Ухвала суду № 137958306, 06.07.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/10530/17

Провадження № 4-с/638/44/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова в складі головуючої судді, розглянувши доводи заяви ОСОБА_1 про відвід судді Яковлевої Вікторії Миколаївни від участі у розгляді цивільної справи № 638/10530/17 за скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича, стягувач: Публічне акціонерне товариство «Правекс Банк», боржник: ОСОБА_2 ,

встановив:

16 травня 2025 року ОСОБА_2 через систему "Електронний суд" звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18 травня 2026 року, визначено головуючого суддю (суддю-доповідача) Яковлеву В.М.

Матеріали передані в провадження судді Яковлевої В.М. 19 травня 2026 року.

Скарга обгрунтована незаконністю дій приватного виконавця Близнюкова Ю.В. (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 07.04.2026 року щодо відкриття виконавчого провадження № 80695470 за виконавчим листом, виданим Шевченківським районним судом м. Харкова у справі № 638/10530/17.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Харкова від 19 травня 2026 року поновлено ОСОБА_2 процесуальний строк на подання скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю.В., прийнято до розгляду скаргу ОСОБА_2 на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю.В. про скасування постанови від 07 квітня 2026 року про відкриття виконавчого провадження.

Витребувано в приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю.В. належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № 80695470, витребувано матеріали цивільної справі № 638/10530/17, призначено судове засідання.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Харкова від 28 травня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 та його представника Коренцова О.І. про відвід судді Яковлевої В.М. від участі у розгляді цивільної справи № 638/10530/17 за скаргою ОСОБА_2 на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю.В., стягувач: Акціонерне товариство «Правекс Банк», боржник: ОСОБА_2 , відмовлено.

11 червня 2026 року від ОСОБА_2 до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про відвід судді.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Харкова від 15 червня 2026 року заяву ОСОБА_2 про відвід судді Яковлевої В.М. від участі у розгляді цивільної справи № 638/10530/17 за скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю.В., стягувач: Публічне акціонерне товариство «Правекс Банк», визнано необгрунтованою. Передано заяву про відвід разом із матеріалами справи № 638/10530/17 іншому судді, який не входить до складу суду та визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України, для розгляду.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Харкова від 17 червня 2026 року Зінченка О.В. у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід головуючої судді Яковлевої В.М. відмовлено.

02 липня 2026 року ОСОБА_2 звернувся до суду, шляхом направлення через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», із заявою про відвід судді Яковлевої В.М. від участі у розгляді справи.

Заяву про відвід передано у провадження судді 03 липня 2026 року.

Заява про відвід мотивована тим, що суддя Яковлева В.М. під час судового розгляду справи № 638/10530/17 з метою якнайшвидшого вирішення справи на користь ПАТ КБ «Правекс банк», що, на думку заявника, викликало сумнів у її неупередженості та об`єктивності при розгляді справи № 638/10530/17.

Зокрема, суддею Яковлевою В.М. було відкрито провадження за позовною заявою ПАТ КБ «Правекс банк», яка не відповідала вимогам ст. 175-177 ЦПК і була подана особою, яка не мала повноважень на подання позовної заяви ПАТ КБ «Правекс банк».

Зазначає, що суддею Яковлевою В.М. у справі №638/10530/17 було закрито підготовче засідання без участі сторін, було відмовлено у задоволенні всіх заяв і клопотань, які були подані до канцелярії суду, зокрема ухвалою суду від 27.06.2021 було залишено без задоволення заяви і клопотання ОСОБА_2 .

