Ухвала суду № 137958231, 06.07.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"06" липня 2026 р. м. Київ Справа № 911/926/26

за позовом Керівника Бучанської окружної прокуратури, м. Буча Київської області, в інтересах держави в особі Ірпінської міської ради, м. Ірпінь Київської області,

до відповідачів 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Пауер Енерджі Груп»,

м. Буча Київської області,

2) Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради,м. Ірпінь Київської області,

про визнання додаткових угод до договору недійсними та стягнення 2 430 313,15 грн.,

суддя О.В. Конюх,

за участю представників:

прокурор: Младаневич З.О., посвідчення №082276 від 04.09.2025;

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: Погорілець Р.В., адвокат, ордер серії АІ №1556441 від 26.02.2024;

від відповідача-2: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Керівник Бучанської окружної прокуратури 31.03.2026 через систему «Електронний суд» звернувся до Господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Ірпінської міської ради з позовною заявою до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Пауер Енерджі Груп», 2) Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради, в якій просить суд

- прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за правилами загального позовного провадження,

- визнати недійсною додаткову угоду від 29.06.2021 №1 до Договору №0931/29/3 від 29.03.2021, укладену між Комунальним підприємством «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пауер Енерджі Груп»,

- визнати недійсною додаткову угоду від 05.08.2021 №2 до Договору №0931/29/3 від 29.03.2021, укладену між Комунальним підприємством «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пауер Енерджі Груп»,

- визнати недійсною додаткову угоду від 09.08.2021 №3 до Договору №0931/29/3 від 29.03.2021, укладену між Комунальним підприємством «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пауер Енерджі Груп»,

- визнати недійсною додаткову угоду від 16.08.2021 №4 до Договору №0931/29/3 від 29.03.2021, укладену між Комунальним підприємством «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пауер Енерджі Груп»,

- визнати недійсною додаткову угоду від 30.08.2021 №5 до Договору №0931/29/3 від 29.03.2021, укладену між Комунальним підприємством «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пауер Енерджі Груп»,

- визнати недійсною додаткову угоду від 31.08.2021 №6 до Договору №0931/29/3 від 29.03.2021, укладену між Комунальним підприємством «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пауер Енерджі Груп»,

- визнати недійсною додаткову угоду від 21.09.2021 №7 до Договору №0931/29/3 від 29.03.2021, укладену між Комунальним підприємством «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пауер Енерджі Груп»,

- визнати недійсною додаткову угоду від 22.10.2021 №8 до Договору №0931/29/3 від 29.03.2021, укладену між Комунальним підприємством «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пауер Енерджі Груп»,

- визнати недійсною додаткову угоду від 27.10.2021 №9 до Договору №0931/29/3 від 29.03.2021, укладену між Комунальним підприємством «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пауер Енерджі Груп»,

- визнати недійсною додаткову угоду від 29.10.2021 №10 до Договору №0931/29/3 від 29.03.2021, укладену між Комунальним підприємством «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пауер Енерджі Груп»,

- визнати недійсною додаткову угоду від 15.11.2021 №11 до Договору №0931/29/3 від 29.03.2021, укладену між Комунальним підприємством «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пауер Енерджі Груп»,

- визнати недійсною додаткову угоду від від 30.11.2021 №12 до Договору №0931/29/3 від 29.03.2021, укладену між Комунальним підприємством «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пауер Енерджі Груп»,

- визнати недійсною додаткову угоду від 28.12.2021 №13 до Договору №0931/29/3 від 29.03.2021, укладену між Комунальним підприємством «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пауер Енерджі Груп»,

- визнати недійсною додаткову угоду від 31.01.2022 №16 до Договору №0931/29/3 від 29.03.2021, укладену між Комунальним підприємством «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пауер Енерджі Груп»,

- стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Пауер Енерджі Груп» на користь Ірпінської міської ради безпідставно отримані кошти в сумі 2 430 313,15 грн.,

- стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Пауер Енерджі Груп» на користь Київської обласної прокуратури понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 83 046,70 грн.

