Постанова № 13796253, 03.02.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 лютого 2011 року № 2а-12976/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва

до

третя особаТовариства з обмеженою відповідальністю "АСКОРД-СВ"

Державний реєстратор Святошинського району міста Києва

проприпинення юридичної особи за участю

представника позивача: Старощук С.В. (довіреність № 5/10-021 від 10.01.2011)

представника відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Святошинському районі міста Києва звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСКОРД-СВ", третя особа Державний реєстратор Святошинського району міста Києва, про визнання недійсним та скасування запису про проведення державної реєстрації, припинення юридичної особи та скасування реєстрації платника податку на додану вартість.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що запис про проведення державної реєстрації відповідача підлягає визнанню недійним, а відповідно до частини другої статті 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" підставами для постановляння судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2010 було відмовлено у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання недійсним та скасування запису про проведення державної реєстрації з моменту реєстрації, припинення юридичної особи в якості платника податку на додану вартість, визнання не чинним свідоцтва про реєстрацію в якості платника податку на додану вартість з моменту видачі та скасування реєстрації платника податку на додану вартість вчинену у реєстраційному свідоцтві з моменту реєстрації.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2010 було відкрито скорочене провадження в адміністративній справі у частині позовних вимог щодо припинення юридичної особи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.10.2010 справу було призначено до судового розгляду на 22.11.2010.

Судове засіданні 22.11.2010 було відкладено у зв'язку з неявкою сторін.

У судовому засіданні 20.01.2011 було оголошено перерву до 03.02.2011.

У судовому засіданні 03.02.2011, у порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представник позивача у судовому засіданні 03.02.2011 підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання 03.02.2011 не з'явився, хоча повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, шляхом направлення поштової кореспонденції на адресу вказану в довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Поштові відправлення відповідачу двічі повернулись без вручення адресату, в довідці ф.20 причиною повернення (досилання) зазначено не знаходження за вказаною адресою. Відповідно до частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

З урахуванням вище наведеного суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АСКОРД-СВ" (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, буд. 3 код ЄДРПОУ 36392589) зареєстроване Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією 17.03.2009 та взято на облік Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва 19.03.2009.

08.09.2010 Державна податкова інспекція у Святошинському районі міста Києва звернулась з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва в якому просила визнати недійсним та скасувати запис про проведення державної реєстрації з моменту реєстрації, припинити юридичну особу в якості платника податку на додану вартість, визнати не чинним свідоцтво про реєстрацію в якості платника податку на додану вартість з моменту видачі, скасувати реєстрацію платника податку на додану вартість вчинену у реєстраційному свідоцтві з моменту реєстрації та припинити юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "АСКОРД-СВ"

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2010 було відмовлено у відкриття провадження в частині позовних вимог щодо визнання недійсним та скасування запису про проведення державної реєстрації з моменту реєстрації, припинення юридичної особи в якості платника податку на додану вартість, визнання не чинним свідоцтва про реєстрацію в якості платника податку на додану вартість з моменту видачі та скасування реєстрації платника податку на додану вартість вчинену у реєстраційному свідоцтві з моменту реєстрації, оскільки в цій частині справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства з огляду на те, що Законом України «Про Державну податкову службу в Україні» не передбачено право звернення податкових органів до суду з позовами про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації, а тому у зазначених спірних правовідносинах позивач не здійснює владних управлінських функцій та не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак суб'єкта владних повноважень.

Як на підставу для скасування державної реєстрації відповідача позивач посилається на недійсність запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, що неможливо усунути та на частину другу статті 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” відповідно до якої підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 17 статті 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” встановлене право органів державної податкової служби звертатися у передбачених законом випадках до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Згідно із статтею 247 Господарського кодексу України у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації. Скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду, що є підставою для ліквідації даного суб'єкта господарювання.

Відповідно до частини другої статті 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути, у тому числі реєстрація на втрачені, викрадені чи підроблені документи або передання юридичної особи у володіння та/або управління померлим, безвісно відсутнім, недієздатним особам або особам з обмеженою цивільною дієздатністю, провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом, невідповідність мінімального розміру статутного капіталу юридичної особи вимогам закону, неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону, наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Посилання позивача на визнання недійним запису про проведення державної реєстрацій, як на підставу для припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "АСКОРД-СВ" є необґрунтованим, з огляду на те, судом було відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог щодо визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації, у зв'язку з чим зазначене питання судом не розглядалось та запис про проведення державної реєстрації судом недійсним не визнавався.

Наявність інших підстав для припинення юридичної особи передбачених частиною другою статті 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” позивач не навів та не обґрунтував.

З урахуванням вище наведеного суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для припинення юридичної особи.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на вище викладене суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача не обґрунтовані, а тому не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСКОРД-СВ", третя особа Державний реєстратор Святошинського району міста Києва, про визнання недійсним та скасування запису про проведення державної реєстрації, припинення юридичної особи та скасування реєстрації платника податку на додану вартість - залишити без задоволення.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя О.П. Огурцов

Повний текст постанови складено 08.02.2011