Також, ОСОБА_2 стверджує, що на етапі нового розгляду справи №638/10530/17 за скаргою ОСОБА_2 та його представника на постанову приватного виконавця Близнюкова Ю.В.. від 19.05.2026, з якою він звернувся до Шевченківського районного суду м. Харкова порушуються права учасників справи, зокрема ОСОБА_3 , який представляв інтереси ОСОБА_2 з 2017 року у справі №638/10530/17 і яким було подано до суду разом з ОСОБА_2 скаргу на постанову приватного виконавця Близнюкова Ю.В. від 19.05.2026, судом не надсилались повістки про виклик до суду за місцем його проживання (адреса проживання ОСОБА_3 зазначена у скарзі ОСОБА_2 )

Після ознайомлення представника ОСОБА_2 30.06.2026р. з матеріалами справи №638/10530/17, в матеріалах справи не містяться докази того, що ОСОБА_3 представника ОСОБА_2 було повідомлено належним чином про дату, час і місце судових засідань, визначених судом та не надіслано ухвали за місцем його проживання (адреса проживання ОСОБА_3 зазначену у скарзі ОСОБА_2 , заявах і клопотаннях поданих до суду).

Крім того, до цього часу судом за клопотанням ОСОБА_2 та його представника не було розглянуто клопотання про повторне витребування у приватного виконавця Близнюкова Ю.В. належним чином засвідчені копії виконавчого провадження №80695470 та витребування у приватного виконавця Близнюкова Ю.В.. оригіналу виконавчого листа у справі №638/10530/17, що є обставиною, що викликає сумнів у неупередженості та об`єктивності судді Яковлевої В.М.. 30.06.2026 року.

Також, просить звернути увагу, що суддею Яковлевою В.М. не було надіслано ПАТ КБ «Правекс Банк» виконавчі листи.

Крім того, вказує, що суддя Яковлева В.М. не мала право розглядати цю справу в зв`язку з тим, що ст. 37 (ч.1) ЦПК України встановлено, що «суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції не може брати участь в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі», про що було зазначено ОСОБА_2 в його заяві про відвід судді Яковлевої В.М. на участь у новому розгляді справи, а саме розгляді скарги ОСОБА_2 на постанову приватного виконавця Близнюкова Ю.В. про відкриття виконавчого провадження.

Просить також, взяти до уваги, що при ознайомленні 30.06.2026 зі справою №638/10530/17 представник ОСОБА_2 ознайомився з ухвалою судді Яковлевої В.М. від 15.06.2026, якою було визнано необгрунтованою заяву ОСОБА_2 про відвід судді Яковлевої В.М. на участь у новому розгляді справи.

ОСОБА_2 акцентує увагу та тому, що в ухвалі суду від 15.06.2026 на чотирьох сторінках суддею Яковлевою В.М. тільки цитуються норми ЦПК, але не наводиться спростування доводів ОСОБА_2 щодо того, що суддя Яковлева В.М. не мала права розглядати скаргу ОСОБА_2 на постанову приватного виконавця Близнюкова Ю.В.. від 19.05.2026 та заяву ОСОБА_2 про її відвід на участь у справі №638/10530/17. В ухвалі суду від 28.05.2026 не спростовуються підстави для відводу судді Яковлевої В.М., встановлені ст. 37 ЦПК.

Частиною третьою статті 39 ЦПК України встановлено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Підстави для відводу (самовідводу) судді встановлено статтею 36 ЦПК України, відповідно до змісту якої, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 ЦПК України («Недопустимість повторної участі судді в розгляді справи»).

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України)

Крім того, у висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Згідно з роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом (пункт 10). Відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пунктів 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строк та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (частина друга, п`ята статті 12 ЦПК України).

Учасники судового процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов`язані беззаперечно виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил.

За прояв неповаги до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом. Питання про притягнення учасника справи або іншої особи, присутньої в залі судового засідання, до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення правопорушення, для чого у судовому засіданні із розгляду справи оголошується перерва, або після закінчення судового засідання (частини третя, четверта статті 216 ЦПК України).

Слід наголосити, що частиною першою статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Підстави для відводу судді передбачені статтями 36-37 ЦПК України і розширеному тлумаченню не підлягають.

