію АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база № 83» підконтрольних йому осіб, що виконували б вказівки ОСОБА_4 ;

- залученні до заволодіння зерном пшениці підконтрольних ОСОБА_4 ТОВ «ДУГЛАС ТРЕЙД» та ТОВ «АГРОПРОМ ІНДАСТРІ» та номінально призначених директорів цих товариств для укладання угод та підписання первинних документів;

- наданні підконтрольним особам вказівок на проведення ряду фіктивних господарських угод, спрямованих на нібито ввезення ТОВ «ДУГЛАС ТРЕЙД» зерна пшениці на територію Філії, відображення його надходження у бухгалтерському обліку, подальше переоформлення зернових на іншого зберігача - ТОВ «АГРОПРОМ ІНДАСТРІ», та вивезення з території Філії під виглядом зерна, яке нібито ввозилося для зберігання, та його реалізацію з «прибутком» потенційному покупцю на реальному зерновому ринку;

- забезпеченні вказаної оборудки необхідним транспортом, логістикою, іншими матеріальними та людськими ресурсами.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4 організував призначення підконтрольної йому особи - ОСОБА_6 - на посаду директора філії АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база № 83». Призначення відбулося за попередньою згодою ОСОБА_6 , отриманою під час їхньої особистої зустрічі.

Так, наказом в.о. голови Правління АТ «ДПЗКУ» ОСОБА_7 від 10.10.2018 № 926-к ОСОБА_6 переведено на посаду директора Філії АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база № 83».

Цього ж дня між АТ «ДПЗКУ» в особі в.о. Голови правління ОСОБА_7 та ОСОБА_6 укладено контракт № 17, відповідно до якого останній як керівник зобов`язаний неухильно дотримуватися умов контракту, здійснювати оперативне управління Філією, організовувати виробничо-господарську, соціальну та іншу діяльність Філії, забезпечувати виконання завдань, передбачених Положенням про Філію та визначених АТ «ДПЗКУ».

Водночас ОСОБА_4 усвідомлював, що самостійних зусиль у ОСОБА_6 недостатньо для реалізації злочинного плану. Відтак він зосередився на пошуку та залученні додаткових учасників:

- керівників приватних підприємств, які мали забезпечити документальний супровід фіктивних операцій. Їхня роль полягала у наданні підроблених документів для імітації ввезення зерна на територію Філії, відображення його у бухгалтерському обліку та подальшого переоформлення на підставних осіб для безперешкодного вивезення продукції під виглядом повернення з відповідального зберігання;

- старшого майстра виробничої дільниці філії, який наділений повноваженнями щодо керування всіма етапами технологічного процесу: від приймання та очищення зерна до його зберігання та відвантаження. Згідно з посадовими обов`язками, він організовує роботу змін, забезпечує складський облік хлібопродуктів, контролює оформлення первинної документації та звітність перед бухгалтерією. Крім того, на нього покладено персональну відповідальність за збереження майна, недопущення нестач чи псування зерна, а також за достовірність документів на відвантаження вантажів;

Дійшовши такого висновку, ОСОБА_4 у невстановлений спосіб, але не пізніше липня 2019 року, залучив до реалізації злочинного плану інших співучасників, розподіливши між ними наступні ролі:

1. ОСОБА_8 (директора ТОВ «ДУГЛАС ТРЕЙД») - для створення імітації ввезення зерна шляхом надання підроблених накладних та подальшого документального переоформлення продукції на інше підконтрольне підприємство.

2. ОСОБА_9 (старшого майстра виробничої дільниці) - для фальсифікації вагових журналів та іншої первинної документації, що мала підтверджувати фіктивне приймання зерна на Філію.

3. ОСОБА_10 (директора ТОВ «АГРОПРОМ ІНДАСТРІ») - для легалізації викраденого майна шляхом його переоформлення та подальшої реалізації добросовісним покупцям (зокрема ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД»)».

Виконуючи роль керівника, ОСОБА_4 не пізніше липня 2019 року надав вказівку підконтрольним йому директорам - ОСОБА_6 (Філія АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база № 83») та ОСОБА_8 (ТОВ «ДУГЛАС ТРЕЙД») - укласти фіктивний договір складського зберігання.

На виконання цієї вказівки та з метою створення умов для подальшого заволодіння державним майном 15.07.2019 сторони підписали договір складського зберігання зерна № 13ЗБ/2019. При цьому підписанти усвідомлювали, що ТОВ «ДУГЛАС ТРЕЙД» не має наміру фактично передавати збіжжя на зберігання, а Філія - приймати його.

Укладення цього договору стало підґрунтям для подальшої реалізації механізму документальної імітації надходження зерна, яку безпосередньо координував ОСОБА_4 .

На виконання спільного злочинного плану та вказівок ОСОБА_4 , директор ТОВ «ДУГЛАС ТРЕЙД» ОСОБА_8 забезпечив імітацію поставок зерна. Зокрема, у період з 18.07.2019 по 19.09.2019 він систематично надавав до Філії підроблені товарно-транспортні накладні про нібито ввезення на зберігання пшениці 2-го класу загальною вагою 577 520 кг, а саме: від 18.07.2019 серії ПЗО № 715376; від 18.07.2019 серії ПЗО № 715377; від 19.07.2019 серії ПЗО № 715380; від 19.07.2019 серії ПЗО № 715379; від 19.07.2019 серії ПЗО № 715378; від 01.08.2019 серії ПЗО № 715381; від 01.08.2019 серії ПЗО № 715382; від 01.08.2019 серії ПЗО № 715383; від 01.08.2019 серії ПЗО № 715384; від 02.08.2019 серії ПЗО № 715385; від 02.08.2019 серії ПЗО № 715386; від 02.08.2019 серії ПЗО № 715387; від 10.08.2019 серії ПЗО № 715388; від 16.08.2019 серії ПЗО № 715389; від 16.08.2019 серії ПЗО № 715390; від 22.08.2019 серії ПЗО № 715391; від 22.08.2019 серії ПЗО № 715392; від 22.08.2019 серії ПЗО № 715393; від 19.09.2019 серії ПЗО № 715394; від 19.09.2019 серії ПЗО № 715395.

Зі свого боку ОСОБА_9 , виконуючи обов`язки старшого майстра виробничої дільниці, у вказаний період забезпечував технічну сторону фальсифікації. Отримуючи від ОСОБА_8 підроблені ТТН, він вносив завідомо неправдиві відомості до журналів зважування вантажів (форма № ЗХС-28). Зокрема, ОСОБА_9 фіксував фіктивну масу «брутто», «тари» та «нетто», засвідчуючи ці дані власним підписом на зворотних боках накладних із зазначенням відповідних номерів записів у журналах.

