Рішення № 137958804, 03.07.2026, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 624/240/26

Номер провадження 2/629/1376/26

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Каращука Т. О., за участю секретаря судового засідання Лукаренко А. Р., розглянувши в м.Лозова Харківської області у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу № 624/240/26 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, представник позивача за довіреністю- Король Владислав Анатолійович, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ», в інтересах якого діє представник, звернувся до Кегичівського районного суду Харківської області з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за двома кредитними договорами у загальному розмірі 54 620,47 грн. Також, позивач просить стягнути судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Позов обґрунтований тим, що 17.03.2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» (первісний кредитор) та відповідачем укладено Кредитний договір № 2168821. Крім того, 21.03.2025 року між ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та відповідачем укладено Кредитний договір № 2111534. Кредитодавці виконали свої зобов`язання, проте відповідач борг не повернув. 23.12.2025 року на підставі Договору факторингу № 23122025/1 та інших угод право вимоги до відповідача за даними договорами перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ». Зважаючи на непогашення заборгованості, позивач звернувся до суду.

Ухвалою судді Кегичівського районного суду Харківської області від 11.03.2026 року справу було направлено за підсудністю до Лозівського міськрайонного суду Харківської області.

Ухвалою судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано учасникам час для подання заяв по суті.

Відповідач ОСОБА_1 у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав, заперечень проти вимог позивача не висловив, хоча про відкриття провадження був повідомлений за адресою реєстрації.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за можливе, відповідно до ст. 279 ЦПК України, розглянути справу за наявними в матеріалах доказами.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

17.03.2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 2168821, про що свідчить копія договору з додатками, паспорт споживчого кредиту(а.с.7-16).

21.03.2025 року між ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та відповідачем укладено Кредитний договір № 2111534, що підтверджується копією договору з додатками, паспортом споживчого кредиту, графіком та анкетою -заявою (а.с.29-40).

.Зазначені вище договори укладено в електронній формі шляхом використання інформаційно-телекомунікаційної системи.

Відповідно до ст. 11 Закону «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом розміщення її в мережі Інтернет.

Згідно зі ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій

формі, якщо його зміст зафіксований в електронному документі та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Так, первісні кредитодавці виконали свої обов`язки, надавши відповідачу кошти, що підтверджується листом ТОВ "ПЕЙТЕК" та платіжною інструкцією.

На підставі Договору факторингу № 23122025/1 від 23.12.2025 року, Реєстру боржників, квитанції та акту право вимоги за за Договором № 2168821 перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ»(а.с.20-25).

Крім того, за Договором факторингу №27082025 від 27.08.2025 року, Реєстром боржників, квитанцією та актом право вимоги за Договором № 2111534 перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ» (а.с.43-46).

Відповідно до ст.ст. 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до боржника.

Як вбачається із ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином, а одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Так, заборгованість ОСОБА_1 за розрахунком позивача складає 54 620,47 грн, з яких: -за Договором № 2168821: 10 949,97 грн - тіло; 19 600,50 грн - проценти; 4 350,00 грн - пеня; за Договором № 2111534: 6 000,00 грн - тіло; 6 720,00 грн - комісія за обслуговування; 7 000,00 грн - пеня.

Викладене повністю узгоджується з матеріалами справи.

Вирішуючи питання про обґрунтованість нарахувань, суд виходить з наступного.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

Позивачем заявлено проценти за Договором № 2168821 у сумі 19 600,50 грн при тілі 10 949,97 грн, що свідчить про нарахування їх за межами договірного строку.

Так, оскільки доказів погодження іншої процентної ставки за ст. 625 ЦК України не надано, суд задовольняє вимогу лише в частині процентів, нарахованих у межах 30-денного строку кредитування (1% на день згідно ст. 8 Закону «Про споживче кредитування»).

З урахуванням вищевикладеного, сума обґрунтованих процентів становить: 10 949,97 грн ? 1% ? 30 днів = 3 285,00 грн, у решті процентів слід відмовити.