Відповідно до частини третьої статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.

У § 81 рішення у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що «неупередженість» в сенсі статті 6 Конвенції має визначатися суб`єктивною оцінкою на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивною оцінкою - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (рішення у справах «Bulut v. Austria» від 22 лютого 1996 року, Reports 1996-II, с. 256, § 31 та «Thomann v. Switzerland» від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 815, § 30). У межах об`єктивної оцінки має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо неупередженості судів.

Із наведеного слідує, що відвід повинен бути вмотивований із наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, то це є підставою для відмови у його задоволенні.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Білуха проти України», особиста безсторонність суду резюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено пунктом 43 рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).

Окрім того, у висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів і правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:

- "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду; позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

- "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій, поведінки судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність; особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

У Коментарі до Бангалорських принципів поведінки суддів, зокрема, зазначено:

- справа може викликати суперечливі настрої в суспільстві та привернути надмірну увагу ЗМІ, і суддя може опинитися в ситуації, яку можна описати як "центр урагану". Іноді вага суспільної думки може схилятися в сторону конкретного бажаного результату. Однак, виконуючи суддівську функцію, суддя повинен бути стійким до впливу такого суспільного резонансу. Суддя не повинен брати до уваги те, наскільки застосовні закони чи сторони судового розгляду популярні чи непопулярні в суспільстві, серед ЗМІ, посадових осіб чи власної сім`ї або друзів судді.

Суддя не може коливатися під впливом партійних інтересів, суспільного тиску чи страху критики. Незалежність суддів передбачає незалежність від усіх форм зовнішнього впливу (п.28);

- будь-які спроби впливу на суд мають відбуватися привселюдно у залі судового засідання, виключно сторонами чи їхніми адвокатами.

У певних випадках сторонні особи можуть спробувати вплинути на рішення судді в питаннях, які розглядає суд.

Такі спроби слід однозначно відхиляти, від кого б вони не надходили - міністрів, політиків, державних службовців, журналістів, сім`ї чи з інших джерел.

Загроза незалежності суддів може іноді набирати форму непомітної спроби впливу на ставлення судді до певної справи або ж спроб якимось чином отримати прихильність судді.

Слід однозначно відхиляти будь-які спроби такого стороннього впливу на суддю, прямого чи непрямого.

У деяких випадках, особливо якщо після відмови здійснено повторні спроби, судді слід повідомити про такі спроби відповідні органи.

Суддя не може дозволити будь-яким родинним, суспільним чи політичним зв`язкам впливати на будь-яке судове рішення (п.29);

- іноді може бути складно визначити, що саме становить неналежний вплив.

Підтримуючи належну рівновагу між, наприклад, необхідністю захистити судовий процес від спотворення і тиску - політичного, медійного чи з інших джерел - та інтересами публічного обговорення питань, що становлять суспільний інтерес у публічному житті та у вільних ЗМІ, суддя повинен прийняти той факт, що він чи вона є публічною особою, і, відповідно, не може бути надто вразливим чи чутливим. Демократії притаманна критика осіб, які займають державні посади. Отож, у визначених законодавством межах, судді не можуть розраховувати на відсутність критики їхніх рішень, обґрунтування та мотивування та способу ведення справи (п.30); - якщо суддю сприймають як упередженого, громадську довіру до судової влади буде підірвано.

Відтак, суддя повинен утримуватися від будь-яких дій, які дають підстави вважати, що на його рішення можуть впливати зовнішні чинники на кшталт особистих відносин з тією чи іншою стороною чи зацікавленості у результатах розгляду справи (п.55);

- неупередженість пов`язана не лише з фактичною відсутністю ознак упередженості та наявності упереджених міркувань, але і з враженням відсутності таких ознак.

Такий двоїстий аспект можна виразити за допомогою часто повторюваного вислову, що правосуддя має бути не лише здійсненим, але й однозначно сприйматися як здійснене.

