Вирок № 137962873 від 18.06.2026 , Дніпровський районний суд міста Києва

Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 755/5216/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" червня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025000000000001 від 02.01.2025, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Звягеля Житомирської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Магдебург, Німеччина, громадянка України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 111-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обіймаючи посаду генерального директора ТОВ «ОДП ГРУП» (попередня назва - ТОВ «ВО ТЕХНА») на підставі наказу від 26.04.2023 № К2604-1, був залучений до провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, а саме з фактичним кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ОДП ГРУП» та колишнім генеральним директором підприємства, стосовно яких матеріали досудового розслідування виділено в окреме провадження.

Водночас ОСОБА_4 , як встановлено органом досудового розслідування, не був обізнаний про спрямованість умислу вказаних осіб на пособництво державі-агресору. Відповідно до вказівок зазначених осіб ОСОБА_4 повинен був забезпечити своєчасне та безперервне виготовлення продукції на виробничих потужностях ТОВ «ОДП ГРУП», а саме обладнання для птахівництва, з метою подальшого постачання суб`єкту господарювання держави-агресора - ТОВ «ТЕХНА», що знаходиться та здійснює господарську діяльність на території російської федерації за адресою: Липецька область, Грязинський район, с. Казинка.

При цьому, враховуючи існуючі заборони в Україні на здійснення господарської діяльності з підприємствами держави-агресора, встановлені постановами Кабінету Міністрів України № 187 від 03.03.2022 та № 1076 від 27.09.2022, поставка обладнання українського виробництва мала здійснюватися не безпосередньо до російської федерації, а через треті країни, із використанням логістичних складів та іноземних суб`єктів господарювання.

Зокрема, передбачалося постачання обладнання українського виробництва з України на логістичні склади, розташовані у країнах Європейського Союзу, а саме до Республіки Польща, Литовської Республіки, портів Республіки Польща та Румунії, нібито для іноземних суб`єктів господарювання Об`єднаних Арабських Еміратів «TEXHA GLOBAL FZCO» та Республіки Туреччина «OCEANIX TRADING MAKINE TICARET VE SANAYI ANONIM SIRKETI», звідки таке обладнання у подальшому мало транспортуватися на територію держави-агресора.

Після призначення на посаду генерального директора ТОВ «ОДП ГРУП» ОСОБА_4 , реалізуючи злочинний умисел на провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, підписав контракти від 25.05.2023 № HB 25/05/23 TR між ТОВ «ОДП ГРУП» та «OCEANIX TRADING MAKINE TICARET VE SANAYI ANONIM SIRKETI», а також від 20.06.2023 № HB 13/03/23 TG-SA між ТОВ «ОДП ГРУП» та «TEXHA GLOBAL FZCO» щодо поставки обладнання для птахівництва нібито для зазначених іноземних суб`єктів господарювання на логістичні склади у Республіці Польща, Литовській Республіці та порти Республіки Польща і Румунії. У подальшому ОСОБА_4 забезпечив виготовлення групи товарів - обладнання для птахівництва згідно зі специфікаціями, нібито заявленими «TEXHA GLOBAL FZCO» та «OCEANIX TRADING MAKINE TICARET VE SANAYI ANONIM SIRKETI», а також підписував товаросупровідні документи, митні декларації, додатки до контрактів, інвойси та рахунки-фактури, які використовувалися для митного оформлення та подальшого переміщення такого обладнання.

Зокрема, на виконання умов контракту від 20.06.2023 ОСОБА_4 підписав рахунки-фактури щодо оплати товарів на загальну суму 152 886,05 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України на дату подання митних декларацій становило 5 661 818,54 грн. Документи, підписані ОСОБА_4 від імені декларанта ТОВ «ОДП ГРУП», були подані до митних органів, на підставі чого складено митні декларації та інвойси для поставки обладнання для птахівництва нібито для «TEXHA GLOBAL FZCO» у порти Республіки Польща та Румунії, звідки обладнання транспортувалося до держави-агресора, а саме на підприємство ТОВ «ТЕХНА» за адресою: Липецька область, Грязинський район, с. Казинка. Крім того, ОСОБА_4 забезпечив виготовлення обладнання для птахівництва згідно зі специфікаціями, нібито заявленими «OCEANIX TRADING MAKINE TICARET VE SANAYI ANONIM SIRKETI», та підписав товаросупровідні документи, у тому числі митні декларації, додатки до контракту, інвойси та рахунки-фактури.

