Постанова № 13796251, 24.01.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 січня 2011 року 17:02 № 2а-13386/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Бімаркет»

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.09.2010 №0001782310/0

за участю представників:

позивача:Чумак С.С. (довіреність від 16.12.2010 №06/10);

відповідача:Пальчик А.М. (довіреність від 10.01.2011 №10/10-021), на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 24.01.2011 проголосив вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бімаркет»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001782310/0 від 02.09.2010.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2010 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.11.2010 зупинено провадження у справі № 2а-13386/10/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бімаркет»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001782310/0 від 02.09.2010 до отримання від слідчого відділу податкової міліції Державної податкової міліції у Вишгородському районі Київської області відповіді на запит.

08.12.2010 через канцелярію суду від Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області супровідним листом № 4283/9/26-09 від 06.12.2010 надійшла відповідь на зазначений запит.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2010 поновлено провадження у справі та призначено до судового розгляду.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що, на його думку, відповідачем необґрунтовано зроблено висновок у частині неправомірного формування товариством з обмеженою відповідальністю «Бімаркет»податкового кредиту з податку на додану вартість за операціями з придбання товарів у товариства з обмеженою відповідальністю «Салком-2007» і у звязку з цим неправомірно встановлено порушення ним підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», з огляду на наступне.

Позивач вважає, що податковим органом встановлено заниження зобовязань з податку на додану вартість у звязку з неправомірним формуванням податкового кредиту за період, що не входив до періоду перевірки, а саме, з березня по вересень 2008 року.

Крім того, позивач звертає увагу на те, що період з березня по вересень 2008 вже був предметом дослідження і перевірки податковим органом в рамках планової виїзної перевірки товариства «Бімаркет»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.09.2008. При цьому досліджувались первинні бухгалтерські документи, що підтверджують формування податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаний період. За результатами цієї перевірки не було встановлено наявності порушень вимог податкового законодавства, зокрема, Закону України «Про податок на додану вартість»в частині неправомірності формування податкового кредиту.

Також, позивач звертає увагу на недоліки акту перевірки, а саме:

-в описовій частині Акту (стор.19) зазначено, що податкові накладні, які підтверджують проведення господарських операцій між ТОВ «Бімаркет»та ТОВ «Салком-2007»за період з 01.03.2008 по 30.10.2008, не надані для перевірки в звязку з їх виїмкою слідчим СВ ПМ Броварської ОДНІ лейтенантом податкової міліції Гордійчук Т.В., тобто висновки про наявність порушення податкового законодавства зроблені без дослідження первинних бухгалтерських документів, які на час проведення перевірки були вилучені;

-не викладено в акті перевірки чітко, обєктивно та в повній мірі факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджує наявність зазначених фактів;

-в описовій частині Акту, всупереч вимогам підпункту 2.3.2 пункту 2.3 розділу 2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 №327 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за №925/11205, не зазначено фактичних показників, виявлених у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку; не зазначено первинних документів, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (не наведено кореспонденцію рахунків операцій), та інших доказів, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Вказані недоліки, на думку позивача, позбавляють акт перевірки достатньої доказової сили, а податковий орган не мав підстав для висновків про неправомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за операціями з товариством з обмеженою відповідальністю «Салком-2007».

У позовній заяві, також, наведено обґрунтування щодо правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за операціями з придбання товарів у товариства з обмеженою відповідальністю «Салком-2007».

Позивач вважає, що висновок інспекторів про порушення ним підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»і неправомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість за операціями з придбання товарів у товариства з обмеженою відповідальність «Салком-2007»є помилковим та таким, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Несплату товариством з обмеженою відповідальністю «Салком-2007»податку на додану вартість до Державного бюджету України, про що йдеться в акті перевірки від 18.08.2010, та не відображення ним власних податкових зобовязань з податку на додану вартість за операціями з товариством з обмеженою відповідальністю «Бімаркет»в базі даних «Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»та власних деклараціях з податку на додану вартість за відповідні періоди, позивач вважає порушенням виключно з боку товариства з обмеженою відповідальністю «Салком-2007», за що позивач не може нести відповідальність.

Окремо позивач обґрунтовує помилковість висновків відповідача щодо неправомірності зменшення товариством з обмеженою відповідальністю «Бімаркет»податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 62165,00 грн. Позивач вказує на те, що всього ним, за період з 01.03.2008 по 30.09.2008 було задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 909559,70 грн. Водночас, податковим органом було зроблено висновок про те, що позивачем по операціях з товариством з обмеженою відповідальністю «Салком-2007»сформовано кредит на суму 971725,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивачем було надано суду копії: акту перевірки від 18.08.2010 №136/23-20/31814050; заперечень до акту перевірки від 20.08.2010 №264; листа Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва від 26.08.2010 №13114/10/23-225 про результати розгляду заперечення; акту перевірки від 16.02.2009 №23/23-60/31814050; постанови Вишгородського районного суду Київської області від 07.12.2009; постанови Вишгородського районного суду Київської області від 22.03.2010; ухвали Апеляційного суду Київської області від 12.05.2010; протоколу виїмки від 27.01.2009; постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 02.06.2010; податкових декларацій з податку на додану вартість за березень жовтень 2008 року; банківських виписок за період з 06.03.2008 по 25.09.2008; акту інвентаризації товарно-матеріальних цінностей станом на 15.01.2009.

Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримала повністю, надала додаткові усні пояснення та просила задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову зазначивши, що спірне податкове повідомлення рішення було винесене на підставі результатів планової виїзної документальної перевірки позивача, в ході якої було встановлено порушення позивачем підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено податок на додану вартість у період, що перевірявся на загальну суму 1018468,00 грн.

Перевіркою було встановлено взаємовідносини позивача та товариства з обмеженою відповідальністю «Салком-2007». На підтвердження вказаних фінансово-господарських взаємовідносин товариством з обмеженою відповідальністю «Салком-2007» було виписано позивачеві документи, вказані в акті попередньої перевірки від 16.02.2009 №174/23-209/33238663. На момент перевірки документи було вилучено слідчим СВ ПМ Броварської ОДПІ, про що складено протокол виїмки від 27.01.2009.

Відповідач зазначає, що ним було направлено до СВ ПМ Броварської ОДПІ запит від 09.08.2010 №6339/7/23-224 щодо надання можливості ознайомитись з вилученими документами. Однак, станом на 13.10.2010 відповіді отримано не було.

Представник відповідача у судових засіданнях заперечення підтримала, надала додаткові усні пояснення та просила у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Для повного, всебічного та обєктивного зясування всіх обставин справи, судом, за клопотанням відповідача, 15.11.2010 було направлено до Слідчого відділу податкової міліції Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області судовий запит щодо надання засвідчених належним чином копій постанови Вишгородського районного суду Київської області від 24.03.2010; постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 02.06.2010 по справі №78-1143; висновку судово-почеркознавчої експертизи; документів вилучених слідчим згідно постанови про проведення виїмки від 25.12.2008, які зазначено у пункті 25 протоколу виїмки від 27.01.2009.

Листом від 06.12.2010 №4283/9/26-09 Державна податкова інспекція у Вишгородському районі Київської області направила до Окружного адміністративного суду міста Києва копії вказаних документів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -

В С Т А Н О В И В:

З 23.06.2010 по 11.08.2010 Державної податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва було проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Бімаркет»з питань дотриманням вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період 31.10.2008 по 31.03.2010.

В ході перевірки встановлено, що в порушення підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем завищено податковий кредит за березень-листопад 2008 року на загальну суму 1016058,51 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов з наступного.

Згідно з актом попередньої перевірки від 16.02.2009 було встановлено взаємовідносини між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Салком - 2007», а саме, згідно договору №0602/08 від 06.02.08 позивач, у період, що перевірявся, отримував від товариства з обмеженою відповідальністю «Салком - 2007»товари продуктової групи.

Відповідно до постанови Вишгородського районного суду Київської області від 24.03.09 №1-119/09 у відкритому судовому засіданні розглянуто кримінальну справу за звинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в скоєнні злочину передбаченого статтею 205 частина друга, статтею 358 частини перша, третя Кримінального кодексу України. ОСОБА_4 в період 2006-2008 років спільно з громадянином ОСОБА_5 та невстановленими особами організував створення на території міста Києва та Київської області ряд субєктів підприємницької діяльності для прикриття незаконної діяльності, зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю «Салком-2007», яке було зареєстровано на підставну особу.

З вказаної постанови вбачається, що особи які формально є засновниками та керівниками товариства з обмеженою відповідальністю «Салком-2007»не мали на мсті займатись фінансово-господарською діяльністю, документи фінансово-господарської діяльності та податкової звітності вказаного підприємства не складали, печаткою не користувались.

Відповідно до декларації з податку про прибуток підприємств за І квартал 2008 року на балансі товариства з обмеженою відповідальністю «Салком-2007» обліковуються основні засоби на загальну суму 38000,00 грн. (2 та 4 група). Декларації по податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, що надавались до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва засвідчувались підписом громадянина ОСОБА_6. Відомості, щодо чисельності працюючих відсутні. Починаючи з листопада місяця 2008 року, звітність з податку на прибуток та податку на додану вартість до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва підприємством не подавалась, податки, збори та інші податкові платежі не нараховувались та до бюджету не сплачувались.

З наведеного відповідач дійшов висновку, що оскільки судом встановлено, що контрагент позивача, а саме, товариство з обмеженою відповідальністю «Салком-2007», здійснював незаконну діяльність спрямовану на документальне оформлення безтоварних операцій, що надавало можливість незаконно формувати податковий кредит легально діючим субєктам господарської діяльності, то угода між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Салком-2007»вважається такою, що вчинена з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, а тому є нікчемною.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 18.08.2010 №136/2320/31814050, на підставі якого податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішенням від 02.09.2010 №0001782310/0.

20.08.2010 позивачем було подано до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва заперечення до акту перевірки.

Розглянувши заперечення позивача відповідач листом від 26.08.2010 №13114/10/23-225 повідомив, що заперечення не можуть бути взяті до уваги та підстав для скасування акту, як такого, що виданий всупереч встановлених повноважень, не має.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне зясування всіх обставин у справі.

