Ухвала суду № 137957372, 02.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

02.07.2026Справа № 910/5945/26За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Зе Бір" про скасування заходів забезпечення позову у справі

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційне товариство Соломія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зе Бір"

про стягнення 5586065,71 грн

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін:

Від позивача: Гуськова О.А.

Від відповідача: Шульга О.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційне товариство Соломія" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зе Бір" про стягнення 5586065,71 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані не належним виконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди № SKO0123-010 від 01.01.2023.

Ухвалою суду від 25.05.2026 позовну заяву залишено без руху.

26.05.2026 від позивача надійшли заяви про усунення недоліків позовної заяви на виконання вимог ухвали суду від 25.05.2026.

26.05.2026 від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно (рухоме, нерухоме, грошові кошти) відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Зе Бір" (02068, м. Київ, вулиця Драгоманова, 31-Г, ідентифікаційний код 40573335, відомі рахунки: НОМЕР_1 в АТ Банк "Український Капітал", МФО 320371 та НОМЕР_2 в АТ "Прокредитбанк", МФО 320984) в межах заявлених позовних вимог 5586065 (п`ять мільйонів п`ятсот вісімдесят шість тисяч шістдесят п`ять) грн 71 коп.

Ухвалою суду від 28.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 02.07.2026.

Ухвалою суду від 28.05.2026 частково задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційне товариство Соломія" про вжиття заходів забезпечення позову. Вжито заходи забезпечення позову у справі №910/5945/26 шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Зе Бір" (02068, м. Київ, вулиця Михайла Драгоманова, 31 Г, ідентифікаційний код 40573335, відомі рахунки: НОМЕР_1 в АТ Банк "Український Капітал", МФО 320371 та НОМЕР_2 в АТ "Прокредитбанк", МФО 320984) в межах заявлених позовних вимог у розмірі 5586065 (п`ять мільйонів п`ятсот вісімдесят шість тисяч шістдесят п`ять) грн 71 коп.

04.06.2026 від відповідача надійшла заява про скасування заходів забезпечення позову, мотивована тим, що застосовані заходи забезпечення унеможливлюють господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Зе Бір", завдають значних збитків та можуть призвести до пошкодження вартісного обладнання. В свою чергу погашення заборгованості з оренди сторонами вирішено здійснити шляхом передачі майна відповідача, розміщеного в орендованому приміщенні та зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Ухвалою суду від 25.06.2026 розгляд заяви про скасування заходів забезпечення позову призначено на 02.07.2026.

В судовому засіданні 02.07.2026 представником відповідача підтримано заяву про скасування заходів забезпечення позову.

Представник позивача проти задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову заперечував.

Заява про скасування заходів забезпечення позову, мотивована відповідачем наступними обставинами:

- порушенням судом першої інстанції стандартів доказування та застосування заходів забезпечення позову на підставі припущень позивача;

- навмисним приховуванням позивачем фактичних обставин справи та домовленостей про альтернативне виконання зобов`язань. Оскільки, між сторонами була досягнута домовленість щодо погашення заборгованості з орендних платежів за рахунок майна відповідача, що ним залишено в орендованому приміщенні;

- неспівмірністю вжитих заходів забезпечення позову та реальної загрози повного зупинення господарської діяльності відповідача. Накладення арешту на грошові кошти ТОВ «ЗЕ БІР» в межах суми 5586065,71 грн фактично повністю паралізувало поточну фінансово господарську діяльність підприємства. Наслідками такого є: неможливість своєчасної виплати заробітної плати працівникам підприємства; - блокування розрахунків із державним бюджетом щодо сплати податків, зборів та обов`язкових платежів; - неминуче невиконання зобов`язань перед третіми особами (контрагентами), що потягне за собою нарахування штрафних санкцій, нові судові позови та повне руйнування ділової репутації відповідача; - повне блокування виконання кредитних зобов`язань перед банківськими установами;

- одним із основних видів діяльності ТОВ «ЗЕ БІР» є виробництво пива, для чого підприємство утримує та експлуатує власну/орендовану броварню (пивоварню) за адресою: м.Київ, вул. Драгоманова, 2. Процес пивоваріння є безперервним, капіталомістким та складною технологічною процедурою, яка повністю залежить від постійного фінансового забезпечення. Повне блокування грошових коштів на рахунках відповідача призводить до миттєвих та незворотних негативних наслідків, а саме: 1. Зрив технологічного циклу та псування сировини: Зупинка фінансування унеможливлює закупівлю солоду, хмелю, енергоносіїв (електрики, газу/пари), що призводить до псування вже запущених у виробництво партій продукції та загибелі унікальних пивних дріжджових культур. 2. Порушення ліцензійних та податкових умов: Виробництво та реалізація підакцизних товарів (алкогольних напоїв) жорстко регулюється державою. Блокування рахунків унеможливлює своєчасну сплату акцизного збору та придбання/ продовження відповідних ліцензій, що тягне за собою анулювання дозвільних документів та мільйонні штрафи від податкових органів. 3. Руйнація обладнання: Складна система пивоварних танків, охолоджувачів та фільтраційного обладнання потребує щоденного технічного обслуговування. Відсутність коштів на сервіс та комунальні послуги загрожує виходом з ладу дороговартісного обладнання броварні.

Як зазначає відповідач накладений арешт на суму 5586065,71 грн є не просто "обмежувальним заходом", а фактично актом примусового знищення діючого виробничого підприємства ще до того, як суд взагалі встановив наявність чи відсутність будь-якого боргу перед позивачем. Такі наслідки є очевидно неспівмірними із метою забезпечення позову та прямо суперечать ч. 4 ст. 137 ГПК України.

З приводу заяви про скасування заходів забезпечення позову суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Суд виходить з того, що процесуальна мета та предмет судового контролю при розгляді заяви про скасування забезпечення позову є відмінними від предмета перевірки при первинному застосуванні заходів забезпечення. Якщо первинно суд перевіряє наявність умов, передбачених ст.ст. 136, 137 ГПК України (зокрема, достатньо обґрунтоване припущення щодо ризику утруднення виконання рішення або утруднення ефективного захисту), то при вирішенні питання про скасування забезпечення суд з`ясовує, чи відпали підстави, які зумовили застосування забезпечення, чи настали нові істотні обставини, що змінюють оцінку ризиків, або чи забезпечення внаслідок розвитку процесу стало непропорційним (надмірним) порівняно з його процесуальною метою.

Отже, тягар доведення обставин, які є підставою для скасування забезпечення позову, покладається на заявника. Для задоволення такої заяви недостатньо повторення аргументів щодо відсутності порушення прав позивача чи незгоди з первинною ухвалою про забезпечення позову, оскільки ці доводи фактично спрямовані на повторний перегляд питання про застосування забезпечення, а не на встановлення того, що забезпечення втратило актуальність унаслідок зміни фактичних обставин.

Як убачається з матеріалів справи, заявник про скасування заходів забезпечення позову не навів та не підтвердив належними доказами, що після застосування забезпечення настали такі зміни, які усунули б ризики, з якими закон пов`язує його існування, зокрема не довів, що: (1) обставини, які обґрунтовували забезпечення, припинили існування; або (2) виникли нові обставини, які гарантують ефективний захист прав позивача без забезпечувальних обмежень; або (3) застосований захід став надмірним чи таким, що істотно порушує баланс інтересів, блокуючи господарську діяльність.

Посилання заявника на недобросовісність поведінки позивача та в свою чергу добросовісність відповідача та існування боргу у меншому ніж заявлено позивачем розмірі, самі по собі не можуть розцінюватися як докази відпадання підстав забезпечення, оскільки забезпечення позову спрямоване не на "покарання" сторони, а на процесуальне гарантування реальної дієвості судового захисту, і оцінка ризику стосується не лише намірів заявника, а й об`єктивної можливості зміни фактичного стану речей до завершення розгляду спору.

Суд враховує, що при розгляді заяви про скасування забезпечення оцінюється не абстрактна "незручність" заходу для відповідача, а його співмірність та фактичні наслідки. Доводи про втручання у господарську діяльність повинні бути підтверджені конкретними доказами того, що забезпечення позову створює надмірні та непропорційні наслідки (зокрема, блокує критичні платежі, унеможливлює виконання обов`язкових зобов`язань, призводить до істотних втрат тощо). Натомість матеріали справи не містять доказів, що забезпечення позову у цій справі фактично унеможливило діяльність заявника або призвело до наслідків, які виходять за межі тимчасового процесуального обмеження, необхідного для досягнення мети забезпечення. Надані відповідачем кредитний договір, статут та витяг з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, не підтверджують обставин блокування господарської діяльності товариства, а отже не доведено порушення балансу інтересів.

Суд виходить з того, що заявник не довів зміни обставин, які б свідчили про втрату забезпеченням своєї процесуальної мети, і не надав доказів непропорційності забезпечення.

Оскільки, заявник не довів наявності обставин, які відповідно до ст. 145 ГПК України зумовлюють скасування забезпечення позову, а доводи заяви про скасування заходів забезпечення зводяться до оспорювання доцільності застосованого забезпечення позову, що не є належною підставою для його скасування у вказаному процесуальному порядку, суд відмовляє відповідачу у скасуванні заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 28.05.2026.

Керуючись статтями 145, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Зе Бір" у скасуванні заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2026 у справі № 910/5945/26.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та її може бути оскаржено в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.В.Усатенко