Постанова № 13796083, 26.01.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2011 р.

16 год.07 хв.Справа № 2-а-2451/10/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О., за участю представників позивача Семко С.О., Гурської О.А., представників відповідача Шевченко О.А., Денисенко І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Міське комунальне підприємство "Херсонтеплоенерго" звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень від 20.11.09 № 0005182301/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 16586 грн. 75 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 8293 грн. 38 коп., № 0005192301/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 246987 грн. 13 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 123493 грн. 57 коп. Позивач посилається на те, що підприємством відкореговано неправомірно відображений раніш валовий дохід в розмірі 66347 грн. у відповідності до вимог Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", корегування проведено у зв'язку з отриманням судового рішення. Віднесення до податкового кредиту суми 246987 грн. 13 коп. у зв'язку з фінансуванням підприємства з бюджету за рахунок капітальних трансфертів також вважає обґрунтованим. Податковий кредит сформований внаслідок придбання робіт та послуг, які використовуються в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, на підставі належним чином оформлених документах. Джерело походження грошових коштів, якими були оплачені роботи та послуги, значення не має. Представники позивача прибули в судове засідання просять задовольнити позов.

ДПІ у м. Херсоні проти позову заперечує, посилається на те, що корегування зобов'язань по податку на прибуток здійснено неправомірно. Капітальні трансферти не повинні включаись до валового доходу, профінансовані за рахунок трансфертів роботи та товари не можуть вважатись придбаними безпосередньо платником податків, суми ПДВ при їх придбанні не включаються до податкового кредиту.

Представник відповідача прибув в судове засідання, просить відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, окружний адміністративний суд встановив:

Міське комунальне підприємство "Херсонтеплоенерго" є юридичною особою комунальної форми власності, платником податків. При проведенні планової виїзної перевірки міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.10.07 30.06.09 посадовими особами податкової інспекції у м. Херсоні було виявлено порушення п. 4.1. пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1 ст. 5, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8, пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість" та інші порушення. За висновками перевірки ДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.11.09 № 0005182301/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 16586 грн. 75 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 8293 грн. 38 коп., № 0005192301/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 246987 грн. 13 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 123493 грн. 57 коп.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.10.07 по 30.06.09 встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 16586,75 гри. за 4 квартал 2007 року. Підприємством в червні 2008 року подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2007 рік, в якому по рядку 01.6 Декларації з податку на прибуток зменшено валові доходи на суму 66347 грн., яка була зайво врахована в обчисленні попереднього звітного періоду. Дана сума складається з орендної плати за автомобіль за період січень 2005 р. - травень 2006 року з урахуванням строку давності 1095 днів. В ході перевірки підприємством надано постанову господарського суду Херсонської області від 12.07.07 по справі № 2/104-07 за позовом МКП "Херсонтеплоенерго" до Управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Херсонської обласної державної адміністрації про стягнення 267997,78 грн., якою у задоволені позову відмовлено та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 02.11.07, якою зазначене рішення залишено без змін. МКП "Херсонтеплоенерго" (наймодавець) уклало договір найму від 01.12.01 № 42 з Управлінням житлово-комунального господарства Херсонської обласної державної адміністрації (наймач), за яким наймодавець надавало у користування наймачеві у строкове користування транспортний засіб - автомобіль ГАЗ-3110. У подальшому, згідно розпорядження голови Херсонської державної адміністрації від 13.06.05 № 601, були припинені юридичні особи: управління містобудування та архітектури облдержадміністрації та управлінням житлово-комунального господарства облдержадміністрації шляхом злиття в управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства обласної держадміністрації. 01.11.05 новоутворена юридична особа - управління містобудування архітектури облдержадміністрації уклало договір найму від 01.11.05 № 23 з МКП "Херсонтеплоенерго", предметом якого теж став автомобіль ГАЗ-3110, та повина була сплачувати орендні платежі, але не виконувало договірні зобов'язання, тому позивач звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення заборгованості за договором найму. У задоволені позову про стягнення заборгованості по орендній платі МКП "Херсонтеплоенерго" відмовлено, але за спірний період підприємство декларувало доходи від отримання орендної плати за автомобіль, які фактично не отримало.