Суть офіційного зясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та пятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для зясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного зясування всіх обставин справи зобовязує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

При розгляді справи судом було перевірено чи мали операції між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Салком-2007»реальний товарний характер, яким чином перевозився і зберігався товар (чиїм транспортом, за чий рахунок, яким є розмір витрат), можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаного у товариства з обмеженою відповідальністю «Салком-2007»товару.

При цьому, суд виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції. Також, судом було зобовязано позивача та відповідача надати всі наявні докази на обґрунтування їх правових позицій.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, з 23.06.2010 по 11.08.2010 було проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Бімаркет»з питань дотриманням вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період 31.10.2008 по 31.03.2010. Водночас, у рамках цієї перевірки, податковим органом встановлюється заниження позивачем зобовязань з податку на додану вартість за період з березня по вересень 2008 року.

Обґрунтовуючи такі свої дії, відповідачем зроблено на сторінці 13 акту посилання на акт попередньої перевірки від 16.02.2009 щодо можливості проведення позапланової виїзної перевірки періоду господарської діяльності товариства, який вже був предметом попередньої перевірки. Рішення суду або наказу керівника податкового органу про проведення позапланової перевірки, як це передбачено частинами восьмою, девятою статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»відповідачем не надано, а також, не було оформлено акту про проведення позапланової перевірки. Навпаки, у матеріалах справи наявні постанови Вишгородського районного суду Київської області від 07.12.2009 та від 22.03.2010, якими було відмовлено у наданні дозволу на проведення позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства службовими особами товариства з обмеженою відповідальністю «Бімаркет».

Таким чином, відповідачем здійснено позапланову перевірку періоду, який вже перевірявся, у рамках планової виїзної перевірки нового періоду без наявності на це будь-яких законних підстав.

Також, суд погоджується з думкою позивача, що податковим органом зроблено висновок про допущенні позивачем порушення, при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість, без дослідження первинних бухгалтерських документів. На сторінці 19 акту перевірки від 18.08.2010 вказано, що до перевірки податкові накладні не надані у звязку з виїмкою документів слідчим СВ ПМ Броварської ОДПІ, а у своїх письмових запереченнях відповідач зазначає, що «перевіряючими до СВ ПМ Броварської ОДПІ надісланий запит від 09.08.2010 №6339/7/23-224 щодо надання можливості ознайомитись з вилученими документами. Однак, станом на 13.10.10 року відповідь не отримано».

Висновок про порушення позивачем підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та завищення податкового кредиту, відповідачем зроблено виключно на підставі встановлення Вишгородським районним судом факту здійснення товариством з обмеженою відповідальністю «Салком-2007», незаконної діяльності спрямованої на документальне оформлення безтоварних операцій, що надавало можливість незаконно формувати податковий кредит легально діючим субєктам господарської діяльності, без дослідження товарності та реальності фінансово-господарських операцій.

Судом, також, враховано висновки акту попередньої перевірки від 16.02.2009, відповідно до якого не було встановлено наявності порушень вимог податкового законодавства, зокрема, Закону України «Про податок на додану вартість»в частині неправомірності формування податкового кредиту.

При перевірці товарності фінансово-господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Салком-2007»судом було досліджено отриманні від Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської висновок експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України від 23.04.2010 №85/1; копії банківських виписок, податкових та видаткових накладних, а також акт інвентаризації товарно-матеріальних цінностей станом на 15.01.2009, при складанні приймав участь головний державний податковий ревізор-інспектор Сауляк Н.В.

Зазначеними документами підтверджується, що фінансово-господарські операції між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Салком-2007» мали реальний товарний характер та були спрямовані на досягнення фінансових результатів.

Також суд звертає увагу на те, що ні акт перевірки, ні заперечення відповідача не містять інформації про суми задекларованого та сплаченого товариством з обмеженою відповідальністю «Салком-2007»податку на додану вартість за період, у якому мали місце правовідносини з позивачем.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, крім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 цього Закону встановлено, що підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги). У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

Оскільки під час судового розгляду справи, було доведено протиправність проведення податковим органом позапланової перевірки діяльності позивача за період, що вже був предметом перевірки; не повне та не обєктивне дослідження відповідачем первинних та інших документів під час проведення перевірки; реальність та товарність фінансово-господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Салком-2007», суд, дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 02.09.2010 №0001782310/0 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивачем надано квитанцію про сплату судового збору у сумі 3 грн. 40 коп.

З огляду на викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Бімаркет" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001782310/0 від 02.09.2010 Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва в частині нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 1457587,50 грн. (один мільйон чотириста п'ятдесят сім тисяч п'ятсот вісімдесят сім грн. 50 коп.), у тому числі, основного платежу - 971725 грн. та суми штрафних санкцій - 485862,50 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Бімаркет" (04128, м. Київ, вул. Симиренка, 17А, код ЄДРПОУ 31814050, п/р260070100475 в ЗАТ "ПроКредит Банк", МФО 320984) суму судового збору у розмірі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя О.П. Огурцов