Ухвала суду № 137962408, 02.07.2026, Приморський районний суд м. Одеси

02.07.2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 522/8476/26

Провадження № 1-кп/522/2779/26

02 липня 2026 року місто Одеса

Приморський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах управління) Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні №62023150020000209, відомості про яке внесено 24.04.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Максимівка, Кременчуцького району Полтавської області, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62023150020000209, відомості про яке внесено 24.04.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

У судовому засіданні прокурором подано клопотання про обрання обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з забороною залишати вказане житло у період з 22-00 до 06-00 годин, строком на 2 місяці, з покладенням на обвинувачену обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатись за межі м. Києва та Київської області, в якому вона проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Клопотання прокурор мотивував тим, що дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ч. 3 ст. 358 КК України, а саме: підроблення іншого офіційного документа, який видається установою, і який надає права, з метою використання його іншою особою, збут такого документа, за попередньою змовою групою осіб. Наявність обґрунтованої підозри (обвинувачення) у вчиненні інкримінованого правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. На даний час, з метою забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків, а також з метою недопущення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурор просив застосувати до обвинуваченої запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, задля запобігання спробам: переховуватись від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Прокурор вказав, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів, ніж домашній арешт не може запобігти зазначеним ризикам. Враховуючи наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_10 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, прокурор також просив покласти на обвинувачену обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні підтримав своє клопотання, зазначив, що обвинувачена, якщо їй не буде застосовано запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, зможе скритись за кордоном, тобто переховуватись від суду. Крім того прокурор зазначив, що обвинувачена вже здійснювала тиск на свідків, які на теперіщній час засуджені, а тому просив суд обмежити її в спілкуванні з ними. На питання суду щодо відсутності додатків, ябі б обгрунтовували доводи клопотання заувадив, що поад елопотанян на стадії підготовчого судового засідання, а тоді не можливо долучити письмові докази.

Захисник ОСОБА_4 заперечив проти клопотання прокурора, вказав, що вказані ризики не обґрунтовані та не відповідають дійсності. Посилався на те, що ОСОБА_6 неодноразова перетинала кордон поки не мала по справі правового статусу. Як тільки вона дізналася, що їй мають вручати підозру - вона сама приїхала до України та зв`язалася зі слідчим. Ризик незаконного впливу свідків у цьому кримінальному провадженні теж нічим не підтверджений і як вказав сам прокурор, вони вже засіджені за обставини, які також інкриміновані його підзахисній. Крім того, захисник наголосив, що ОСОБА_6 проживає в м. Києві, який дуже часто під загрозами обстрілу і в період часу з 22 до 6 години доводиться часто спускатися до сховища та забезпечити безпечне місце перебуванян своїх двох неповнолітних дітей під час тривог і масованих обстрилів Київської області. Також, просив врахувати, що у його підзахисної на утриманні є неповнолітня дитина, на підготовче судове засідання обвинувачена самостійно з`явилася до суду та не намагалася переховуватися від суду.

Захисник ОСОБА_5 наголосила, що підозру було вручено в судовому засіданні щодо чоловіка обвинуваченої, і вона самостійно прибула до слідчого. Також, ОСОБА_6 з`являлася до слідчого за першим його викликом. Просила суд звернути увагу на те, що прокурором не надано жодного доказу, що обвинувачена спілкувалась зі свідками чи намагалася якось на них впливати, ці особи вже засудженні, вони вже давали викривальні свідчення, тож вважати, що ОСОБА_6 може змінити їхню думку немає підстав. Інших ризиків, передбачених КПК України, прокурором не наведено. У зв`язку з чим просила застосувати до її клієнтки запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Обвинувачена ОСОБА_6 просила не застосовувати до неї вказаний прокурором запобіжний захід. Підтримала позицію своїх захисників та наголосила, що вона добровільно повернулася в Україну як тільки дізналася про оголошення їй підозри. Покидати країну чи ухилятися від суду вона не збирається, однак має на утриманні двох дітей і просила врахувати це при розгляді клопотання.

Розглянувши клопотання прокурора, вислухавши думки учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Як визначено положеннями ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри, суд бере до уваги п. 57 рішення ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» від 29 серпня і 24 жовтня 1997 року, згідно якого «наявність обґрунтованої підозри» означає, що вже існують факти або інформація, які спроможні переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа, ймовірно, вчинила правопорушення.