Таким чином у період з 18.07.2019 по 19.09.2019 ОСОБА_9 внесено неправдиві відомості щодо надходження для зберігання зерна пшениці 2 класу у загальній кількості 577 520 кг до наступних товарно-транспортних накладних:

- від 18.07.2019 серії ПЗО № 715376 щодо надходження від ТОВ «ДУГЛАС ТРЕЙД» зерна пшениці у кількості 28 080 кг;

- від 18.07.2019 серії ПЗО № 715377 щодо надходження від ТОВ «ДУГЛАС ТРЕЙД» зерна пшениці у кількості 29 100 кг;

- від 19.07.2019 серії ПЗО № 715380 щодо надходження від ТОВ «ДУГЛАС ТРЕЙД» зерна пшениці у кількості 28 960 кг;

- від 19.07.2019 серії ПЗО № 715379 щодо надходження від ТОВ «ДУГЛАС ТРЕЙД» зерна пшениці у кількості 28 100 кг;

- від 19.07.2019 серії ПЗО № 715378 щодо надходження від ТОВ «ДУГЛАС ТРЕЙД» зерна пшениці у кількості 28 760 кг;

- від 01.08.2019 серії ПЗО № 715381 щодо надходження від ТОВ «ДУГЛАС ТРЕЙД» зерна пшениці у кількості 27 960 кг;

- від 01.08.2019 серії ПЗО № 715382 щодо надходження від ТОВ «ДУГЛАС ТРЕЙД» зерна пшениці у кількості 28 180 кг;

- від 01.08.2019 серії ПЗО № 715383 щодо надходження від ТОВ «ДУГЛАС ТРЕЙД» зерна пшениці у кількості 27 740 кг;

- від 01.08.2019 серії ПЗО № 715384 щодо надходження від ТОВ «ДУГЛАС ТРЕЙД» зерна пшениці у кількості 27 820 кг;

- від 02.08.2019 серії ПЗО № 715385 щодо надходження від ТОВ «ДУГЛАС ТРЕЙД» зерна пшениці у кількості 29 100 кг;

- від 02.08.2019 серії ПЗО № 715386 щодо надходження від ТОВ «ДУГЛАС ТРЕЙД» зерна пшениці у кількості 28 980 кг;

- від 02.08.2019 серії ПЗО № 715387 щодо надходження від ТОВ «ДУГЛАС ТРЕЙД» зерна пшениці у кількості 29 160 кг;

- від 10.08.2019 серії ПЗО № 715388 щодо надходження від ТОВ «ДУГЛАС ТРЕЙД» зерна пшениці у кількості 29 480 кг;

- від 16.08.2019 серії ПЗО № 715389 щодо надходження від ТОВ «ДУГЛАС ТРЕЙД» зерна пшениці у кількості 29 720 кг;

- від 16.08.2019 серії ПЗО № 715390 щодо надходження від ТОВ «ДУГЛАС ТРЕЙД» зерна пшениці у кількості 30 100 кг;

- від 22.08.2019 серії ПЗО № 715391 щодо надходження від ТОВ «ДУГЛАС ТРЕЙД» зерна пшениці у кількості 29 160 кг;

- від 22.08.2019 серії ПЗО № 715392 щодо надходження від ТОВ «ДУГЛАС ТРЕЙД» зерна пшениці у кількості 29 940 кг;

- від 22.08.2019 серії ПЗО № 715393 щодо надходження від ТОВ «ДУГЛАС ТРЕЙД» зерна пшениці у кількості 29 240 кг;

- від 19.09.2019 серії ПЗО № 715394 щодо надходження від ТОВ «ДУГЛАС ТРЕЙД» зерна пшениці у кількості 29 180 кг;

- від 19.09.2019 серії ПЗО № 715395 щодо надходження від ТОВ «ДУГЛАС ТРЕЙД» зерна пшениці у кількості 28 760 кг.

Такі підроблені товарно-транспортні накладні з відповідними штампами ОСОБА_9 передавав начальнику виробничо-технологічної лабораторії ОСОБА_11 з метою внесення у штампи показників щодо зараженості, вологості, засміченості, кольору, запаху, а також класності зерна.

При цьому директор філії АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база № 83» ОСОБА_6 , зловживаючи службовим становищем та користуючись довірчими відносинами, схилив начальника виробничо-технологічної лабораторії ОСОБА_11 (яка не була обізнана про злочинну змову) до внесення недостовірних відомостей у товарно-транспортні накладні. Зокрема, ОСОБА_11 внесла дані про якість зерна та зафіксувала їх у журналах форм № ЗХС-49, № 59 та № 51 без фактичного надходження продукції на підприємство, під впливом запевнень ОСОБА_6 про поставку зерна згодом.

За викладених обставин начальник виробничо-технологічної лабораторії ОСОБА_11 , не маючи на меті заволодіння чи розтрату зернових культур АТ «ДПЗКУ», у період з 18.07.2019 по 19.09.2019 вносила до підроблених товарно-транспортних накладних ТОВ «ДУГЛАС ТРЕЙД» відомості про якість пшениці, яка фактично на підприємство не надходила. Зокрема, ОСОБА_11 зазначала органолептичні показники, стан зараженості, вологості, засміченості та класність зерна у журналах форм №ЗХС-49, № 59, № 51, а також складала аналізні картки форми № 47 на підставі даних, наданих ОСОБА_6 , засвідчуючи вказані документи власним підписом.

Після завершення оперативної доби документація щодо надходження зерна передавалася до бухгалтерії для оформлення реєстрів за формою № ЗХС-3. Вказані реєстри засвідчувалися підписами ОСОБА_6 та ОСОБА_11 після звірки маси з даними вагових журналів. Це дозволило відобразити в бухгалтерському обліку філії АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база № 83» фіктивні операції з приймання на зберігання пшениці від ТОВ «ДУГЛАС ТРЕЙД». На підставі цих реєстрів зерновий склад видав складські квитанції, що нібито підтверджували прийняття від згаданого контрагента пшениці 2-го класу врожаю 2019 року загальною вагою 577 536 кг. Зокрема, було видано такі складські квитанції:

- № 5942 від 18.07.2019 (бланк серія БА № 168368) щодо прийняття на зберігання зерна пшениці 2 класу 2019 року урожайності, у кількості 57 182 кг;

- № 5947 від 19.07.2019 (бланк серія БА № 168373) щодо прийняття на зберігання зерна пшениці 2 класу 2019 року урожайності, у кількості 85 822 кг;

- № 5986 від 01.08.2019 (бланк серія БА № 168412) щодо прийняття на зберігання зерна пшениці 2 класу 2019 року урожайності, у кількості 111 702 кг;

- № 5987 від 02.08.2019 (бланк серія БА № 168413) щодо прийняття на зберігання зерна пшениці 2 класу 2019 року урожайності, у кількості 87 242 кг;

- № 6025 від 10.08.2019 (бланк серія БА № 168451) щодо прийняття на зберігання зерна пшениці 2 класу 2019 року урожайності, у кількості 29 482 кг;

- № 6051 від 16.08.2019 (бланк серія БА № 168478) щодо прийняття на зберігання зерна пшениці 2 класу 2019 року урожайності, у кількості 59 822 кг;

- № 6062 від 22.08.2019 (бланк серія БА № 168489) щодо прийняття на зберігання зерна пшениці 2 класу 2019 року урожайності, у кількості 88 342 кг;

- № 6101 від 19.09.2019 (бланк серія БА № 168528) щодо прийняття на зберігання зерна пшениці 2 класу 2019 року урожайності, у кількості 57 942 кг.

Відтак ОСОБА_6 , достовірно знаючи про відсутність реальної поставки пшениці від ТОВ «ДУГЛАС ТРЕЙД», піддався переконанням ОСОБА_4 щодо нібито подальшого дозавезення збіжжя на підприємство. Діючи на користь ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , зловживаючи своїм службовим становищем, умисно підписав фіктивні складські квитанції. Такі дії, вчинені під гарантії майбутнього поповнення складських запасів, фактично стали завершальним етапом реалізації злочинної схеми із заволодіння майном АТ «ДПЗКУ.