Критерій, який зазвичай застосовується, полягає в тому, чи виникли б у розумного спостерігача, який реалістично і практично дивиться на справу, побоювання щодо браку об`єктивності з боку судді.

Питання в тому, чи існують побоювання щодо упередженості, має вирішуватися з точки зору розумного спостерігача (п.56);

- суддя має вести справу впорядковано та ефективно, не зловживаючи процесуальними правилами.

Для цього потрібна певна твердість.

Суддя, що має ефективно вести процес і водночас запобігати створенню у розумної, справедливої та поінформованої особи будь-якого враження про брак неупередженості, має зберігати чітку рівновагу.

Слід уникати будь-яких дій, які, на думку розумного спостерігача, викликали б (або могли викликати) обґрунтовану підозру про те, що під час виконання своїх суддівських обов`язків суддя не виявляє належної об`єктивності.

Якщо виникають такі враження, вони відбиваються не лише на сторонах судового провадження, але й на довірі громадськості до судової системи в цілому (п.61);

- суддя має бути готовим приймати рішення у справах, які предстають перед судом.

Однак бувають ситуації, коли з метою захисту прав сторін і збереження громадської упевненості в чесності судової влади виникає необхідність відсторонення судді від участі у розгляді певної справи та винесення рішення в ній.

З іншого боку, часті відводи суддів можуть викликати осуд суду та особисто судді з боку громадськості та призвести до необґрунтованого завантаження колег таких суддів.

У сторін судового провадження може виникнути враження, що вони можуть знайти та обрати суддю для розгляду їхньої справи, а це небажано.

Відтак, суддя повинен так облаштувати свої особисті й ділові справи, щоб звести до мінімуму можливість їх несумісності з суддівськими обов`язками (п.66);

- для судді не менш важливо забезпечити, щоб правосуддя сприймалося як здійснене, адже це є одним із головних принципів права й публічного порядку.

Відтак, суддя повинен вести судовий розгляд таким чином, щоб відсутність упередженості, об`єктивність і справедливість були очевидними для всіх, кого цікавить процес і його результат, аж надто для особи, яка подала клопотання.

Відповідно, суддя, щодо якого подали клопотання про відвід, має пам`ятати, що від нього вимагають очевидної об`єктивності, особливо під час розгляду клопотання про відвід (п.87).

У заяві про відвід ОСОБА_2 зазначає про те, що суддею Яковлевою В.М. було відкрито провадження за позовною заявою ПАТ КБ «Правекс банк», яка не відповідала вимогам ст. 175-177 ЦПК, і була подана особою, яка не мала повноважень на подання позовної заяви ПАТ КБ «Правекс Банк».

Як свідчать матеріали справи, 17 липня 2017 року представник Публічного акціонерного товариства «Правекс Банк» Соловйова Тетяна Анатоліївна звернулася до Дзержинського районного суду міста Харкова із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 липня 2017 року вищевказана цивільна справа передана в провадження судді Омельченко К.О.

Ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Харкова Омельченко К.О. 18 вересня 2017 року відкрито провадження у справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Правекс Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 березня 2021 року визначено суддю-доповідача Яковлеву В.М., у зв`язку з відрахуванням зі штату судді Омельченко К.О. у зв`язку зі смертю, розпорядження № 02-06/499 від 17 березня 2021 року.

Матеріали цивільної справи передані в провадження судді Яковлевої В.М. 19 березня 2021 року.

Ухвалою Дзержинського (нині Шевченківського) районного суду м. Харкова Яковлевої В.М. від 29 березня 2021 року прийнято до свого провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Правекс Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.

Отже, суддя Яковлева В.М. не відкривала провадження у даній справі, матеріали цивільної справи були передані у провадження судді Яковлевої В.М. 19 березня 2021 року. Ухвалою суду від 29 березня 2021 року прийнято до свого провадження цивільну справу та призначено підготовче судове засідання.