Позов обґрунтований тим, що за результатами проведення відкритих торгів 29.03.2021 між відповідачами було укладено Договір №0931/29/3 про постачання електроенергії для вуличного освітлення Ірпінської територіальної громади у 2021 році. Пунктом 5.5 Договору врегульовано, що ціна за одиницю товару може збільшуватись протягом дії договору до 10 відсотків у разі коливання ціни товару на ринку, за умови, що така зміна ціни не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі. Зміна ціни допускається за умови надання постачальником документального підтвердження факту коливання ціни на ринку, а саме у торговій зоні «Об`єднані енергетичні системи України», яким є інформаційна довідка, висновок або інший документ ТПП України, або ДП «Держзовнішінформ», або ДП «Укрпромзовнішекспертиза», або скріншот зі сторінки офіційного сайту НКРЕКП, або скріншот з вебсайту ДП «Оператор ринку».

Прокурор твердить, що оскаржувані додаткові угоди про зміну ціни одиниці товару укладені без належного документального обґрунтування, всупереч пункту 2 частини 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки призвели до збільшення ціни, зазначеної у договорі більше ніж на 10%, крім того, суперечать ст. 632 ЦК України, позаяк допускають зворотну дію в часі. Тож прокурор просить визнати вказані додаткові угоди недійсними. Крім того, прокурор твердить, що недійсні додаткові угоди не створюють для сторін правових наслідків, тому не мають бути враховані для визначення ціни поставленої електроненргії, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти в сумі 2 430 313,15 грн.

Ухвалою від 03.04.2026 відкрито провадження у справі №911/926/26, підготовче судове засідання призначено на 04.05.2026. Прокурора зобов`язано подати докази фінансування спірної закупівлі з місцевого бюджету та письмове обґрунтування стягнення коштів на користь Ірпінської міської ради, а не сторони договору; статут (положення) Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради у редакції, чинній станом на момент оголошення закупівлі та підписання Договору №0931/29/3від 29.03.2021, та в повному обсязі лист прокурора від 05.12.2023 №53-9439вих.23 з доказами направлення або вручення.

27.04.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач у задоволення позову прокурора просить суд відмовити повністю.

Заперечення мотивовані тим, що оспорювані додаткові угоди були укладені із дотриманням умов договору та вимог закону. Кожного разу, коли на ринку відбувалося коливання ціни, постачальник звертався до споживача із пропозицією про зміну ціни за одиницю товару, кожного разу, укладаючи додаткову угоду, сторони зменшували обсяги закупівлі, у зв`язку з чим загальна ціна договору не збільшувалася. Відповідач твердить, що з 19.04.2020 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачала можливість неодноразового збільшення ціни за одиницю товару до 10%, і закон не обмежував підсумковий кінцевий відсоток підвищення ціни. Необхідність укладення додаткових угод постачальник підтверджував відповідно до умов договору скріншотами з вебсайту ДП «Оператор ринку» та додатково листами ТПП України.

Крім того, відповідач твердить про арифметичні помилки у розрахунку позовних вимог, а також посилається на принцип заборони суперечливої поведінки.

01.05.2026 через систему «Електронний суд» прокурор подав заяву з доданими документами на виконання вимог ухвали від 03.04.2026.

Ухвалою від 04.05.2026 підготовче судове засідання було відкладено на 26.05.2026, встановлено учасникам справи додатковий строк на подання заяв по справі, заяв з процесуальних питань, наявних у сторін та раніше не поданих доказів до 20.05.2026.

19.05.2026 через систему «Електронний суд» від прокурора надійшла відповідь на відзив.

20.05.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача-2 надійшло клопотання про встановлення додаткового строку для подання доказів. Відповідач твердить, що ТОВ «Пауер Енерджі Груп» звернулось до судового експерта Болоніної І.В. із заявою від 24.04.2026 щодо проведення судової економічної експертизи, яка станом на дату подачі клопотання не закінчена, строк проведення 30-45 днів. Крім того, ТОВ «Пауер Енерджі Груп» звернулось до Центру судових експертиз «Альтернатива» із заявою від 24.04.2026 щодо проведення рецензування висновку експертів від 24.10.2024 №3180-Е. Станом на дату подання клопотання рецензування не завершене, строк проведення 30-45 днів. Тож позивач просить суд встановити додатковий с трок для подання до суду вказаних доказів.