На виконання умов контракту від 25.05.2023 ним були підписані рахунки-фактури щодо оплати на загальну суму 666 647,02 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України на дату подання митних декларацій становило 24 359 809,34 грн.

Унаслідок зазначених дій з російського підприємства ТОВ «ТЕХНА» з використанням банківських рахунків компаній-нерезидентів «TEXHA GLOBAL FZCO» та «OCEANIX TRADING MAKINE TICARET VE SANAYI ANONIM SIRKETI» на рахунки компанії ТОВ «ВО ТЕХНА» / ТОВ «ОДП ГРУП» були отримані платежі на загальну суму 1 751 408,59 доларів США, що еквівалентно 60 857 040,70 грн, а також 496 050,35 доларів США, що еквівалентно 18 189 742,48 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у провадженні господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка раніше обіймала посаду директора департаменту логістики ТОВ «ВО ТЕХНА» (теперішня назва - ТОВ «ОДП ГРУП»), була залучена до провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором як пособник. ОСОБА_5 також не була обізнана про спрямованість умислу інших осіб на пособництво державі-агресору, однак, відповідно до вказівок зазначених осіб, здійснюючи пособництво у веденні господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, повинна була забезпечити закупівлю деталей та сировини для виробництва обладнання для птахівництва ТОВ «ОДП ГРУП» під керівництвом ОСОБА_4 , а також здійснювати подальший супровід експорту продукції ТОВ «ОДП ГРУП» на територію держави-агресора.

Зокрема, ОСОБА_5 забезпечувала контроль за здійсненням перевезень, підшуканням водіїв, організацією швидкої логістики та взаємодією з генеральним директором ОСОБА_4 для швидкого виготовлення і переміщення обладнання.

З метою маскування злочинного характеру поставок обладнання для птахівництва до держави-агресора під виглядом законної господарської діяльності між ТОВ «ОДП ГРУП» та іноземними суб`єктами господарювання були укладені та використані реквізити контрактів із «TEXHA GLOBAL FZCO» та «OCEANIX TRADING MAKINE TICARET VE SANAYI ANONIM SIRKETI».

Зазначені документи фактично використовувалися для оформлення поставок через треті країни з подальшим транспортуванням товарів до російської федерації. ОСОБА_5 , діючи як пособник, забезпечила постачання на виробництво ТОВ «ОДП ГРУП» деталей та сировини для виготовлення обладнання для птахівництва, узгоджуючи свої дії з ОСОБА_4 та іншими особами, які залучили її до протиправної діяльності.

Надалі ОСОБА_5 здійснювала подальший супровід експорту продукції ТОВ «ОДП ГРУП» на логістичні склади компаній-нерезидентів «UAB DIDNERIAL» та «UAB EVEREST LOGISTICS» у місті Вільнюс Литовської Республіки, а також у порти Республіки Польща і Румунії, звідки обладнання транспортувалося до держави-агресора, а саме на підприємство ТОВ «ТЕХНА» за адресою: Липецька область, Грязинський район, с. Казинка. Крім того, ОСОБА_5 здійснювала логістичний супровід обладнання для птахівництва, виробленого ТОВ «ВО ТЕХНА» / ТОВ «ОДП ГРУП», на логістичні склади та порти Республіки Польща, Румунії та Литовської Республіки за контрактами від 10.02.2022 № HB 10/03/22 TG, від 20.06.2023 № HB 13/03/23 TG-SA, від 25.05.2023 № HB 25/05/23 TR та відповідними додатковими угодами.

Унаслідок таких дій, за пособництва ОСОБА_5 , забезпечено виготовлення, документальне оформлення, логістичний супровід та фактичне переміщення обладнання для птахівництва українського виробництва через територію третіх країн до підприємства держави-агресора ТОВ «ТЕХНА». Крім цього, за наслідками здійснення відповідних поставок з російського підприємства ТОВ «ТЕХНА» з використанням банківських рахунків компаній-нерезидентів «TEXHA GLOBAL FZCO» та «OCEANIX TRADING MAKINE TICARET VE SANAYI ANONIM SIRKETI» на рахунок ТОВ «ВО ТЕХНА» / ТОВ «ОДП ГРУП» були отримані платежі на загальну суму 1 751 408,59 доларів США, що еквівалентно 60 857 040,70 грн, та 496 050,35 доларів США, що еквівалентно 18 189 742,48 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у пособництві в провадженні господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 111-1 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор першого відділу першого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про затвердження укладеної 16 червня 2026 року між ним та обвинуваченими ОСОБА_4 і ОСОБА_5 за участю їх захисників угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 62025000000000001 від 02.01.2025.

Прокурор зазначив, що під час досудового розслідування між сторонами кримінального провадження досягнуто згоди щодо правової кваліфікації дій обвинувачених, обсягу пред`явленого їм обвинувачення, виду та міри покарання, а також інших правових наслідків, передбачених чинним законодавством.

Вказав, що вимоги ст. ст. 468-472 КПК України при укладенні угоди дотримані, обвинуваченим роз`яснено їх процесуальні права, наслідки укладення, затвердження та невиконання угоди, останні уклали її добровільно, без застосування будь-якого примусу, насильства, погроз чи обіцянок, а тому просив долучити примірники угоди до матеріалів кримінального провадження та затвердити її.

Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримали укладену угоду про визнання винуватості, підтвердили, що зміст пред`явленого їм обвинувачення є зрозумілим, свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень вони визнають повністю та беззастережно, угоду підписали добровільно, без будь-якого фізичного чи психологічного тиску, усвідомлюють характер обвинувачення, права, передбачені кримінальним процесуальним законом, а також наслідки затвердження та невиконання угоди, передбачені ст. ст. 473, 476 КПК України, і просили суд її затвердити.

Захисники ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 , підтримали позицію своїх підзахисних, зазначивши, що угода відповідає вимогам закону, укладена добровільно, після проведення конфіденційних консультацій із підзахисними, які повністю усвідомлюють характер обвинувачення, обсяг своїх процесуальних прав та наслідки затвердження угоди.

Крім того, захисник ОСОБА_7 , повідомив суд про намір подати письмові клопотання щодо вирішення питання про повернення вилученого майна, скасування арешту майна та повернення застави під час ухвалення вироку, а також просив оголосити перерву для надання відповідних процесуальних документів, що судом було задоволено.

Після поновлення судового розгляду стороною захисту було подано документи на підтвердження заявлених клопотань щодо скасування арештів, повернення застави та вирішення долі речових доказів, які були долучені судом до матеріалів кримінального провадження та враховані під час ухвалення вироку.

Виконуючи вимоги ч. 4 ст. 474 КПК України, суд безпосередньо з`ясував у кожного з обвинувачених, чи розуміють вони характер обвинувачення, свої процесуальні права, наслідки укладення, затвердження та невиконання угоди, а також чи є їх волевиявлення добровільним.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили суду, що їм зрозумілий зміст обвинувачення, вони визнають себе винуватими в повному обсязі, розуміють, що у разі затвердження угоди вони будуть обмежені у праві оскарження вироку з підстав, визначених законом, а також усвідомлюють наслідки її невиконання.

Кожен із них підтвердив, що угоду підписав добровільно, без будь-якого примусу чи незаконного впливу.

Дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, вислухавши думку учасників кримінального провадження, перевіривши її відповідність вимогам кримінального процесуального закону та матеріалам кримінального провадження, суд дійшов висновку, що укладена між сторонами угода відповідає вимогам ст. ст. 468-472 КПК України, її умови не суперечать вимогам закону, інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб, містять правильну правову кваліфікацію дій обвинувачених, а фактичні підстави для визнання винуватості підтверджуються матеріалами кримінального провадження.