Відповідно до пп. 3.1 ст. 3 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі -Закон №283/97) об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно п.4.1 ст.4 Закону №283/97 валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальних формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Суд приймає до уваги, що вищевказаними судовими рішеннями факт надання транспорту в оренду не підтверджено, договори найму №№ 42,23 визнано неукладеними, вони не породжують правових наслідків для сторін договорів, в стягненні заборгованості за договорами оренди позивачу відмовлено. Таким чином, нарахування валового доходу за орендними операціями позивачем здійснювалось помилково, не на підставі первинних документів, які підтверджують сплату платежів, тому виправлення помилок шляхом зменшення валового доходу на зайво задекларовані надходженні від орендної плати є обґрунтованим. Позивач має право зменшити валові доходи за зазначеними операціями. Позивач при поданні уточнюючого розрахунку дотримався при виправленні помилки строку давності, встановленого ст. 15 Закону "Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами". Ні в акті перевірки, ні в запереченнях податкова інспекція не обґрунтувала, в чому полягають порушення зі сторони позивача при поданні уточнюючого розрахунку.

Таким чином, в діях підприємства порушень п.4.1 ст.4 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" не вбачається.

Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.10.07 по 30.06.09 фахівцями податкової інспекції встановлено його заниження підприємством на загальну суму 246987,13 грн., у тому числі: за грудень 2007 року в сумі 208387,13 грн., за жовтень 2008 року в сумі 11580 грн., за листопад 2008 року в сумі 27020 грн. МКП "Херсонтеплоенерго" відносились до складу податкового кредиту суми ПДВ по придбаним роботам, послугам, які були проведені за рахунок цільових бюджетних коштів, отриманих підприємством у листопаді - грудні 2007 року на загальну сумі 1250322,80 грн. та в жовтні - грудні 2008 року на загальну суму 331500,00 грн. з бюджету як капітальні трансферти.

За висновком фахівців ДПІ, підприємством порушено пп..7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", а саме завищено податковий кредит всього у сумі 246987,13 гри., у тому числі: за грудень 2007 року в сумі 208387,13 грн., за жовтень 2008 року в сумі 11580,00 грн., за листопад 2008 року в сумі 27020,00 грн. з ремонтних робіт (реконструкція ЦТП, відновлення теплоізоляції тепломереж), виконаних сторонніми організаціями ЗАТ "Теплотехніка", СЗАТ "Екосейв", з вартості отриманих лічильників теплової енергії СП "Інвест-Премекс". На думку ДПІ, капітальні трансферти мають цільове призначення і надаються суб'єктам підприємницької діяльності, зокрема на фінансування виробничого будівництва, переоснащення, як участь у придбанні обладнання тощо, відповідно кошти, що передаються з бюджетів розвитку в зазначених цілях, не включаються до валового доходу платників податку, оскільки їх одержання з бюджету прямо не пов'язане з будь-яким видом діяльності підприємства і спрямоване на реалізацію програм соціально-економічного розвитку держави. В зв'язку з цим профінансовані за рахунок цих коштів товари (послуги) чи основні фонди не можуть вважатися придбаними безпосередньо платником, і суми податку на додану вартість, сплачені при їх придбанні, не можуть бути включені до складу податкового кредиту.