25.05.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

В судовому засіданні 26.05.2026 представник відповідача-1 повідомив про подання через систему «Електронний суд» клопотання про зупинення провадження. В судовому засіданні 26.05.2026 суд оголосив перерву до 09.06.2026, про що присутні прокурор та представник відповідача-1 були повідомлені особисто під розпис, а відсутні учасники справи ухвалами про повідомлення в порядку ст. 120-121 ГПК України.

26.05.2026 після завершення судового засідання через систему «Електронний суд» від представника відповідача-1 до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі №3-78/2026(178/26) за конституційною скаргою ТОВ «УкрГазРесурс» щодо відповідності Конституції України (неконституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VІІІ зі змінами.

Клопотання обґрунтоване тим, що предметом спору у справі є легітимність зміни істотних умов договору про закупівлю, що регулюється саме пунктом 2 частини п`ятої ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». У разі визнання норми неконституційною, вона втрачає чинність з дня ухвалення рішення КСУ, що докорінно змінює правовий ландшафт спірних правовідносин. Фактично вирішення спору напряму залежить від результатів конституційного провадження та правової позиції Конституційного Суду України щодо відповідності Конституції України пункту 2 частини п`ятої ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

28.05.2026 через систему «Електронний суд» прокурор подав заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі. Заперечення мотивоване тим, що повний текст конституційної скарги ТОВ «УкрГазРесурс» на офіційному сайті КСУ не оприлюднено, що перешкоджає підтвердженню або спростуванню наявності у даному випадку об`єктивної неможливості розгляду справи №911/926/26 до вирішення справи КСУ за вказаною скаргою.

Крім того, відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

За твердженням прокурора, додаткові угоди укладені, та позовна заява прокурора подана під час чинності пункту 2 частини 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Ухвалою від 10.06.2026 підготовче судове засідання призначено на 06.07.2026.

В судове засідання 06.07.2026 з`явилась прокурор та представник відповідача-1. Представники позивача та відповідача-2 в судове засідання повторно не з`явились, про причини нез`явлення суд не повідомили. Відповідач-2 відзив на позов не подав.

Враховуючи те, що

всі учасники справи були належним чином завчасно повідомлені про місце, дату та час судового засідання;

явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалася;

частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи;

відкладення судового засідання в межах передбаченого строку підготовчого провадження є правом та прерогативою суду, підставою для якого є неможливість виконання завдань та вирішення питань підготовчого провадження, а не неявка представника належним чином повідомленої сторони;

суд вбачає за можливе провести підготовче судове засідання без присутності представників позивача та відповідача-2.

Відповідно до пункту 10 частини 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Розглянувши клопотання представника відповідача-1 про зупинення провадження у справі, суд зазначає таке.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відповідно до позиції Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі №910/17615/20, з огляду на вимоги пункту 5 частини 1 ст. 227 ГПК України суд повинен з`ясувати:

- чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства;

- чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються в іншій справі.

Відповідно до позиції постанови Верховного Суду від 12.02.2026 у справі №910/15595/24, необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників судового процесу, що свідчить про порушення положень частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.

Як вбачається з ухвали Першої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України від 06.05.2026 у справі №3-78/2026(178-26), до Конституційного Суду України звернулося ТОВ «УкрГазРесурс» із клопотанням перевірити на відповідність частині першій статті 8, частині четвертій ст. 13, частинам першій четвертій статті 41, частині першій статті 42, пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України (конституційність) пункту 2 частини п`ятої ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». На твердження заявника, оспорювані приписи Закону формують модель правового регулювання, у якій держава з одного боку реалізує публічний інтерес у сфері ефективного використання бюджетних коштів, а з іншого покладає на приватного контрагента весь тягар негативних наслідків зміни економічного середовища, не забезпечуючи йому належних правових гарантій захисту його майнових інтересів. Така модель не відповідає принципам пропорційності, юридичної визначеності та добропорядного врядування та призводить до втручання у право власності.

Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України в ухвалі від 06.05.2026 постановила відкрити конституційне провадження у справі за конституційною скаргою ТОВ «УкрГазРесурс» щодо відповідності Конституції України (неконституційності) пункту 2 частини п`ятої ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VІІІ зі змінами.