Стосовно комісії за обслуговування, слід вказати наступне.

У Договорі № 2111534 заявлено 6 720,00 грн комісії за обслуговування кредиту. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19 дійшла висновку, що встановлення плати за надання інформації або обслуговування заборгованості, яка за законом має бути безоплатною, є нікчемним.

Таким чином, враховуючи те, що комісія заявлена як періодична плата за обслуговування, вона не є платою за ініціювання кредиту, а тому в цій частині вимог слід відмовити.

Щодо пені (неустойки), суд дійшов такого висновку.

Позивач просить стягнути за двома договорами загалом 11 350,00 грн пені.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (уведеним Законом № 2120-IX), у період дії воєнного стану позичальник звільняється від обов`язку сплати неустойки (пені, штрафу) за прострочення.

Суд враховує, що обидва договори укладені у березні 2025 року.

Так, відповідно до змін, внесених Законом № 3498-IX, для нових споживчих кредитів обмеження п. 18 Перехідних положень ЦК України щодо повної заборони пені не застосовується в абсолютній формі.

Натомість діють спеціальні норми ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування», які обмежують розмір неустойки, а саме для кредитів понад мінімальну заробітну

плату (Договір № 2168821): сукупна неустойка не може перевищувати 50 відсотків від суми кредиту.

Таким чином, перевіривши розмір неустойки зазначений позивачем, суд дійшов висновку, що заявлена сума пені не перевищує ліміт, а тому підлягає задоволенню повністю.

Для кредитів у розмірі до мінімальної заробітної плати (Договір № 2111534) неустойка не може перевищувати подвійного розміру суми кредиту.

Проте, враховуючи загальні принципи розумності та баланс інтересів, а також те, що тіло кредиту становить 6 000 грн, а пеня заявлена у розмірі 7 000 грн, суд вважає за необхідне застосувати обмеження в 50%, аналогічно до більших кредитів, згідно з умов Паспорта споживчого кредиту даного договору.

Таким чином, пеня за другим договором підлягає стягненню у сумі 3 000,00 грн, у решті суми пені необхідно відмовити.

Таким чином, задоволенню підлягають вимоги за двома договорами у розмірі: 10 949,97 (тіло за Договором №2168821) + 3 285,00 (відсотки за Договором №2168821) + 4 350,00 (пеня за Договором №2168821) + 6 000,00 (тіло за Договором №2111534) + 3 000,00 (пеня за Договором №2111534), що загалом становить 27 584,97 грн.

Враховуючи вищенаведене, з урахуванням всіх доказів в їх сукупності, беручи до уваги відсутність відзиву на позов, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем при поданні позову було сплачено судовий збір у сумі 3 328,00 грн.

Беручи до уваги часткове задоволення позову, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1 680,64 грн, інша частина залишається за позивачем.

Щодо витрат, пов`язаних з розглядом справи, слід вказати наступне.

Представником позивача було в позові вказано орієнтовний розрахунок витрат, в якому вказано про витрати, пов`язані з розглядом справи, однак доказів фактичного понесення витрат надано не було, а тому суд дійшов висновку про відсутність інших витрат.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 27 584,97 грн, яка складається з:

-за Договором № 2168821 від 17.03.2025 року: 10 949,97 грн - тіло кредиту, 3 285,00 грн - проценти, 4 350,00 грн - пеня;

-за Договором № 2111534 від 21.03.2025 року: 6 000,00 грн - тіло кредиту, 3 000,00 грн -пеня.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК «ЄАПБ» судовий збір у сумі 1 680,64 грн.

Іншу частину судового збору залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі

пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про сторони:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», код ЄДРПОУ 35625014, адреса: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, e-mail: info@eadr.com.ua, реквізити IBAN № НОМЕР_1 у АТ «ТАСкомбанк».

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Т. О. Каращук