Відповідно до п. 24 ст. 1 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» (далі - Закон), складські документи на зерно є товаророзпорядчими документами. Вони видаються зерновим складом власнику як підтвердження прийняття збіжжя на зберігання, а також посвідчують наявність зерна та зобов`язання складу повернути його володільцеві.

Згідно зі ст. 43 Закону, у разі прийняття зерна на зберігання без видачі простого або подвійного складського свідоцтва, зерновий склад зобов`язаний видати складську квитанцію.

Водночас, статтею 32 Закону встановлено обов`язок зернового складу повернути поклажодавцеві (або визначеному ним одержувачу) зерно у стані, що передбачений договором складського зберігання та нормами чинного законодавства.

Надалі, виконуючи свою роль у злочинній схемі, директор ТОВ «ДУГЛАС ТРЕЙД»

ОСОБА_8 , достовірно знаючи про відсутність поставок зерна на філію АТ «ДПЗКУ», не пізніше 23.07.2019 подав заявку на відвантаження № 12. До заявки було додано довіреність № 5 на отримання 55 тонн (± 5%) зернових культур.

На підставі цих документів було оформлено наказ на відпуск (відвантаження) хлібопродуктів № 2 від 24.07.2019, який підписали службові особи філії «Хлібна база № 83», зокрема, і директор ОСОБА_6 .

На виконання зазначеного наказу старший майстер ОСОБА_9 організував завантаження та виїзд двох вантажних автомобілів із зерном пшениці загальною вагою 48 900 кг. При цьому він власноруч підготував і підписав товарно-транспортні накладні № 016117 та № 016118 від 24.07.2019, а також відповідні матеріальні перепустки.

У результаті організованих ОСОБА_4 дій, учасники групи заволоділи зерном пшениці 2 класу, що зберігалося на філії АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база № 83», загальною вагою 577 536 кг, чим завдали державному підприємству збитків в особливо великих розмірах на суму 2 543 298,72 грн.

За таких обставин, ОСОБА_4 шляхом залучення до вчинення злочину інших співучасників, координації їх дій та надання їм вказівок організував вчинення співучасниками, а саме директором Філії АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база № 83» ОСОБА_6 , старшим майстром Філії АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база № 83» ОСОБА_9 за сприяння директора ТОВ «ДУГЛАС ТРЕЙД» ОСОБА_8 та із залученням до складання та видачі неправдивих документів не обізнаної про злочинні наміри групи начальника виробничо-технологічної лабораторії ОСОБА_11 до заволодіння зерном пшениці 2 класу урожаю 2019 року, що зберігалося на Філії АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база № 83», загальною вагою 577 536 кг, шляхом фіктивного відображення надходження зерна від компанії ТОВ «ДУГЛАС ТРЕЙД» у бухгалтерському обліку державного підприємства, внаслідок чого АТ «ДПЗКУ» завдано шкоди в особливо великих розмірах на загальну суму 2 543 298,72 грн.

Продовжуючи реалізацію злочинного плану, ОСОБА_4 організував легалізацію привласненого майна через підконтрольне ТОВ «АГРОПРОМ ІНДАСТРІ.

Одночасно із вчиненням дій, направлених на заволодіння майном АТ «ДПЗКУ», ОСОБА_4 з метою подальшої легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, залучено до вчинення вказаного кримінального правопорушення директора ТОВ «АГРОПРОМ ІНДАСТРІ» ОСОБА_10 .

Для реалізації кінцевого етапу злочину - легалізації майна - ОСОБА_4 забезпечив собі фактичний контроль над банківськими рахунками, фінансово-господарською діяльністю та розпорядженням коштами ТОВ «АГРОПРОМ ІНДАСТРІ», незважаючи на те, що директором була ОСОБА_10 . Цей контроль був ключовим елементом для подальшого відмивання коштів, отриманих злочинним шляхом.

Так, 18.07.2019 між ПАТ «ДПЗКУ» в особі директора Філії АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база №83» ОСОБА_6 та директором ТОВ «АГРОПРОМ ІНДАСТРІ» ОСОБА_10 укладено договір складського зберігання зерна № 14ЗБ/2019, згідно якого поклажодавець ТОВ «АГРОПРОМ ІНДАСТРІ» зобов`язаний передати зерно, а зерновий склад Філії АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база № 83» зобов`язаний прийняти його на зберігання.

Директор ТОВ «АГРОПРОМ ІНДАСТРІ» ОСОБА_10 погодилася забезпечити підписання працівниками своєї компанії актів приймання-передачі зерна, надати до Філії АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база №83» відповідні заявки та довіреності з метою вивезення зернових культур з території Філії та у подальшому реалізувати їх.

У свою чергу директор ТОВ «ДУГЛАС ТРЕЙД» ОСОБА_8 , маючи у власності вище перелічені товаророзпорядчі документи з метою маскування незаконного походження майна у період з 29.07.2019 по 23.09.2019 надавав до Філії АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база № 83» заявки на переоформлення зерна на ТОВ «АГРОПРОМ ІНДАСТРІ» та довіреності на отримання вказаних зернових культур, а саме:

- заявку від 29.07.2019 №13 на переоформлення зерна пшениці 2 класу вагою 94 тон та довіреність від 29.07.2019 №6 на отримання вказаних зернових культур;

- заявку від 09.08.2019 №14 на переоформлення зерна пшениці 2 класу вагою 190 тон та довіреність від 09.08.2019 №8 на отримання вказаних зернових культур;

- заявку від 20.08.2019 №15 на переоформлення зерна пшениці 2 класу вагою 90 тон та довіреність від 20.08.2019 №9 на отримання вказаних зернових культур;

- заявку від 27.08.2019 №16 на переоформлення зерна пшениці 2 класу вагою 95 тон та довіреність від 27.08.2019 №10 на отримання вказаних зернових культур;

- заявку від 23.09.2019 №17 на переоформлення зерна пшениці 2 класу вагою 58 тон та довіреність від 23.09.2019 №11 на отримання вказаних зернових культур.

На підставі отриманих заявок та довіреностей бухгалтерія Філії АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база № 83» оформила низку наказів на переоформлення хлібопродуктів: № 1 від 29.07.2019, № 2 від 09.08.2019, № 22 від 20.08.2019, № 24 від 27.08.2019 та № 28 від 23.09.2019.

Зазначені документи були засвідчені підписами головного бухгалтера ОСОБА_12 , начальника ВТЛ ОСОБА_11 та директора філії ОСОБА_6 . У періоди відсутності останнього накази підписував в.о. директора ОСОБА_13 , який не був обізнаний про злочинну діяльність групи та не мав умислу на вчинення правопорушення.

В подальшому, у порушення п. п. 2.6 та 2.7 «Положення про ведення обліку та оформлення операцій із зерном та продуктами його переробки філіями та структурними підрозділами АТ «ДПЗКУ», директором Філії АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база № 83» ОСОБА_6 (у період відсутності ОСОБА_6 засвідчував в.о. директора ОСОБА_13 , який не був обізнаний у злочинній діяльності вище перелічених осіб), директором ТОВ «ДУГЛАС ТРЕЙД» ОСОБА_8 та працівником ТОВ «АГРОПРОМ ІНДАСТРІ» ОСОБА_14 , яка діяла на підставі довіреності № 28/05/19-Д від 28.05.2019, наданої ОСОБА_10 , та не була обізнаною у злочинній діяльності вище перелічених осіб, підписано акти приймання передачі зерна від 29.07.2019 № 1, від 09.08.2019 № 2, від 20.08.2019 № 22, від 27.08.2019 № 24, від 23.09.2019 № 28.

