Постанова № 13796069, 26.01.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2011 р.

16 год.30 хв.Справа № 2-а-4565/10/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О., за участю представника підприємства Тригуб Д.Г., представників податкової інспекції Горбунової К.О., Кузьмінова С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у м. Херсоні до малого приватного підприємства "Тайфун" про стягнення фінансових (штрафних) санкцій,

та за позовом малого приватного підприємства "Тайфун" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним рішення,

встановив:

Державна податкова інспекція у м. Херсоні звернулась до суду з адміністративним позовом до малого приватного підприємства "Тайфун" про стягнення 278437 грн. 80 коп. штрафних санкцій за порушення п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", застосованих рішенням ДПІ від 12.04.10 № 0007782307. ДПІ посилається на несплату санкцій в добровільному порядку. Судом відкрито провадження у справі № 2а-4565/10/2170.

Мале приватне підприємство "Тайфун" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним рішення ДПІ від 12.04.10 № 0007782307 про застосування 278437 грн. 80 коп. штрафних санкцій за порушення п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі Закон про РРО). В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на пропуск строку давності для застосування штрафу за порушення норм обігу готівки, відсутність у підприємства статусу підприємства торгівлі, не здійснення в місці отримання товарів (надання послуг) операцій з розрахунків у готівковій формі. Судом порушена справа № 2а-5371/10/2170.

Дві справи об'єднані в одну під номером 2а-4565/10/2170.

Матеріали справи свідчать про те, що державною податковою інспекцією у м. Херсоні проведена планова виїзна перевірка малого приватного підприємства "Тайфун" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.07 по 31.12.09, за результатами якої складено акт від 29.03.10 № 1451/23-5/14137978. В акті зазначено, що позивачем порушені приписи п. 1 ст. 3 Закону про РРО, а саме проведення розрахункових операцій з реалізації товару (поліпропілен) та надання транспортних послуг на загальну суму 55687 грн. 06 коп. за період 30.03.07 07.08.09, розрахункові операції оформлені прибутковими касовими ордерами. За висновками акту перевірки державною податковою інспекцією у м. Херсоні було прийнято рішення № 0007782307 від 12.04.10 про застосування 278437 грн. штрафних санкцій на підставі п. 1 ст. 17 Закону про РРО за не проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій.

Згідно з Законом про РРО здійснення розрахункових операцій в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів) при продажу товарів (наданні послуг) повинно проводитись із застосуванням РРО. Реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) , які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти (ст. 1 Закону про РРО).

Пунктом 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг).

При цьому в ст. 9 Закону про РРО міститься виключення, відповідно до яких окремим особам дозволяється не використовувати РРО та розрахункові книжки при розрахунках за готівку. Зокрема, при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Готівковими коштами, які надійшли до каси підприємства за наведеними в акті перевірки касовими ордерами, сплачувались вартість оптових партій поліпропілену та транспортні послуги, пов'язані з поставкою поліпропілену, який є товаром промислового призначення, використовувалась для виробництва поліпропіленових виробів (плівки, труб, мішків, тари). Поліпропілен був відвантажений зі складу продавця та перевезений до складу ТОВ "Амалтея", який купив поліпропілен у МПП "Тайфун" для здійснення виробництва інших товарів. Суд вважає, що МПП "Тайфун" не відноситься до підприємств торгівлі та громадського харчування, не здійснював торгівлю, а проводив розрахункові операції у сфері поставки продукції виробнику інших товарів з цієї продукції, та наданні транспортних послуг. Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно приписів Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265). ДПІ не заперечує наявності договорів поставки товару та договорів на надання транспортних послуг, відмінність яких від угод купівлі-продажу полягає в правовому статусі продавця та покупця та мети придбання товарів.

Згідно з Порядком заняття торговельною діяльністю і правил торговельного обслуговування населення, затвердж. постановою КМУ від 08.02.1995 № 108, торговельна діяльність це ініціативна, самостійна діяльність юридичних осіб і громадян щодо здійснення купівлі та продажу товарів народного споживання з метою отримання прибутку. Торгова діяльність може здійснюватись у сферах роздрібної та оптової торгівлі, а також у торгово-виробничій (громадського харчування) сфері. У Класифікаторі видів економічної діяльності ДК 009:2005 від 26.12.2005 № 375 оптова торгівля (група 51) визначена як перепродаж (продаж без перероблення) нових або уживаних товарів роздрібним торговцям, підприємствам та організаціям або іншим оптовикам, яка здійснюється оптовими торговцями, оптовими фірмами зі збуту промислових товарів, оптовими базами, власниками складів, експортерами, імпортерами, кооперативними організаціями, які займаються заготівлею та збутом сільськогосподарської продукції, іншими заготівельними організаціями тощо.. Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" визначено такі терміни: оптова торгівля - діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб'єктам господарювання роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам господарювання; роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.

Тобто у сфері торгівлі суб'єкти підприємницької діяльності здійснюють торгову діяльність, яка передбачає купівлю продаж саме товарів народного споживання. У свою чергу товари народного споживання це товари, що безпосередньо споживаються населенням, а не використовуються для виробництва інших товарів.

Доказів того, що МПП "Тайфун" здійснював торгівлю товарами, або є підприємством торгівлі, відповідач суду не надав.