Суд погоджується з доводами позивача щодо правомірності віднесення отриманих сум капітальних трансфертів до валових доходів та податкового кредиту з огляду на наступне. Пунктом 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що валовий дохід - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, так і за їх межами. Відповідно до норм підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" бюджетні кошти, одержані платником податку у вигляді дотацій і субсидій з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, включаються до складу валових доходів такого платника податку. Водночас витрати, що здійснюються платником податку за рахунок таких коштів в цілях, пов'язаних із господарською діяльністю платника податку, включаються до складу його валових витрат у загальному порядку відповідно до норм статті 5 зазначеного Закону України. Ця норма не застосовується до даної спірної ситуації, оскільки термін "капітальні трансферти" не є тотожним таким термінам, як "дотації", "субсидії". За кодом бюджетної класифікації видатків бюджету капітальні трансферти значаться під кодом КЕКВ 2410, це невідплатний, безповоротний платіж, має цільове призначення. В Законі про прибуток немає прямої норми, що приписує одержувачам включати до складу валових доходів та витрат суми трансфертів. Згідно п. 25 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України (діючого в перевіряємий період) міжбюджетні трансферти кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого. Таким чином, трансферти це є кошти, які передаються безоплатно і безповоротно, які є односторонніми платежами, надаються на конкретні цілі.

Відповідно до пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99р. № 290, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Таким чином, дохід платника податку, одержаний ним з бюджету у вигляді трансфертів (у т. ч. капітальних), незалежно від цілей використання, вважається доходом з інших джерел і включається з метою оподаткування до складу його валових доходів. Отже, ці кошти можуть бути включені до валового доходу як доходи з інших джерел та відображені по рядку 01.6 декларації "інші доходи".

ДПІ вводить додаткові, не передбачені законодавством, обмеження щодо віднесення доходів до валових доходів.

Приймаючи до уваги викладене, якщо платником податку, який отримав з бюджету трансферти, будуть здійснені витрати на придбання товарів (робіт, послуг), пов'язаних з веденням господарської діяльності, то за умови дотримання ним інших умов Закону про прибуток щодо формування валових витрат та балансової вартості основних фондів, такий платник податку має право на їх відображення у складі валових витрат або відповідній групі основних фондів. Позивач відобразив отримані капітальні трансферти як у валових доходах, так і у витратах.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку … протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку".

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватись в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Придбані позивачем товари, послуги підтверджуються первинними бухгалтерськими та податковими документами, ним отримані податкові накладні від виконавців робіт та постачальників товарів. Оплата цих робіт та товарів здійснювалась підприємством, тому вважається, що витрати понесені позивачем, а джерело фінансування цільові кошти бюджету.

На думку ДПІ, кошти не можна відносити до податкового кредиту, оскільки товари, послуги придбані за рахунок капітальних трансфертів, фактично понесені державою, а не платником податку. Насправді, в цьому випадку витрати на придбання основних фондів понесені саме платником податку, адже держава передала ці грошові кошти у власність підприємства тільки за умови витратити їх на певні цілі, інакше грошові кошти, отримані у вигляді капітальних трансфертів, обліковувалися б у підприємства за балансом, а основні фонди, придбані за рахунок цих коштів, вважалися б власністю держави, а не підприємства. Підприємство стало розпорядником коштів капітальних трансфертів та спрямувало їх на витрати, які безпосередньо пов'язані з його господарською діяльністю. Вказані дії платника податків підпадають під приписи пп. 7.4.1 ст. 7 Закону про ПДВ. Оподаткування повинно відбуватись на загальних підставах, оскільки Законом про ПДВ не передбачено ніяких виключень або особливостей щодо оподаткування операцій по придбанню товарів, робіт за рахунок коштів капітальних трансфертів.

На підставі викладеного, позов задовольняється в повному обсязі. Позивачу відшкодовуються судові витрати з Державного бюджету.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду та повідомлено про дату та час виготовлення постанови в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.94,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

постановив:

Позов міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" задовольнити. Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 20.11.09 № 0005182301/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 16586 грн. 75 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 8293 грн. 38 коп., № 0005192301/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 246987 грн. 13 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 123493 грн. 57 коп.

Відшкодувати з Державного бюджету на користь міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" (Острівське шосе, 1, м. Херсон, 73019, код ЄДРПОУ 31653320) витрати зі сплати судового збору в розмірі 6 грн. 80 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 07 лютого 2011 р..

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.2.1