Після того, новому власнику ТОВ «АГРОПРОМ ІНДАСТРІ» видано переоформленні складські документи - складські квитанції на зерно, а саме:

- № 5972 від 29.07.2019 (бланк серія БА №168398) щодо прийняття на зберігання зерна пшениці 2 класу 2019 року урожайності, у кількості 94 000 кг;

- № 6016 від 09.08.2019 (бланк серія БА №168442) щодо прийняття на зберігання зерна пшениці 2 класу 2019 року урожайності, у кількості 190 000 кг;

- № 6058 від 20.08.2019 (бланк серія БА №168485) щодо прийняття на зберігання зерна пшениці 2 класу 2019 року урожайності, у кількості 90 000 кг;

- № 6069 від 27.08.2019 (бланк серія БА №168496) щодо прийняття на зберігання зерна пшениці 2 класу 2019 року урожайності, у кількості 95 000 кг;

- № 6111 від 23.09.2019 (бланк серія БА №168538) щодо прийняття на зберігання зерна пшениці 2 класу 2019 року урожайності, у кількості 58 000 кг.

Процедуру переоформлення відображено в особовому перерахунку власника зерна в книзі кількісно якісного обліку хлібопродуктів (форма № 36 з відміткою «Переоформлення». Відповідно внесено зміни у звіт форми № ЗХС 37.

За таких обставин ОСОБА_4 , виступаючи організатором злочину та діючи за попередньою змовою із ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , у період з 29.07.2019 по 23.09.2019 реалізував комплекс дій, спрямованих на приховування та маскування походження майна, одержаного злочинним шляхом.

Учасники групи, достовірно знаючи, що зерно пшениці 2-го класу загальною вагою 577 536 кг прямо одержано ними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння (заволодіння майном АТ «ДПЗКУ»), здійснили низку фінансових операцій та правочинів із зазначеним активом. Зміна форми володіння та маскування джерела походження майна відбулися шляхом фіктивного переоформлення складських документів з ТОВ «ДУГЛАС ТРЕЙД» на ТОВ «АГРОПРОМ ІНДАСТРІ».

Використовуючи завідомо неправдиві заявки, акти приймання-передачі та складські квитанції на бланках суворої звітності, фігуранти забезпечили набуття та подальше розпорядження майном, надавши йому вигляду законно одержаного активу. Внаслідок цих дій учасники злочинної групи легалізували майно на загальну суму 2 543 298,72 грн, що становить особливо великий розмір

У продовження своєї злочинної діяльності директор ТОВ «АГРОПРОМ ІНДАСТРІ» ОСОБА_10 надала вказівки працівнику ТОВ «АГРОПРОМ ІНДАСТРІ» ОСОБА_14 щодо підготовки та направлення до Філії АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база №83» заявок на відвантаження зерна пшениці та відповідних довіреностей, а саме:

- заявку від 29.07.2019 № 14 на відвантаження зерна пшениці 2 класу вагою 28 тон та довіреність від 29.07.2019 № 2 на отримання вказаних зернових культур;

- заявку від 02.08.2019 № 15 на відвантаження зерна пшениці 2 класу вагою 28 тон та довіреність від 02.08.2019 № 3 на отримання вказаних зернових культур;

- заявку від 06.08.2019 № 16 на відвантаження зерна пшениці 2 класу вагою 28 тон та довіреність від 06.08.2019 № 4 на отримання вказаних зернових культур;

- заявку від 09.08.2019 № 17 на відвантаження зерна пшениці 2 класу вагою 28 тон та довіреність від 09.08.2019 № 5 на отримання вказаних зернових культур;

- заявку від 09.08.2019 № 18 на відвантаження зерна пшениці 2 класу вагою 28 тон;

- заявку від 12.08.2019 № 19 на відвантаження зерна пшениці 2 класу вагою 60 тон та довіреність від 02.08.2019 № 6 на отримання вказаних зернових культур;

- заявку від 16.08.2019 № 20 на відвантаження зерна пшениці 2 класу вагою 60 тон та довіреність від 16.08.2019 № 7 на отримання вказаних зернових культур;

- заявку від 20.08.2019 № 22 на відвантаження зерна пшениці 2 класу вагою 60 тон та довіреність від 20.08.2019 № 8 на отримання вказаних зернових культур;

- заявку від 23.08.2019 № 24 на відвантаження зерна пшениці 2 класу вагою 60 тон та довіреність від 23.08.2019 № 9 на отримання вказаних зернових культур;

- заявку від 27.08.2019 № 25 на відвантаження зерна пшениці 2 класу вагою 30 тон та довіреність від 27.08.2019 № 10 на отримання вказаних зернових культур;

- заявку від 29.08.2019 № 26 на відвантаження зерна пшениці 2 класу вагою 30 тон та довіреність від 29.08.2019 № 11 на отримання вказаних зернових культур;

- заявку від 02.09.2019 № 27 на відвантаження зерна пшениці 2 класу вагою 30 тон та довіреність від 02.09.2019 № 12 на отримання вказаних зернових культур;

- заявку від 03.09.2019 № 28 на відвантаження зерна пшениці 2 класу вагою 26,620 тон та довіреність від 03.09.2019 № 13 на отримання вказаних зернових культур;

- заявку від 23.09.2019 № 39 на відвантаження зерна пшениці 2 класу вагою 30 тон та довіреність від 23.09.2019 № 14 на отримання вказаних зернових культур;

- заявку від 03.10.2019 № 48 на відвантаження зерна пшениці 2 класу вагою 30 тон та довіреність від 03.10.2019 № 15 на отримання вказаних зернових культур.

Відразу після отримання зазначених вище документів бухгалтерією Філії АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база №83» готувалися накази на відпуск (відвантаження) хлібопродуктів від 29.07.2019 №3, від 03.08.2019 №6, від 07.08.2019 №7, від 09.08.2019 №10, від 10.08.2019 №11, від 13.08.2019 №12, від 17.08.2019 №16, від 21.08.2019 №17, від 24.08.2019 №19, від 27.08.2019 №20, від 30.08.2019 №21, від 02.09.2019 №22, від 05.09.2019 №24, від 26.09.2019 №31, від 04.10.2019 №35, які засвідчувалися підписами службових осіб Філії АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база №83», в тому числі і директором ОСОБА_6 (у період відсутності ОСОБА_6 засвідчував в.о. директора ОСОБА_13 , який не був освідчений у злочинній діяльності вище перелічених осіб).

Згідно вказаних вище наказів старший майстер ОСОБА_9 у період з 29.07.2019 по 04.10.2019 організував завантаження та виїзд дев`ятнадцяти вантажних автомобілів в адресу ТОВ «АГРОПРОМ ІНДАСТРІ» із зерном пшениці 2 класу загальною вагою 523 140 кг, підготував товарно-транспортні накладні від 29.07.2024 №016121, від 03.08.2019 №016126, від 07.08.2019 №016129, від 09.08.2019 №016130, від 10.08.2019 №016131, від 13.08.2019 №016132, від 13.08.2019 №016133, від 17.08.2019 №016138, від 17.08.2019 №016139, від 21.08.2019 №016141, від 21.08.2019 №016140, від 24.08.2019 №016143, від 24.08.2019 №016142, від 27.08.2019 №016144, від 30.08.2019 №016146, від 02.09.2019 №016148, від 05.09.2019 №016151, від 26.09.2019 №016172, від 04.10.2019 №016178 та матеріальні перепустки, які засвідчив своїми підписами.

На виконання злочинних вказівок ОСОБА_4 , директор ТОВ «АГРОПРОМ ІНДАСТРІ» ОСОБА_10 , отримавши незаконний контроль над активами АТ «ДПЗКУ», здійснила фінальний етап розпорядження майном.

Протягом серпня - жовтня 2019 року, з метою перетворення зерна у безготівкові грошові кошти та остаточного приховання його походження, ОСОБА_10 уклала 14 договорів купівлі-продажу з добросовісним набувачем - ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД». Реалізація викраденого збіжжя здійснювалася за наступними контрактами: БЛЦ20-10308 від 06.08.2019, БЛЦ20-10782 від 09.08.2019, БЛЦ20-10740 від 11.08.2019, БЛЦ20-10870 від 12.08.2019, БЛЦ20-11208 від 15.08.2019, БЛЦ20-11458 від 19.08.2019, БЛЦ20-00261 від 22.08.2019, БЛЦ20-00269 від 24.08.2019, БЛЦ20-00290 від 28.08.2019, БЛЦ20-00321 від 31.08.2019, БЛЦ20-00339 від 03.09.2019, БЛЦ20-00351 від 08.09.2019, БЛЦ20-00514 від 28.09.2019, БЛЦ20-00566 від 05.10.2019.

На виконання зазначених договорів купівлі-продажу у період з 31.07.2019 по 05.10.2019 учасники групи здійснили фактичну реалізацію зерна пшениці 2-го класу загальною вагою 523 140 кг.

Внаслідок проведення цих операцій було завершено процес зміни форми активу: викрадене державне майно трансформувалося у безготівкові грошові кошти. На банківський рахунок ТОВ «АГРОПРОМ ІНДАСТРІ» від покупця (ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД») надійшло 2 698 975,79 грн як оплата за поставлений товар. Таким чином, фігуранти отримали можливість вільно розпоряджатися грошовими коштами, одержаними від продажу майна, щодо якого фактичні обставини свідчили про його злочинне походження.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України - як організатор заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

- за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 209 КК України - як організатор легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, зокрема, у вчиненні правочинів із майном та дій, спрямованих на приховування і маскування його незаконного походження, вчинених за попередньою змовою групою осіб.

20.03.2026 року детективами Національного бюро ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 209 КК України.

03.04.2026 року ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва по справі №760/8939/26 щодо ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 998 400, 00 грн.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому злочинів підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема:

- дорученнями;

- заявами;

- протоколом допиту підозрюваного від 30.03.2026 року;

- відомостями з реєстру;

- протоколом допиту підозрюваного від 05.05.2025 року;

- протоколом огляду від 22-30.10.2025 року;

- висновком експерта №СЕ-19/111-21/13544-ПЧ від 05.07.2021 року;

- висновком експерта №СЕ-19-21/24239-ЕК від 21.06.2022 року;

- висновком експертів №5518/21-53 від 01.07.2021 року;

- висновком експерта №38861/21-53 від 30.05.2022 року;

- висновком експерта №СЕ-19/111-21/13548-ПЧ від 04.06.2021 року;

- протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 23.09.2020 року;

- протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 23.09.2020 року;

- протоколом огляду від 12.02.2025 року;

- протоколом огляду від 03.08.2020 року;

- протоколом огляду від 21.07.2021 року;

- протоколом огляду від 11.03.2024 року;

- протоколом огляду від 11.03.2024 року;

- протоколом огляду від 12.02.2025 року;

- протоколом допиту свідка від 04.03.2021 року;

- протоколом допиту свідка від 19.02.2021 року;

- протоколом допиту свідка від 19.02.2021 року;

- протоколом допиту свідка від 19.02.2021 року;

- протоколом допиту свідка від 18.02.2021 року;

- протоколом допиту свідка від 18.02.2021 року;

- протоколом допиту свідка від 18.02.2021 року;

- протоколом допиту свідка від 05.03.2021 року;

- протоколом допиту свідка від 23.11.2022 року;

- протоколом допиту свідка від 10.07.2020 року;

- протоколом допиту свідка від 10.07.2020 року;

- протоколом допиту свідка від 10.07.2020 року;

- протоколом допиту свідка від 20.07.2020 року;

- протоколом допиту свідка від 20.07.2020 року;

- протоколом допиту свідка від 20.07.2020 року;

- протоколом допиту свідка від 07.07.2020 року;

- та іншими доказами в їх сукупності, які містяться в матеріалах кримінального провадження.

Вказані докази дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Таким чином, для цілей розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 вчинив особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Крім того, вказане кримінальне правопорушення у відповідності до примітки до ст. 45 КК України віднесено до корупційних злочинів, за вчинення яких відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України виключено можливість застосування інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням, а так само, згідно з ч. 1 ст. 69 КК України, виключено можливість призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом.

Метою застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, згідно зі ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання ним як підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

Про ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду свідчать:

1. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 за інкримінований йому злочини. Так, санкція

ч. 5 ст. 191 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду з огляду й на те, що за законодавчими приписами у відповідній категорії справ неможливо застосувати пільгові інститути кримінального права такі як звільнення від відбування покарання з випробуванням та інше.

2. Достатність майнових ресурсів ОСОБА_4 для переховування від органу досудового розслідування:

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_4 та його дружина ОСОБА_15 мають на праві приватної власності:

- гараж за адресою: АДРЕСА_1 автогаражний кооператив по спільній експлуатації гаражів, які знаходяться у приватній власності, гараж НОМЕР_1 , адреса ГК: АДРЕСА_2 ;

- гараж за адресою: Донецька обл., м. Донецьк, «Мотор» автогаражний кооператив по спільній експлуатації гаражів, які знаходяться у приватній власності, гараж НОМЕР_2 , адреса ГК: АДРЕСА_2 ;

- гараж за адресою: АДРЕСА_3 ;

- квартиру, загальна площа (кв.м): 45,8, за адресою: АДРЕСА_4 ;

- квартиру, за адресою: АДРЕСА_5 ;

- квартиру, загальна площа (кв.м): 48,6, за адресою: АДРЕСА_6 .

Також варто звернути увагу, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_4 та його дружиною отримувалися кредити у загальному розмірі 228 000 (двісті двадцять вісім тисяч) доларів США (трьома траншами: 118 000, 60 000 та 50 000 доларів США відповідно), які неповернуті до теперішнього часу.

Сам факт погодження та видачі такої суми кредитною установою свідчить про те, що на момент отримання кредиту ОСОБА_4 мав відповідний високий кредитний рейтинг та підтверджений майновий стан, що дозволяв оперувати такими активами.

