Ухвала суду № 137959208, 01.07.2026, Бершадський районний суд Вінницької області

У Х В А Л А

Справа № 126/983/26

Провадження № 2/126/1250/2026

"01" липня 2026 р.

м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Рудя О. Г.

із секретарем Кучанською В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ "Свеа фінанс" звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Свеа фінанс" заборгованість за:

1) договором № 5201503 від 25.12.2024 в розмірі 5492,25 грн.;

2) договором № 1973502 від 22.12.2024 в розмірі 18220 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов наступного висновку.

Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Як вбачається з позовної заяви позивач ТОВ "Свеа фінанс" просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за двома кредитними договорами, а саме за договором № 5201503 від 25.12.2024 в розмірі 5492,25 грн. та за договором № 1973502 від 22.12.2024 в розмірі 18220 грн.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, до позову додана платіжна інструкція кредитового переказу коштів № 322 від 30.04.2026, з якої встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

У той же час, зі змісту позовної заяви та її вимог встановлено, що предметом спору у даній справі є два договори.

Згідно з положеннями п. 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» (далі Постанова), подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду у постанові 18 серпня 2023 року у справі № 910/21280/21 кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов`язків. Наявні порушення, які були допущені як під час укладення відповідного кредитного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подачу до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет на 2026 рік», з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений в розмірі 3328 гривень.

У позовній заяві ТОВ "Свеа фінанс" ставить питання про стягнення з відповідача заборгованості за двома окремими кредитними договорами.

Тобто, предметом спору є окремі цивільно-правові угоди (кредитні договори), укладені незалежно один від одного.

Отже, за подачу до суду ТОВ "Свеа фінанс" має право вимоги про стягнення заборгованості за кожним договором та враховуючи кількість позовних вимог, а саме: заборгованість за двома договорами, тому позивачу необхідно було сплатити за дві вимоги судовий збір в розмірі 5324,80 грн. (ставка судового збору згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» 3328 грн. х 2 із застосуванням коефіцієнта 0,8) .

Таким чином, позивачу ТОВ "Свеа фінанс" необхідно доплати 2662,40 грн. судового збору за наступними реквізитами: Отримувач коштів ГУК у Він.обл./м.Бершадь/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37979858, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок отримувача UA468999980313191206000002862, Код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу: судовий збір за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача) Бершадський районний суд Вінницької області.

Тобто, в порушення вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви не було додано документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі, встановленому законом, та не зараховано відповідну суму до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).

Керуючись ст. 175, 177, 185, 258, 259, 260, 263 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви не більше п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовну заяву буде залишено без розгляду.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя О. Г. Рудь