Ухвала суду № 137958603, 06.07.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06.07.2026, м. Львів, вул. Личаківська, 128 Справа№914/2073/26

Господарський суд Львівської області в складі судді Бортник О.Ю., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ростгруп Промисловий Демонтаж», м. Одеса, про забезпечення позову у справі №914/2073/26 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ростгруп Промисловий Демонтаж», м. Одеса,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавер Енерджі Плюс», м. Львів,

про стягнення 809782, 52грн.

Без повідомлення (виклику) представників учасників справи,

ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ростгруп Промисловий Демонтаж», м. Одеса, звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавер Енерджі Плюс», м. Львів, 809782,52грн., з яких: 310150,00 грн. основного боргу, 18 075,79 грн. інфляційних, 477631грн. пені та 3925,73 грн. 3% річних.

Одночасно із поданням позовної заяви, позивачем подано суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову. Заявник просить суд вжити заходів до забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Кавер Енерджі Плюс» в межах заявлених позовних вимог в сумі 809782,52 грн.

Заява про забезпечення позову мотивована заборгованістю Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавер Енерджі Плюс» в сумі 310150 грн., яка триває понад 5 місяців, а також невиконаними грошовими зобов`язаннями боржника перед іншими кредиторами.

Заявник вказує на те, що наявність множинних неоплачених боргів є тривожним індикатором фінансового становища відповідача та свідчить про реальну загрозу того, що до моменту набрання рішенням суду законної сили та пред`явлення виконавчого документа до виконання, кошти на рахунках відповідача можуть бути відсутні або недостатні для задоволення законних вимог позивача. Між датою подання позову та реальним виконанням судового рішення може минути значний проміжок часу протягом якого існує найбільший ризик того, що недобросовісний боржник вживе заходів для приховування або відчуження наявних коштів з метою ухилення від виконання судового рішення. Загальна сума підтверджених судовими рішеннями (Справи №№ 914/3728/25, 914/3723/25, 914/2841/25, 914/1692/26) боргів відповідача перевищує 2000000 грн.

Крім цього, заявник вказує на те, що відповідач не оплачує судові збори при оскарженні рішень, подає апеляційні скарги виключно з метою затягування набрання рішеннями законної сили та відтермінування примусового виконання, що свідчить про недобросовісне оскарження судових рішень та навмисне затягування розрахунків із кредиторами.

Відтак, на думку заявника, без вжиття заходів до забезпечення позову відповідач і надалі вживатиме усіх можливих заходів для ухилення від виконання грошових зобов`язань, а майбутнє рішення суду у цій справі ризикує залишитися нереалізованим. Арешт грошових коштів у розмірі ціни позову забезпечить рівність становища обох сторін, баланс їх інтересів, не позбавить відповідача можливості здійснювати господарську діяльність, а лише обмежить його право на період дії таких заходів вільно користуватися грошовими коштами в межах ціни позову.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з такого.

Згідно з ч. 2 ст. 136 ГПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

У постанові Верховного Суду від 06 грудня 2023 року в справі № 361/8953/21 зазначено, що під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суди повинні враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно з ст. 1291 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Рішення Господарського суду Львівської області у справах № 914/3728/25, 914/3723/25, 914/2841/25, не набрали законної сили, оскільки оскаржені в апеляційному порядку, не є обставинами, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист прав позивача, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Заява про забезпечення позову мотивована лише нічим не обґрунтованим припущенням про імовірну неможливість виконання рішення суду у цій справі. Вказане не є підставою для вжиття заходів до забезпечення позову.

Згідно з абзацом 1 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Заявник не долучив жодних доказів на підтвердження того факту, що боржник вживе заходів для приховування або відчуження наявних у нього коштів з метою ухилення від виконання судового рішення у справі щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором підряду № 2602/2025-СВ.

З огляду на встановлений ст. 13 ГПК України принцип змагальності кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Саме по собі твердження заявника про порушення відповідачем взятих на себе грошових зобов`язань за Договором підряду № 2602/2025-СВ у розумінні приписів ГПК України та ціна позову не є підставами для застосування заходів до забезпечення позову, які встановлені ГПК України. Таке твердження заявника не свідчить про наявність обставин, за яких суд вправі вжити заходів до забезпечення позову, оскільки воно не доводить наявності заборгованості у розмірі 809782,52 грн. Цей факт підлягає доказуванню під час розгляду справи судом.

Накладення арешту на кошти відповідача може спричинити порушення прав та інтересів третіх осіб (наприклад, стягувачів за судовими рішеннями, які наберуть законної сили під час розгляду справи № 914/2073/26 та іншими виконавчими документами тощо).

За таких обставин, у суду відсутні підстави для задоволення заяви заявника про забезпечення позову.

Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ростгруп Промисловий Демонтаж», м. Одеса, про забезпечення позову.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Бортник О.Ю.