Наявність у розпорядженні підозрюваного такої значної суми валютних коштів створює матеріальну основу для тривалого переховування від слідства, оренди житла, зміни транспортних засобів та забезпечення життєдіяльності поза межами офіційного місця реєстрації без необхідності звернення до державних органів чи офіційного працевлаштування.

Незважаючи на отримання вказаних кредитних сум, перевіркою за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного державного реєстру транспортних засобів встановлено, що ОСОБА_4 та його дружина не придбали жодних об`єктів рухомого чи нерухомого майна після отримання кредитів.

Даний факт свідчить про те, що отримані кошти перебувають у розпорядженні підозрюваного у готівковій формі або виведені в іноземні юрисдикції. Це вказує на відсутність сталих майнових зв`язків з місцем проживання (підозрюваного ніщо не «тримає» в Україні у вигляді власної нерухомості чи бізнесу), мобільність капіталу, що дозволяє підозрюваному у будь-який момент залишити територію країни, маючи достатній фінансовий ресурс для легалізації за кордоном.

Факт неповернення кредитів у поєднанні з можливістю призначення реального покарання у виді позбавлення волі створює у ОСОБА_4 підвищену мотивацію до переховування. Ухилення від слідства для нього є способом одночасно уникнути як кримінальної відповідальності, так і цивільно-правових зобов`язань перед кредиторами.

Враховуючи санкцію статті, за якою ОСОБА_4 повідомлено про підозру, страх перед тривалим терміном ув`язнення у сукупності з наявністю фінансової «подушки безпеки» у розмірі 228 000 доларів США робить ризик переховування не просто теоретичним, а реальним та обґрунтованим.

Сукупність викладених обставин свідчить, що ОСОБА_4 , володіючи значними грошовими коштами невідомого місцезнаходження та не маючи офіційно зареєстрованого майна, яке б стримувало його від втечі, має об`єктивну можливість та суб`єктивне бажання переховуватися від органів правосуддя.

Окрім загального майнового стану підозрюваного, наявність ризику переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду підтверджується фактом володіння ресурсами, що є безпосереднім предметом та результатом інкримінованих злочинів.

Згідно з матеріалами кримінального провадження, ОСОБА_4 підозрюється у заволодінні зерном пшениці на загальну суму 2 543 298,72 грн. Вказаний актив за своєю природою є високоліквідним товаром, реалізація якого забезпечує підозрюваного значним обсягом необлікованої готівки. Ці кошти, отримані поза межами законного обігу, створюють ідеальну фінансову базу для тривалого переховування, оскільки дозволяють підозрюваному тривалий час забезпечувати свої потреби, не звертаючись до банківських установ та не вчиняючи правочинів, які могли б видати його місцезнаходження.

ОСОБА_4 інкримінується легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, на суму 2 698 975,79 грн. Дана обставина свідчить про наявність у підозрюваного специфічних знань та навичок приховування походження грошових коштів, доступу до фінансових інструментів та, ймовірно, мережі довірених осіб, що можуть сприяти у транскордонному переміщенні капіталу або його приховуванні від фінансового моніторингу.

Особа, яка володіє методами легалізації мільйонних сум, має значно вищі шанси на успішне переховування, оскільки здатна ефективно маскувати свої фінансові операції та джерела доходів під час перебування у розшуку.

Встановлено, що незважаючи на заволодіння зерном та подальшу легалізацію коштів, ОСОБА_4 не спрямував ці ресурси на придбання рухомого чи нерухомого майна в Україні. Відсутність будь-яких офіційно зареєстрованих об`єктів власності підтверджує стратегію підозрюваного щодо утримання активів у «тіньовому», мобільному секторі. Це дозволяє йому уникнути таких процесуальних заходів, як арешт майна чи конфіскація, та робить втечу економічно вигіднішою за участь у судовому розгляді.

Усвідомлення ОСОБА_4 того факту, що слідству відомі конкретні суми та механізми заволодіння майном, у поєднанні з наявністю у нього фінансового ресурсу, створює надпотужний стимул для переховування. Для підозрюваного ці кошти є «ресурсом виживання» в умовах нелегального перебування поза межами досяжності правосуддя.

Підозрюваним долучено медичний висновок про необхідність здійснення постійного стороннього догляду за його матір`ю. Відповідно до п. 2 1 «Правил перетинання державного кордону громадянами України» (затверджених Постановою КМУ № 57), особи, які здійснюють постійний догляд за своїми батьками, що за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного стороннього догляду, мають право на перетин державного кордону.

Наявність такого медичного висновку забезпечує ОСОБА_4 можливість легального перетину пункту пропуску через державний кордон у будь-який час. Враховуючи раніше зазначені фінансові ресурси (неповернуті кредити на суму 228 000 доларів США та кошти від реалізації зерна, підозрюваний має всі необхідні умови для того, щоб виїхати з України під приводом супроводу матері на лікування або відпочинок і надалі не повернутися, залишившись у країні, з якою у України відсутні договори про екстрадицію або де процедура видачі є тривалою.

Слід звернути увагу суду на те, що отримання вказаного медичного висновку та його долучення до матеріалів саме під час кримінального провадження може свідчити про завчасне приготування підозрюваного до ухилення від правосуддя. Використання стану здоров`я близької особи як «перепустки» за кордон є поширеним способом уникнення відповідальності особами, що підозрюються у вчиненні тяжких корисливих злочинів.

У разі перетину кордону на підставі догляду за матір`ю, органи досудового розслідування втрачають будь-які важелі впливу на підозрюваного. Статус «доглядача» дозволяє йому перебувати за кордоном необмежений час, що у поєднанні з наявними у нього прихованими валютними активами робить ризик його неповернення до України невідворотним.

Наявність у ОСОБА_4 документів, що дають право на легальний виїзд з України в період воєнного стану, у сукупності з відсутністю у нього зареєстрованого майна та наявністю значних грошових коштів, може свідчити про наявність продуманого плану переховування від правосуддя.

Окрім наявності правових підстав для виїзду (догляд за матір`ю), ризик переховування ОСОБА_4 підтверджується аналізом його фактичної поведінки щодо перетину державного кордону України за період 2022-2025 років.

Згідно з відомостями Державної прикордонної служби, ОСОБА_4 демонструє надзвичайно високу мобільність. Лише за період з червня 2022 року по жовтень 2025 року зафіксовано 26 фактів перетину кордону (виїздів та в`їздів). Така частота поїздок свідчить про наявність сталих логістичних зв`язків за кордоном, налагоджених маршрутів та досвіду швидкого залишення території України.

Для перетину кордону підозрюваний використовує широку базу транспортних засобів. Зокрема, зафіксовано використання автомобілів з номерами BM2082BH, BC89300B, A07573HX, A02189CI, а також іноземну реєстрацію НОМЕР_3 та міжнародне залізничне сполучення (поїзд «Братислава - Чоп»). Це підтверджує раніше викладений досвід про його високу мобільність та доступ до різноманітних ресурсів для пересування, що значно ускладнить його розшук у разі втечі.

Виїзди здійснювалися через різні пункти пропуску («Чоп (Тиса)», «Ужгород», «Краківець», «Грушів», «Лужанка»), що вказує на обізнаність підозрюваного з режимами роботи різних ділянок кордону та готовність використовувати найбільш зручний шлях для виїзду в конкретний момент.

