Рішення № 137958212, 06.07.2026, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/2386/26

провадження № 2/619/1613/26

РІШЕННЯ

іменем України

06 липня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Овсяннікова В.С., за участі секретаря судового засідання Кісіль А.О., розглянувши цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «УНО КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

ТОВ «ФК «УНО КАПІТАЛ» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №1485986 від 06.05.2024, у загальному розмірі 93749,99 гривень, витрати за сплату судового збору у розмірі 2662,40 гривень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 06.05.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено договір про надання фінансового кредиту за №1485986, який було підписано КЕП позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, надісланим на номер мобільного телефону.

За взаємною згодою, сторони погодили усі істотні умови договору.

ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало у повному обсязі та надало кредит у розмірі 25000 гривень, шляхом зарахування кредитних коштів на рахунок у форматі IBAN/платіжну картку, вказану Споживачем, у порядку та строки визначені Кредитним договором.

Позивач вказує, що відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання.

10.10.2024 згідно умов Договору факторингу № 10/10/24, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» відступлено право вимоги за Кредитним Договором №1485986 від 06.05.2024 на користь ТОВ «ФК «УНО КАПІТАЛ», а відповідно ТОВ «ФК «УНО КАПІТАЛ» набуто право вимоги до Відповідача.

Згідно Договору факторингу заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «УНО КАПІТАЛ» склала у загальному розмірі 93749,99 гривень, з яких:

- 24999,99 гривень - заборгованість за тілом кредиту;

- 56250 гривень - заборгованість за відсотками;

- 12500 гриень - заборгованість за неустойкою/штрафами.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань стало підставою звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторони про інше.

Беручи до уваги, те що при відкритті провадження у справі визначено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні), враховуючи те, що від сторін у справі не надійшло клопотання про інший порядок розгляду, зокрема з викликом сторін в судове засідання, тому розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами та з дотриманням, визначеного ст. 275 ЦПК України строку, а саме суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідачка повідомлена про наявність справи у суді, своєчасно та належним чином, про що свідчить поштовий конверт, який направлявся рекомендованим листом з повідомленням за зареєстрованим місцем проживання відповідачки, відзиву чи клопотання, заяв чи будь-яких пояснень щодо розгляду справи до суду не подавала.

У відповідності до ст. 128 ЦПК України, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений судом про розгляд вказаної справи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

За правилами статті 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтею 1054 ЦК України визначено: за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Судом встановлено, що 06.05.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» за №1485986, відповідно до умов якого відповідачка отримала грошові кошти у розмірі 25000 гривень, строком на 364 дні, згідно графіку платежів до 05.05.2025, тип процентної ставки - фіксована, загальні витрати за кредитом за стандартною процентною ставкою за увесь строк користування кредитом - 136 500 гривень, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача, за увесь строк користування кредитом (у т. ч. Тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) - 161473,75 гривень; реальна річна процентна ставка - 18140,35% відсотків річних.

Згідно з п. 2.1. Договору Кошти кредиту надаються Кредитором у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Договір укладено в електронній формі, який підписано електронним підписом позичальника», про що свідчать відповідні позначки часу сервісу АЦСК від 06.05.2024о 13:25:26, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатору (М924), і був надісланий на номер мобільного телефону відповідачки, про що свідчить умови цього договору.

Невід`ємною частиною Кредитного договору є публічна пропозиція (оферта) Позикодавця, а саме Правила надання коштів у позику, в том числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ФК «ІРБІС», які було розміщено в Онлайн Системі на вебсайті фінансової компанії.

Спосіб (способи) ідентифікації та верифікації споживача: отримання ідентифікаційних даних через Систему BankID НБУ.

Цей Договір укладено в електронній формі, що згідно п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» за правовими наслідками прирівнюється до укладення Договору в письмовій формі та підписаного власноручно, що підтверджується протоколом електронного підпису.

Ці правила є публічною пропозипією (офертою) у розумінні ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Слід зазначити, що без проходження попередньої реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції (ресурс Позикодавця), отримання одноразового ідентифікатора, входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, без надання Відповідачем особистої інформації (ідентифікаційного коду, паспортних даних, адреси реєстрації, банківської карти для зарахування коштів тощо) та без попереднього погодження оферти договору позики та правил надання грошових коштів у позики - укладання договору позики технічно не можливе, що у свою чергу відповідає положенням ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

З наведеного алгоритму укладання договору позики вбачається, що без ознайомлення/погодження з Умовами договору позики та Правилами надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики) подальше укладення електронного договору позики на сайті є неможливим.

Таким чином, підписанням договору позики позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Факт видачі кредитних коштів підтверджується листом від 19.11.2025 ТОВ «ПЕЙТЕК» відповідно до змісту якого вбачається що 06.05.2024 о 13:27:10 було здійснено транзакцію за №024447888517 на суму 25000 гривень, на рахунок НОМЕР_1 , призначення платежу: зарахування на картку, ЕПЗ НОМЕР_1, а також підтверджується наданою Банком інформацією, на запит суду про витребування доказів..

Платіжний провайдер ТОВ «ПЕЙТЕК Україна» має відповідну Ліцензію Національного банку України на здійснення переказів коштів у національній валюті без відкриття рахунків та внесений в Державний реєстр фінансових установ, що підтверджується свідоцтвом.

Між Товариством та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» було укладено Договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_2 від 2024-04-01.

Виходячи з наведеного, позивачем надано належні та допустимі докази укладення кредитного договору та отримання ОСОБА_1 кредитних коштів на суму 25000 гривень, у межах договору №1485986 від 06.05.2024.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного суду які викладені у постанові від 12 лютого 2025 року по справі 679/1103/23 в яких викладено що довідка про перерахування за допомогою платіжної системи кредиту на вказану позичальником картку є належним доказом отримання відповідачем кредитних коштів.

На виконання ухвали суду від 13.04.2026 про витребування інформації, АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» було надано інформацію, про те, що на ім`я відповідача банком було емітовано картку зазначену у запиті, а також підтверджує обставини, на які посилається позивач, щодо дат та сум нарахування коштів відповідачу.

Відповідно до розрахунку заборгованості первісного кредитора ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», заборгованість ОСОБА_1 станом на 09.10.2024 у загальному розмірі складала 93749,99 гривень.

Розмір заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості та умовами договору укладеного між сторонами та викладеними у таблиці обчислення загальної вартості кредиту споживача.

Отже, розмір нарахованих процентів за кредитним договором №1485986 від 06.05.2024 повністю узгоджується із розрахунком заборгованості долученим позивачем до матеріалів справи та умовами кредитного договору.

10.10.2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» ТОВ «ФК «УНО КАПІТАЛ» відповідно до чинного законодавства України, укладений договір факторингу №10/10/24.

Згідно платіжної інструкції №3045 від 10.10.2024 ТОВ «ФК «УНО КАПІТАЛ» перерахувало на рахунок ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» грошові кошти, як оплату суми фінансування згідно з Договором факторингу - «Повна оплата грошових коштiв згiдно договору факторингу №10/10/24 вiд 10.10.2024».

Згідно даного договору факторингу відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №1485986 від 06.05.2024 року, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «УНО КАПІТАЛ» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором №1485986 від 06.05.2024, що узгоджується з актом приймання-передачі реєстру боржників до договору факторингу №10/10/24 від 10.10.2024.

Отже, ТОВ «ФК «УНО КАПІТАЛ» є новим кредитором та належним позивачем у спірних правовідносинах.

Згідно витягу з реєстру боржників, підписаного обома сторонами договору факторингу №10/10/24 від 10.10.2024, заборгованість відповідача перед ТОВ «ФК «УНО КАПІТАЛ» у загальному розмірі складала 93749,99 гривень, з яких: 24999,99 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 56250 гривень - заборгованість за відсотками; 12500 гриень - заборгованість за неустойкою/штрафами.

Тобто, з моменту отримання прав вимог від первісного кредитора до Відповідача, Позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачем кредитного договору та отримання кредитних коштів. Розрахунок підтверджує існування заборгованості. Наданий договір факторингу підтверджує перехід усіх прав грошової вимоги, які належали ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» за договором №1485986 від 06.05.2024 про надання кредиту від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» до позивача у справі.

Надані виписки сформовані ФГВФО на підставі норм чинного законодавства.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 634, ч. 2 ст. 639, ст. 207, ч. 2 ст. 638, ч. 2 ст. 642, ч.ч. 1, 2 ст. 1069, ст. 526, 527, 530 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення ЗУ «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, з наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Аналогічні за змістом висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц, провадження №61-4685св19.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі №760/7792/14-ц.

При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов`язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов`язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.

Позивач просить суд стягнути заборгованості за договором про споживчий кредит №1485986 від 06.05.2024, у розмірі 93749,99 гривень, з яких: 24999,99 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 56250 гривень - заборгованість за відсотками; 12500 гриень - заборгованість за неустойкою/штрафами.

Проте, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача: 12500 гриень - заборгованість за неустойкою/штрафами.

Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Також зазначеною нормою передбачено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання зобов`язань за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем.

Судом встановлено, що спірні кредитні правовідносини виникли у період дії в Україні воєнного стану, а заявлені позивачем до стягнення штрафні санкції нараховані саме за прострочення виконання відповідачем грошових зобов`язань за кредитним договором.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення пені та штрафних санкцій суперечать вимогам п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а тому задоволенню не підлягають.

Крім того, позивачем не надано належного та детального розрахунку штрафних санкцій із зазначенням періоду їх нарахування, формули обчислення та конкретних пунктів договорів, якими передбачено відповідальність відповідача у заявленому розмірі.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заявлена вимога про стягнення заборгованості за неустойкою/штрафами у розмірі 12500 гривень задоволенню не підлягає.

Тому позову заяву слід задовольнити частково.

За приписами ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з урахуванням чого, з відповідача на користь позивача підлягають частковому стягненню понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2307,40 гривень, пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 2, 4, 12, 1, 76, 77, 78, 81, 141, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, ст. 509, 526, 553, 625, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «УНО КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «УНО КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ: 39669296), заборгованість за договором №1485986 від 06.05.2024 року, у загальному розмірі 81249,99 гривень, а саме: 24999,99 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 56250 гривень - заборгованість за відсотками.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «УНО КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ: 39669296), витрати за сплату судового збору у розмірі 2307,40 гривень, пропорційно до розміру задоволених вимог.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Харківського апеляційного суду.

Реквізити учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «УНО КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ: 39669296, місце знаходження: 01042, м. Київ, вул. Маккейна Джона, буд. 39, e-mail: fk.unocapital@gmail.com (є користувачем підсистеми ЄСІТС - Електронний Суд);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя В. С. Овсянніков