Дія Закону поширюється лише на діяльність суб'єктів підприємницької діяльності у сфері торгівлі громадського харчування та послуг, а не на всіх суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або безготівковій формі.

За таких обставин діяльність підприємства з придбання поліпропілену не може відноситись до торгівельної діяльності у розумінні Закону про РРО, та МПП "Тайфун" не є підприємством торгівлі, операції з поставки товарів не повинні проводитись із застосуванням РРО. При проведенні розрахунків за транспортні послуги на позивача розповсюджується норма п.1 ст. 9 Закону про РРО, яка дозволяє оформляти розрахункові операції із використанням прибуткових касових ордерів.

Також суд вважає обґрунтованим доводи МПП "Тайфун" про те, що на нього розповсюджується приписи п. 12 ст. 9 Закону про РРО, який передбачає, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо). На думку ДПІ, при оптовій торгівлі в місці отримання товарів, де розрахунки у готівковій формі не здійснюються, РРО не застосовуються, але в місці отримання готівкових коштів приватне підприємство зобов'язане застосовувати РРО або проводити розрахунки у безготівковій формі через установи банків. Ці доводи є такими, що суперечать змісту вказаного пункту. ДПІ довільно тлумачить дану норму закону. При проведенні розрахункової операції через РРО та видачі розрахункового документу на товар, послугу, яка відсутня та не облікована за місцем реалізації, може стати підставою для застосування санкцій згідно ст. 20 Закону про РРО, за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку. Внесення грошових коштів в касі з роздруківкою касового чеку на товар, який знаходиться в іншому місці, приведе до невідповідності проданого товару або наданих послуг тій сумі готівкових коштів, яка з находиться в касі РРО. При такій ситуації ДПІ може застосувати штрафну санкцію на підставі ст. 22 Закону про РРО.

Пунктом 4.4 статті 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 за № 614, передбачено, що реєстрація продажу товару (надання послуг) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ повинен надаватися покупцеві не пізніше завершення розрахункових операцій. Відповідно до статті 2 вищезазначеного Закону місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Враховуючи вищевикладене, МПП "Тайфун" не було порушено статтю 1, 3 вищезазначеного Закону, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування до підприємства на підставі пункту 1 статті 17 цього ж Закону штрафних санкцій.

Крім того, суд вважає обґрунтованими доводи підприємства щодо недотримання строків давності при застосуванні штрафних санкцій до МПП "Тайфун" за порушенні у сфері готівкового обігу. Посилання ДПІ на не розповсюдження дії ст. 250 Господарського кодексу України (ГКУ) на відносини застосування штрафних санкцій за порушення Закону про РРО суд не приймає до уваги, оскільки за своєю суттю передбачена статтею 17 Закону про РРО фінансова санкція є адміністративно-господарською санкцією і її застосування врегульоване нормами глави 27 ГКУ. Адміністративно-господарська санкція як захід організаційно-правового або майнового характеру застосовується уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування, а тому передбачений статтею 250 ГК строк адміністративно-господарської санкції застосовується при їх реалізації.

Згідно з п. 5 розділу ІХ "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України положення Господарського кодексу України щодо відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності застосовуються у разі, якщо ці порушення були вчинені після набрання чинності зазначеними положеннями, крім випадків, коли за порушення господарських зобов'язань була встановлена інша відповідальність договором, укладеним до зазначеного в п. 1 цього розділу строку. Положення Господарського кодексу України щодо відповідальності за порушення, зазначені в абзаці першому цього пункту, вчинені до набрання чинності відповідними положеннями цього Кодексу стосовно відповідальності учасників господарських відносин, застосовуються у разі якщо вони пом'якшують відповідальність за вказані порушення. Враховуючи те, що Законом про РРО не були передбачені строки застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 цього Закону, нормами ст. 250 Господарського кодексу України було обмежено термін застосування цих фінансових санкцій, тобто пом'якшено відповідальність, тому положення цієї статті застосовуються до відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності. Як вбачається з акта державної податкової інспекції 29.03.10 було виявлено порушення підприємством пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР які відбулись 30.03.07-07.08.09, тому штрафні санкції не можуть бути застосовані за порушення, які скоєні до 29.03.09.

За таких обставин суд вважає неправомірними дії ДПІ у м. Херсоні по застосуванню штрафних санкцій, тому суд задовольняє позов МПП "Тайфун" про визнання нечинним рішення ДПІ у м. Херсоні, в задоволенні позовних вимог ДПІ у м. Херсоні відмовляється.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про день і час виготовлення постанови в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.94,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Відмовити Державній податковій інспекції у м. Херсоні в задоволенні позову про стягнення з малого приватного підприємства "Тайфун" штрафної санкції в розмірі 278437 грн. 80 коп.

Позов малого приватного підприємства "Тайфун" задовольнити. Визнати нечинним рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 12.04.10 № 0007782307 про застосування до МПП "Тайфун" штрафних санкцій в сумі 278437 грн. 80 коп.

Відшкодувати МПП "Тайфун" (м. Херсон, пров. Учбовий, 28/50) з Державного бюджету витрати по сплаті судового збору в сумі 3 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 07 лютого 2011 р..

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.1.4