Особливу увагу слід звернути на те, що всі вказані перетини здійснювалися ОСОБА_4 в умовах дії правового режиму воєнного стану. Це підтверджує, що він вже володіє дієвим механізмом безперешкодного залишення країни, який у поєднанні з інкримінованими йому сумами збитків та наявністю валютної «подушки безпеки», перетворює можливість його переховування на реальну загрозу.

Сукупність даних про регулярні транскордонні переміщення ОСОБА_4 свідчить про те, що Україна не є для нього єдиним та безальтернативним місцем перебування. Наявність досвіду тривалого перебування за кордоном, знання процедур перетину та наявність транспортних ресурсів у поєднанні з фінансовими активами невідомого походження, дають обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний може використати черговий виїзд для остаточного ухилення від кримінальної відповідальності.

Ризик переховування ОСОБА_4 є обґрунтованим через наявність у нього розгалуженої іноземної інфраструктури та значних фінансових ресурсів невідомого походження. Встановлено, що підозрюваний є фактичним контролером литовської компанії «UAB Ocean Light Baltic», де директором виступає його довірена особа та виконавець злочинної схеми ОСОБА_8 , а управління документацією здійснюється через особисту пошту та мобільний телефон ОСОБА_4 (карта ДМС ст. 51).

Систематичність транскордонних переміщень (понад 26 перетинів за останні роки), володіння парком автомобілів та доступ до значних обсягів необлікованої готівки від реалізації зерна (понад 14 млн. грн.) і неповернутих кредитів на суму 228 000 доларів США створюють матеріальну основу для тривалого проживання за кордоном. Наявність медичного висновку про догляд за матір`ю надає йому право на легальний виїзд під час воєнного стану, що у сукупності з відсутністю зареєстрованого майна в Україні робить втечу найбільш імовірним сценарієм уникнення відповідальності.

Про ризик незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні свідчить наступне:

В результаті його обізнаності про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, він може шляхом підкупу, погроз або іншим чином впливати на свідків, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, та таким же чином впливати на свідків, які не давали показання, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Окрім того, існує реальний ризик перешкоджання кримінальному провадженню та впливу на інших учасників групи. Протокол огляду електронної пошти ОСОБА_4 підтверджує його керівну роль: у його розпорядженні виявлено особисті документи номінального директора ОСОБА_10 , реквізити нових компаній-прокладок (ТОВ «ТІСДЕН») та вказівки щодо транзакцій на мільйонні суми під виглядом оплати за будматеріали. Будучи організатором, який координував підробку 20-ти товарно-транспортних накладних та залучав підлеглих працівників лабораторії та бухгалтерії, ОСОБА_4 має важелі адміністративного та фінансового тиску на свідків і співучасників. Перебуваючи без запобіжного заходу, він може використати віддалений доступ до цифрових кабінетів та закордонних рахунків для знищення доказів, приховування слідів легалізації доходів та координації неправдивих показань з метою мінімізації власної ролі у вчиненні особливо тяжкого злочину.

За таких обставин ризик впливу на свідків та підозрюваних існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, підозрюваних та дослідження їх судом.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищевказані дії, що зазначені в п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При визначенні виду запобіжного заходу врахуванню підлягає є відповідна практика Європейського суду з прав людини про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. З цього приводу належить врахувати, що у цій справі мова йде про можливе вчинення корупційного кримінального правопорушення.

Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 вказаного кримінального правопорушення, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, того, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, до нього необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Враховуючи викладені ризики, застосування до ОСОБА_4 більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, а не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його девіантною поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків.

Крім того, ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Тобто, відповідно до вказаної рекомендації важливим критерієм, що має враховуватись при визначенні виду запобіжного заходу, є санкція за вчинений злочин. Чим суворіша санкція передбачена за злочин, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо підозрюваного.

Вивченням особи ОСОБА_4 , даних, які б вказували на неможливість застосування до нього вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

03.04.2026 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва по справі № 760/8939/26 щодо ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 998 400, 00 грн., однак до теперішнього часу підозрюваним не внесена застава.

Відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

Встановлений кримінальним процесуальним законом п`ятиденний строк сплив, однак до теперішнього часу застава не внесена, а відповідні підтверджуючі документи органу досудового розслідування не надані.

Згідно з ч. 8 ст. 182 КПК України, у разі невнесення застави у встановлений строк, слідчий, прокурор має право звернутися із клопотанням про зміну запобіжного заходу. Порядок зміни запобіжного заходу регламентовано ст. 200 КПК України, згідно з якою прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі у зв`язку із виникненням нових обставин, які не були встановлені під час розгляду попереднього клопотання.

Факт свідомого невнесення ОСОБА_4 застави є ключовою обставиною, яка беззаперечно доводить недієвість цього запобіжного заходу та підтверджує критичне зростання ризику переховування від слідства (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Матеріалами провадження доведено, що ОСОБА_4 володіє значними фінансовими ресурсами (зокрема, неповернуті кредитні кошти у сумі 228 000 доларів США та понад 14 млн. грн.. від реалізації зерна). Враховуючи його доведений високий майновий стан, невнесення застави у розмірі 998 400 грн. свідчить не про відсутність у нього коштів, а про зумисне ігнорування виконання ухвали слідчого судді та небажання нести фінансову відповідальність (ризикувати втратою коштів у разі порушення процесуальних обов`язків).

Така процесуальна поведінка підозрюваного вказує на те, що він не має наміру підкорятися рішенням суду, а збережені ним тіньові активи (замість внесення їх як застави) акумулюються ним саме для фінансування своєї подальшої втечі. Наявність у нього медичного висновку про догляд за матір`ю та історія з 26 перетинами державного кордону підтверджують високу ймовірність того, що ОСОБА_4 готується уникнути кримінальної відповідальності шляхом виїзду за кордон.

Оскільки застосований раніше більш м`який запобіжний захід у вигляді застави виявився абсолютно неефективним і не виконав своєї превентивної функції (через саботаж з боку підозрюваного), наразі виникли виняткові обставини, передбачені ч. 1 ст. 183 КПК України.

З огляду на викладене, поведінка підозрюваного ОСОБА_4 беззаперечно доводить, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів (у тому числі особисте зобов`язання, домашній арешт чи застава) не здатний запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити його належну процесуальну поведінку. Єдиним дієвим запобіжним заходом, співмірним із тяжкістю інкримінованих корупційних злочинів та встановленими ризиками, є винятковий запобіжний захід - тримання під вартою.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав із наведених в самому клопотанні підстав, просить суд задовольнити клопотання та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заперечує проти задоволення клопотання прокурора з огляду на таке.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду:

20.04.2026 року підозрюваний здав два свої паспорти для виїзду за кордон на зберігання до ДМС України, про що 21.04.2026 року письмово повідомив прокурора та детектива. 22.04.2026 року ДМС України підтвердила прийняття зазначених документів. З цього випливає, що підозрюваний не має реальної можливості перетнути державний кордон України.

Крім того, ОСОБА_4 працює радником УСПП на позаштатній основі та неодноразово виїжджав у закордонні відрядження для пошуку іноземних партнерів. Той факт, що після кожного відрядження він добровільно повертався до України, повністю спростовує ризик втечі.

Щодо соціальних зв`язків та сімейних обставин:

Підозрюваний має сталі соціальні зв`язки, бере активну участь у діяльності громадських організацій та співпрацює з благодійним фондом, надаючи йому вагому матеріальну підтримку.