Також слід звернути увагу, що, станом на дату звернення до суду із зазначеною позовною заявою, вимоги до позовної заяви було врегульовано положеннями ст. 119 ЦПК України, а не ст.175-177 ЦПК України, як вказує ОСОБА_2 .

На підтвердження повноважень представника позивача надано довіреність від 21 квітня 2017 року (а.с. 32 том 1).

Відповідно до зазначеної довіреності Голова Правління ПАТКБ «Правекс Банк» Кириченко Т.О. уповноважує Соловйову Т.А. бути представником установи у всіх державних органах, у т.ч. у всіх судах. Соловйова Т.А. уповноважена, зокрема, вчиняти від імені Банку будь-які дії, користуватися правами, наданими законодавством стороні та третій особі у справі.

Строк дії довіреності, виданої на ім`я Соловйової Т.А., відповідно до її змісту, протягом року з дня її видачі, тобто, з 21 квітня 2017 року. Таким чином, на момент подання позову по даній справі довіреність була чинною, а повноваження представника належним чином підтверджені, відповідно.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі Преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу resjudicata - принципу остаточності рішень суду.

Цей принцип наголошує, що жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

Слід зауважити, що питання щодо належного підтвердження повноважень представника позивача на звернення до суду із позовною заявою та інші питання, які стосуються судового розгляду справи у період з 17 липня 2017 року і до ухвалення судового рішення у справі 21 грудня 2021 року, зокрема, з приводу відмови у задоволенні клопотань сторони відповідача, вже було предметом розгляду як судом першої під час судового розгляду цієї справи по суті, так і судом апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції від 21 грудня 2021 року у справі.

Стосовно доводів щодо ненадсилання представнику судових повісток за розглядом скарги ОСОБА_2 на дії приватного виконавця Близнюкова Ю.В. суд зазначає наступне.

16 травня 2026 року ОСОБА_2 через систему "Електронний суд" звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18 травня 2026 року, визначено головуючого суддю (суддю-доповідача) Яковлеву В.М.

Матеріали передані в провадження судді Яковлевої В.М. 19 травня 2026 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Харкова у складі головуючої судді Яковлевої В.М. від 19 травня 2026 року поновлено ОСОБА_2 процесуальний строк на подання скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю.В.

Прийнято до розгляду скаргу ОСОБА_2 на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю.В. про скасування постанови від 07 квітня 2026 року про відкриття виконавчого провадження.

Судове засідання за розглядом скарги призначено на 28 травня 2026 року о 14 год 45 хв у приміщенні Шевченківського районного суду м. Харкова, розташованому за адресою: м. Харків, проспект Перемоги, буд. 52-В.

Повідомлено учасників справи та приватного виконавця про дату, час та місце судового засідання.

Витребувано у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № 80695470.

Витребувано матеріали цивільної справі № 638/10530/17.

Відповідно до ст. 128 ЦПК Українисуд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення-завчасно. Днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

За приписами ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є:

1) день вручення судової повістки під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, з наведеного вбачається, що повідомлення про проведення судового засідання (судова повістка) надсилається виключно учасникам справи та їх представникам, а повноваження представників мають бути підтверджені відповідними документами.

Скаргу було подано через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» особисто ОСОБА_2 , із накладанням КЕП скаржника. А не представником та не разом із представником. Матеріали справи не містили відомосте та актуальних належних документів на підтвердження наявності у Алєксєєва О.І. представника.

У той же час, ні з матеріалів, доданих до скарги на дії приватного виконавця Близнюкова Ю.В., в якій скаржник просить суд скасувати постанову приватного виконавця Близнюкова Ю.В. від 07 квітня 2026 року про відкриття виконавчого провадження № 80695470 за виконавчим листом, виданим Шевченківським районним судом міста Харкова по справі № 638/10530/17, визнати дії приватного виконавця Близнюкова Ю.В. неправомірними, ні зі змісту самої скарги не вбачалось, що представником ОСОБА_2 є ОСОБА_3 і, насамперед, що його повноваження є чинними на час подання скарги.