Судом також встановлено, що обвинувачені повністю усвідомлювали зміст укладеної угоди, характер обвинувачення, узгоджений вид та міру покарання, а також правові наслідки її затвердження та невиконання, що свідчить про добровільність укладення угоди та відсутність будь-яких передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України підстав для відмови у її затвердженні.

Суд, перевіривши умови укладених угод про визнання винуватості, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для їх затвердження з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо тяжких та особливо тяжких злочинів, унаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, допускається укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , посягає на основи національної безпеки України та завдає шкоди державним і суспільним інтересам, у зв`язку з чим закон не містить заборони щодо укладення у даному кримінальному провадженні угоди про визнання винуватості.

Судом встановлено, що укладені угоди відповідають вимогам ст. 472 КПК України, містять усі істотні умови, передбачені кримінальним процесуальним законом, зокрема формулювання обвинувачення, його правову кваліфікацію, істотні для кримінального провадження обставини, беззастережне визнання обвинуваченими своєї винуватості, узгоджене покарання, згоду на його призначення, обов`язки обвинувачених щодо співпраці зі стороною обвинувачення, а також наслідки затвердження та невиконання угоди.

Під час судового розгляду ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили, що повністю розуміють зміст висунутого їм обвинувачення, характер своїх процесуальних прав, визначених п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення, затвердження та невиконання угоди, передбачені ст.ст. 473, 476 КПК України, після чого кожен із них підтвердив суду, що уклав угоду добровільно, без застосування будь-якого фізичного чи психологічного примусу, погроз, насильства або обіцянок, не передбачених її змістом.

Будь-яких обставин, які б свідчили про недобровільність волевиявлення обвинувачених, нерозуміння ними змісту укладених угод або неможливість виконання взятих на себе зобов`язань, судом не встановлено.

Крім того, суд враховує, що обвинувачені беззастережно визнали свою винуватість у повному обсязі пред`явленого обвинувачення, підтвердили фактичні обставини кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті та угодах про визнання винуватості, щиро розкаялися у вчиненому, активно сприяли органу досудового розслідування у встановленні всіх обставин кримінального правопорушення, а також взяли на себе зобов`язання щодо подальшої співпраці зі стороною обвинувачення шляхом надання правдивих викривальних показань стосовно інших осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, матеріали щодо яких виділені в окреме кримінальне провадження.

Суд також бере до уваги, що відповідно до обвинувального акта та змісту укладених угод унаслідок інкримінованих обвинуваченим дій цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, матеріальних збитків, які підлягають відшкодуванню в межах цього кримінального провадження, не встановлено, а умови угоди не порушують прав, свобод чи законних інтересів інших осіб.

Вирішуючи питання про узгоджене сторонами покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, дані про особу кожного з обвинувачених, які раніше не судимі, повністю визнали свою вину, щиро розкаялися, активно сприяли розкриттю кримінального правопорушення, добровільно уклали угоди про визнання винуватості та погодилися на виконання всіх передбачених ними обов`язків.

З урахуванням наведеного, особи обвинувачених, їх процесуальної поведінки, повного визнання вини, добровільного укладення угод, активного сприяння викриттю інших співучасників, а також того, що узгоджене сторонами покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку, що наявні всі передбачені законом підстави для затвердження укладених угод про визнання винуватості.

Суд усвідомлює, що кримінальні правопорушення проти основ національної безпеки України становлять підвищену суспільну небезпеку, особливо в умовах триваючої збройної агресії російської федерації проти України, оскільки посягають на економічну безпеку держави, створюють умови для підтримки функціонування суб`єктів господарювання держави-агресора та можуть сприяти забезпеченню її економічного потенціалу.

Разом із тим, вирішуючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить не лише із характеру інкримінованого кримінального правопорушення, а й з конкретних обставин його вчинення, ролі кожного з обвинувачених, їхньої поведінки після повідомлення про підозру, ставлення до вчиненого, а також суспільного інтересу у швидкому, повному та ефективному кримінальному провадженні.

