Ухвала суду № 137960439, 05.06.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/9277/26

Провадження №2-з/752/513/21

У Х В А Л А

іменем України

05.06.2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Данілової Т.М.

з участю секретаря Веселовської А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся у суд з позовною заявою про визнання угод недійсними та визначення частки майна боржника.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 13 квітня 2026 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі.

ОСОБА_1 повторно звернувся у суд з заявою про забезпечення позову. Просить заборонити державним реєстраторам та іншим уповноваженим законом особам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо автомобіля BYD LEOPARD н.з. НОМЕР_1 , який був придбаний та зареєстрований на ім"я дружини боржника ОСОБА_2 .

В обгрунтування заяви зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову вказане майно може бути відчужене, тому у разі задоволення позову ускладнить або зробить неможливим виконання судових рішень.

Відповідно до частин 1-2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи може вжити заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 150 ЦПК України позов дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

При цьому види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 3 статті 150 ЦПК України).

Як убачається з роз`яснень, викладених у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 2 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Аналізуючи наведені процесуальні норми, обставини справи, вбачається, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог у справі.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову з урахуванням співмірності із заявленими вимогами, відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

Встановивши, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду при задоволенні позову, суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для застосування заходів забезпечення позову.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у приватного нотаріуса виконавчого округу м. Києва Татарченка В.Г. перебуває на виконанні виконавчий лист №760/21203/15, виданий Солом"янським районним судом м. Києва 16.05.2016 року, про стягнення зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суми у розмірі 1 732 406,25 грн., та виконавчий лист №760/21201,15, виданий 04.05.2016 року Солом"янським районним судом м. Києва, про стягнення зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 боргу у розмірі 1 641 618,26 грн. Загальна сума заборгованості становить 3 386 204,51 грн. Вказані судові рішення не виконані.

Згідно відповіді №31/26/18-2434-2026 від 17.03.2026 року РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві транспортний засіб BYD LEOPARD н.з. НОМЕР_1 зареєстровано на ім"я ОСОБА_2 .

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 13 квітня 2026 року задоволена заява ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Постановлено заборонити державним реєстраторам та іншим уповноваженим законом особам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо:

- квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ,

- квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ,

- автомобіля "Nissan Leaf" номерний знак НОМЕР_2 , 2018 року випуску,

- квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 ,

- земельної ділянки, яка знаходиться в с. Діброва Васильківського району Київської області, кадастровий номер 3221482100:03:006:0016, площею 0,0833 га.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 21 травня 2026 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування забезпечення позову.

Враховуючи предмету спору, обставини, на які посилається позивач, а також те, що ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 13 квітня 2026 року задоволена заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, якою постановлено накласти арешт на рухоме та нерухоме майно, що є предметом спору, на думку суду відсутні підстави для повторного вжиття заходів забезпечення позову у аній справі.

Керуючись ст.ст. 151 - 153 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: