Постанова № 13796235, 20.01.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 січня 2011 року № 2а-12944/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

до

третя особа Товариства з обмеженою відповідальністю "Ф2"

Шевченківська районна у місті Києві державна адміністрація

проприпинення юридичної особи за участю

представника позивача: Капустіна А.А. (довіреність № 3944/9/10-114 від 27.07.2010)

представника відповідача: не з'явився

передставник третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ф2", третя особа Шевченківська районна у місті Києві державна адміністрація, про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації, припинення юридичної особи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2010 було відмовлено у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що запис про проведення державної реєстрації відповідача підлягає визнанню недійним, а відповідно до частини другої статті 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути. Одночасно позивач посилається на те, що відповідач неподає більш ніж рік до податкової інспекції податкові декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків, зборів (обовязкових платежів), а саме порушує статтю 9 Закону України „Про систему оподаткування”, відповідно до якої передбачено обовязки платників податків і зборів (обовязкових платежів) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів), сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2010 було відкрито скорочене провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.10.2010 справу було призначено до судового розгляду на 22.11.2010.

Судове засіданні 22.11.2010 було відкладено у зв'язку з неявкою відповідача.

У судовому засіданні 20.01.2011, у порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представник позивача у судовому засіданні 20.01.2011 підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання 20.01.2011 не з'явився, хоча повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, шляхом направлення поштової кореспонденції на адресу вказану в довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Поштові відправлення відповідачу двічі повернулись без вручення адресату, в довідці ф.20 причиною повернення (досилання) зазначено незнаходження за вказаною адресою. Відповідно до частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи, а тому суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

З урахуванням вище наведеного суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ф2" (01030, м. Київ, вул. Чапаєва,10, код ЄДРПОУ 34002042) зареєстроване Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 19.01.2006 та взято на облік Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва 23.01.2006 за № 24165.

08.09.2010 Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва звернулась з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва в якому просила припинити юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "Ф2" та визнати недійсним запис про проведення державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Ф2".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2010 було відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог щодо визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації, оскільки в цій частині справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства з огляду на те, що Законом України «Про Державну податкову службу в Україні»не передбачено право звернення податкових органів до суду з позовами про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації, а тому у зазначених спірних правовідносинах позивач не здійснює владних управлінських функцій та не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак суб'єкта владних повноважень.

Як на підставу для скасування державною реєстрації відповідача позивач посилається на недійсність запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, що неможливо усунути та на частину другу статті 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” відповідно до якої підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Також позивач зазначає про те, що відповідач не подає більш ніж рік до податкової інспекції податкові декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків, зборів (обовязкових платежів), чим порушує статтю 9 Закону України „Про систему оподаткування”, відповідно до якої передбачено обовязки платників податків і зборів (обовязкових платежів) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів), сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 9 Закону України „Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані:

1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами;

2) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів);

3) сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни;

4) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Пунктом 17 статті 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” встановлене право органів державної податкової служби звертатися у передбачених законом випадках до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Згідно із статтею 247 Господарського кодексу України у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації. Скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду, що є підставою для ліквідації даного суб'єкта господарювання.

Відповідно до частини другої статті 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути, у тому числі реєстрація на втрачені, викрадені чи підроблені документи або передання юридичної особи у володіння та/або управління померлим, безвісно відсутнім, недієздатним особам або особам з обмеженою цивільною дієздатністю, провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом, невідповідність мінімального розміру статутного капіталу юридичної особи вимогам закону, неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону, наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Посилання позивача на визнання недійним запису про проведення державної реєстрації, як на підставу, для припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Ф2" є необґрунтованим, з огляду на те, судом було відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог щодо визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації, у зв'язку з чим зазначене питання судом не розглядалось та запис про проведення державної реєстрації судом недійсним не визнавався.

Посилання ж відповідача на неподання відповідачем більш року податкової інспекції податкових декларації, бухгалтерської звітністі та інших документів і відомостей, повязаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, як на підставу для припинення юридичної особи є відповідно до частини другої статті 38 “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” обгрунтованим.

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що відповідачем більше року не подаються органам державної податкової служби документи фінансової звітності, а також право органів державної податкової служби звертатися до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації субєкта підприємницької діяльності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Державної подакової інспекції у Шевченківському районі міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ф2", третя особа Шевченківська районна у місті Києві державна адміністрація, про визнання недійсним запису про припинення юридичної особи - задовольнити повністю.

2. Припинити юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "Ф2"(01030, м. Київ, вул. Чапаєва,10, код ЄДРПОУ 34002042).

3. Постанову надіслати державному реєстратору Шевченківського району міста Києва для внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя О.П. Огурцов

Повний текст постанови складено та підписано 25.01.2011.