Суд враховує, що укладення угод у цьому кримінальному провадженні сприяло досягненню завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України, забезпечило оперативність судового розгляду, дало можливість уникнути тривалого дослідження значного обсягу доказів, які містяться у численних томах матеріалів кримінального провадження, а також забезпечило подальшу співпрацю обвинувачених зі стороною обвинувачення щодо викриття інших осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що затвердження угод відповідає інтересам суспільства, не суперечить вимогам закону, не порушує права, свободи чи законні інтереси сторін та інших осіб, а узгоджене сторонами покарання є справедливим, співмірним характеру та ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, необхідним і достатнім для досягнення мети покарання, визначеної ст. 50 КК України.

Вирішуючи питання про призначення узгодженого сторонами покарання, суд виходить із вимог ст.ст. 50, 65 КК України, відповідно до яких покарання є заходом державного примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

При визначенні виду та міри покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, мотив та роль кожного з обвинувачених, дані про їх особи, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження та змісту укладених угод, ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, судимостей не має, повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв органу досудового розслідування у встановленні всіх істотних обставин кримінального правопорушення, добровільно уклав угоду про визнання винуватості та взяв на себе зобов`язання щодо подальшої співпраці зі стороною обвинувачення шляхом надання викривальних показань стосовно інших осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення.

Аналогічно ОСОБА_5 раніше не судима, свою винуватість визнала повністю, щиро розкаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення, добровільно уклала угоду про визнання винуватості та також зобов`язалася співпрацювати зі стороною обвинувачення у викритті інших співучасників кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обох обвинувачених, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинувачених, судом не встановлено.

Разом із тим суд бере до уваги, що обвинувачені обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, яке в умовах триваючої широкомасштабної збройної агресії російської федерації становить підвищену суспільну небезпеку, оскільки будь-яке провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором негативно впливає на економічну безпеку України та суперечить інтересам держави.

Разом із цим суд враховує, що у межах даного кримінального провадження сторони досягли згоди щодо укладення угод про визнання винуватості, обвинувачені не лише беззастережно визнали свою вину, а й надали викривальні показання щодо інших осіб, причетних до організації та вчинення кримінального правопорушення, що має істотне значення для забезпечення повноти кримінального переслідування, досягнення завдань кримінального провадження та захисту інтересів держави.

Оцінюючи сукупність наведених обставин, дані про особу кожного з обвинувачених, їх поведінку після вчинення кримінального правопорушення, ставлення до скоєного, повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне укладення угод про визнання винуватості, суд приходить до висновку, що погоджене сторонами покарання у виді чотирьох років позбавлення волі без конфіскації майна є співмірним тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, принципам законності, справедливості та індивідуалізації покарання і є необхідним та достатнім для виправлення обвинувачених та попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень.

Беручи до уваги наведене, а також те, що сторонами угод узгоджено застосування положень ст. 75 КК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для звільнення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, оскільки їх виправлення можливе без ізоляції від суспільства, за умови здійснення належного контролю уповноваженим органом з питань пробації та виконання покладених судом обов`язків.

Вирішуючи питання щодо можливості звільнення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, суд виходить із положень ст. 75 КК України, відповідно до яких у разі затвердження угоди про визнання винуватості суд має право прийняти рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням, якщо сторонами узгоджено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років та погоджено застосування такого виду звільнення.

Як убачається зі змісту укладених угод про визнання винуватості, сторонами узгоджено призначення кожному з обвинувачених покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки без конфіскації майна із одночасним звільненням від його відбування з випробуванням та встановленням іспитового строку тривалістю один рік.

Оцінюючи можливість застосування до обвинувачених положень ст. 75 КК України, суд враховує не лише узгоджену сторонами позицію, а й дані про особу кожного з них, їх поведінку після викриття кримінального правопорушення, ставлення до вчиненого, а також інші обставини, які характеризують можливість їх виправлення без ізоляції від суспільства.

Будь-яких відомостей, які б свідчили про неможливість їх виправлення без ізоляції від суспільства або про існування ризику вчинення ними нових кримінальних правопорушень, матеріали кримінального провадження не містять.