ОСОБА_3 надав секретарю судового засідання довіреність перед судовим засіданням і суду лише під час судового засідання 28 травня 2026 року, що підтверджується матеріалами справи та протоколом судового засідання (а.с. 235-238 том 5). Після чого ОСОБА_3 повідомлений належним чином, зокрема, шляхом надсилання судової повістки, про що свідчать матеріали справи (а.с. 69 том 6).

Таким чином, всіх учасників справи та приватного виконавця про дату, час та місце судового засідання з розгляду скарги було повідомлено належним чином.

При цьому нормами ЦПК передбачено, що ухвали по справі, рішення, винесене за результатами розгляду справи надсилаються учасникам справи, а також, іншим особам, якщо в процесуальному документі вирішено питання відносно їх прав та обов`язків.

Що стосується доводів ОСОБА_2 про несвоєчасне надсилання АТ «Правекс Банк» виконавчих листів.

Виконавчий лист це письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом для примусового виконання прийнятих ним у справах рішень, ухвал, постанов, як підстава для їх виконання.

Виконавчий лист зобов`язує боржника, інших юридичних та фізичних осіб точно і своєчасно виконати рішення суду чи іншого органу, а також сприяти державному виконавцю у примусовому виконанні рішення.

Виконавчий лист видається для виконання: а) рішень, ухвал і постанов у цивільних та адміністративних справах; та вироків, ухвал і постанов у кримінальних справах у частині майнових стягнень; б) мирових угод, затверджених судом; в) рішень третейських судів у цивільних справах громадян; г) рішень іноземних судів і арбітражів, якщо вони визнані й допущені для виконання на території України у встановленому законодавством порядку.

Виконавчий лист можна отримати особисто або через уповноваженого на це представника безпосередньо в суді, коли судове рішення набрало чинності.

За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист. Якщо на підставі ухваленого рішення належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, або якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право за заявою стягувачів видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину рішення треба виконати за кожним виконавчим листом (ст. 368 Цивільного Процесуального Кодексу України, із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законами України від 18.09.2012 р. N 5288-VI, від 04.07.2013 р. N 406-VII).

Після закінчення розгляду справи, сформована справа передається до канцелярії суду.

Процедура видачі виконавчого листа працівником канцелярії суду регулюється процесуальними кодексами України та Інструкцією з діловодства в судах. Виконавчий лист видається канцелярією лише після набрання судовим рішенням законної сили та на підставі письмової заяви стягувача або його представника.

Таким чином, виконавчий лист видається за заявою стягувача канцелярією суду, суддя у свою чергу лише підписує виконавчий лист. Суддя не була не обізнана із датою та взагалі про надходження заяви про видачу виконавчих листів, оскільки дана справа була передана до канцелярії суду і рахується, після її передання до канцелярії, відповідно, за канцелярією суду.

Матеріали цивільної справи були витребувані № 638/10530/17 19 травня 2026 року для розгляду скарги на дії приватного виконавця (а.с. 223 том 5).

З моменту ухвалення рішення у справі до цього часу жодні заяви про видачу виконавчого (виконавчих) листа (листів) головуючій судді не передавались. Після надходження відповідної заяви до канцелярії суду працівник канцелярії суду готує виконавчий лист (листи), який подається судді на підпис.

Отже, доводи ОСОБА_2 в цій частині також є безпідставними.

Доводи заяви про відвід про те, що не було розглянуто клопотання про витребування матеріалів виконавчого провадження № 80695470 повністю спростовується матеріалами справи, згідно яких, ухвалою Шевченківського районного суду міста Харкова у складі головуючої судді Яковлевої В.М. від 19 травня 2026 року поновлено ОСОБА_2 процесуальний строк на подання скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю.В. прийнято до розгляду скаргу ОСОБА_2 на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю.В. про скасування постанови від 07 квітня 2026 року про відкриття виконавчого провадження.