ОСОБА_4 проживає у м. Києві разом зі своєю матір`ю похилого віку, яка за станом здоров`я потребує постійного стороннього догляду. Підозрюваний здійснює цей догляд одноособово, зокрема супроводжує матір до закладів охорони здоров`я. У зв`язку з цим ОСОБА_4 повинен мати можливість безперешкодно переміщатися по м. Києву в денний час доби.

Щодо майнового стану та грошових коштів:

Твердження сторони обвинувачення про наявність у підозрюваного значних грошових коштів є припущенням, яке не ґрунтується на жодних доказах. Зазначені прокурором кошти в розмірі 228 000 доларів США були отримані у 2007-2008 роках як кредит на здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_4 (як ФОП). Станом на 2009 рік ці кошти були повністю інвестовані в бізнес, тому ні підозрюваний, ні його родина не мали їх у розпорядженні.

У 2014 році ОСОБА_4 разом із родиною був змушений виїхати з м. Донецька, внаслідок чого втратив доступ до всіх своїх бізнес-активів. Нерухоме майно, на яке посилається прокурор, розташоване в

м. Донецьку, що є тимчасово окупованою територією України. Відтак підозрюваний фактично позбавлений можливості користуватися, розпоряджатися цим майном або отримувати від нього будь-який дохід. Твердження про наявність цих активів у 2026 році є необґрунтованим суб`єктивним міркуванням прокурора.

Щодо процесуальної поведінки підозрюваного:

Твердження про невиконання ухвали слідчого судді не відповідає дійсності. ОСОБА_4 не ухиляється від виконання процесуальних обов`язків, а наразі шукає необхідну суму для внесення застави, оскільки не має для цього достатніх фінансових можливостей. При цьому він у повному обсязі виконує всі інші покладені на нього обов`язки, що свідчить про його належну процесуальну поведінку.

Усі ризики, заявлені прокурором, є виключно припущеннями та не підтверджені належними й допустимими доказами.

Враховуючи викладене, захисник просить клопотання прокурора задовольнити частково, застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.

Підозрюваний ОСОБА_4 повністю підтримує позицію захисника та надає суду такі пояснення. З 2020 року він не працює, а його утримання та забезпечення життєдіяльності родини здійснює виключно дружина. Що стосується його закордонних поїздок, то всі витрати на ці відрядження повністю покривалися за рахунок організації.

Більшість його близьких родичів наразі також проживають за кордоном.

У ОСОБА_4 дійсно немає грошових коштів для внесення застави у розмірі, визначеному судом. Наразі максимальна сума, яку він об`єктивно може знайти та внести за допомогою родини та близьких, становить 250 000 гривень.

Заслухавши сторони та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновків, які мотивує наступним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Згідно з ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 209 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжкого злочину та санкцією якого передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до дванадцяти років.

Слідчий суддя вважає обґрунтованою підозру.

Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04, рішення від 21.04.2011 року) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Суд погоджується з доводами сторони обвинувачення, що надані матеріали свідчать про наявність «обґрунтованої підозри» у розумінні практики ЄСПЛ. Однак, сама по собі обґрунтованість підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину не є достатньою підставою для обрання найсуворішого запобіжного заходу без доведення неможливості застосування інших заходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані стороною обвинувачення докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Аналізуючи обґрунтованість заявлених прокурором ризиків, зокрема ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя зважає на те, що підозрюваний ОСОБА_4 20.04.2026 року добровільно здав свої паспорти для виїзду за кордон на зберігання до ДМС України, що підтверджується відповідними довідками та повідомленнями на адресу органу досудового розслідування. Вказана обставина суттєво знижує ризик неконтрольованого чи легального перетину підозрюваним державного кордону України, незважаючи на наявність медичних документів стосовно догляду за матір`ю. Крім того, фактична поведінка ОСОБА_4 у минулому свідчить, що після закордонних відряджень він щоразу добровільно повертався в Україну.

Щодо майнового стану підозрюваного та наявності у нього фінансових ресурсів, слідчий суддя зазначає, що посилання сторони обвинувачення на володіння об`єктами нерухомості (квартирами та гаражами) у м. Донецьку не може беззаперечно свідчити про високий майновий стан підозрюваного станом на 2026 рік, оскільки вказане майно знаходиться на тимчасово окупованій території України, що позбавляє ОСОБА_4 можливості ним розпоряджатися чи отримувати від нього дохід. Доводи прокурора про наявність у розпорядженні підозрюваного кредитних коштів у розмірі 228 000 доларів США також мають характер припущень, оскільки вказані кредити отримувалися у 2007-2008 роках для підприємницької діяльності, яка була припинена через форс-мажорні обставини.

Оцінюючи факт невнесення підозрюваним застави, визначеної попередньою ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 03.04.2026 року у розмірі 998 400 грн., суд вважає, що стороною обвинувачення не доведено зумисного або злісного ухилення ОСОБА_4 від виконання рішення суду. Підозрюваний та його захисник надали обґрунтовані пояснення, що невиконання ухвали в цій частині зумовлено виключно відсутністю реальної фінансової спроможності та відсутністю офіційного доходу у підозрюваного з 2020 року. Водночас ОСОБА_4 належним чином виконує інші покладені на нього процесуальні обов`язки, з`являється за викликами слідчого та суду, що підтверджує його належну процесуальну поведінку.

З огляду на викладене, клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою підлягає відмові через недоведеність неможливості застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Разом з тим, оскільки попередньо визначений розмір застави виявився очевидно непомірним для підозрюваного, що призвело до неможливості виконання ухвали суду, та враховуючи клопотання захисту і пояснення самого підозрюваного про можливість внесення реальної для його родини суми, слідчий суддя, керуючись принципами пропорційності та забезпечення балансу між інтересами правосуддя і правами людини, вважає за доцільне визначити новий розмір застави, який, з одного боку, буде здатний стримувати заявлені процесуальні ризики, а з іншого - є реальним до виконання. При визначенні розміру застави суд враховує характер інкримінованих діянь, майновий стан підозрюваного та визначену ним межу спроможності у розмірі 250 000 гривень.

Таким чином, слідчий суддя доходить висновків, що з метою забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, суд вважає за доцільне щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави обраний слідчим суддею Солом`янського районного суду

м. Києва 03.04.2026 року залишити без змін, зменшивши суму застави до 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 гривень.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України строком на 60 днів, з дня внесення застави, а саме:

1) не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) прибувати на першу вимогу до слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України чи в`їзд в Україну.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 186, 193-194, 196, 205, 309, 369, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання - відмовити.

Запобіжний захід у виді застави ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обраний слідчим суддею Солом`янського районного суду м. Києва 03.04.2026 року залишити без змін, зменшивши суму застави до 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить

266 240 гривень, які можуть бути внесені як самим підозрюваним так і іншою фізичною (юридичною) особою на депозитний рахунок: отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089 та надати документ, що це підтверджує, до Солом`янського районного суду міста Києва.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України строком на 60 днів, з дня внесення застави, а саме:

1) не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) прибувати на першу вимогу до слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України чи в`їзд в Україну;

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний (обвинувачений), будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше 5 днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити внесення заставодавцем та надати документ,що це підтверджує детективу, прокурору,суду.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення .

Суддя: ОСОБА_1