За таких обставин суд приходить до переконання, що досягнення мети покарання, визначеної ст. 50 КК України, у даному випадку можливе без реального відбування обвинуваченими покарання у виді позбавлення волі, а тому погоджується з умовами укладених угод щодо застосування до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 положень ст. 75 КК України.

З метою забезпечення належної поведінки засуджених протягом іспитового строку, здійснення контролю за їх виправленням та виконанням покладених законом обов`язків суд вважає за необхідне покласти на кожного із них обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання,

-також не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Таким чином, суд дійшов висновку, що узгоджені сторонами умови щодо призначення покарання та звільнення ОСОБА_4 і ОСОБА_5 від його відбування з випробуванням відповідають вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства, не суперечать інтересам суспільства та держави, забезпечують реалізацію принципів справедливості, індивідуалізації покарання та досягнення його мети.

Вирішуючи інші питання, які відповідно до вимог ст. 374 КПК України підлягають вирішенню при ухваленні обвинувального вироку, суд зазначає таке.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження та підтверджено у судовому засіданні, під час здійснення досудового розслідування до ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 272 520 гривень, внесеної заставодавцем на депозитний рахунок суду на підставі відповідної ухвали слідчого судді.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 заявив клопотання про повернення застави заставодавцю, посилаючись на те, що під час судового розгляду угоду про визнання винуватості укладено та подано на затвердження суду, обвинувачений належним чином виконував покладені на нього процесуальні обов`язки, не ухилявся від органу досудового розслідування та суду, не порушував умов застосованого до нього запобіжного заходу, своєчасно прибував за викликами слідчого, прокурора та суду, у зв`язку із чим підстави для подальшого існування застави як запобіжного заходу відпали.

Прокурор проти задоволення зазначеного клопотання не заперечував.

Суд бере до уваги, що протягом усього часу дії запобіжного заходу ОСОБА_4 виконував покладені на нього процесуальні обов`язки, не допускав їх порушення, з`являвся за кожним викликом органу досудового розслідування та суду, не вчиняв дій, спрямованих на перешкоджання кримінальному провадженню, а після направлення обвинувального акта до суду добровільно уклав угоду про визнання винуватості та підтвердив намір виконувати її умови.

З огляду на наведене, враховуючи затвердження судом угоди про визнання винуватості, відсутність необхідності у подальшому застосуванні до ОСОБА_4 запобіжного заходу та припинення ризиків, для запобігання яким його було обрано, суд дійшов висновку, що застава підлягає скасуванню, а внесені заставодавцем грошові кошти - поверненню заставодавцю у встановленому законом порядку.

Разом із цим судом встановлено, що стороною захисту також заявлено клопотання про скасування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, накладеного ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва, а також про вирішення питання щодо повернення тимчасово вилученого майна.

В обґрунтування зазначеного клопотання захисник послався на те, що у зв`язку із затвердженням угоди про визнання винуватості відпала правова мета подальшого існування застосованих заходів забезпечення кримінального провадження, оскільки сторонами угоди погоджено покарання без конфіскації майна, спеціальна конфіскація не застосовується, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, а вилучене майно не підлягає подальшому утриманню органом досудового розслідування.

Прокурор проти задоволення зазначеного клопотання також не заперечував.

Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, надані стороною захисту копії ухвал слідчих суддів про накладення арешту, а також зміст укладених угод про визнання винуватості, приходить до висновку, що після ухвалення обвинувального вироку та затвердження угод подальше застосування заходів забезпечення кримінального провадження не відповідає їх меті, визначеній кримінальним процесуальним законом.

Суд враховує, що арешт майна застосовувався з метою забезпечення належного здійснення кримінального провадження, однак після його завершення та вирішення питання про кримінальну відповідальність обвинувачених відсутні правові підстави для подальшого обмеження права власності, оскільки конфіскація майна узгодженим сторонами покаранням не передбачена, питання про спеціальну конфіскацію не ставилося, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, а прокурором не наведено будь-яких обставин, які б свідчили про необхідність подальшого збереження арешту.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність скасування арештів, накладених у межах цього кримінального провадження, із одночасним вирішенням питання про повернення майна його законним власникам.