Що стосується обвинуваченої ОСОБА_6 , то вона обвинувачується, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, а саме: підроблення іншого офіційного документа, який видається установою, і який надає права, з метою використання його іншою особою, збут такого документа, за попередньою змовою групою осіб.

Частиною 1 ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 358 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді обмеження волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк.

З огляду на викладене, суд вважає, що розуміючи тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_6 у разі визнання винуватою, вона може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, що свідчить про наявність ризику, передбаченого статтею 177 ч.1 п.1 КПК України.

Суд звертає увагу, що КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Наявність стосовно обвинуваченої ризику незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, прокурор обґрунтував тим, що допитані під час досудового розслідування свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 своїми показами викривають злочинний механізм неправомірного заробітку шляхом одержання неправомірної вигоди за вплив на інших службових осіб Держпродспоживслужби для прийняття певних рішень, а також складання та видачі службовими особами завідомо неправдивих офіційних документів. Тож ОСОБА_6 , з метою уникнення кримінальної відповідальности, може здійснювати безпосередньо або опосередковано вплив на вже допитаних свідків у цьому провадженні, з метою зміни наданих ними показань.

Щодо зазначеного ризик, суд вважає, що даних про те, що ОСОБА_6 впливала чи намагається вплинути на свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 суду не надано. Натомість, вказані свідки вже засуджені щодо обставин вказаного кримінального правопорушення, вони дали викривальні покази, тож можливість впливу на них обвинуваченою нічим не підтверджується. Таким чоном, суд не вважає слушним посилання прокурора на наявність стосовно обвинуваченої ризику, передбаченого п.п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.

З огляду на статтю 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей.

Суд бере до уваги те, що ОСОБА_6 має на утриманні неповнолітню дитину, міцні соціальні зв`язки, постійне місце проживання, раніше не судима, від суду не ухилялася та з`являлася за викликами без застосування до неї запобіжного заходу.

Крім того, всупереч вимогам КПК України п. 1 ч. 3 ст. 184 КПК України, прокурором не додано до клопотання про обрання запобіжного заходу копії матеріалів, якими він обґрунтовує доводи клопотання та не надано жодного доказу в обґрунтування зазначених щодо ОСОБА_6 ризиків.

При цьому, заявляючи клопотання про обрання стосовно обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, прокурором не ставиться питання про надання дозволу ОСОБА_6 під час повітряної тривоги чи іншої загрози її життю чи здоров`ю залишати житло для перебування в сховищі (паркінгу).

Враховуючи вищевикладені обставини у всій сукупності, суд вважає, що клопотання сторони обвинувачення про обрання обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту є необґрунтованим, а відтак не підлягає задоволенню.

Згідно вимог ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Однак, суд звертає увагу, що прокурором зайнято не послідовну процесуальну позицію, оскільки додатки він не вважає можливим долучити в судовому засіданнні, натомість у тексті клопотання в обгрунтування своїх доводів він посилається на покази свідків та письмові докази у кримінальному провадженні, які навіть не було оголошено прокурорм в судовому засіданні, тобто не було і досліджено судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що прокурором не обгрунтовано, що більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченою. у зв`язку із чим клопотання задовленню не підлягаєх.

Разом із тим, суд приходить до висновку, про некобіхідність застосування більш м`якого запобіжног заходу відносно ОСОБА_6 , з урахуванням оюбставин, встановленних на теперішній час.

Як визначено положеннями ст. 179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Разом з тим, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої в цьому кримінальному провадженні й надалі, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання із покладенням на неї обов`язків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків, а також уникнення ризику, передбаченого статтею 177 ч.1 п.п. 1 КПК України.

Обставин, передбачених статтею 178 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно ОСОБА_6 судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладені обставини у всій сукупності, суд вважає, що клопотання прокурора про обрання обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту не підлягає задоволенню, а до обвинуваченої необхідно застосувати запобіжний у виді особистого зобов`язання, із покладенням на ОСОБА_6 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що буде достатнім для запобігання зазначених ризиків і в достатній мірі гарантуватиме виконання покладених на обвинувачену обов`язків та зможе забезпечити її належну процесуальну поведінку в цьому кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. 176-178, 179, 181, 194, 195, 199, 392 КПКУ країни, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні №62023150020000209, відомості про яке внесено 24.04.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України відмовити.

Обрати відносно обвинуваченої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов`язання строком до 28 серпня 2026 року включно, із покладенням на обвинувачену обов`язків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати до суду за кожною вимогою ;

2) не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1