Судове засідання за розглядом скарги призначено на 28 травня 2026 року о 14 год 45 хв у приміщенні Шевченківського районного суду м. Харкова, розташованому за адресою: м. Харків, проспект Перемоги, буд. 52-В.

Повідомлено учасників справи та приватного виконавця про дату, час та місце судового засідання.

Витребувано у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № 80695470.

28 травня 2026 року приватним виконавцем Близнюковим Ю.В. надано матеріали виконавчого провадження. Крім того, всі клопотання учасників справи вирішуються у судовому засіданні, з урахуванням та зі з`ясуванням належним чином правової позиції учасників справи, яке з того часу ще не відбулось. Так, клопотання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подано 16 червня 2026 року, після відмови ухвалою судді Зінченка О.В. у задоволенні заяви про відвід судді Яковлевої В.М. матеріали справи повернулися у провадження судді Яковлевої В.М. 23 червня 2026 року, наступне судове засідання призначено на 07 липня 2026 року 14 год 00 хв., про яке ОСОБА_3 повідомлений належним чином, зокрема, шляхом надсилання судової повістки, про що свідчать матеріали справи (а. с. 50, 69 том 6).

Повторно також надіслано ухвалу про витребування матеріалів виконавчого провадження, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу в електронному вигляді ухвали від 19.05.2026 одержувачу - приватному виконавцю Близнюкову Ю.В. в його електронний кабінет 03.07.2026, а також на електронну адресу.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 37 ЦПК України, на що, у тому числі, посилається заявник як на підставу відводу, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.

Із матеріалів справи судом встановлено, що предметом судового розгляду, в рамках якого судді Яковлевій В.М. було заявлено відвід, є не розгляд справи по суті, що вважається в розумінні ч. 1 ст. 37 ЦПК України «новим розглядом», а питанням, пов`язаним із процедурою виконання вже прийнятого судового рішення, яке регулюється окремим розділом ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Крім того, згідно з Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України від від 11 листопада 2024 року № 39, визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою, зокрема, шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді (п. 2.3.2 Положення).

Передача судової справи раніше визначеному судді, судді-доповідачу проводиться, зокрема, щодо заяви та клопотання з процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень, подані до суду, що розглядав справу (п. 2.3.39.10 Положення).

Таким чином, суддя Яковлева В.М. розглянула цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Правекс Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості як суд першої інстанції, натомість, предметом даного судового розгляду є скарга на дії виконавця, що є процесуальним питанням, пов`язаним із виконанням судового рішення. При цьому визначення судді шляхом передачі судової справи раніше визначеному складу суду повністю відповідає чинному цивільному процесуальному законодавству та внутрішнім положенням щодо функціонування автоматизованої системи документообігу суду.

Оскільки судом не встановлено, матеріалами справи та доказами не підтверджено наявності обставин, які б дійсно викликали сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Яковлевої В.М., доводи про наявність підстав для задоволення вказаного відводу не знайшли свого підтвердження, суд дійшов про необгрунтованість заявленого відводу та, відповідно до положень частини третьої статті 40 ЦПК України, необхідно передати заяву для вирішення питання про відвід разом із матеріалами справи іншому судді, який не входить до складу суду та визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Керуючись ст. 33, 36, 40, 258- 261, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Яковлевої Вікторії Миколаївни від участі у розгляді цивільної справи № 638/10530/17 за скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича, стягувач: Публічне акціонерне товариство «Правекс Банк»; боржник: ОСОБА_2 - визнати необгрунтованою.

Передати заяву про відвід разом із матеріалами справи № 638/10530/17 іншому судді, який не входить до складу суду та визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України, для розгляду.

Ухвала не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 06 липня 2026 року.

Суддя В.М. Яковлева