Як убачається з обвинувального акта, у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні були понесені процесуальні витрати, пов`язані із проведенням судових експертиз, загальний розмір яких становить 50 937 гривень 60 копійок.

Відповідно до вимог ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку процесуальні витрати, документально підтверджені у встановленому законом порядку, підлягають стягненню із засуджених на користь держави.

Враховуючи, що обвинувальний вирок у даному кримінальному провадженні ухвалюється на підставі затверджених судом угод про визнання винуватості, суд вважає за необхідне вирішити питання щодо процесуальних витрат відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 17, 26, 42, 50, 100, 124, 368, 370, 373, 374, 468-476 КПК України, ст.ст. 50, 65, 66, 67, 75, 76, 77 ч. 4 ст. 111-1, ч. 5 ст. 27 КК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 16 червня 2026 року між прокурором першого відділу першого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченим ОСОБА_4 та його захисником ОСОБА_7 .

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 16 червня 2026 року між прокурором першого відділу першого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченою ОСОБА_5 та її захисником ОСОБА_6 .

Визнати ОСОБА_5 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 111-1 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід, застосований щодо ОСОБА_4 у вигляді застави, скасувати.

Повернути заставодавцю внесену на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві заставу у розмірі 272 520 (двісті сімдесят дві тисячі п`ятсот двадцять) гривень 00 копійок.

Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва, а саме:

арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24 січня 2024 року по справі № 757/3318/24-к а саме:

?комплекс нежитлових будівель, розташованих за адресою: Житомирська обл., Звягельський р., м. Звягель, вулиця Київська, будинок 48, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2752068518080, який на праві власності належить ТОВ «ОДП ГРУП» (код ЄДРПОУ 33063942);

?інкубатор, загальною площею: 635.4 кв.м., розташований на земельній ділянці з кадастровим номером: 1824084200:02:000:0583 за адресою: Житомирська обл., Новоград-Волинський (Звягельський) р., с. Лідівка, вулиця Дружби, будинок 36, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2675596418080, який на праві власності належить ТОВ «ОДП ГРУП» (код ЄДРПОУ 33063942);

?підсобне господарство для зберігання сільськогосподарської техніки та обладнання для птахівництва, розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером: 1824084200:02:000:0583 за адресою: Житомирська обл., Новоград-Волинський (Звягельський) р., с. Лідівка, вулиця Дружби, будинок 36, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1734389318240, яке на праві власності належить ТОВ «ОДП ГРУП» (код ЄДРПОУ 33063942);

?земельна ділянка з кадастровим номером: 1824084200:02:000:0583, площею: 1.2379 га., розташована за адресою: Житомирська обл., Новоград-Волинський (Звягельський) р., с/рада. Орепівська, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 860539818240, яка на праві власності належить ТОВ «ОДП ГРУП» (код ЄДРПОУ 33063942);

?земельна ділянка з кадастровим номером: 1811000000:00:018:0400, площею: 4.637 га., розташована за адресою: Житомирська обл., м. Новоград-Волинський (Звягель), вулиця Пушкіна (Київська), 48, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 688202318110, яка на праві власності належить ТОВ «ОДП ГРУП» (код ЄДРПОУ 33063942);

?нежилі приміщення (в літ. А), загальною площею: 1018,6 кв.м., розташовані за адресою: м. Київ, проспект Воскресенський (Перова), будинок 13/2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 531546980000, у розмірі частки спільної власності: 42/100, які на праві власності належать ТОВ «ОДП ГРУП» (код ЄДРПОУ 33063942);

?нежиле приміщення, приміщення кузні, загальною площею: 169,9, розташоване за адресою: Житомирська обл., м. Новоград-Волинський (Звягель), вулиця Пушкіна (Київська), будинок 48, реєстраційний номер майна: 6526260, яке на праві власності належить ТОВ «ОДП ГРУП» (код ЄДРПОУ 33063942);