Розглянувши подані документи та аргументи заявника та прокурора, викладені у клопотанні про зупинення провадження та запереченні проти клопотання про зупинення провадження, суд виснує, що у даному випадку не вбачається підстав для зупинення провадження у справі №911/926/26 до прийняття рішення Конституційним Судом України у справі №3-78/2026(178-26).

Так, по-перше, посилання на пункт 2 частини п`ятої ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» є однією з підстав, однак не єдиною підставою поданого у справі позову про визнання недійсними додаткових угод до договору.

Джерелом спірних правовідносин відповідачів (частина 1 статті 11 ЦК України) є укладений між ними договір про постачання електричної енергії споживачу, який є обов`язковим для виконання його сторонами (ст. 629 ЦК України), і щодо якого діє презумпція правомірності (ст. 204 ЦК України). Положення договору, які регламентують порядок та підстави зміни ціни товару, зокрема пункт 5.5 Договору, є чинними, не оспорені та не визнані недійсними, а отже є обов`язковими для сторін договору.

Водночас, статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року у справі № 1-7/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів)).

Тобто, розглядаючи позов про визнання недійсними додаткових угод, суд перевіряє їх відповідність законодавству, яке було чинним на момент їх укладення.

Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення (частина третя статті 152 Конституції України, стаття 91 Закону України «Про Конституційний Суд України»).

Отже, за загальним правилом, доки Конституційний Суд України не ухвалить рішення про те, що відповідний акт суперечить Конституції України, у суб`єктів правовідносин, а також у суду, є всі підстави вважати, що такий правовий акт відповідає Конституції України та підлягає застосуванню до правовідносин, які виникли під час його дії.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що клопотання представника відповідача-1 від 26.05.2026 про зупинення провадження у справі не належить до задоволення.

Щодо заявленого представником відповідача-1 клопотання від 20.05.2026 про встановлення додаткового строку для подання доказів (рецензії на висновок експертів від 24.10.2024 №3180-Е та висновку судової економічної експертизи за заявою ТОВ «Пауер Енерджі Груп від 24.04.2026 №26/2404-2), суд встановив таке.

Відповідно до частин 4, 5 ст. 80 ГПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

По-перше, суд встановлював сторонам додатковий строк для подання доказів в ухвалі від 04.05.2026. По-друге, представником відповідача-1 не подано жодних доказів вручення та/або надсилання та/або звернення до експертної установи ЦСЕ «Альтернатива» та до судового експерта Болоніної І.В. із вказаними заявами, позаяк такі заяви не містять ані доказів надсилання або вручення адресатам, ані будь-яких вхідних відміток. Договори з експертною установою та судовими експертом на проведення рецензування висновку та на проведення судової економічної експертизи відсутні.

По-третє, строк 30-45 днів, зазначений у клопотанні, з дати заяв 24.04.2026 станом на дату судового засідання 06.07.2026 минув, відтак, у межах підготовчого провадження відповідачу-1 було забезпечено можливість подати зазначені у клопотанні докази, однак такі подані не були.

Крім того, представником відповідача-1 не обґрунтовано необхідність подання вказаних доказів. Як зазначено Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 у справі №910/5226/17 належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Тож суд дійшов висновку про те, що вказане клопотання належить залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 183 ГПК України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196-205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.

Судом виконано завдання підготовчого провадження, передбачені ч. 1 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, та вирішено питання, зазначені у ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, відповідно наявні підстави для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Керуючись ст. ст. 80, 81, 177, 182, пунктом 3 частини 2 ст. 185, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання представника відповідача-1 ТОВ «Пауер Енерді Груп» від 26.05.2026 про зупинення провадження у справі без задоволення.

2. Підготовче провадження закрити. Призначити справу №911/926/26 до судового розгляду по суті на 03.08.2026 о 12:30. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Київської області (м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108).

3. Повідомити учасників справи про судове засідання.

4. Інформацію по справі сторони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/fair/), а також за номером телефону (099) 385-76-80.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому частиною 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України з моменту її оголошення та не підлягає апеляційному оскарженню.

Суддя О.В. Конюх