?комплекс нежитлових приміщень ремзаводу, розташовані за адресою: Житомирська обл., м. Новоград-Волинський (Звягель), вулиця Пушкіна (Київська), будинок 48, реєстраційний номер майна: 9237816, який на праві власності належить ТОВ «ОДП ГРУП» (код ЄДРПОУ 33063942);

- транспортний засіб марки «ЗАЗ», білого кольору, VIN: НОМЕР_15, номер двигуна: НОМЕР_1 , який на праві власності належить ТОВ «ОДП ГРУП» (код ЄДРПОУ 33063942);

- транспортний засіб марки «ACURA», чорного кольору, VIN: НОМЕР_2 , номер двигуна: НОМЕР_3 , який на праві власності належить ТОВ «ОДП ГРУП» (код ЄДРПОУ 33063942);

- транспортний засіб марки «VOLVO V90CC», коричневого кольору, VIN: НОМЕР_4 , номер двигуна: НОМЕР_5 , який на праві власності належить ТОВ «ОДП ГРУП» (код ЄДРПОУ 33063942);

- транспортний засіб марки «CHEVROLET EVANDA», сірого кольору, VIN: НОМЕР_6 , номер двигуна: НОМЕР_7 , який на праві власності належить ТОВ «ОДП ГРУП» (код ЄДРПОУ 33063942);

- транспортний засіб марки «JEEP COMPASS», сірого кольору, VIN: НОМЕР_8 , номер двигуна: НОМЕР_9 , який на праві власності належить ТОВ «ОДП ГРУП» (код ЄДРПОУ 33063942);

- транспортний засіб марки «FORD TRANSIT CUSTOM», чорного кольору, VIN: НОМЕР_10 , номер двигуна: НОМЕР_11 , який на праві власності належить ТОВ «ОДП ГРУП» (код ЄДРПОУ 33063942);

- транспортний засіб марки «RENAULT MIDLUM», червоного кольору, VIN: НОМЕР_12 , номер двигуна: НОМЕР_13 , який на праві власності належить ТОВ «ОДП ГРУП» (код ЄДРПОУ 33063942);

- транспортний засіб марки «IVECO 35S15», білого кольору, VIN: НОМЕР_14 , який на праві власності належить ТОВ «ОДП ГРУП» (код ЄДРПОУ 33063942) - скасувати.

арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.06.2024 по справі № 757/27329/24-к, накладено арешт у кримінальному провадженні № 42023000000000508 від 27.03.2023 арешт на корпоративні права, нерухоме та рухоме майно юридичних осіб ТОВ «ОДП ГРУП» (код ЄДРПОУ 33063942) - скасувати.

ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 січня 2024 року по справі № 757/169/24-к, а саме: арешт на тимчасово вилучене майно, вилучене під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.12.2023 у справі №757/55873/23-к, у період часу з 07 год. 16 хв. до 17 год. 34 хв., житловому приміщенні за адресою: вул. Свято-Георгіївська, 10-а, м. Київ, за місцем проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме:

- банкноти номіналом, який зовні відповідають 1000 грн. у кількості 364 шт.;

- банкноти номіналом, який зовні відповідають 100 доларам США у кількості 359 шт.;

- банкноти номіналом, який зовні відповідають 10 доларам США у кількості 10 шт.;

- банкноти номіналом, який зовні відповідають 5 доларам США у кількості 4 шт.;

- банкноти номіналом, який зовні відповідають 2 доларам США у кількості 15 шт.;

- банкноти номіналом, який зовні відповідають 1 долару США у кількості 48 шт.;

- банкноти номіналом, який зовні відповідають 50 ЄВРО у кількості 1 шт.;

- банкноти номіналом, який зовні відповідають 20 ЄВРО у кількості 3 шт.;

-банкноти номіналом, який зовні відповідають 10 ЄВРО у кількості 27 шт., які були вилучені і упаковані в сейф пакет з логотипом ДБР № М1000317 - скасувати.

Вилучене у ході проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.12.2023 у справі №757/55873/23-к, у період часу з 07 год. 16 хв. до 17 год. 34 хв., у житловому приміщенні за адресою: вул. Свято- Георгіївська, 10-а, м. Київ, за місцем проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: